Тема 3: Соціально-економічна характеристика регіонів Американського континенту.

1. Північна Америка.
2. Латинська Америка.

1. Північна Америка. До складу регіону входять дві суверенні країни (Канада, США) і три залежні території: Сен-П‘єр і Мікелон (володіння Франції), Бермудські Острови (володіння Великої Британії) та Гренландія (Данія). США і Канада є членами ООН, НАТО, НАФТА, ОАД, Канада входить до Британської співдружності.

Природні умови. Західну частину займає гірська система Кордильєри (г. Мак-Кінлі, 6194 м.). У межах регіону поділяються на Скелясті гори (на сході), Беринговий хребет (на заході) та розташоване між ними плоскогір‘я. Східний край регіону оточений гірськими підняттями Лабрадору й Аппалачів (2037 м.). Внутрішні райони регіону займають високі Великі рівнини на заході і низькі Центральні рівнини на сході. Вздовж південно-східного узбережжя простягаються берегові низовини.

Канада – країна переважно помірного і субарктичного клімату, США – субтропічного і помірного. Найбільша кількість опадів (2000-3000 мм. на рік, найчастіше взимку і восени) випадає на Тихоокеанському узбережжі Аляски і Канади, на північному заході США.

Найбільші ріки: Міссісіпі з Міссурі, Святого Лаврентія, Маккензі, Юкон, Колумбія, Колорадо. Живлення їх здебільшого сніго-дощове.

У регіоні понад 4 млн. озер. Найбільші з них – Великі озера (Верхнє, Мічіган, Гурон, Ері, Онтаріо), Вінніпег, Велике Невільниче, Велике Ведмеже, Велике Солоне тощо. За кількістю озер Канада посідає 1 ше місце у світі.

Природні ресурси. Нафта ф газ (Мексиканська затока у США та Мексиці, штати Оклахома та Аляска у США, нижня течія р. Ріо гранде), кам‘яне вугілля (Іллінойський, Піттсбурський, Пенсільванський басейни у США), залізна руда (плато Колорадо, схід Скелястих гір), мідь (Скелясті гори, Сьєрра-Невада, штат Юта у США, Канадський щит – рівнини на північному сході континенту), золото (Каліфорнія, Юкон).

Ресурси прісної води зосереджені у Великих озерах і найбільших ріках.

Серед земельних ресурсів величезні площі займають землі, придатні для С/Г використання. Умовна межа між вологим сходом і посушливим заходом проходить вздовж 100° з.д., де річна сума опадів – приблизно 500 мм. Західні території, особливо Пд. Зх. США, мають можливості для штучного зрошення.

Лісові ресурси зосереджені переважно у Канаді (понад ½ її території). Середня лісистість регіону – 40% (переважно хвойні породи). США і Канада були піонерами створення природоохоронних територій. Найвідоміші нац. Парки: Єллоустонський, Йосемітський, Великий каньйон, Вуд Баффало, Секвоя, Банф тощо.

Населення. Середній річний приріст населення – 0,89%. У віковій структурі швидко зростає питома вага літнього населення (13%), а кількість дітей становить всього 19%. Расовий склад: європеоїди (81%), а також монголоїди (індіанці, ескімоси, алеути, азіати) та негроїдів (нащадки негрів-рабів з Африки).

В етнічному відношенні населення регіону поділяють на три великі групи:

1) особи, які самі, або їх предки народилися на тер. Пн. Америки і для яких англійська мова (або французька у Квебеці) є рідною;

2) іммігранти першого покоління, які значною мірою зберегли свою культуру й мову і виділяються за етнічними ознаками з-поміж іншого населення.

3) корінне населення Пн. Америки. У США майже 2 млн. аборигенів, у Канаді – 600 тис.

Релігійний склад різноманітний: у США і Канаді зареєстровано понад 260 конфесій. Більшість нас. США – протестанти (англіканці, лютеранці, баптисти, методисти). Значна кількість американського (37%) і канадського (46%) населення є католиками.

Середня густота нас у США – 31 особа/км² , у Канаді – 3, на Алясці – 0,6 осіб/км². Найвища густоа в мегаполісах: Бос-Ваш (Бостон-Вашингтон), Приатлантичний (Бостон, Ню-йорк, Балтімор, Філадельфія, Вашингтон), Чиппітс (Чикаго-Піттсбург) або Приозерний, Сан-Сан (Сан-Франциско- Сан-Дієго). У Пн. Америці активним є процес субурбанізації (особливо у США).

Серед зайнятого населення – 3% працює у С/Г, 26% - у промисловості, та велика частина у сфері послуг і фінансовій сфері.

Господарство. США і Канада належать до найвисокорозвинутіших країн світу і є членами «Великої сімки». На США припадає 25% світового ВНП, 20% світової промислової продукції, понад 15% світового продовольства, більше 15% міжнародної торгівлі. Середня погодинна оплата праці у США становить 14,3 дол. У США – найбільший у світі обсяг ВНП (12,36 трлн. Дол.). У 2005 р. у структурі ВНП частка промисловості досягла 20%, С/Г – 1%, а сфери послуг – 79%. Щорічні асигнування на НДДКР перевищує 200 млрд. дол. Держава фінансує майже 46% науково-дослідних робіт. Вперше у світовій практиці було створено науково-промислові і технологічні парки і поліси («Силіконова долина» у Каліфорнії).

Економіка Канади відрізняється від економіки США наступними параметрами:

- переважанням у господарській структурі видобувної промисловості, особлива роль АПК і лісового комплексу, продукція яких домінує в експорті кр-ни і визначає її роль на св. Ринку.

- Понад 75% промислового потенціалу кр-ни сконцентровано у провінціях Онтаріо і Квебек, які дають 77% обробної промисловості кр-ни, а Манітоба, Альберта і Саскачеван – половину С/Г.

У Канаді 90% земельних площ, 70% лісових масивів є власністю держави.

Промисловість. Гірничовидобувна: Канада – 1 місце у світі за видобутком урану, 2 – вольфраму, 3 – нікелю і газу, 4 – цинку, 5 – свинцю, 7 – золота, 8 – міді і золота, 9 – нафти. США посідає 2 ге місце у світі (після Китаю) за видобутком вугілля, газу, міді, 3 – нафти, золота, свинцю, 5 – срібла і цинку, 8 – урану.

Паливно-енергетичний комплекс. У США більшість ел.енергії виробляють на вел. ТЕС, а в Канаді – на ГЕС. На АЕС припадає 19,5% заг-ї к-ті ел.енергії США, Канаді – 14,6%. Працює перша в США і найпотужніша у світі геотермальна станція «Гейзер» (1 млн. кВт.).

Найбільші підприємства чорної металургії розташовані у Приозер‘ї. Канада – 3 місце у світі (після Китаю і Росії), США – 4 місце за виплавкою алюмінію.

У виробництві автомобілів США – 1 місце у світі, Канада – 8. Центр канадського автомобілебудування – м. Уінсор, США – Детройт. Літакобудування – на заводах Лос-Анджелеса, Сан-Дієго, Сіетла (Боїнг), Балтімора. Ракетобудування – у пд. штатах заходу США особливо у Каліфорнії (Лос-Анджелес, Сан-Хосе, Сакраменто, Сан-Дієго) і в Техасі (Н.Орлеан).

За лісозаготівлею, лісопилянням і деревообробкою США посідають 2 (після Росії), а Канада – 3 місце у світі.

Сільське господарство. У регіоні сформувалися спеціалізовані С/Г пояси: «Пшеничний», «Кукурудзяний», «бавовняний», «тютюновий» тощо. Основою С/Г в-ва є фермерські господарства. США – 3 місце (після Китаю та Індії) за збором пшениці, Канада – 6. За зборами кукурудзи – США – 1 місце у світі. Рибальство і промисел морського звіра є основою економіки Гренландії.

Транспорт. У пасажирських перевезеннях ключовими є авіаційний та автомобільний, у вантажних – спільна робота автомобільного і залізничного транспорту. Найбільші аеропорти – в агломераціях: Чикаго, Даллас, Форт-Уерт, Атланта, Лос-Анджелес. У США на мисах Канаверал і Ванденберг розташовані найбільші космодроми у світі, у Х‘юстоні функціонує центр управління польотами НАСА.

Рекреація і туризм. За показниками розвитку туризму регіон є другим у світі після Європи. Відповідно до природних умов і освоєності території у регіоні виділяють 5 рекреаційно-туристських зон:

- східна. Пн.схід США і Пд.Канади.

- західна. Національні парки Канади і США, гірські спортивні і бальнеологічні курорти.

- Центральна. Найменше приваблює туристів через С/Г загосподарованість території.

- Північна. Аляска і Пн. Канади. Приваблює суворою природою.

- Узбережжя Атлантичного і Тихого океанів.

2. Латинська Америка. Урегіоні налічується 47 політико-територіальних утворень, 33 з яких є суверенними державами, інші – колоніальні володіння США, ВБ, Франції та Нідерландів. Історично регіон поділяють на 4 субрегіони, які об‘єднують у 2 надрегіони: Середня Америка (субрегіони: Мексика, Центральна Америка і Вест-Індія), Пд. Америка (субрегіони: Андські кр-ни, кр-ни Амазонії та Ла-Плати).

Усі кр-ни регіону є членами ООН, входять до ОАД; Венесуела – член ОПЕК; Мексика – блоку НАФТА; Антигуа і Барбуда, Багами, Барбадос, Беліз, Гайана, Гренада, Домініка, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Люсія, Сент-Кітс і Невіс, Трінідад і Тобаго, Ямайка є членами Британської співдружності націй.

Природні умови. У рельєфі регіону виділяються: платформенний рівнинно-плоскогірний схід (Гвіанське, Бразильське нагір‘я і плато Патагонії, Амазонська низовина) і складчасті геосинклінальні утворення заходу і півночі представлені гірською системою Анд (г. Аконкагуа – 6959 м.).

Латинська Америка розташована переважно у зоні пасатно-мусонної циркуляції атмосфери. Західні регіони материків є посушливими. Найбільші ріки належать до басейну Атлантичного океану: Амазонка, Парана, Магдалена, Уругвай, Оріноко, Сан-Франциску. Великих озер мало, численні льодовикові озера у Пд. Андах.

Природні ресурси. Лат. Америку наз. «геологічною коморою світу». На регіон припадає 10% світових запасів нафти (Мексика (4 місце у світі після Сауд. Аравії, Кувейту і Росії), Венесуела), 12% газа, 2% вугілля, 25% чорних і легуючих руд, 21% кол-х металів. Газ – у Мексиці, Венесуелі, Аргентині, Чилі. Кам‘яне вугілля – на пд. Бразилії, Чилі, Колумбії. Залізна руда – у Бразилії (1 місце у світі за запасами і видобутком). Боксити – на Ямайці (10% світових запасів) – 3 місце після Австралії та Гвінеї, однак Бразилія – лідер за видобутком (2 місце у світі після Австралії, Ямайка - 5) мідь – Чилі (20% світових запасів, 1 місце у світі за видобутком), олово – Болівія (3 місце після Малайзії та Індонезії), однак за видобутком Перу – 2 місце у світі після Китаю, платина – Колумбія, золото – Бразилія, срібло – Мексика (3 місто у світі за запасами), смарагди – Колумбія (90% світового видобутку).

У регіоні зосереджено ¼ частина лісових ресурсів світу. Загальна лісистість – 36%.

Населення. Більшість країн регіону належать до ІІ типу відтворення населення. Менше виражений цей тип у «білих, креольських» країнах. Темпи зростання нас. Знижуються і становлять у середньому 1,3% на рік. Одна з демографічних проблем – високий рівень смертності нас (у Центр. Америці – 15-20 проміле). Понад 30% населення – молодше 15 років. Расовий склад представлений всіма расами, а також змішаними типами (метисів – 50% нас.). Нащадків чистих індіанських племен – до 15% нас. (у Болівії – 63%, Гватемалі – 54%). Білих нащадків іспанців і португальців, які народилися вже у Латинській Америці, називають креолами. Креольськими країнами є Аргентина, Уругвай, Коста-Ріка, Чилі.

Етнічна своєрідність територій виявляється у пануванні таких мов:

- іспанська – домінує у більшості країн, однак значно відрізняється від мови метрополії.

- Португальська – державна мова Бразилії.

- Англійська (дуже спрощена) – поширена у колишніх британських колоніях.

- Франзузька – Гаїті, Французька Гвіана, Мартініка, Гваделупа.

- Голландська – Сурінам.

Серед індіанських мов, які об‘єднуються у 9 великих мовних сімей, найпоширенішими є:

· Кечуа – державна мова в Перу, Еквадорі, Болівії.

· Аймара – мова індіанців Болівії і Перу.

· Майя – мова індіанців Мексики, Белізу й Гватемали;

· Гуарані – державна мова Парагваю.

Переважна більшість віруючих – католики (80-95%), протестанти-лютерани – німці у Бразилії. Рівень урбанізації у 2005р. становив 63%: в Уругваї – 93%, Аргентині і Багамах – 90%. Найбільші агломерації: Мехіко (19,5 млн. осіб), Сан-Паулу (18,5 млн), Буенос-Айрес (13,5 млн.). У 2005р менше 1/3 нас. Було зайнято у С/Г,у промисловості – 26%, сфера обслуговування – 42%.

Господарство. Лат. Америка дає до 7% світового ВВП та 6,5 світового обсягу продукції обробної промисловості. Найвищих у регіоні темпів індустріального розвитку досягли Бразилія і Мексика. Бразилія активно розвиває свою ядерну програму, має власний аерокосмічний комплекс. У 1994 р. Мексика вступила до блоку НАФТА і взяла курс на економічне співробітництво зі США.

Наприкінці 20 ст. Лат. Америка контролювала 12% світових обсягів експорту нафти (Мексика, Венесуела, Аргенина), майже 15% рідкого газу. На кр-ни регіону припадає 80% світового експорту бананів, 60% кави, понад 50% цукру-сирцю та соєвої олії.

Бразилія, Аргентина, Мексика і Чилі поступово зрівнялися з багатьма показниками із середньоєвропейськими розвинутими країнами. Багато країн регіону перетворились на «офшорні зони». На економіку Колумбії та Болівії істотно впливають незаконне виробництво і контрабанда наркотиків. Ще однією проблемою багатьох країн регіону є безробіття – в сер. Майже 11%.

У МГПП кр-ни регіону представлені передусім видобувними галузями, лісовиробничим комплексом, різними напрямами плантаційного гомподарства.

Промисловість. Частка промисловості в структурі ВНП становить 26%. Працюють одні з найкрупніших у світі ГЕС (Бразильсько-Парагвайська ГЕС Ітайпу на р.Парана.). АЕС є у Мексиці, Аргентині, Бразилії. У машинобудуванні розвинутим є автомобілебудування, яке діє на іноз. Інвестиціях. Авіабудування розвивається у Бразилії, Аргентині, Чилі. Там же сформувався і потужний ВПК.

С/Г. Його частка у структурі ВНП становить лише 11%. Осн. Виробники кави: Бразилія (1 місце у світі), Мексика, Гватемала, Гондурас, Колумбія (4 місце у світі), банани (Еквадор, Колумбія), апельсини (Бразилія 1 місце у світі). Колумбія експортує квіти, а у сільських районах під коку і опіумний мак зайнято 125 тис. га. Тваринництво дає 1/3 С/Г продукції регіону. Найбільш розвинене в Аргентині. У горах розводять лам.

Транспорт. Розвинений залізничний. Найбільшою автомагістраллю Лат. Америки є Панамериканське шоссе (33,6 тис. км.), яке сполучає кр-пд. і центр. Амнерики із США. Іноземні судновласники реєструють судна у «країнах зручного прапора». Найбільше суден зареєстровано в Панамі. Навколо порту Колон створена вільна зона, яка є другою у світі (після Сянгану) за обсягом експортно-імпортних операцій. Великі країни мають національні авіакомпанії. Біля узбережжя Атлантичного океану діють два космодроми: «Куру» на території Французької гвіани та «Алькантара» у бразильському штаті Мараньян.

Центром туризму є район Карібського моря, який щорічно відвідують до 11 млн. осіб.