Тема 1: Соціально-економічна характеристика регіонів Європи.

1. Західна Європа.
2. Північна Європа.
3. Південна Європа.
4. Східна (центральна) Європа.
5. Південно-Східна Європа.

1. Західна Європа. Регіон охоплює 11 країн: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Ірландія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, ФРН, Франція, Швейцарія. Всі країни входять до ООН і ЄС; ФРН, В.Б. Бенілюкс є членами НАТО.

Природні умови. Невеликі за площею і висотою гори: Центральний Фр-й Масив, Вогези, Шварцвальд, Рейнські сланцеві гори, Пн. Шотландське нагір‘я тощо. Найбільші низовини – Північногерманська, Пн. Польська; 40% Нідерландів – нижче рівня моря. Клімат – помірний, частково середземноморський, субтропічний. Найбільші річки – Дунай, Рейн, Луара, Сена, Ельба, Маас, Рона, Темза, тощо. Озера – тектонічні – у Швейцарії (Женевське, Боденське, Цюріхське).

Природні ресурси. Надра значною мірою вичерпані. На регіон припадає понад ¼ запасів кам‘яного вугілля у Європі. Найбільші райони: у ФРН – Рурський і Саарський, у Франції – Лільський і Центральний масив, у В.Б. – Північ Англії та Шотландія. Газ – Нідерлади (1 місце у Європі). Нафта і газ – у Британському секторі Пн. Моря. Поклади залізної руди: у Франції – Лотарингія, Люксембург; поліметали – у ФРН та Ірландії, уран – у Франції (Центральний масив – найбільші запаси в Європі). Гідроенергоресурси є дуже значними (Швейцарія, Австрія, Франція), гірські райони Шотландії. Регіон бідний на ліси – 22%. Розорані практично всі придатні землі: від 10% у Швейцарії до 30% у Франції, ФРН, В.Б. Природні рекреаційні ресурси дуже багаті й різноманітні. Найпривабливішими районами є Лазуровий берег Франції, Альпи, Тюрингенський ліс у Німеччині. Створено багато заповідників, резерватів, національних парків (91). Напр. У Франції всю приморську атлантичну смугу завдовжки 2500 км. проголошено заповідною, у В.Б. – 5 % території.

Населення. Зх. Європа – один з найбільш заселених регіонів світу – 169 осіб/км.кв. Нідерланди – 371, Бельгія – 333. Найменша густота в Ірландія (50). Всі країни належать до 1 типу відтворення. Пр. Приріст близький до 0. У Люксембурзі – максимальний – 1,1%. Більшість нас. Належить до середньоєвропеської расової групи вел. європеоїдної раси. У національному складі переважають представники індоєвропейської мовної групи. Домінують германська група (німці, австрійці, англійці, голландці, фламандці, германошвейцарці) і романська група (франзузи, валлони, франко та італошвейцарці). Більшість держав однонаціональні: Нідерланди (96% - голландці), Австрія (99%), Ірландія (93% - ірландці). У Монако піддані держави (монегаски) становлять меншість – 16%. Більшість населення – християни (католики і протестанти). Частка міського нас. – 80% (Монако – 100%, Бельгія – 95%, В.Б. – 90%). У верхній частині течії Рейну сформувалася найбільша у Європі агломерація – Рейнсько-Рурська (11 млн. осіб). Великими є також: Лондонська (11,1 млн. осіб), Паризька (10,3), Берлінська (4), Манчестерська (2,8). Більшість працюючих зайнята у сфері послуг (50-70%), промисловості і транспорті (30%), С/Г – 4%.

Господарство. Частка промисловості у ВВП країн становить 2/5, С/Г разом з рибним і лісовим 2-5% (в Ірландії – 15%). Регіон не поступається США та Японії за технологічним рівнем базових галузей промисловості (металургії та металообробки, машбуду.), а в хім. Промисловості є явним лідером завдяки ФРН. Однак відстає у мікроелектроніці, робототехніці, біотехнології. Найбільшими ТНК є: Шелл і Бритіш Петролеум (В.Б.), автомобільні – Даймлер-Крайслер, Фолксваген (ФРН), Рено (Франція), електротехнічні та електронні – Філіпс (Нідерланди), харчова – Нестле (Швейцарія), фінансові – Дойче Банк (ФРН). Зах. Європа – потужний фінансовий центр світу. Фін. Столицями є Лондон, Франкфурт-на-Майні, Цюріх. Особливо виділяються Швейцарія (1,5 тис. банків) і Люксембург (податковий оазис). В економіці функціонує значний державний сектор. У С/Г провідною галуззю є тваринництво (70% всієї С/Г продукції). Транспортна система характеризується дуже густою мережею залізниць (Бенілюкс, ФРН). Головна водна артерія – Рейн, де розташований найбільший річковий порт Європи – Дуйсбург. Найбільші авіакомпанії регіону: Ер Франс (Франція), Люфтганза (ФРН), Сабена (Бельгія), Свісер (Швейцарія), Бритіш Еруейз. Морський транспорт здійснює переважно вантажні міжнародні перевезення. В експорті всіх країн переважає готова промислова продукція. В імпорті важливі промислова і С/Г сировина та напівфабрикати.

Рекреація й туризм. Регіон щорічно відвідує 140 млн. туристів. Лідери: Франція (1 місце у світі), В.Б. (5), Австрія (6). Осн. Тур. Об‘єктами в регіоні є: Альпи, морські курорти узбережжя Франції, зони відпочинку в Арденнах (Бельгія, Люксембург) і Піренеях. А також культурні центри світового значення з найвідомішими музеями, картинними галереями, концертними залами. Також королівські палаци, замки, історичні і архітектурні пам‘тки.

2. Північна Європа. До регіону належать 5 країн: Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція, а також автономні териорії Данії – Фарерські острови та о.Гренландія. Всі країни є членами ООН; Данія, Ісландія, Норвегія – члени НАТО.

Природні умови. Геологічна будова країн представлена Балтійським кристалічним щитом і каледонськими відкладами Скандинавських гір (г.Гальхепітген 2469 м.). В Ісландії знаходиться одна з найактивніших вулканічних зон. Тут знаходяться 200 вулканів, у т.ч. 26 діючих, лавові поля, гейзери. Клімат зах. регіонів м‘який морський, східних – більш континентальний. На сх. Регіону – велика кількість озер льодовикового походження. (У Фінляндії – 60 тис. Або 10% країни).

Природні ресурси. Паливних корисних копалин у регіоні немає. Виняток – шельф Пн. моря. Кристалічні породи Балтійського щита багаті на залізну руду (Швеція), мідь і Свинець (Фінляндія). Гірські ріки є джерелом гідроенергоресурсів (Норвегія і Швеція – 1 місця у Європі). Головні джерела Ісландії – термальні води. Регіон входить до пн. лісового поясу. Тут зосереджено 70% хвойних лісів всієї Європи без країн СНД. Лісистість країн регіону неоднорідна: від 1% в Ісландії, 12 в Данії, 31 – у Норвегії, 68 – у Швеції, 77 – у Фінляндії.

Природно рекреаційні ресурси. Унікальні за своєрідністю Скандинавські гори, фіорди Норвегії, шхери Фінляндії, нац. Парки (31), заповідники, заказники тощо.

Населення. За особливостями відтворення населення країни регіону належать до 1 типу. Темпи приросту позитивні, але мінімальні. (Максимум – у Фінляндії – 1,1%). Народи регіону належать до північної групи європеоїдної раси. Мешканці регіону належать до двох великих мовних сімей – індоєвропейської і уральської. У заполяр‘ї, Скандинавії та Фінляндії (Лапландія) живуть саамі (лапландці), які теж належать до фіно-угорської групи уральської сім‘ї. Населення країн однонаціональне: у Швеції – 93% шведи, Норвегії – 97% норвежці, в Ісландії – 98,3% ісландці. За релігійними ознаками всі країни належать до протестанської гілки християнства, де домінує лютеранство. Максимальна густота населення – на півдні та на узбережжі Балтики. Мало заселені північні, окремі гірські та заболочені райони. Сер. Густота нас. – найнижча у Європі – від 10 до 50 осіб/км.кв. Частка міського нас. Від 63% у Фінляндії до 92% в Ісландії. Найбільшими агломераціями є Стокгольм (1,5 млн. осіб) та Копенгаген (1,3 млн. осіб). Майже 40% активного населення зайнято у сфері послуг.

Господарство. Країни регіону сформували особливу модель соц.-економічного розвитку (т.зв. скандинавський соціалізм). Частка С/Г та видобувної промисловості в структурі ВНП становить від 2 до 4%, лише в Ісландії вона сягає 15%. Обробна промисловість і будівництво в регіоні складають 28% ВНП, сфера послуг – 67%. Частка витрат на НДДКР у структурі ВВП ппостійно зростає. Фінляндія – світовий лідер у виробництві атомних криголамів, а компанія Нокіа поділяє 1-3 місця з американською Моторола та шведською Еріксон за виробництвом мобільних телефонів. Найбільшими компаніями країн регіону є: у Швеції – Вольво, Сааб, Сканія (автомобілебудування), Еріксон, Електролюкс (електротехніка), у Фінляндії – Нокіа, У Данії – Карлсберг. У С/Г переважає інтенсивне тваринництво (молочно-м‘ясне скотарство та свинарство). В районах, розташованих за полярним колом розводять Пн. оленів, в Ісландії та Фарерах – овець.

Транспорт. Морський транспорт – основний в регіоні. За тоннажем – лідер Норвегія (1 місце в Європі). Осн. Порти: Гетеборг, Гельсінборг (Швеція), Копенгаген (Данія), Шелдвік, Гельсінкі (Фінляндія), Нарвік, Осло, Берген (Норвегія). Залізничний – 2 місце і грає важливу роль у внутр. Перевезеннях на вел. відстані у Швції та Фінляндії. Там же розвинутий озерний транспорт. Озера з‘єднані каналами і мають вихід у море. Автотранспорт створює значну конкуренцію залізничному. Розвинутий повітряний (157 аеропортів, найбільші в Стокгольмі і Копенгагені). У Данії побудований найдовший у Європі міст (6,8 км) між о-вами Фюн і Зеландією.

Рекреація і туризм. Країни регіону мають значні ресурси для розвитку туристсько-рекреаційної діяльності. Сприятливими умовами є: гірські ландшафти, фіорди, умови для зимових видів спорту, прибережні острови, озерні ландшафти Фенноскандії, заполярне літо, культурна спадщина, архітектурні споруди і культурні установи.

3. Південна Європа. До Південної Європи належать 8 країн: Андорра, Ватікан, Греція, Іспанія, Італія, Мальта, Португалія, Сан-Марино і 1 залежна територія – Гібралтар (володіння В.Б.). Всі країни, крім Ватикану входять до ООН, ОЕСР, а найбільші – члени НАТО та ЄС, Мальта – член Співдружності націй.

Природні умови. Гори займають ¾ площі. Найвищі: Альпи (Монблан 4807), Апенніни (г.Корно 2914), Балкани, Піренеї (пік.Ането 3404). Є й невисокі – Іберійські, Кантабрійські. Розвинуті вулканічні явища: Етна (3340 м.), Везувій (1277 м.), Стромболі (926 м.). Клімат типово середземноморський. У регіоні відчувається гостра нестача паливних корисних копалин однак багатими є поклади металів: боксити (Греція), ртуть, мідь, поліметали (Іспанія, Італія). Річкова мережа недостатньо розвинута. Країни регіону бідні на деревину. Сеедня лісистість – 32% (Іспанія – 51% макс., Мальта – 16% - мін.).

Природно-рекреаційні ресурси: теплі моря, пляжі, мальовничі ландшафти, морські і гірські куроти. У регіоні розташовано 14 нац. Парків.

Населення. Природний приріст невеликиц (від 0,1 в Італії до 0,8 на Мальті). Більшість нас. Належить до Пд. середземноморської гілки європеоїдної раси. Переважають народи романської групи індоєвропейської сім‘ї (португальці, іспанці, галісійці, каталонці, італійці, сардинці, ретороманці). Винятки: греки, албанці, гібралтарці, мальтійці, турки, баски (в ранзі окремої сім‘ї). Високі показники мононаціональності характерні для Португалії (99,5% - португальці), Італії та Греції (98%). Тільки в Іспанії – каталонці – 18%, галісійці – 8%, баски – 2,5%. Більшість нас. – християни (католики – зх. І центр регіону, православні – сх.). Найбільша густота – в родючих долинах і приморських низовинах, найменша – у горах (1 особа/км.кв.). У Іспанії та Мальті в містах мешкає до 90% нас., Греції та Італії – 60%, Португалії – 36%. Загалом 30% активного населення зайнято у промисловості, 15% - у С/Г, 53 – у сфері послуг.

Господарство. Італія є економічним лідером регіону, належить до високорозвинутих індустріально-аграрних країн. Однак відстає за рівнем наук.-техн. Розвитку. В Італії велика роль держави в економіці як і тіньової економіки (1/5 контролю будівництва та крмерційної діяльності). Державі належать найважливіші банки, енергетика, залізниці, автошляхи, авіакомпанії, частково радіо і телебачення. Провідні італійські ТНК: Фіат, Оліветті, Піреллі (гумотехнічні вироби). Іспанія друга за рівнем соц.-ек. Розвитку. Держ сектор контролює 30% ВВП країни. В Іспанії найвищий рівень безробіття в ЄС – 14%. У МГПП країни регіону представлені окремими галузями машбуду, меблевою промисловістю, випуском буд. Виробів. У промисловості сильними є галузі переробки С/Г сировини, а також харчова, легка, меблева. Транспортне машбуд. Має міжнародне значення (Фіат – Італія, Сеат - Іспанія). Італія посідає 1 місце у світі за випуском холодильників, пральних машин, газових плит (Ariston, Indezit, Zanussi, Ardo). У С/Г переважає рослинництво. На експорт ідуть цитрусові: апельсини (всюди), лимони (Греції), на пд.сх Іспанії плодоносять фінікові пальми.

Транспорт. Пд. Європа – район судноплавства. Осн. Порти: Генуя, Аугуста, Таранто, Трієст, Пірей. Греція – 3 місце у світі за тоннажем торгового флоту. У внутрірегіональних перевезеннях вел. значення має автомобільний транспорт. Залізничний менш значущий бо тут багато давніх і складних перевалів і тунелів. Авіаційний набрав популярності внаслідок активного поширення туризму. Є 107 аеропортів (Афіни, Барселона, Мадрид, Рим, Мілан, Валетта).

Рекреація і туризм. Тут розташовані курорти: Коста-Брава, Балеарські та Канарські о-ви (Іспанія), Лігурійська рів‘єра з центром у Сан-Ремо, узбережжя Адріатики (Італія), о-ви Егейського моря, Мальта. Найвідоміші культурні центри: Рим, Мілан, Флоренція, Венеція, Неаполь, Генуя, Мадрид, Барселона, Афіни, Дельфи, Олімпія. За к-тю туристів Іспанія – 2 місце у світі, Італія – 3.

4. Східна (центральна) Європа. Регіон охоплює 10 кпаїн: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Європейська частина Росії, Словаччина, Угорщина, Україна, Чехія. Ус країни регіону входять до ООН. Росія, Україна, Білорусь – до СНД, Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина і Прибалти – до НАТО.

Природні умови. Територія переважно рівнинна (3/4 території). Гірські масиви розташовані краєм регіону (Кавказ, Крим, Хібіни, Урал, Судети, Богеми, Карпати). Є багато термальних джерел. Рівнини: Руська, Причорноморська, Прикаспійська, Середньдунайська, Північнопольська, Придніпровська. Клімат переважно помірно континентальний; на пн. Росії – субарктичний і арктичний; на пд. Криму – Субтропічний. Густою є річкова мережа: Дунай, Вісла, Одер, Тиса, Волга, Кама, Дніпро, Дністер. Багато озер: Карельська озерна країна, Ладозьке, Онезьке, Чудське, Балатон, Шацькі озера. Мін. Джерела є в Угорщині, Литві, Чехії, Україні, Росії (Кавказ).

Природні ресурси. Регіон цілком забезпечений кам‘яним вугіллям: Верхньосілезький (Полоьща), Донбас, Східно-волинський, Печорський (Росія). На нафту і газ багаті надра Росії (Волзько-уральська і Тімано-Печорська провінції), є незначні запаси в Україні. Залізна руда (Кривбас, Карелія, Кольський п-ів, КМА), марганець (Нікопольський басейн), мідь (Урал). Середня лісистість регіону – 33%. Агрокліматичні ресурси найсприятливіші у південній частині регіону.

Рекреаційні ресурси. Морські курорти: Ялта, Алушта, Євпаторія (Україна), Сочі, Анапа (Росія), Юрмала (Латвія). Найбільший озерний курорт – Балатон. Лижні курорти – в Карпатах, Кавказі, Татрах, Хібінах.

Населення. Найбільша чисельність припадає на Польщу і Україну. Природній приріст суттєво зменшився, а в Україні, Білорусі, Росії і Словаччині став від‘ємним. Переважають представники перехідної групи європеоїдної раси. На півночі мешкають північні європеоїди. В районі Кольського п-ова Росії мешкають саамі. Країни мають неоднорідний етнічний склад. У багатьох з них серед нац. Меншин переважають росіяни (Литва- 34%, Естонія – 30 %, Україні – 22%). В інших країнах – угорці в Словаччині, цигани – в Угорщині та Словаччині, словаки – у Чехії. Мононаціональною країною є Польща (98,5%). Найбільш багатонаціональна – Р.Ф. Населення належить до двох мовних сімей: індоєвропейської і уральської. У реніоні домінує християнство, представлене всіма напрямками: католики (Польща, Чехія, Словаччина, Литва), православні (Україна, Росія, Білорусія), протестанти-лютерани (Естонія, Латвія, Угорщина), греко-католики (Зх. Україна і зх. Білорусь). Нас. Розміщено рівномірно. Сер. Густота – 87 осіб/км.кв. Рівень урбанізації – невисокий – в сер. 68%. Макс. В Росії (74%), мін. В Словаччині (59%). Переважна більшість жителів зосереджена в столичних агломераціях: Московська (12,2 млн.осіб.), Київська (3,4 млн.), Будапештська (2,5 млн.), а також у великих промислових. У прмисловості зайнято 40-50% працюючого населення, у С/Г – 20-50%, у невиробнгичій сфері – 15-20%.

Господавство. Однією з важливих проблем регіону є незначні обсяги інвестицій, що стримує економічний розвиток. Найпривабливіші для іноз. Інвесторів є: Угорщина, Чехія, Польща. Інвестиції в регіон надходять переважно через наявність кваліфікованої і відносно дешевої робочої сили. МГПП країни представлені галузями ПЕК, металургією, хім. Промисловістю, окремими галузями машбуду тощо. Тільки Польща і Україна для енергетичних потреб використовують переважно вугілля – інші імпортують нафту й газ з Росії. В Росії діє перша у світі АЕС – Обнінська, побудована у 1954 р. Автомобілебудування зосереджено у всіх країнах, найбільш розвинуте в Росії. Авіаційна промисловість розвинута у Росії, Україні й Польщі. У С/Г рослинництво спеціалізується на вирощування зернових, олійних культур. Країни регіону мають багато садів. Білорусь – світовий лідер за зборами картоплі. Південні райони займаються виноградарством. Тваринництво представлено скотарством, свинарством. На пн. Росії розводять оленів. Рибальство – у Прибалтиці.

Транспорт. Домінують перевезення залізничним транспортом. Мережа автомобільних доріг найгустіша у західних регіонах. Морський транспорт обслуговує зовнішньоторговельні зв‘язки країн регіону. Значні порти: Гданськ, Гдиня, Щецин, Клайпеда (Литва),Вентсліпс, Рига (Латвія), Таллін, С.-Петербург, Мурманск, Новоросійск, Одеса, Маріуполь. Розвинутий річковий. Річкові порти: Братислава, Будапешт, Київ, Дніпропетровськ, Казань, н.Новгород. Повітряний використовується як пасажирський на значні відстані. Аеропортів – 107.

5. Південно-східна Європа. Пд.сх. Європа охоплює 9 країн колишнього соц. Табору: Албанія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Молдова, Румунія, Словенія, Хорватія, Сербія, Чорногорія. Всі країни регіону мають перехідну економіку. Входять до ООН. Молдова є членом СНД.

Пиродні умови. Майже 70% території зайнято горами. Найпотужніша система півдня – Дінарське нагір‘я, якому властиві карстові форми рел‘єфу. У регіоні розташовані Трансільванське плато, Македонські гори, Родопи, Стара Планіна. Рівнинні території зайняті Нижньодунайською і східними окраїнами Середньодунайської низовини. Клімат на більшості території помірний континентальний, лише на півдні та південному зах. – субтропічний середземноморський. Густа мережа річок належить до басейну Дунаю: Драва, Тиса, Сава, Морава, Олт, Сірет, Прут. Багато в регіоні озер в тектонічних западинах: Шкодер, Преспа (на кордоні Албанії, Македонії і Греції). У Болгарії багато мін. Вод (500 джерел).

Природні ресурси. Гідроенергетичні ресурси регіону є одними з найпотужніших у Європі. Судноплавні лише Дунай і його головні притоки: Тиса, Сава, Драва. Мінеральні ресурси різноманітні, але зосереджені в окремих районах. Кам‘яне вугілля – у Трансільванії. Єдина країна, яка цілком забезпечена власною нафтою і газом – Румунія. Незначні запаси залізної руди є в Румунії, Болгарії, Македонії. Багаті на хром – Албанія та Македонія, мідь – Болгарія; золото – в Румунських Карпатах. Є значні рекреаційні ресурси: узбережжя Адріатики (Ядран по хорватськи). Альпійські та Карпатські гірсьуі краєвиди, мінеральні джерела. Є 31 нац. Парк.

Населення. Характерне різке зниження народжуваності та природного приросту. Пр. Приріст найвищий в Албанії (26%). У більшості країн переважають представники аівденної групи європеоїдної раси. Регіон є дудуже національно і релігійно неоднорідний. У Болгарії до нац. Меншин належать турки (8%), Боснії і Герцеговині – серби (32%), Македонії – Албанці (22%), Молдові – українці (14%) і росіяни (13%), Румунії – угорці (9%) і цигани (1,1%), Сербії – албанці (14%). Більшість жителів регіону належать до індоєвропейської мовної сім‘ї: слов‘янська група, албанська, романська. На пд. Албанії, Македонії та Албанії проживає незначна к-ть турків. Переважна більшість нас. Сповідує християнство (православні – болгари, румуни, молдавани, серби, чорогорці, значна частина македонців, і католики – словени, хорвати, частина румунів і угорців) та іслам (албанці, косовські албанці, боснійці, турки). Густота найвища в долинах Дунаю і його приток. Впливає на розміщення населення урбанізація. Найбільша агломерація – Бухарест (2,3 млн осіб). У С/Г зайняті 24%, в Албанії – 55%, 38% - у промисловості, 38 – у сфері послуг.

Господарство. Економічно найбільш розвинена – Словенія, Хорватія найменш – Албанія, Молдова, Сербія, Македонія, Боснія і Герцеговина. Насамперед це зумовлено військовими діями. На соц. – ек. Стан Сербії вплинули також міжнародні економічні санкції. За роки війни у Боснії і Герцеговині економіка та соціальна сфера були майже цілком зруйновані. Економічне та політичне становище у Молдові ускладнюється конфліктною ситуацією у Придністров‘ї та Гагаузії. У МГПП країни регіону представлені кольоровою металургією, окремими галузями хім промисловості (добрива, сода, парфумерно-косметичні вироби), галузями транспортного і С/Г машбуду. У С/Г переважає землеробство з вирощуванням зернових та технічних культур (цукровий буряк, соняшник, тютюн (Болгарія, Молдова, Македонія), ефіроолійні рослини (Болгарія – 1 місце за виробництвом трояндової олії). Розвинуте виноградарство і виноробство (Болгарія, Молдова, Румунія). Машбуд. Є головною галуззю за сумарною вартістю продукції: автомобілі – Румунія (Дачія), морські судна (Румунія, Болгарія, Хорватія). Рослинництво більш розвинуте в приморських районах та на родючих землях. На Адріатичному узбережжі вирощують благородний лавр та оливи. Сприятливі умови для садівництва. У сприятливі роки тут збирають до 50% світового урожаю сливи, яку спрямовують на в-во сливової горілки – ракії. У тваринництві відчутну роль відіграє вівчарство.

Транспорт. Зросла роль вантажного авторанспорту як у внутрішніх так і в міжнародних перевезеннях. Залізничного – знизилася. Морський відіграє значну роль у зовнішній торгівлі. Найбільші порти: Рієка, Спліт, Дубровнік (Хорватія), Варна, Бургас (Болгарія), Констанца, Бреїла (Румунія). Побудовано канал Дунай – Чорне море (50 км.). Діє одна з найбільших у світі залізничних поромних переправ Варна (Болгарія) – Іллічівськ. Динамічно розвивається повітряний. У регіоні функціонує 25 аеропортів.

Рекреація і туризм. Розвинуті всі види сучасного відпочинку, проте військова обстановка наприкінці 90х перешкодила розвитку туристичній сфері.