Характеристика розвитку туризму в китаї

ЇРозвиток туристичної індустрії Китаю ґрунтується на "трьох китах": культурна спадщина, природне різноманіття і дисциплінованість на всіх рівнях - від топ-менеджерів до покоївок.

Туристична індустрія Китаю демонструє динамізм розвитку і ви-соку економічну ефективність. При чому це стосується як міжнародного, так і внутрішнього туризму. Протягом 2007 року сумарна потужність туристичного в'їзного потоку склала 132 млн прибуттів. У структурі в'їзного потоку переважають візитери із Гонконгу. На них припадає 60 % від загальної кількості міжнародних туристів. Прибутки від обслуговування в'їзних туристів у 2007 р. оцінюються на рівні $ 42 млрд.

Обсяг внутрішніх туристичних поїздок у Китаї - найбільший у світі. У 2007 році він сягнув позначки в 1,6 млрд. У Китаї більше подорожують сільські жителі. Їх частка у структурі загального туристичного потоку перевищує 60 %.

Для внутрішнього туризму в Китаї характерна гіпертрофована сезонність і сконцентрованість у часі - 25 % всіх подорожей здійснюється протягом трьох "золотих тижнів" у травні і жовтні, коли в країні організовуються весняні та осінні фестивалі.

За оцінками фахівців КНР у XXI ст. стане світовим лідером за кількістю міжнародних туристичних прибуттів.

Велика китайська стіна, названа одним із нових "семи чудес нового світу", є найбільшою оборонною спорудою всіх часів і народів. Будівництво стіни тривало дуже довго: починаючи з VІІ ст. до н. е. і до XVII ст. Велетенська споруда має довжину понад 6,7 тис. км. Сьогодні Велика китайська стіна втратила військові функції – це туристична атракція світового рівня, яка має велику культурно-історичну цінність, приголомшує технікою будівництва й архітектурною довершеністю. До показу включена не вся споруда, а її окремі ділянки: Бадалін, Симатай, Мутяньюй (передмістя Пекіна), фортеця Шаньхайґуань, що знаходиться на крайній східній ділянці стіни і свого часу названа "морською митницею Китаю", а також фортеця Цзяюйґуань, що знаходиться на західній ділянці.

Китай володіє надпотужними культурно-історичними ресурсами. На території країни розташовано близько 40 культурно-історичних і природних об'єктів, занесених до списку Світової спадщини (див. додаток D). Більшість із них сконцентровані на сході країни (рис. 2. 25).

Один із найбільш грандіозних пам'ятників архітектури всього людства - Велика Китайська стіна на півночі країни є туристичною "візитівкою" Китаю. Поблизу стіни діє безліч храмів, кожен із яких є унікальним витвором архітектурного мистецтва.

Найбільша кількість туристичних атракцій характерна для великих міст, які перетворилися на популярні центри міжнародного туризму: Пекін, Шанхай, Гуанчжоу, Макао, Сянган (Гонконг), Сіань, Чунцин, Харбін.

Історія столиці Китаю - Пекіна - налічує більше 3 тис. років. У місті збереглася велика кількість культурно-історичних пам'яток, що дозволяють осмислити минуле, зрозуміти сьогодення, скласти уявлення про майбутнє цієї країни. У Пекіні знаходиться найбільший у Китаї державний музей Ґуґун - "заборонене місто", колишній імператорський палац, резиденція 24 імператорів династій Цінь і Мін, найбільший у світі палацовий комплекс.

За 20 км від центру Пекіна розташований Літній імператорський палац - Парк Іхеюань. За 50 км від міста в Долині Гробниць покоїться прах більшості імператорів династії Мін. На південній околиці Пекіна височіє храм Неба (Тяньтань). Тут у день літнього сонцестояння проходили служби ченців за участю імператора з проханням до Неба послати гарний врожай. У північно-східній частині китайської столиці був побудований знаменитий ламаїстський храм Юнхе-гун. У багатьох містах Китаю, у тому числі і в Пекіні, є храми Конфуція.

Шанхай, розташований у гирлі найбільшої ріки Китаю - Янцзи, більше відомий як діловий центр. До визначних пам'яток Шанхаю належить буддійський монастир, храми Ченхуанмяо і Юйфеси з нефритовою скульптурою Будди, п'ятиярусна пагода Лунхуа, Сад мандарина Ю, Сад Багряних Осінніх Хмар, площа Реньмінь, мальовнича вулиця Сіжоу Крік, численні музеї.

У давньому місті Сіань знаходиться єдиний у своєму роді музей теракотових фігур воїнів і коней із поховання імператора Цінь Ши Хуан-ді. Теракотова армія, знайдена у 1974 р., складається з понад 8 тис. повнорозмірних фігур, які не повторюють одна одну. На початку 2000-их років до воїнства і коней додалися знайдені фігури чиновників, акробатів, музик.

Гуанчжоу - велика промислова агломерація на південному сході Китаю. У Гуанчжоу проводяться міжнародні виставки-ярмарки, які дозволяють західним фірмам отримувати уявлення про китайські товари. У безпосередній близькості від Гуанчжоу розташовані колишня англійська та португальська колонії Сянган (Гонконг) і Макао (Аоминь) - визнані міжнародні туристичні центри із численними атракціями.

Туристів завжди приваблювали культура Тибету і неприступні вершини Гімалаїв, які постійно намагаються штурмувати альпіністи. Адміністративним центром Тибету є Лхаса - "місто богів" - традиційна резиденція Далай-Лами. Місто розташоване на висоті 3 660 м над рівнем моря. Світову славу Тибету і Лхасі принесли монастирі - центри буддизму і ламаїзму, де до цих пір оберігаються і примножуються культурні традиції минувшини. Активнішому залученню ресурсів Тибету до туристичного використання сприятиме збудова-на у першому десятилітті ХХІ ст. високогірна залізниця. Вона з'єд-нала Тибет із рівнинним Китаєм і сама пособі є унікальним об'єктом, вартим спеціальної уваги туристів.

Туристична індустрія КНР поступово стає на шлях використання природних туристичних ресурсів для потреб розвитку масового пляжно-купального відпочинку, традицій якого в країні фактично не існувало. Поширення західної моди на такий вид туризму привело до формування відповідної інфраструктури. Наприклад, популярністю став користуватися тропічний острів Хайнань, розташований на півдні Китаю. Тут збудовані сучасні готелі, які спеціалізуються на пляжному відпочинку та оздоровленні.

Китай - багатонаціональна і найбільша за кількістю населення країна планети - 1,3 млрд осіб. Прогодувати таку кількість населення - завдання не з простих. А нагодувати смачно, і так, щоб сподобалося і туристам - ще складніше. Але китайська кухня із багатими традиціями завоювала визнання всього світу і належить до справжніх туристичних ресурсів, використання яких - один з найбільш приємних способів познайомитися з країною.

Історія китайської кухні нараховує більше 3 тисяч років і невідривна від давньої китайської філософії. Ще в другому тисячолітті до нашої ери в Китаї була створена теорія "гармонізації харчування", а Конфуцій вчив кулінарному мистецтву в VІ-V ст. до н. е.

Китайці їдять всі відомі нам продукти, а також "екзотику" на кшталт ластів'ячих гнізд, акулячих плавників, деревних грибів чи качиних яєць, які до 100 днів витримуються в землі. Є кілька інгредієнтів, які присутні практично в усіх китайських стравах. Насамперед, це - соєвий соус, який має специфіку приготування. Сою відварюють, змішують із підсмаженою пшеницею і додають до цієї суміші особливий вид плісняви. Коли пліснява достатньо розвинеться, суміш поміщають у соляний розчин, потім віджимають, фільтрують і пастеризують. Другий традиційний компонент - імбир - корінь із пряним і гострим смаком.

Відмінною рисою китайської гастрономії є методи приготування. Своєрідність страв досягається за рахунок майстерності обробітку сировини. Один із головних принципів - страва повинна складатися із маленьких шматочків. Звідси випливають два головні кулінарні "секрети" китайської кухні - правильно нарізати і правильно підсмажити.

Основу китайської кухні складають страви з найрізноманітніших продуктів: крупи, борошно, овочі, м'ясо, риба, морські безхребетні тварини, водорості, молоді пагони бамбуку і багато іншого. Зазвичай, в одну страву входить велика кількість інгредієнтів, які готуються окремо. Це приводить до незвичного для європейців поєднання смаків і ароматів: свинина із запахом риби, яловичина з фруктовим смаком, кисло-солодкі огірки тощо.

Китайську кухню неможливо уявити без рису, який в окремих районах навіть заміняє хліб. Туристам на сніданок обов'язково запропонують дамічжоу - рідку рисову кашу, а на обід - дань - розсипчасту рисову кашу з м'ясом, креветками, рибою, дрібно нашаткованою цибулею чи паростками бамбуку.

Бути в Китаї і не скуштувати качку по-пекінські, теж саме, що бути в Парижі і не побачити Ейфелеву вежу. Ця страва - туристична "візитка" китайської кухні. Китайці і донині тримають у таємниці технологію відгодівлі качок, з яких готують страву з неповторним смаком і ароматом. Туристам неодмінно розкажуть історію про те, що американські дипломати згодилися визнати Тайвань невід'ємною частиною Китаю, лише після того, як скуштували качку по-пекінські.

Парадокс сучасного Китаю - поєднання комуністичної ідеології і ринкової економіки. Для країни характерні одні з найвищих у світі темпи економічного зростання, економічної могутності держави і злиднів переважної частини населення. Китай став найбільшим у світі виробником автомобілів, чорних металів, алюмінію, електроніки й електротехніки, взуття, синтетичних і бавовняних тканин та впевнено перетворюється на провідну туристичну країну. У Китаї реалізується концепція територіального розвитку, заснована на залученні зарубіжних інвестицій у вільні економічні зони, які спрямовуються в промисловість і туристичну індустрію.

 

 

Роль і значення організації “НАФТА”в економічному зростанні регіону північна америка

Північноамериканський регіон, на відміну від двох попередніх, складається лише з двох країн, що мають значні розміри. Населення регіону нечисленне, порівняно з Азією, дуже урбанізоване і надзвичайно мобільне. Маючи величезні природні, наукові та інтелектуальні ресурси, країни регіону за короткий історичний час стали впливовою силою в усьому світі. У Північній Америці як економічному регіоні діє ринкова модель розвитку економіки з низькою часткою державної власності, законодавчим забезпеченням свободи ринку, високою динамікою розвитку, гнучкістю господарства і швидким пристосуванням до нових економічних умов. Проте, крім переваг, тут є й недоліки, переважно соціального характеру: неоднорідність суспільства, значна диференціація доходів населення. Створення суспільства високих доходів сприяло формуванню суспільства високого рівня споживання, що періодично дає збої. Пропонуємо вам оцінити переваги і недоліки країн Нового світу, ознайомившись з цією темою.

Загальні відомості про регіон. Материк Північна Америка - це великий масив суходолу аж до Панамського каналу плюс острови Карибського басейну та Гренландія, однак до економічного регіону Північна Америка відносять лише США і Канаду (мал. 117). Цей регіон охоплює територію 19,4 млн км² з населенням 340,5 млн осіб. Умовна суходільна межа регіону на півдні проходить по кордону США з Мексикою. На півночі регіон обмежений Північним Льодовитим океаном і включає групу островів Канадського Арктичного архіпелагу.

Більша частина території Північної Америки розташована в помірному географічному поясі, північ - в арктичному, а південь - у субтропічному і тропічному. Третина площі регіону вкрита лісами, близько 8 % земель обробляються і належать до одних з найпродуктивніших у світі. Природні умови загалом сприятливі для життя і діяльності населення.

Географічне положення Північної Америки загалом вигідне. Це пояснюється наявністю широкого фронту морських кордонів і природних бухт, які сприяють розвитку торговельно-економічних зв’язків. Сусідське положення між США і Канадою та між США і Мексикою позитивно впливає на формування загалом сприятливого геополітичного клімату в регіоні.

Країни північноамериканського регіону мають невисокий показник природного приросту населення: пересічно він становить 0,5 %о. Переважна більшість населення живе в містах. Рівень урбанізації Канади становить 80 %, а США - 79 %. Тут сконцентровані одні з найбільших мегалополісів світу.

Після відкриття Нового світу, як назвали Америку, у формуванні населення США і Канади велику роль відігравали еміграції, що відбувалися в першу чергу з Європи. Серед переселенців до Північної Америки в різні часи були й українці, які в північноамериканських країнах утворили так звану західну українську діаспору з кількістю українців понад 2,6 млн осіб. Зв’язок української діаспори з історичною батьківщиною здійснюється через товариство «Україна», громадські і культурні організації. Державна політика України спрямована на підтримку української діаспори і формування механізму широкого долучення українців, що проживають у США і Канаді, до розвитку української держави, сприяння співробітництву громадських організацій українців у цих державах.

США і Канада належать до одних з найбагатших країн світу, про що свідчить показник ВВП на душу населення (табл. 1). Обидві держави входять до 20 країн, у яких соціально-еконо- мічні умови для життя людей визнані найкращими. Канада у цій двадцятці посіла четверте, а США - тринадцяте місця. Проте пересічно високі доходи населення, високий рівень охорони здоров’я й освіти не означають повної відсутності бідності в них.

Більша частина населення Північної Америки зайнята у сфері послуг. Близько 25 % економічно активного населення працює у промисловості, хоча багато підприємств перенесено в регіони дешевої робочої сили, зокрема в Латинську Америку. У сільському господарстві США і Канади зайнята зовсім незначна кількість робочої сили.

Прогноз

За оцінкою МВФ, попри сучасну фінансово-економічну кризу, показник ВВП на душу населення в країнах Північної Америки у найближчій перспективі буде зростати (табл. 1)

Обидві країни північноамериканського регіону належать до високорозвинених постіндустріальних країн - лідерів світу. США посідають особливе місце в сучасній світовій економіці насамперед тому, що мають не тільки регіональне лідерство, а й глобальне. Маючи спільні зі США риси економіки, Канада вирізняється своїми ресурсами, які за запасами мають світове значення.

Інтеграційні процеси. У північноамериканському регіоні в 1992 р. була укладена угода про вільну торгівлю і створена організація НАФТА. Це прискорило взаємну інтеграцію двох країн регіону з Мексикою, поліпшило співробітництво між державами і розширило зовнішньоекономічні відносини, що позитивно відбилося на економіці країн-учасниць. Було ліквідовано обмеження у взаємній торгівлі, створені умови, що полегшили взаємні капіталовкладення і реалізацію інвестиційних програм.

Місце Північної Америки у світовому господарстві та міжнародних відносинах. Інтенсивний розвиток економіки США і Канади значно впливає на хід економічного розвитку всього світу, на структуру міжнародних економічних зв’язків, на процеси глобалізації та інтерналізації.

У США і Канаді добре виражені всі ознаки країн-лідерів. Це, насамперед, високий рівень економічного розвитку і виробництва сукупного ВВП і ВВП на душу населення. У структурі господарства цих країн у створенні ВВП високою є частка сфери послуг. Високим є й рівень конкурентоспроможності національних економік. Країни регіону входять у першу десятку країн щодо розвитку інновацій. їхнє лідерство підтверджується й високими технологічними досягненнями: США посідають 2-ге місце, а Канада - 8-ме у світі. Крім того, країни регіону є лідерами з надання інформаційних послуг у світі. Наприклад, США володіють понад 75 % баз інформаційних даних, що підтверджує перехід країни до інформаційного суспільства.

Реалії сьогодення

Фірми - лідери в галузі інформаційних технологій. За даними експертів Світового Банку, у рейтингу 100 компаній цієї сфери 75 припадають на США, три з яких є світовими лідерами. Щотижня тільки в одній Силіконовій долині (штат Каліфорнія) виникає близько десяти нових компаній, які й утворюють так звану нову економіку з такими новими галузями, як інформатика, телекомунікації, електроніка (мал. 118).

Сільське господарство північноамериканських країн вирізняється великим ступенем інтенсивності та продуктивності. Аграрний сектор США і Канади, незважаючи на невисоку зайнятість у ньому населення, не тільки повністю забезпечує внутрішні потреби країни, а й має великий експортний потенціал. Ще одним підтвердженням лідерства північноамериканських держав є стрімкий вплив їхніх транснаціональних корпорацій на всі сфери діяльності.

Проблема

Глобальне гальмування темпів росту світового господарства у 2008-2009 рр. було спричинене фінансовою кризою, що розпочалася спочатку в США, а потім поширилася на весь світ. Це підтверджує, з одного боку, глобальну синхронізацію усіх економічних процесів, що відбуваються у світі, а з іншого - показує роль США в них. Поміркуйте, як можна обмежити вплив однієї держави на розвиток господарства інших країн. Запропонуйте свої способи виходу із ситуації, що склалася, використавши додаткові інформаційні матеріали.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Економічний регіон Північна Америка - це США і Канада.

Північна Америка має сприятливі соціально-економічні умови для життя і діяльності людей.

Країни північноамериканського регіону належать до другого типу відтворення населення з високим рівнем урбанізації.

США і Канада є постіндустріальними країнами-лідерами з добре вираженими ознаками таких країн.

Високий рівень господарського розвитку країн північноамериканського регіону впливає на хід усіх економічних процесів у світі.