Напрями та течії, автори та їх твори

Напрями та течії	Автори та їх твори
Бароко	Г.Сковорода («Delibertade», «Бджола та Шершень», «Всякому місту звичай і права») – засновник жанру байки в українській літературі.
Класицизм	І.Котляревський («Енеїда», «Наталка-Полтавка») – зачинатель нової української літератури. «Наталка-Полтавка» - частково сентиментальна повість.
Сентименталізм	Г.Квітка-Основ’яненко («Маруся») – зачинатель нової української прози, засновник сентименталізму в українській літературі.
Романтизм	Т.Шевченко (рання творчість: «Катерина», «Гайдамаки», «До Основ’яненка») – основоположник нової української літератури. П.Куліш («Чорна рада»).
Реалізм	Т.Шевченко (критичний реалізм: «Сон», «І мертвим, і живим», «Кавказ», «Мені однаково», «Заповіт») – засновник критичного реалізму в українській літературі. І.Нечуй-Левицький («Кайдашева сім’я»),П.Мирний («Хіба ревуть воли»),М.Вовчок («Максим Гримач»),І.Карпенко-Карий («Мартин Боруля»). Також до раннього реалізму відносять Г.Квітку-Основ’яненка («Маруся» - частково реалістична повість).
Модерністські течії	Імпресіонізм	М.Коцюбинський («Intermezzo», «Тіні забутих предків»), М.Хвильовий(«Я (Романтика)»), В.Винниченко(«Момент»).
Експресіонізм	В.Стефаник («Кам’яний хрест»).
Неоромантизм	Л.Українка («Contraspemspero», «Лісова пісня»), В.Сосюра(«Любіть Україну») Ю.Яновський(«Вершники»: «Подвійне коло», «Шаланда в морі»)І.Франко («Чого являєшся мені у сні», «Гімн», «Моймей»),
Неокласицизм	М.Рильський («Молюсь і вірю»),
Екзистенціоналізм	В.Підмогильний(«Місто»).
Символізм	П.Тичина («Ви знаєте, як липа шелестить», «Арфами, арфами», «О панно Інно»), М.Вороний («Блакитна панна»),О.Олесь(«Чари ночі», «О слово рідне, орле скутий»). О.Кобилянська(«Земля»,) – започаткувала символізм в українській літературі.
Футуризм	Богдан-Ігор Антонич «Різдво».
	М.Куліш(«Мина Мазайло)
«Шістдесятники»	Л.Костенко («Українське альфреско», «Страшні слова, коли вони мовчать» «Маруся Чурай»), В.Стус («О земле втрачена, явися», «Як добре те, що смерті не боюсь я»), В.Симоненко («Лебеді материнства»), І.Драч («Балада про соняшник»), Г.Тютюнник («Три зозулі з поклоном»), Д.Павличко («Два кольори»).
Постмодернізм	БУ-БА-БУ (Ю.Аднрухович, В.Неборак, О.Урбанець)
Нова дегенерація (С.Процюк, І.Ципердюк, І.Андрусяк)

 

 

Стилі і напрямки в українській літературі

Доба монументального стилю (Х - ХІ ст.)

Ознаки творів доби монументального стилю:

• Масштабність
• Величність
• Ідейний пафос

Приклади літератури: "Остромирове Євангеліє", "Повість минулих літ", "Слово про закон і благодать".

Доба орнаментального стилю (кінець ХІ - ХІІІ ст.)

Ознаки творів доби орнаментального стилю:

• Ритмічність підпорядкування художнього тексту;
• Витонченість художніх засобів

Приклади літературних творів: "Слово про похід Ігорів", "Повчання дітям", Галицько-Волинський літопис.

Доба підсумків (ХІV - XV ст.)

Ознаки творів доби підсумків:

• Змішання стилів;
• Характерні зводи.

Приклади творів: "Лаврентіївський звід", "Літопис Руський", "Києво-Печерський патерик".

Ренесанс

Ренесанс - це напрямок у мистецтві, що виник в Італії в ХІV ст. і поширився в Англії, Франції, Німеччині та інших країнах Європи.

Ознаки ренесансу:

• Наслідування античного мистецтва;
• Гуманізм;
• Зацікавлення життям простих людей;
• Заперечення середньовічних традицій.

Письменники доби Ренесансу: Павло Русин, Себастьян Кленович.

 

Бароко

Бароко - це стиль в архітектурі і мистецтві ХVІІІ ст., для якого характерна підкреслена урочистість, декоративність. Метою є справити враження, викликати зворушення.

Ознаки бароко:

• Центральне місце відводиться Богові;
• Релігійне забарвлення;
• Динамізм;
• Гіперболізація;
• Метафоричність мови;
• Спроба поєднати античність з християнством;
• Пристрасть до сміливих комбінацій, чудернацького, незвичного.

Представники доби бароко: І. Вишенський, М. Смотрицький, І. Величковський.

Класицизм

Класицизм - це художній стиль й естетичний напрям, який розвивався в ХVІІ ст. у Франції і різною мірою охопив європейські літератури ХVІІІ - першої третини ХІХ ст.

Ознаки класицизму:

• Поділ персонажів на позитивних і негативних;
• Одновимірність характеру;
• Правило трьох єдностей;
• Сюжет розгортається лінійно, практикуються концентричні сюжети.

Сентименталізм

Сентименталізм - це один із літературних напрямів другої половини ХVІІІ - початку ХІХ ст. у країнах Європи, що виник як заперечення раціоналізму класицистів у добу Просвітництва.

Герой сентименталізму:

• Проста людина з народу;
• Надзвичайно чуттєвий та вразливий;
• Знаходить гармонію у спілкуванні з людиною.

Ідеї сентименталізму:

• Захист права людини на приватне життя незалежно від станової приналежності.
• Духовний світ почуттів селянина, міщанина багатший за світ представників дворянства.

Сементалізм в українській літературі: І. Котляревський "Енеїда", Г. Квітка-Основ'яненко "Маруся".

Романтизм

Романтизм - це художній метод у літературі і мистецтві першої половини ХІХ ст., його суть полягає у тому, що реальній дійсності, яка не задовольняє митця, протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрією.

Ознаки романтизму:

• Виняткові характери у виняткових обставинах;
• Ліризм;
• Фантастика;
• Увага до історичного минулого;
• Звернення до фольклору.

Романтизм в українській літературі: Євген Гребінка ("Сонце та Хмари"), Микола Костомаров, Віктор Забіла.

Реалізм

Реалізм - це мистецький напрям ХІХ ст., що зображував типові характери в типових обставинах, прагнучи до глибокого й панорамного змалювання життя в його закономірностях і суперечностях.

Ознаки реалізму:

• Соціальна зумовленість життя людини;
• Змалювання згубного впливу антигуманного світу на вчинки і долю людини;
• Історизм у відтворенні явищ дійсності;
• Гуманізм, співчуття і протест проти всіх форм соціального і духовного поневолення.

Натуралізм

Натуралізм - це літературний напрям, що виник у Франції в 70-ті роки ХІХ ст. і поширився в Європі та США. Виник як реакція на вичерпність форм реалізму і його принцип соціальної зумовленості людського характеру.

Ознаки натуралізму:

• Тлумачення особи біологічними, спадковими рисами то соціально-моральним середовищем.
• Буття героїв у світлі досягнень науки.

Натуралізм в українській літературі: Іван Франко "Ріпник", "Борислав сміється".

Модернізм

Модернізм - це комплекс літературно-мистецьких напрямів, що виникли наприкінці ХІХ ст. як заперечення натуралізму в художній дійсності, як спростування заангажованості митця.

Основні напрями:

• Імпресіонізм
• Експресіонізм
• Неоромантизм
• Неореалізм
• Неокласицизм
• Символізм
• Футуризм

Імпресіонізм

Імпресіонізм - це напрям у мистецтві й літературі середини ХІХ - поч. ХХ ст., представники якого намагалися відтворити навколишній світ у всій його змінюваності й рухливості, а також показати найтонші відтінки настрою, почуттів людини.

Ознаки імпресіонізму:

• Тонкий психологізм змалювання персонажів;
• Прагнення відтворити найтонші відтінки настрою;
• Прагнення схопити миттєві враження;
• Тяжіння до лаконізму прози, її ритмічності;
• Багатство відтінків у змалюванні дійсності;
• Посилена увага до кольорів, звуків і яскравих художніх деталей.

Імпресіонізм в українській літературі: Михайло Коцюбинський "Цвіт яблуні", "Intermezzo", М. Хвильовий, С. Васильченко "Талант".

Експресіонізм

Експресіонізм - це літературно-мистецький стильовий напрям модернізму, що оформився в Німеччині на початку ХХ ст., передусім у малярському середовищі, проіснувавши до 30-х років.

Ознаки експресіонізму:

• Відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське "Я", напругу його переживань та емоцій;
• "Нервова" емоційність;
• Ірраціональність;
• Фрагментарність;
• Плакатність;
• Позбавлення прикрас;
• Схильність до контрастування барв;
• Гротескність;
• Гіперболізація;
• Використання символів;
• Відчуття повсякденного болю;
• Страх за майбутнє людини.

Експресіонізм в українській літературі: В. Стефаник "Камінний хрест", М. Куліш, О. Турянський.

 

Неоромантизм

Неоромантизм - це напрям кінця ХІХ - поч. ХХ ст., вид модернізму, який зародився у Франції і генетично пов'язаний із романтизмом.

Ознаки неоромантизму:

• Прагнення поєднати ідеал з дійсністю;
• Виразність суспільних ідеалів;
• Прагнення до визволення особистості;
• Виняткова й активна особистість може підняти до свого рівня інших;
• Гострий конфлікт між добром і злом, правдою і кривдою;
• Привернення уваги до чуттєвої сфери людини;
• Піднесення постаті самотнього визначного героя.

Неоромантизм в українській літературі: Леся Українка "Лісова пісня", О. Кобилянська "Земля", "Битва", М. Коцюбинський "Тіні забутих предків".

Неореалізм

Неореалізм - це стильова течія, що виявила себе на межі ХІХ - ХХ століть і характеризувалася документальною достовірністю, філософсько-аналітичним заглибленням у дійсність і ліричною стихією.

Героями неореалістичних творів є люди звичайні, проте з багатим внутрішнім світом; об'єктом зображення є не стільки вчинки, як відчуття і роздуми персонажів.

Неореалізм в українській літературі: В. Винниченко "Момент", В. Підмогильний, Григорій Тютюнник.

Неокласицизм

Неокласицизм (від гр. neos — молодий та лат. classicus — зразковий) — течія в літературі й мистецтві, що з’явилася значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму і знайшла свій вияв у використанні античних тем та сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод. Неокласицизм виник у західноєвропейській літературі в середині ХІХ ст.

Ознаки неокласицизму:

• Повернення до вічних законів мистецтва;
• Орієнтація на кращі здобутки античності;
• Інтелектуалізм;
• Естетизм;
• Використання зразків античної культури і культури епохи Відродження;
• Гармонія між розумом і почуттями;
• Аристократизм духу;
• Несприйняття радянської дійсності (комуністичної ідеології - всього, що призвело до падіння рівня духовності).

Принцип неокласиків: «На теми, що нові, античний вірш складаймо».

Характерні жанри: сонет, олександрина, терцина, октава, рондо тощо.

Неокласицизм в українській літературі: "П'ятірне гроно" неокласиків - М. Драй-Хмара, М. Зеров, Освальд Бургардт (Юрій Клен), П. Филипович, М. Рильський. Поети «празької школи».

Символізм

Символізм - це стильова течія модернізму, головним художнім засобом якої є символ як спосіб вираження незбагненої суті явищ життя та індивідуальних уявлень митця. Засновником символізму вважається Шарль Бодлер.

Ознаки символізму:

• Заміна думок, понять відповідними знаками - символами, що мають прихований зміст;
• Бунт проти консервативної народної моралі;
• Естетство (захоплення витонченою поетичною формою й недооцінка змісту);
• Культ екзотичних і заборонених тем;
• Увага до позасвідомого з метою вирватися за межі повсякденного.

Символізм в українській літературі: П. Тичина, М. Вороний, О. Кобилянська

Футуризм

Футуризм - це одна з течій у літературі. Основоположник — італійський письменник Марінетті, що в 1909 році опублікував «Перший маніфест футуризму», де закликав звільнитися від літератури минулого і створити «динамічну літературу майбутнього», що буде оспівувати замість людини техніку та машини.

Ознаки футуризму:

• «Ліквідація мистецтва є наше мистецтво»;
• «Набутки розуму, а не душі та серця»;
• Заперечення реалізму;
• Відкидання класичної спадщини;
• Руйнування норм морфології і синтаксису;
• Звуконаслідування;
• Використання образів-символів;
• Анархізм, нехтування існуючими нормами моралі, егоцентризм.

Футуризм в українській літературі: М. Семенко, Я. Савченко, В. Поліщук.

Екзистенціалізм

Екзистенціалізм (від лат. exsistentia — існування) — модерністська течія в літературі, що оформилась на початку 40-х років ХХ ст. і найвиразніше виявила себе у творчості Ж.-П. Сартра, А. Камю.

Характерні ознаки екзистенціалізму:

• Песимізм
• Заперечення раціонального пізнання;
• Твердження інтуїтивного розуміння реальності.
• Людське існування (екзистенція) виявляється через турботу, страх, рішучість, совість.
• Людина осягає екзистенцію в граничних ситуаціях (боротьба, страждання, смерть).

Екзистенціалізм в українській літературі: В. Підмогильний

Соцреалізм

Соціалістичний реалізм (соцреалізм) — організований за чіткою програмою літературний метод, який передбачав оспівування комуністичної партії і її провідної ролі в житті народу, у будь-яких сферах.

Характерні ознаки соцреалізму:

• Ідеалізація людини як носія кращих моральних якостей, вихованих соціалістичною системою;
• піднесення борця, будівника нового суспільства;
• Зображення художньої дійсності прикрашеною;
• Конфлікт полягав у боротьбі проти чужих ідей, за ідеологічну спільність та однодумство.

Соцреалізм в українській літературі: О. Довженко

Постмодернізм

Постмодернізм (від фр. post — після + modernisme) — загальна назва літературно-мистецьких течій кінця ХХ — початку ХХІ ст.

Характерні ознаки постмодернізму:

• Гра зі словом;
• Інтертекстуальність (приховане та явне використання чужих текстів);
• Зміщення часу і простору;
• Багатозначність;
• Парадоксальність;
• Карнавальність;
• Іронічність;
• «Віртуальний історизм».

Постмодернізм в українській літературі: Ю. Андрухович, О. Ірванець, В. Неборак, С. Жадан, І. Малкович, О. Забужко.