Євген Маланюк «Стилет чи стилос?»

(1924)

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: філософська, громадянська.

Провідний мотив: роль слова, митця в житті суспільства.

Віршовий розмір: ямб.

Літературознавці про твір. Автор долучається до споконвічної ес­тетичної дискусії: митець може витати у далекому від життя світі мрій, понадземної краси, незворушного спокою чи має боротися за вдоско­налення реального світу, наближення його до ідеалу, до Бога. Ці дві настанови символізують у вірші взяті з давнини образи — стилет і стилос (стилет — це холодна зброя, різновид кинджала; стилос — за­гострена паличка для писання на вкритій воском дощечці). Протилеж­ність настанов увиразнюють також прислівники «тут» — «там». Ситуа­ція вибору для митця надзвичайно складна: герой «пливе» по непевній воді («тут») і його манять «береги краси» («там»). Хоча «тут — жаха набряклий вітром обрій», усе ж героя більше зачаровує таки «веселий галас бою», тож він продовжує плисти у «безмежжя», яким «зачарова­ний». Так ранній Маланюк відчув трагічну дилему свого життя. Тра­гічна доля Батьківщини, честь чоловіка, воїна, оборонця спонукають його брати у руки стилет: «Як в нації вождя нема. Тоді вожді її — пое­ти!» (В. Пахаренко).

 

Балада (від Прованс. balada - танцювальна пісня) - це невеликий віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту.

Дума -український народний твір лірико - епічного жанру, який розповідає про героїко - історичні та соціально - побутові події минулого і сучасності.

Літопис - це опис важливих історичних подійу часи Козацтва й Київ. Русі, поданий у хронологічному порядку.

Афоризм - (гр. aphorismos — визначення, вислів) коpоткий влучний вислів, який у стислiй, зpучнiй для запам’ятовування фоpмi подає глибоку думку.

Байка - (від давньорус. баять, байти, тобто говорити, роз­повідати) — невеликий, частіше віршований алегоричний твір повчально-гумористичного або сатиричного характеру.

Бурлеск — жанр гумористичної поезії, комічний ефект досягається тим, що героїчний зміст викладається навмисно вульгарно, грубо, або навпаки, тим, що про буденне говориться піднесено.

Травестія -Різновид жартівливої бурлескної поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляють на твір комічного характеру з використанням жаргонних, панібратських зворотів.

Роман-хроніка (від грецьк. χρονικά — літопис) — літературна форма роману, що містить викладення подій в їх часовій послідовності в житті однієї людини чи цілої сім’ї. Але крім цього містить суто романні засоби — переживання і конфлікти людей.

Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічнимсюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю.

У́смішка — різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею.

Фейлетон - це художньо-публіцистичний жанр, в якому комічна сутність негативних явищ і ситуацій дійсності розкривається шляхом інверсійної, асоціативної розробки теми з використанням авторських та фольклорних комічно-сатиричних образів.

Кіноповість (грец. kineo — рухаю) — твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності.

По́вість — епічнийпрозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

Новела -невеликий за обсягом твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом,напруженою та яскраво вимальованою дією.

Драма-феєрія - це п'єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами. Феєрія - театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, в якій з метою вразити глядача використовуються різноманітні сценічні ефекти.

Верлі́бр (фр. verslibre — вільний вірш) — неримований, нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії).

 

Зміст

Календарно-обрядові пісні 1

Літературні організації 2

Місце розгортання подій у творах. 5

Напрями та течії, автори та їх твори. 6

Стилі і напрямки в українській літературі 8

Періодизація розвитку української літератури. 15

Присвяти. 16

Псевдоніми. 17

Роди літератури. 18

Суспільно-побутові пісні 19

Театр корифеїв. 20

Фольклор. 21

Художні засоби (таблиця). 22

Цитати про авторів. 24

Фольклор. 26

Історична пісня «Ой Морозе, Морозенку». 26

Історична пісня «Чи не той то Хміль». 29

Маруся Чурай «Віють вітри». 31

Маруся Чурай «За світ встали козаченьки». 32

«Дума про Марусю Богуславку». 33

Балада «Бондарівна». 35

ЛІТЕРАТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ 37

«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги, про напад хозарів) 37

«Слово про похід Ігорів». 38

ЛІТЕРАТУРА БАРОКО.. 40

Григорій Сковорода «De libertate». 40

Коротко про «De libertate». 41

Григорій Сковорода «Всякому місту – звичай і права». 42

Григорій Сковорода «Бджола та Шершень». 43

Афоризми Григорія Сковороди. 44

НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА.. 48

КЛАСИЦИЗМ... 48

Іван Котляревський «Енеїда». 48

СЕНТИМЕНТАЛІЗМ... 51

Іван Котляревський «Наталка Полтавка». 51

Григорій Квітка-Основ’яненко «Маруся». 53

ТВОРЧІСТЬ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА (романтизм+реалізм). 55

«До Основ’яненка». 55

«Катерина». 57

«Гайдамаки». 58

«Кавказ». 60

«Сон» («У всякого своя доля»). 61

«І мертвим, і живим…». 63

«Заповіт». 65

«Мені однаково». 66

РОМАНТИЗМ... 67

Пантелеймон Куліш «Чорна рада». 67

Марко Вовчок «Максим Гримач». 70

РЕАЛІЗМ... 72

Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я». 72

Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». 75

Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля». 79

Іван Франко «Гімн». 82

Іван Франко «Мойсей». 84

МОДЕРНІЗМ... 86

Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків». 86

Михайло Коцюбинський «Intermezzo». 89

Ольга Кобилянська. «Земля». 91

ЛесяУкраїнка. «Contra spem spero!». 95

Леся Українка «Лісова пісня». 96

Василь Стефаник. «Камінний хрест». 99

Микола Вороний. «Блакитна Панна». 101

Олександр Олесь «Чари ночі». 103

Олександр Олесь «О слово рідне! Орле скутий!..». 104

Володимир Винниченко. «Момент». 105

Павло Тичина «О панно Інно». 107

Павло Тичина «Арфами, арфами…». 109

Павло Тичина «Ви знаєте, як липа шелестить…». 110

Максим Рильський «Молюсь і вірю…». 111

Микола Хвильовий «Я (Романтика)». 112

Юрій Яновський «Подвійне коло». 115

Юрій Яновський «Шаланда в морі». 118

Володимир Сосюра «Любіть Україну». 119

Валер’ян Підмогильний «Місто». 121

Остап Вишня «Моя автобіографія». 125

Остап Вишня «Сом». 127

Микола Куліш «Мина Мазайло». 129

Богдан-Ігор Антонич «Різдво». 132

Олександр Довженко «Зачарована Десна». 136

Андрій Малишко «Пісня про рушник». 139

Олесь Гончар «За мить щастя». 141

ШІСТДЕСЯТНИКИ.. 144

Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном». 144

Василь Симоненко «Лебеді материнства». 146

Василь Стус «Як добре те, що смерті не боюсь я». 148

Василь Стус «О земле втрачена, явися!..». 149

Іван Драч «Балада про соняшник». 150

Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать». 152

Ліна Костенко «Українське альфреско». 153

Ліна Костенко «Маруся Чурай». 154

ЛІТЕРАТУРА ЕМІГРАЦІЇ 156

Іван Багряний «Тигролови». 156

Євген Маланюк «Стилет чи стилос?». 158