Види і структура внутрішніх правовідносин

1. Аграрні правовідносини, як і інші юридичні відносини, характеризуються єдністю матеріального змісту і правової форми. Це — конкретні суспільні відносини певної правової форми. І саме як юридичній формі їм властиві своя структура І елементи як складові правовідносин. Особливості правової форми та їхні структури зумовлюють розмежування внутрішніх відносин за окремими видами у сшьськогосподарських колективно-кооперативних підприємствах, як товаровироб­ників та суб'єктів підприємництва (агробізнесу).

2. Внутрішньогосподарськими відносинами в цих підпри­ємствах засновані на праві членства, а для працездатних — також і на особистій трудовій участі в КСГП (СпС, ВСГК то­що) — правовідносини між кооперативним підприємством, з одного боку, і кожним окремим його членом, з іншого.

Внутрішньогосподарськими відносинами у приватних аг­рарних підприємствах акціонерного типу (агроакціонерних товариствах, товариствах з обмеженою відповідальністю) є засновані на установчому договорі, статуті товариства, а та­кож засновництві/участі у створенні статутного капіталу това­риства правовідносини між акціонерним товариством (під­приємством), з одного боку, і кожним з його учасників — з іншого.

За своїм змістом правовідносини між цими підприємства­ми та окремими їх членами (учасниками) являють собою су­купність їх взаємних суб'єктивних прав і юридичних обов'яз­ків. Вони реалізуються через взаємну поведінку з приводу ви­робничо-господарської діяльності, певних управлінських і трудових відносин.

Внутрішньогосподарськими вважаються також правовід­носини між підприємствами та їх членами (учасниками) з приводу задоволення матеріальних інтересів, соціально-побу­тових і культурно-освітніх потреб. Такими, скажімо, є право­відносини щодо розподілу прибутків (нарахування і виплати дивідендів), надання підприємством знарядь виробництва для обробітку членом (учасником) присадибної ділянки, направ­лення на навчання члена (учасника) до вищого чи середнього навчального закладу коштом підприємства тощо.

Правовідносини, які виникають при соціальному страху­ванні членів чи учасників аграрних підприємств, зокрема при наданні їм додаткової або персональної пенсії за рахунок під­приємств одночасно з пенсією, одержуваною від держави, так само як інші відносини, що виникають щодо соціальне незахищених осіб (дітей, інвалідів, пенсіонерів тощо) в цих під­приємствах, є також внутрішніми правовими відносинами.

3. Елементами внутрішніх правовідносин є, по-перше, суб'єкти, тобто підприємства КСГП, ВСГК, СпС тощо, їхні члени та наймані працівники; по-друге, суб'єктивні права і юридичні обов'язки зазначених вище суб'єктів; по-третє, юридичні факти, спрямовані в одних випадках на виникнен­ня, зміну чи припинення правовідносин, в інших — на від­новлення порушених прав та притягнення винних осіб до юридичної відповідальності. Елементом цих правовідносин є їх об'єкти, тобто рухоме і нерухоме майно, вимоги, що грошову вартість, матеріальні й духовні інтереси, дії, яких чекають суб'єкти цих відносин один від одного.

Аграрно-правові норми, що встановлюють компетенцію управління і посадових осіб та регулюють процедурні питання, є за своєю природою правоустановчими. Цим нормам не властиво породжувати правовідносини. Останні можуть виникати лише у випадках порушення правоустановчих норм. Суб’єктами цих правовідносин є посадові та інші особи, до повноваженя яких входять додержання вимог самоврядування, демократії в КСГП (колективі) в особі його органів, які згідно зі статутом можуть притягати правопорушників до відповідальності. Юридичним фактором, що спричиняє ці правовідносини, є вчинки особи, яка порушила правову норму; об'єктом — мета відновлення порушеного права.

4. Аграрне право визначає основні положення інституту права колективної власності. КСГП (кооператив), як суб'єкт права, здійснює право володіння, користування і розпоря­дження знаряддями, засобами і продукцією виробництва.

У його статуті зазначено, що для здійснення своєї діяль­ності та подальшого розвитку громадського господарства під­приємство створює, планомірно і продуктивно використовує й поповнює основні, обігові виробничі фонди, правовий ре­жим яких визначено нормами аграрного законодавства.

Підприємство передає своїм виробничим підрозділам не­обхідні для їхньої господарської діяльності приміщення, трактори, комбайни та інші машини, насіння, корми для тва­рин тощо. Ці підрозділи, будучи частиною КСГП (ВСГК, СпС, АСГТ, ТОВ), використовують надані їм засоби за їх призначенням і саме тому між ними виникають організаційні відносини, як між цілим і його частинами (бригадою, фер­мою); в особі останніх КСГП реалізує свої права власника. Між КСГП, з одного боку, і його підрозділами, з іншого, в даному випадку виникають організаційно-управлінські пра­вовідносини з приводу переданого майна: знарядь, насіння, кормів тощо. Норми права, які визначають правовий режим окремих об'єктів права колективної власності, також за сво­єю природою є правоустановчими. Таким чином, і в даному випадку правовідносини виникнуть лише внаслідок пору­шення права власності підприємства. Проте правовідносини, які при цьому виникають, залежно від складу правопорушен­ня регламентуються нормами іншого правового інституту.

Підприємство, як суб'єкт права власності, може вступати в правові відносини з юридичними особами і громадянами, одначе ці правовідносини відповідно регулюються нормами цивільного і фінансового права і як такі не є аграрно-пра­вовими.

5. Важливу галузь суспільних відносин, що виникають усе­редині сільськогосподарських підприємств становлять, поряд із відносинами колективної власності і самоврядування, тру­дові відносини. Останні являють собою колективні відноси­ни, що базуються на колективній власності та принципах ко­лективної організації суспільної праці. Всі трудові відносини розвиваються і вдосконалюються у тісному взаємозв'язку і взаємозалежності. Такими ж рисами характеризується систе­ма правових норм, що регулюють суспільні трудові відноси­ни. Як зазначалося вище, внутрішні трудові відносини регла­ментуються з допомогою аграрно-правових інститутів, визна­чених статутом та іншими локальними нормативно-правови­ми актами.

Учасниками утворюваних при цьому правовідносин є КСГП і кожний окремий його член. Правовою передумовою їх виникнення є членство в КСГП. З наявністю членства ці відносини можуть виникнути; з його припиненням — зника­ють або змінюються на суто трудові відносини, що ніяк не пов'язані з внутрішніми аграрно-правовими.

Суб'єктивні права і юридичні обов'язки учасників внут­рішніх трудових правовідносин, а також їх об'єкти визнача­ються характером і особливостями конкретних трудових від­носин і правовими нормами, безпосередньо з ними пов'яза­ними. Організація праці в КСГП, що відповідає сучасним ви­могам, передбачає планомірний розподіл робочої сили за галузями і виробничими підрозділами, раціональне її вико­ристання протягом року. Формування особового складу бри­гад, ферм і підсобних підприємств, закріплення за ними не­обхідних виробничих приміщень, устаткування, машин, ін­вентаря та іншого майна, призначення керівника і спеціалістів — усе це є організаційно-правовими заходами підприєм­ства, які випливають з його правоздатності як КСГП, ВСГК тощо. Здійснення цих заходів є організаційною передумовою виникнення трудових правовідносин між підприємством та його членами.

Для членів КСГП (ВСГК, СпС) юридичним фактом, що спричинює внутрішні трудові правовідносини, є правовий акт (рішення) правління КСГП, ВСГК, АСГТ про направлення кожного з них на роботу для виконання певних трудових функцій в конкретній бригаді, на фермі, в майстерні тощо; а для осіб, на посаду, — також акт відповідних органів управління (загальнихзборів членів або зборів уповноважених, бригадних зборів із подальшим затвердженням правлінням підприємства). Органи управління підприємства, таким чином реалізують свої управлінські правомочності і щодо організації суспільної праці в КСГП, управління членами КСГП і всією виробничо-господарською, фінансовою, культурною діяльністю підприємства.

6. В аграрних трудових правовідносинах виявляється єдність і спільність правових принципів суспільної праці. Серед них основне місце займають правовідносини, що складаються при реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, трудової дисципліни. Взаємні права і обов'язки підприємства та його членів із виконання групових функцій визначаються особливостями кожного виду роботи залежно від сфери їх суворе додержання сприяє досягненню певного результату, заради якого ці правовідносини і виникли.

З трудовими правовідносинами нерозривно пов'язані правовідносини з оплати праці членів КСГП (ВСГК), спещалістів, керівників та найманих працівників. Матеріальна винагорода трудівників за їх працю в громадському господарстві є результатом, метою, до якої прагне одна зі сторін трудових правовідносин. Цей матеріальний інтерес трудівника стано­вить об'єкт внутрішніх трудових відносин.

Правові норми регулюють відносини щодо тривалості ро­бочого часу та часу відпочинку з урахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва. Будучи урегульованими правом, вони також становлять інститут трудової дисципліни як правовідносин із властивим їм об'єктом і змістом.

7. Із трудовими тісно пов'язані правовідносини, що утво­рюються в процесі реалізації правових норм про охорону пра­ці. Цими правовими нормами визначаються умови виконан­ня робіт, поводження з технікою, отрутохімікатами, тварина­ми тощо. Частина цих норм регламентує питання дисципліни, праці, визначаючи конкретні обов'язки посадових осіб КСГП та їх членів щодо додержання вимог закону про охорону здо­ров'я. Порушення цих нормтягне різні види юридичних на­слідків передбачених законом.

Трудові правовідносини в підприємстві є своєрідною соці­ально-економічною і правовою передумовою виникнення правовідносин між державою і членом КСГП з приводу соці­ального забезпечення останнього, правовідносин між його членом і підприємством про доплату за рахунок підприєм­ства, а також соціального страхування працівників. Ці два останні види відносин за своєю природою є аграрно-право­вими.

8. Різновидом внутрішніх правовідносин є відносини, що виникають при застосуванні правових норм про дисциплінар­ну і матеріальну відповідальність.

§ 4. Структура внутрішніх правовідносин у державних сільськогосподарських підприємствах

1. Реформи управління та економіки, що здійснюються в державному секторі сільськогосподарського виробництва, на­повнюють новим характером і змістом поєднання внутрішніх у ДСГП організаційно-правових управлінських, майнових, земельних, фінансово-кредитних, трудових, соціальних та ін­ших відносин, у тому числі в тій частині, що регулюється аг­рарним правом, і визнаються аграрними правовідносинами. Характер і зміст аграрних правовідносин, що виникають у ДСГП, визначаються правоздатністю, якою наділені ці дер­жавні господарські утворення. Кожний з наведених вище ви­дів аграрних правовідносин виникає, змінюється або припи­няється залежно від чинності відповідних юридичних фактів, властивих діяльності ДСГП як суб'єкта цих правовідносин.

Внутрішні аграрні правовідносини у ДСГП характеризу­ються відповідною інтеграційністю, зумовленою тим, що во­но є державним сільськогосподарським підприємством. Його економічну основу становить не право власності (як, наприклад, у сфері внутрішніх аграрних правовідносин недержавних юридичних осіб), а право повного господарського відання. Це право визначено ст. 37 Закону "Про власність". На підставі даного права органи управління ДСГП надають своїм виробничим підрозділам засоби виробництва, знаряддя та інше майно на праві повного господарського відання.

Державне сільськогосподарське підприємство є суб'єктом дотування землею, а не її власником. Це призводить організаційно-правових земельних відносин у виробничого та іншого використання земельних ділянок, що функціонують поряд із земельними правовідносинами.

Своєрідними є відносини внутрішнього самоврядування в ДСГП. Лише в умовах реформування відносин власності та щодо наділення трудових колективів управлінськими повноваженнями, а також вдосконалення управлінських взаємин із керівником (директором ДСГП).

Правове регулювання внутрішніх відносин самоврядування в ДСГПздійснюється нормами Закону "Про підприємства в Україні”, Закону "Про підприємництво" і Статутом радгоспу. В сучасний період суспільні аграрні відносини є предметом аграрного права і аграрними правовідносинами.

Складовою внутрішніх правовідносин у ДСГП є трудові правовідносини між його адміністрацією і кожним конкретним найманим працівником. Ці відносини регулюються переважно нормами трудового права, що лежать в основі локальних правових норм, покликаних регулювати внутрішні трудові відносини. Такими, наприклад, є правовідносини, що виникають при притягненні винного працівника, який порушив правила внутрішнього розпорядку або ж посадову інструкцію, до дисциплінарної відповідальності.
Ознака інтеграційності (взаємозв'язку, взаємопоєднання) внутрішніх аграрних правовідносин у ДСГП пояснюється, по-перше, тим, що всі види цих правовідносин тісно між со­бою пов'язані, є певним суспільно-правовим сполученням, і, по-друге, їх правове регулювання забезпечується як правови­ми нормами, так і інститутами, що є елементом відповідних галузей права, й локальними аграрно-правовими нормами. Врахування ознаки інтеграційності внутрішніх у ДСГП, заснованих на державній власності, майнових, управлінських, трудових, соціальних та інших суспільних відносин, дозволяє дати науково обгрунтоване визначення правової природи цього виду аграрних правовідносин.

2. Важливу ланку внутрішніх аграрних відносин у ДСГП становлять відносини щодо реалізації його виробничо-госпо­дарської правоздатності. Першорядними серед них є відноси­ни щодо планування виробничо-господарської, фінансової діяльності та виконання планових виробничо-фінансових завдань, забезпечення господарської самостійності та управлінсько-економічної незалежності, повного господарського розрахунку, самоокупності йсамофінансування. Реалізація планових завдань і відповідно — виробничо-господарська ді­яльність ДСГП забезпечується функціонуванням наведених вище внутрішньогосподарських взаємин між адміністрацією ДСГП і його виробничо-господарськими підрозділами, спе­ціалістами, конкретними найманими працівниками, які пере­бувають з ним у трудових відносинах.

В умовах здійснення аграрної реформи виникає необхід­ність повнішого правового врегулювання виробничо-господарських, економічних відносин між виробничими підрозді­лами ДСГП більшої господарської їх самостійності, що також становить певну сферу внутрішньогосподарських аграрних правовідносин.

3. Функціонування відносин виробничо-господарської ді­яльності перебуває у безпосередньому зв'язку з відносинами стосовно додержання вимог виробничої, технологічної, фі­нансової, трудової дисципліни у процесі виробничо-госпо­дарської діяльності ДСГП. Визначені державними норматив­ними і локальними правовими актами з цього приводу права та обов'язки, взяті у своїй єдності й сполученні, зумовлюють господарські правомочності всіх учасників економічної діяль­ності. Як наслідок їхньої чинності виникають і функціонують у ДСГП відповідні внутрішні аграрні правовідносини.

Внутрішніми аграрними правовідносинами у ДСГП є від­носини, що виникають у процесі становлення, функціону­вання внутрішньогосподарського орендного підряду. Йдеться про правовідносини між адміністрацією ДСГП та його колек­тивом (групою) працівників (разом із членами їх родин або ж індивідуально), що виникають при оренді основних засобів виробництва, знарядь праці, а також відповідної земельної площі сільськогосподарських угідь з метою виробництва продуктів харчування та сировини, їх збуту за спеціальними уго­дами. Ці правовідносини за своїм характером і змістом є від­носинами, спрямованими на вдосконалення організації та оплати пращ в ДСГП.