ТОП 10:

ЗАСТОСУВАННЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В МЕДИЦИНІ



Актуальність теми:В наш час в суспільстві є багато різноманітних проблем, які потребують свого вивчення та вирішення. Соціологічні дослідження дають змогу визначити ставлення певної частини суспільства до досліджуваних питань. Застосування соціологічних досліджень в медичній сфері допоможе виявити актуальні проблеми, визначити протиріччя думок різних груп населення, рівень захворюваності в регіоні тощо. Вивчення запропонованої теми допоможе студенту правильно скласти програму та анкету для соціологічного дослідження, а також навчить найбільш поширеним методам аналізу отриманої інформації.

Навчальні цілі:

Знати:для чого проводяться соціологічні дослідження, яке їх практичне значення для людства, які методи соціологічних досліджень найчастіше використовуються у різних сферах життєдіяльності людини і медицини, зокрема; основні способи узагальнення, аналізу та інтерпретації соціологічної інформації.

Вміти: навчитися складати соціологічну анкету, проводити соціологічні дослідження, отримувати точні, беззаперечні, об’єктивні дані про явища та процеси, що відбуваються навколо людини. Вміння використовувати отримані соціологічні відомості допоможуть майбутнім лікарям ефективно працювати на робочому місці, підвищувати свій фаховий рівень.

Питання для обговорення:

1. Соціологічне дослідження: поняття, етапи:

- поняття про соціологічне дослідження;

- основні етапи соціологічних досліджень;

2.Види соціологічних досліджень:

- разове та повторювальне;

- розвідувальне, описове, аналітичне;

- когортне та панельне.

- соціологічний моніторинг.

3.Програма та робочий план соціологічного дослідження:

- методична частина програми соціологічного дослідження;

- основні розділи робочого плану:

а) опис проблемної ситуації;

б) об’єкт та предмет дослідження;

в) мета і завдання дослідження;

г) гіпотеза;

д) теоретична та наукова новизна;

є) основні поняття і терміни;

- процедурна частина програми соціологічного дослідження.

4.Методи соціологічних досліджень:

- аналіз документів;

- анкетне опитування (див. “Завдання для самостійної роботи”, № 6);

- соціометричне опитування;

- соціологічне інтерв’ю;

- особливості проведення вуличних опитувань (див. “Завдання для самостійної роботи”, № 1);

- соціологічне спостереження;

- соціологічний експеримент.

5.Вибірка соціологічного дослідження.

6.Обробка й аналіз емпіричної інформації:

- обробка й аналіз емпіричної інформації;

- звіт як основний підсумковий документ соціологічного дослідження;

- формулювання висновків та практичних рекомендацій проведеного дослідження.

7.Особливості застосування соціологічних досліджень в медицині:

- види досліджень в соціології медицини (див. “Завдання для самостійної роботи”, № 2);

- медичні документи, які можуть використовуватися в соціологічних дослідженнях (див. “Завдання для самостійної роботи”, № 4);

- переваги та недоліки застосування основних методів соціологічних досліджень в медичній сфері (див. “Завдання для самостійної роботи”, № 4-5);

- особливості використання самооцінки людиною свого здоров’я в медико-соціологічних дослідженнях (див. “Завдання для самостійної роботи”, № 3).

 

Питання самостійної роботи студента на тему

“Статистична обробка і аналіз емпіричної інформації”

1.Опис інформації та обчислення узагальнюючих параметрів.

2.Статистика як інструмент обробки даних.

3.Підготовка емпіричних динах до обробки і аналізу.

4.Обробка і аналіз первинної інформації.

5.Коефіцієнт зв’язку між двома ознаками.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1.Опрацюйте фрагмент праці М.Міщенкопро особливості проведення вуличних опитувань і дайте відповіді на запитання:

· Чому в європейських країнах не застосовують метод вуличного опитування?

· В яких місцях не доцільно проводити опитування людей на вулиці?

· Чому не варто опитувати двох і більше людей, які йдуть разом по вулиці?

· Які недоліки методу вуличних опитувань?

· Чи можна застосовувати метод вуличних опитувань для з’ясування медичних проблем?

 

«Однією з проблем, що перешкоджають отриманню адекватних результатів під час соціологічних досліджень є нещирість відповідей респондентів.

Спроби знайти методику, яка може забезпечити респондентові більш високе відчуття анонімності, привели до ідеї застосування вуличного опитування.

Процедура вуличного опитування досить детально розроблена російським соціологом Л.Кесельманом (Уличный опрос в социологическом исследовании: методическое пособие. – Самара; СПб., 2001), який використовує вуличні опитування з кінця вісімдесятих років минулого століття як у міській, так і в сільській місцевості [c.92].

Як пише Б.Докторов у передмові до книги Л.Кесельмана, вуличне опитування у США також “має багато десятирічну історію, але з огляду на принципові соціокультурні обставини воно застосовується в досить вузькій проблемній області – насамперед під час вивчення думок відвідувачів великих торговельних центрів”. Процедура вуличного опитування не застосовується у західних економічно розвинених країнах у дослідженнях, у яких як генеральна сукупність виступає доросле населення країни чи територія в цілому. Головною перепоною для них вважається високий рівень “автомобілізації” населення, тому соціальна структура опитаних на вулиці у такій ситуації може істотно відрізнятися від структури населення. Однак, як зазначає Л.Кесельман, на відміну від західних країн рівень автомобілізації в Росії (як і в Україні – М.М.) у кілька разів нижчий, ніж у західних країнах [c.92].

На думку Л.Кесельмана, основні Волги, які стоять перед дослідником у разі розроблення вибірки вуличного опитування, – врахування соціальної неоднорідності розселення громадян у розташуванні пунктів опитування (Кесельман, с.31). До того ж, як зазначає цей дослідник, в організації вибірки слід “уникати будь-яких місць тяжіння певних соціально однорідних груп населення. Стоячи на підході до студентського гуртожитку, ми неминуче збільшуємо представництво його мешканців, так само зміщує представництво робітників опитування біля прохідної промислового підприємства в період перезмінки” (Кесельман, с.32). Велике значення має також і час опитування. Л.Кесельман рекомендує для цього другу половину дня (якщо йдеться про будень), коли вуличний потік людей більш “збалансований” за соціальними характеристиками (Кесельман, с.34). [c.92-93].

Загалом же треба зазначити, що питання про те, яке опитування вуличне чи в помешканні – більш адекватно відображає соціально-професійну структуру населення, залишається відкритим. Відомо, що в разі опитувань, які проводяться в оселях респондентів, більші шанси потрапити до вибірки мають ті, хто не працює (пенсіонери, безробітні. Домогосподарки та ін.), порівняно із зайнятими. На думку автора (М.Міщенка), під час вуличного опитування, навпаки, більше шансів бути опитаними мають ті, хто працює, зокрема, ті, хто пізно повертається з роботи і в разі опитування в оселі потрапляє до категорії важко досяжних респондентів – вони можуть бути опитані невдовзі після виходу з роботи, під час обідньої перерви, під час переміщення територією населеного пункту в службових справах [c.97].

Методика вуличних опитувань, як будь-яка інша, не позбавлена вад. До них, зокрема, можна віднести неможливість проведення на вулиці тривалих інтерв’ю, а також труднощі здійснення контролю за роботою інтерв’юерів. Щодо останнього, втім, можливе здійснення супровідного контролю (інтерв’юера супроводжує контролер), хоча це істотно збільшує витрати на проведення дослідження [с.107].

Витяг з інструкції інтерв’юерові, який здійснює вуличне опитування

Особливості відбору респондентів під час вуличного опитування

Ви стоїте на пішохідній частині вулиці, зазначеній у завданні, й звертаєтеся до першої людини з-поміж тих, що йдуть назустріч Вам, яка відповідає квоті за віком і статтю, вказаній у Вашому завданні.

Забороняється «пропускати» (не опитувати) людину, яка відповідає вимогам квоти, але Вам вона «не сподобалася» (вираз обличчя, зовнішність, одяг тощо).

Дозволяється не опитувати лише тих людей, які, хоч і відповідають вимогам квоти, однак:

- перебувають у стані алкогольного сп’яніння;

- у їхній поведінці проглядаються ознаки психічного нездоров’я;

- вони явно є бездомними людьми;

- явно проглядається схильність до агресивної, кримінальної поведінки, що несе загрозу Вашій безпеці.

Також не опитуйте людей, які йдуть по вулиці удвох або групами, тому що в такому випадку відповіді респондента могли б чути особи, які їх супроводжують. Опитуються лише ті люди, які йдуть по вулиці самі.

Не опитуйте людей біля входу до їхнього під’їзду, біля будинку, в якому вони мешкають, оскільки усвідомлення респондентом того, що місце його проживання відоме, може знизити правдивість відповідей.

Не опитуйте людей на ринках, міжміських автостанціях, вокзалах або біля них, оскільки є велика ймовірність того, що вони можуть виявитися приїжджими.

Не опитуйте людей біля виходу з установи, підприємства, закладу освіти, оскільки більшість із них виявляться представниками лише однієї соціально-професійної групи (що неприпустимо).

Не опитуйте людей у місцях проведення передвиборчих заходів, політичних мітингів тощо та поблизу них.

Якщо на вигляд людина відповідає квоті, Ви вітаєтесь з нею, представляєтесь, показуєте посвідчення, повідомляєте, що Ви проводите соціологічне опитування, повідомляєте про його анонімність (наголошуєте, що Ви не будете питати ні імені, ні адреси, ні номера телефону респондента). Перепитайте лише респондента, чи він є мешканцем цього міста (села), уточніть його вік для того, щоб пересвідчитися, що він відповідає квоті.

Якщо вік і стать відповідає квоті, він є мешканцем цього населеного пункту, попросіть його відповісти на запитання опитувальника [c.109]».

М.Міщенко Застосування вуличних опитувань у дослідженнях електоральних орієнтацій // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 1. – С. 88-109.

 

2.Відобразіть та проаналізуйте таблицю “Види досліджень в соціології медицини”:

· Наведіть свої приклади чотирьох видів досліджень з соціології медицини.







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.173.234.140 (0.006 с.)