ТОП 10:

СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ. ОСОБЛИВОСТІ МЕДИЧНОЇ ПРАЦІ



Актуальність теми:Професія медика є однією з найпрестижніших як у світі, так і в Україні. Вивчення зазначеної теми допоможе досягти розуміння того, що без знань про специфіку і значення професії медичного працівника для людства неможливо сформувати справжнього професіонала-фахівця.

Навчальні цілі:

Знати: визначення понять, що вивчає соціологія праці, з якими науками має зв’язок ця галузь соціології, основні характеристики продуктивності праці, особливість і важливість професії медичного працівника.

Вміти: пояснити від чого залежить продуктивність та ефективність праці медичного працівника, охарактеризувати основні аспекти професійної діяльності медика.

Питання для обговорення:

1. Соціологія праці та її зв'язок з іншими науками:

- значення праці для гармонійного розвитку особистості;

- соціологія праці;

- об’єкт та предмет соціології праці;

- види праці;

- зв’язок соціології праці з іншими науками: (економікою праці, трудовим правом, інженерною психологією, фізіологією, психологією трудового колективу, соціологія професій).

2.Людський фактор та його роль в процесі праці. Стимул та умови праці:

- значення людського фактору у процесі праці;

- “модель робочого місця” Р.Тейлора;

- засоби стимулювання праці;

- умови праці;

3.Психологічний клімат праці:

- створення сприятливого психологічного клімату на робочому місці;

- теорія “людських стосунків” Е.Мейо;

- професійна та соціально-психологічна адаптація працівника.

4. Особливості медичної праці: (див. “Завдання для самостійної роботи”, № 1).

- важливість професії медичного працівника;

- гуманізм – визначальний аспект праці лікаря;

- відповідальність у професійній діяльності лікаря;

- професіоналізм лікаря та його вплив на формування авторитету;

- “клятва Гіппократа” – кодекс моральних норм медичного працівника;

- вплив умов праці лікаря на його стан здоров’я (див. “Завдання для самостійної роботи”, №7);

- рівень заробітної платні та лікарська етика (див. “Завдання для самостійної роботи”, № 6);

- співпраця, конкуренція та дружба між лікарями;

- лікарські помилки;

- збереження лікарської таємниці.

5. Соціально-психологічні особливості особистості і діяльності медичного працівника:

- психологічні особливості професії лікаря та медичної сестри;

- моральні норми медичного працівника;

- значення духовного багатства особи лікаря та медпрацівника;

- самовдосконалення особистості лікаря та медпрацівника;

- взаємини лікаря і хворого.

Питання самостійної роботи студента на тему

“Соціологія вільного часу”

1.Соціологія вільного часу.

2.Проблема вільного часу в медичного працівника.

3.Відпочинок – як елемент вільного часу.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Згідно основних характеристик праці за Е.Гіденсом охарактеризуйте роботу медичного працівника:

· Гроші. Зарплатня є головним ресурсом, від якого залежать люди, задовольняючи свої потреби. Без такого доходу стурбованість про завтрашній день, як правило, зростає.

· Рівень активності. Робота часто уможливлює набуття і вдосконалення навичок та вмінь. Навіть рутинна праця створює структуроване середовище, в якому поглинається енергія особи. Без цього можливості вдосконалювати такі вміння та навички може й не бути.

· Різноманітність. Праця уможливлює доступ до середовища, що контрастує з домашнім оточенням. У робочій атмосфері індивіди, виконуючи навіть доволі марудні обов’язки, можуть бути раді діяльності, відмінній від домашньої поденної роботи.

· Часова структура. Для людей, зайнятих на регулярній роботі, день переважно організований згідно з ритмом праці. Хоча іноді це може пригнічувати, але все-таки дає відчуття спрямованості в повсякденній діяльності. Непрацюючі особи часто називають своєю головною проблемою нудьгу і поступово втрачають відчуття часу.

· Соціальні контакти. Трудове середовище часто породжує дружбу й можливості участі у спільній діяльності з іншими особами. Коло друзів та знайомих, при відриві від робочого оточення, наймовірніше, зменшуватиметься.

· Персональна ідентичність. Праця переважно цінується за надання відчуття стабільної соціальної ідентичності. Зокрема, особливо для чоловіків самоповага часто пов’язана з економічним внеском до сімейного бюджету [с.364-365].

Гіденс Е. Соціологія [Переклад з англійської В.Шовкун, А.Олійник; Науковий редактор О.Іващенко]. – К.: Основи, 1999. – 726 с.

2. На вашу думку, які риси має мати “ідеальний медичний працівник”.

3. Які ваші причини вибору Вами професії лікаря?

4. На вашу думку, чи розвивається в Україні таке явище як «медичний туризм»?

5. Порівняйте, як українці порівняно з іншими націями проводять вільний час і відпочивають?

6. Опрацюйте фрагмент статті «Хто може забезпечити соціально-правовий захист лікаря і пацієнта в Україні» і дайте відповіді на запитання:

· На вашу думку, чи може лікар, медичний працівник співпрацювати з представниками фармацевтичних компаній?

В Україні зареєстрована Спілка громадських організацій «Всеукраїнська асоціація захисту прав пацієнтів «Здоров’я нації» (далі – Спілка захисту прав пацієнтів). Унікальність нової Спілки в тому, що до її складу входять не лише пацієнти, але й лікарі, юристи, громадські діячі і журналісти.

Серед завдань Спілки – просвітницька робота з пацієнтами (а також із лікарями) щодо захисту особистих прав у сфері охорони здоров’я, проведення незалежної експертизи якості медичного забезпечення населення, створення системи громадського контролю за діяльністю органів державної виконавчої влади.

Голова Спілки Валентина Очеретенко в 24 травня 2007 р. на прес-конференції заявила: «Значна частина медичної інформації, яку отримують наші пацієнти, розповсюджується фармацевтичними виробниками. Тут ми значно відстаємо від європейських країн, де провідні фармацевтичні виробники декларують особливий етичний кодекс… Так, у Бельгії лікар, що співпрацює з представниками фармацевтичних компаній, підлягає кримінальній відповідальності». Юрист, президент Української медико-правової асоціації Радмила Гревцова підкреслила наявність численних прогалин у чинному законодавстві (відсутність юридичного визначення понять «медична послуга», «лікарська помилка»).

Тарасенко О. Хто може забезпечити соціально-правовий захист лікаря і пацієнта в Україні // Ліки України. – 2007. – травень. – С.72-73.

7.Опрацюйте фрамент статті «Чинники ризику розповсюдження ВІЛ в умовах надання медичної допомоги хворому» і дайте відповіді на запитання:

· Медпрацівники яких спеціальностей піддаються найбільшому ризику інфікування ВІЛ?

· Які об’єктивні та суб’єктивні причини таких ризиків інфікування ВІЛ?

«Викладачами Івано-Франківського національного медичного університету та працівниками обласного центру профілактики ВІЛ-інфекції і боротьби зі СНІД І.Г.Грижак, Р.С.Остяк, О.Я.Пришляк, Л.Р.Грижак, О.Б.Дикий, М.В.Пюрик в 2007 р. були проведені соціологічні дослідження. Метою роботи було вивчити епідемічний стан населення в Івано-Франківській області та оцінити наявність ризиків передачі ВІЛ-інфекції в лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ), запропонувати рекомендації для вдосконалення інфекційного контролю.

Матеріали і методи.Вивчено статичні показники, взяті в Івано-Франківському обласному центрі профілактики ВІЛ-інфекції і боротьби зі СНІДом, проведено анкетування 139 медпрацівників, які мають професійний контакт із потенційно інфікованим біологічним матеріалом: хірурги – 26, акушер-гінеколог – 25, оториноларингологи – 16, стоматологи – 19, невропатологи – 8, маніпуляцій ні медсестри – 21, санітарки – 24, а також 72 не медики.

Реальний відсоток інфікованого населення із числа всіх тестованих осіб складає в Прикарпатському регіоні 0,47 %, що вдвічі менше від загальнодержавного показника – 1,16%.

Позитивним показником є відсутність випадків інфікування медпрацівників та пацієнтів у ліку­вальних закладах міста. Однак при анкетуванні 139 медпрацівників виявлено існування ризику зараження та недостатню їх настороженість. Ри­зиковані ситуації виникають доволі час­то. У лікарів хірургічного профілю (хірурги, акушер-гінекологи, ЛОР, стоматологи) вони полягають в прориві, проколі, порізі рукавичок, попаданні крові на неушкоджені шкіру і слизові оболонки, проколи чи порізи шкіри під час операції тощо. Лікарі стоматологи і ЛОР часто працюють без за­хисних щитків і окулярів, що сприяє потраплянню на шкіру обличчя і кон'юнктиву аерозолю слини з домішками крові або гною пацієнта. Деякі невро­патологи здійснюють спинномозкову пункцію без рукавичок. У медсестер бувають проколи рукави­чок і шкіри порожнистою голкою, у санітарок – випадковий укол порожнистою голкою під час прибирання та контакт з постільною білизною, яка контамінована кров'ю чи виділеннями з рани хво­рого. Треба зазначити, що більший ризик і нехту­вання правилами безпеки притаманні медикам старшої генерації, які менше усвідомлюють небез­пеку зараження на ВІЛ-інфекцію.

Високий ступінь інфікованості спостерігається серед передчасно померлих людей, яким проведений судмедекспертний розтин – 17,65%. Ця обставина зумовлює наростання ризику професійного зараження у судмедекспертів й паталогоанатомів.

Встановлено, що в 16,55% опитаних медиків регулярно виникає контакт із потенційно ВІЛ-контамінованим біологічним матеріалом.

Оцінка медпрацівниками власного ризику зараження ВІЛом при здійсненні професійних обов’язків [с.31]

    Медпрацівники   Кількість осіб, які мали потенційно-небезпечні контакти з біологічною рідиною за останні 3 міс. Кількість осіб, які проводили маніпуляції без належних засобів захисту за останні 3 міс. Кількість осіб, які звернулися за постконтактною профілактикою
абс. % абс. % абс. %
Хірурги різних профілів (n=26) 34,61 11,50
Стоматологи (n=19) 15,79 5,26 10,53
ЛОР (n=16) 12,50 31,25 6,25
Акушер-гінекологи (n=25) 12,0 8,0
Невропатологи (n=8) 12,50 12,5    
Медсестри (n=21) 14,29 9,50
Санітарки (n=24) 8,33 4,17 8,33
Всього (n=139) 16,55 11,51 10,07
Не медики (n=72) 5,56 - - - -

 

Після небезпеч­ного контакту з потенційно-забрудненим біологіч­ним матеріалом тільки 60 % медиків звертаються за постконтактною профілактикою, що відобра­жає як знижений рівень настороженості, деколи фаталізм, так і неоднозначність ситуації, що скла­лася. Окремі хірурги заявляють, що отриму­ють травми під час операцій мало не щомісяця, а отже, вживати місячну антиретровірусну профілактику їм доведеться постійно?

На сьогодні хірурги рідко користуються двома парами рукавичок при виконанні операції ВІЛ-інфікованому пацієнту, а саме тому, що вчасної інформації про ВІЛ-статус хворого вони не мають. Поки що хірурги не забезпечені кольчужними рукавичками, які створюють додатковий захист від травматизації рук ріжучими предметами.

Таємниця ВІЛ-статусу стаціонарного хворого від лікуючого лікаря знижує якість лікувально-діагностичного процесу та ускладнює передумови для постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції у медиків [с.30-32]».

 

Грижак І.Г., Остяк Р.С., Пришляк О.Я., Грижак Л.Р., Дикий О.Б., Пюрик М.В. (Івано-Франківський державний медичний університет та обласний центр профілактики ВІЛ-інфекції і боротьби зі СНІД) Чинники ризику розповсюдження ВІЛ в умовах надання медичної допомоги хворому // Інфекційні хвороби. – 2007. - № 4. – С.29-33.

 

Запитання для самоперевірки:

1. Які сучасні проблеми постають перед соціологією праці?

2. З якими науками має зв'язок соціологія праці.

3. У чому полягає сутність “моделі робочого місця” Р.Тейлора?

4. Які фактори впливають на продуктивність праці за теорією “людських стосунків” Е.Мейо?

5. Які основні особливості праці медичного працівника?

6. Що включають в себе моральні та етичні норми діяльності лікаря?

7. Коли і де була прийнята “Женевська клятва”?

8. Опишіть психологічний портрет лікаря-професіонала?

9. Порівняйте статус лікарів у різних країнах.

10. У чому полягає індивідуально-психологічний підхід до пацієнта?

11. Які існують проблеми у колективах лікарів?

12. Розкажіть про важливість першої зустрічі лікаря з хворим?

13. На вашу думку, чи має право лікар на помилку?

14. В яких випадках можливе розкриття лікарської таємниці?

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Афонін А.С. Організація і мотивація праці. – К., 1998.

2. Гіденс Е. Соціологія [Переклад з англійської В.Шовкун, А.Олійник; Науковий редактор О.Іващенко]. – К.: Основи, 1999. – С.365-395.

3. Грандо А.А. Врачебная этика и медицинская деонтология. – К., 1988.

4. Грижак І.Г., Остяк Р.С., Пришляк О.Я., Грижак Л.Р., Дикий О.Б., Пюрик М.В. Чинники ризику розповсюдження ВІЛ в умовах надання медичної допомоги хворому // Інфекційні хвороби. – 2007. - № 4. – С.29-33

5. Дворецкая Г.В., Махнарылов В.П. Социология труда. – К.: Высш. школа, 1990.

6. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии: Пер. с франц. – М.,1991.

7. Матеріали з медичної соціології / Укладено І.З.Держко, О.П.Петрушенко, Т.В.Тімченко, С.К.Сандрачук. – Львів, 2008. – С.13-20.

8. Пилипенко В.Е. Социология регуляции трудового коллектива. – К., 1993.

9. Піча В.М. Соціологія. Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти України. – К., 2000. – С.163-171.

10. Практикум з соціології. Навчальний посібник. За ред. В.М.Пічі. – Львів, 2006. – С.281-302.

11. Сірий Є.В. Соціологія. Навчальний посібник. – К.: Атака, 2007. – С.351-360, 423-427.

12. Соціологія. Навчальний посібник /За ред. В.Г. Городяненка. – К., 1999. – С.242-271.

13. Степаненко А. Соціологічні дослідження в оцінці якості надання медичної допомоги населенню України // Ліки України. – 2000. – №7. – С.3-5.

14. Танчин І.З. Соціологія: Навчальний посібник. – 3-тє видання, перероблене і доповнене. – К.: Знання, 2008. – С.289-306.

15. Тарасенко О. Хто може забезпечити соціально-правовий захист лікаря і пацієнта в Україні // Ліки України. – 2007. – №5. – С.72-73.

16. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. – 5-те вид., перероблене і доповнене. – К.: Знання, 2009. – С.350-376.

ТЕМА 8.

СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї. ПРОБЛЕМИ ГЕНДЕРНОСТІ

Актуальність теми:у зв’язку з особливою роллю сім’ї в суспільстві актуальність даної теми є незаперечна не тільки для побудови особистого життя, але і для формування сучасної національної держави, фундаментом якої і є сім’я.

Навчальні цілі:

Знати: визначення понять функції сім’ї, гендер, стать, фемінізм, теорію Мальтуса.

Вміти: визначити зміни, які відбуваються в структурі сім’ї, становищі жінки в суспільстві, проблеми сучасної молодої людини, пояснити відмінності між поняттями «стать» і «гендер».

Питання для обговорення:

1. Сім‘я як соціальний інститут:

- сім‘я як соціальний інститут;

- реалізація основних функцій сучасної сім‘ї;

- концепція сім’ї в соціобіології;

- сімейна політика;

2.Типології сімейно-шлюбних відносин:

- типи сім’ї (див. “Завдання для самостійної роботи”, № 1);

- форми шлюбу;

- типологія владних структур у сім’ях;

- типи партнерів у шлюбі.

3.Сучасна українська сім’я:

- зміни в структурі сучасної сім’ї;

- проблема розлучення;

- проблема усиновлення;

- соціальне сирітство або “діти заробітчан” (див. “Завдання для самостійної роботи”, № 7);

- ставлення суспільства до неповних сімей та позашлюбних дітей;

- проблема абортів;

- домашнє насильство як соціальна проблема та його вплив на здоров’я людини.

4. Проблеми гендерності:

- поняття “стать” та “гендер”, “маскулінність” та “фемінність”;

- гендерна соціалізація в сучасному суспільстві (див.“Завдання для самостійної роботи”, № 3);

5.Соціальний статус жінки в сучасному суспільстві:

- фемінізм та емансипація жінок (див. “Завдання для самостійної роботи”, № 8, 10);

- гендерні стереотипи та гендерна асиметрія, “склянна стеля”(див. “Завдання для самостійної роботи”, № 2, 6, 11);

- гендерний підхід влади та гендерні квоти, егалітарна державна політика.

6.Відмінності в стані здоров’я і захворюваннях жінок і чоловіків:

- причини “чоловічих” та “жіночих” хвороб (див. “Завдання для самостійної роботи”, № 5,9);

7.Демографічні процеси і соціальна структура захворюваності:

- особливості демографічних процесів в різних країнах;

- теорія Мальтуса;

- демографічна політика України;

- роль системи охорони здоров’я населення у забезпеченні репродуктивної функції сучасної сім’ї.

8.Гендерна проблематика у сфері охорони здоров’я:

- гендерний аспект галузевої і професійної зайнятості в медичній галузі (див. “Завдання для самостійної роботи”, № 4);

- участь жінок в управлінні охороною здоров’я.

 

Питання самостійної роботи студента на тему

“Соціологія молоді”

1.Предмет соціології молоді.

2.Проблеми сучасної молодої людини.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Законспектуйте фрагмент праці вчених А.І.Антонова і В.М.Медкова “Соціологія сім’ї” і дайте відповіді на запитання:

· Які основні тенденції прослідковуються у зміні структури сім’ї в ХХ – на поч.ХХІ ст.?

· На вашу думку, чим пояснюються такі зміни у структурі сім’ї?

Реальні зміни сімейних структур у ХХ ст. на всіх континентах дозволяють говорити про перехід до епохи спонтанного зменшення дітонародження в сім’ях (майже до масової однодітності), розлучення і занепаду шлюбу, оскільки немає ніяких біологічних і стихійних соціальних «захисних механізмів», які б зупинили ці тенденції на якомусь безпечному для суспільства рівні.

В XX ст. всі історичні тенденції, властиві модернізації суспільства, зберег­ли свою спрямованість, поглибилися і розширилися, і на порозі XXI ст. у більшості промислово розвинутих країн певною мірою виявилися наслідком історичного відмирання норм багатодітності, зникнення сімейного виробницт­ва як домінуючого, наслідки елімінування сімейної економіки, послаблення посередницької ролі сім'ї і її становища серед соціальних інститутів і у взаємо­відносинах з інститутом держави [c.108].

Дані статистики та соціологічних досліджень зафіксували такі тенденції у зміні структури сім'ї:

Ø масову нуклеаризацію сім'ї, зменшення долі сімей, які складаються із трьох поколінь, зростання долі похилого віку, якими опікуються не сім'ї їх дорослих дітей, а інші суспільні інститути;

Ø зникнення шлюбності та збільшення долі нереєстрованого співжиття і питомої ваги незаконнонароджених дітей, збільшення долі "осколко­вих" сімей з одним із батьків та дітьми, розповсюдження повторних шлюбів чоловіків та меншою мірою жінок і відповідно сімей, де один із батьків не є кровним та виховує "чужу" дитину, збільшення долі сімей змішаного типу, де є дитина від повторного і від перших шлюбів одно­го із подружжя;

Ø масову малодітність і однодітність сім'ї, викликану потребою сім'ї в од­ному- двох дітях, а не якимись перешкодами у реалізації "великої"" потре­би в дітях.

Більшістю вчених ці зміни у здійсненні подружжя – батьківства – спор­ідненості розглядаються як наслідок незакінченого переходу від "традицій­ної" сім'ї до "сучасної", але тим не менше як затягнутого переходу, пов'яза­ного із негативними моментами "розвитку сім'ї". Тому і висуваються пропо­зиції про проведення сімейної політики, яка по суті зводиться до сімейної терапії, що полегшує окремими сім'ями становлення "нового" і зживання "старого". Голоси тих, хто вважає ці зміни виявом не просто кризи сім'ї як інституту, а кризи самого суспільства, небагаточисельні [c.109].

А.И.Антонов, ВМ.Медков. Социология семьи. – М., 1996. – 304 с http://socioline.ru/pages/aiantonov-vmmedkov-sotsiologiya-semi

2. Порівняйте зображення гендерних ролей чоловіків і жінок у фільмах різних епох та країн (“Доктор Хаус”, “Москва сльозам не вірить”, “Службовий роман”, “Любовь-морковь”).

3. Групова робота. Гендерна експертиза дитячої літератури (бабусині казки і сучасні) та дитячих мультфільмів (радянських і сучасних американських, російських, українських).

4. Рольова гра: “Головний лікар – жінка чи чоловік?”. Оберіть потенційних кандидатів на посаду головного лікаря хлопця і дівчину, які зможуть довести, що саме вони краще підходять на цю посаду.

5. Групова дискусія: “Межа удосконалення та конструювання жіночого та чоловічого тіла”.

6. Обґрунтуйте чи спростуйте гендерні стереотипи:

Жіночі Чоловічі
1.Основне призначення жінки – це родина, діти, а не кар’єра. 2.Жінка вважається успішною тільки тоді, коли вдало виходить заміж. 3.Жінкам на роботі платять менше. Вони – менш коштовні працівники, ніж чоловіки. 4.Жінки не такі гарні керівники, як чоловіки. 5.Жінки не агресивні. 1.Цінність чоловіка визначається його заробітком та успішністю на роботі. 2.Чоловік повинен бути сильним. 3.Чоловік повинен бути освіченим і компетентним фахівцем. 4.Чоловік повинен приховувати свої почуття і розв’язувати проблеми без сторонньої допомоги. 5.Чоловік повинен уникати специфічно жіночих видів діяльності.

Джерело: Дороніна Т.О. Теоретико-методологічні основи гендерних досліджень // Гендерний напрямок у літературознавстві // Гендерний розвиток у суспільстві (конспекти лекцій). – К.: Фоліант, 2005. – С.296.

 

7.Опрацюйте текст про результати і наслідки виїзду батьків закордон з України і проаналізуйте, давши відповіді на запитання:

· Які причини та мотииви виїзду українців на заробітки закордон?

· Які зміни відбуваються у психіці дітей після від’їзду батьків закордон?

· Як реагували діти на від’їзд батьків?

· Яке ваше бачення вирішення цієї соціальної проблеми в українському суспільстві.

 

Масова міграція на заробітки за кордон почалася в 1990-х роках і практично не спадає й сьогодні. За цей час в країні виросло ціле покоління дітей заробітчан. «Вирішуючи матеріальні проблеми, батьки нехтують не менш важливим моментом – вихованням дітей», – вважає В.Гайсенюк, начальник відділу з питань опіки і турботи Чернівецької міської ради.

Відсутність батьківської турботи, компенсована недитячою сумою в кишені, – таке становище більше 200 тис. неповнолітніх громадян України, які насолоджуються чи страждають від своєї ранньої свободи. За підрахунками Людмили Волинець, директора Державного департаменту з усиновлення і захисту прав дитини Міністерства сім’ї, молоді і спорту, саме стільки дітей трудових мігрантів дорослішають без одного чи обох батьків.

Згідно даних дослідження міжнародного правозахисного центру Ла Страда – Україна, батьки готові надовго розлучитися зі своїми дітьми заради їхнього ж благополуччя. Так, 86 % мігрантів, за їх ствердженням, заробляють гроші на освіту дітям, 72 % – на будівництво чи купівлю житла, 69% – на забезпечення щоденних потреб дітей, 59 % – на виплату боргів, 35 % – на лікування і оздоровлення дітей, 31 % – на відкриття власного бізнесу.

Слабка психіка.

Зміни у поведінці дітей після від’їзду батьків на заробітки за кордон, %

90 % Погіршення психоемоційного стану
72 % Пропуск занять в школі чи вузі
59 % Занепокоєність. Стурбованість
52 % Агресія
48 % Замкнутість
41 % Безвідповідальність
35 % Підвищення рівня конфліктності
31 % Зниження активності в суспільній діяльності
21 % Прогули занять в спортивній секції чи гуртку
Дані міжнародного жіночого правозахисного центру Ла Страда – Україна, українського інституту соцдосліджень ім.А.Яременко

 

Як заробітчанські діти витрачають зароблені важкою працею батьківські гроші, в 2008 р. досліджував психологічний центр при управлінні освіти Чернівецької районної адміністрації. Спеціалісти центру прийшли до висновку, що діти мігрантів витрачають гроші на алкоголь, комп’ютерні клуби, ігрові автомати і наркотики дедалі більше, ніж їх ровесники, які мають не менш забезпечених батьків, що працюють в Україні. До того ж, роблять висновок спеціалісти, без батьківської опіки підлітки раніше дорослішають і стають самостійними.

 

Без мами і тата.

Реакція дітей на від’їзд на заробітки закордон одного з батьків, %

Реакція дітей Від’їзд батька Від’їзд матері
Віднісся з розумінням 36 % 29 %
Плакав 22 % 27 %
Відчував пригніченість 14 % 15 %
Сильно переживав і нервував 14 % 14 %
Ображався 4 % 7 %
Не хотів спілкуватися 2 % 2 %
Знаходився в стані депресії 1 % 1 %
Дані міжнародного жіночого правозахисного центру Ла Страда – Україна, українського інституту соцдосліджень ім.А.Яременко

К.Тымкив Сирота заробитчанская: В стране выросло первое поколение детей трудовых мигрантов // Корреспондент. – 2009. - № 20 (359). – 5 июня. – С.34-36.

 

8.Приклади фемінізму та емансипації жінок в дослідженні В.Шивельбуша:

· На яких прикладах автор книги ілюструє перші прояви емансипації та фемінізму жінок в європейських суспільствах у ХVІІІ-ХІХ ст.?

· На вашу думку, чи куріння сирагет є позитивним наслідком емансипації жінок?

«Утім, навіть тепер слід розрізняти дві нагоди для пиття кави вдома: вранці та пополудні. Сніданкова кава зберегла відбиток культурно-історичних ефектів каварні: вона позначала початок робочого дня, формально кладучи край нічному спочинкові та збадьорюючи людину на день прийдешній [c.82].

Ці функції та символічні значення не притаманні пообідньому споживанню кави, відомому в Німеччині як Kaffeekranzchen (дослівно «кавовий гурток»), тобто «посиденьки за кавою». Посиденьки за кавою – суто жіночий захід; згідно з означенням у «Жіночому словнику» Амарантеса, це «щоденне або щотижневе зібрання кількох заприязнених жінок, серед яких кожна почергово приймає це зібрання, в якому учасниці полишають справи і розважаються, п’ючи каву й граючи в ломбер». Відданість і завзяття, з якими жінки поринають у ці кавові гуртки для леді та пиття кави вдома загалом, стали основною темою комедії у Німеччині ХVІІІ сторіччя, що засвідчують п’єски молодого Лесинга, Гелерта чи Пікандера [c.82].

Цілком очевидно, що цю пристрасть жінок до кави слід розглядати як компенсацію за їх вилучення з іншого кола. Отож пообідні посиденьки за кавою стали чимось на кшталт антикварні, сурогату справжньої каварні, створеної для чоловічого товариства. … Із другого боку, від ХІХ сторіччя чоловічі розмови в каварнях набувають дедалі більше рис того-таки домашнього пліткарства, у якому вправлялися за кавою жінки. Зрештою, ці тенденції зливаються в ХХ сторіччі, коли кількість пліткарських літературних каварень зросла, чоловічий світ полишає каварні, а їх окуповують дамські гуртки – запізніла помста патріархальній каварняній культурі». [c.82-85]

Той самий процес, що веде від люльки до сигарети і до дедалі більшого спрощення та пришвидшення акту куріння, можна описати і як проникнення куріння в сфери, де його досі вважали негожим. Цими сферами є певні приміщення і певна група населення – жінки. [с.129]

Тютюн – як і кава – довго залишався символом патріархального суспільства. Як для жінок закрита рання англійська каварня, так їм зась і до куріння. Між ХVІІ і ХІХ століттями жінка, що курить, є об’єктом карикатур. У ХІХ сторіччі куріння здобувається на нове символічне значення для руху емансипації. Сині панчохи, як от Жорж Занд чи Лола Монтез, демонстративно курять на людях. Вони домагаються права курити, так само як права носити штани. Якою спантеличеною була реакція патріархального суспільства, засвідчує силувано-гумористична газетна стаття 1840-вих років: «Жіноча емансипація в Німеччині, передовсім у Берліні, цьому найінтелігентнішому місті Німеччини, крокує вперед у химерний спосіб. Вона приносить найнесподіваніші висліди. У тамтешніх блискучих колах 19-20-річні дівчата говорять про Гізо, Тьєра, закони про палати й обшуки з певністю, що межує з фантастикою. Багато з цих міні-жоржзандів уже й тепер не гребують сигарою; недавно трапилося навіть таке, що одна елегантна дама перепинила на вулиці якогось пана, що курив сигару, щоб припалити в нього. Ну й ну, чарівне видовище, нічого не скажеш! Мине небагато часу, і вони одягнуть штани, нагайкою заженуть чоловіків до кухні, а дітей годуватимуть груддю верхи! Для емансипанток це дрібниця! Бо вже лаштують публічну каварню для дам, де мають провадити дебати про становище жінок, покурюючи при цьому сигари, читати найсвіжіші журнали, одне слово – вести життя панів. А як втішаться берлінські одружені чоловіки, пригортаючи своїх коханих дружин із запаленими сигарами! Так чи інак, цур і пек їм – хай їм грець поб’є!» [с.130]

Уже від кінця ХІХ століття, в цілком очевидному зв’язку з першими успіхами емансипаційного руху, жінку, що курить, починають потрохи приймати – доки вона курить сигарету. Якими ж інертними виявилися залишкові уявлення, ще й досі можна помітити хоча б із того, що куріння люльки чи сигари вражають ексцентрично-нежіночим. Зате сигарета перетворюється просто-таки на символ жіночності – щоправда, не в очах феміністської емансипації, а в панівній свідомості, а найвиразніше – у рекламі сигарет. Для цього якнайкраще надаються зовнішні форми сигарети: її легкість, витонченість, стрункість, ніжний цигарковий папір. «Вона просто-таки створена для шампану, азартної гри й кохання, для легковажности, для гріха, для поезії насолоди, – асоціює один віденський літератор зламу сторіч (Пауль фон Шентан). – Її ароматний, запашний дим, що лине ніжними кільцями і хмарками, є парфумами будуару». [с.130-134]

Вольфганг Шивельбуш Смаки раю. Соціяльна історія прянощів, збудників та дурманів / Переклад з німецької Ю.Прохаська. – К.: Критика, 2007. – 255 с.

 

9.Опрацюйте фрагмент дослідження російського вченого І.Кона про вплив гегемонної маскулінності на чоловіче здоров’я і дайте відповіді на запитання:

· Які чотири типи гендерно-рольових конфліктів виділив дослідник Джозеф Плек?

· Що таке алекситимія?

· В чому суть теорії гегемонної маскулінності австралійського соціолога Р.Конела?

· Які основні принципи традиційної маскулінності сформулював дослідник Р.Бренон?

· В чому проявляється негативний вплив гегемонної маскулінності і традиційної маскулінної ідеології на чоловіче здоров’я?

· Які недоліки у вихованні хлопчиків негативно позначаються на здоров’ї чоловіків?

Ігор Семенович Кон(1928-2011)–радянський та російський соціолог, антрополог, філософ, доктор філософських наук, професор. Він є автором більш ніж 60 книг і 300 статей, його праці перекладені багатьма іноземними мовами. Вчений вніс вагомий внесок у різні галузі науки:філософія, методологія історії, історія соціології, етика, психологія розвитку, теорія особистості, антропологія, соціологія дитинства і юності, соціологія молоді, гендерні дослідження.

Усупереч поширеному в Росії стереотипу, згідно з яким феміністки «ненавидять чоловіків», саме теоретики фемінізму, серед яких були і жінки, і чоловіки, першими усвідомили, що стан здоров’я населення має свій гендерний аспект, і будь-яке неблагополуччя жінок, здоров’ям яких чоловіче суспільство зневажає, неминуче позначається і на здоров’ї чоловіків. …. Гендерні дослідження висувають на перший план залежність чоловічого здоров’я від гендерного порядку, поділу праці та влади між чоловіками і жінками і від того, як ці проблеми заломлюються в суспільній психології і яким чином усе це можна змінювати і коригувати. Одним із найважливіших сюжетів при цьому стають особливості чоловічої психології, що виявляються у ставленні чоловіків до свого тіла, здоров’я, хвороб і безпеки [с.6].

Джозеф Плек виокремив чотири головні типи ґендерно-рольових конфліктів. 1. Стурбованість з приводу успіху, влади і змагання означає, що чоловіки відчувають себе зобов'язаними змагатися з іншими заради здобуття міжособистісної, фінансової або сексуальної влади й видаватися успішни­ми в усіх своїх справах. 2. Емоційний самоконтроль означає тенденцію уникати виявлення емоцій і потребу завжди виглядати сильним і впевненим. 3. Обмеження ніжності у взаєминах між чоловіками змушує їх сприймати вияви кохання чи еротики в чоловічих стосунках як загрозу або дискомфорт. 4. Конфлікт між роботою та сім'єю породжує в чоловіків напру­женість, коли їм доводиться обирати, на що витрачати більше часу: на роботу чи на спілкування із сім'єю та близькими. Усе це має психологічні наслідки. Ґендерно-рольовий конфлікт негативно корелює із самоповагою, інтимністю й задоволеністю шлюбом і позитивно корелює із тривожністю. Чоловіки переживають стрес не лише тоді, коли вважають себе нездатними виконати вимоги своєї чоловічої ролі (наприклад, зробити успішну кар'єру та утримувати сім'ю), а й коли ситуація вимагає від них "нечоловічої" поведінки (приміром, сидіти вдома і доглядати маленьку дитину) [с.7].

Проблематичними є також механізми емоційного самоконтролю. Психіатричний термін алекситимія (alexithymia, від грецьких слів "lexis" — слово і "thymos" — емоції, буквально — "без слів для емоцій"), що ним позначають стан людини, якій важко виявляти свої почуття й емоції на тлі бідності уяви, став не лише діагнозом захворювання, а й способом описання низки типових чоловічих проблем. Хоча людям із вира­женими проявами алекситимії властиве якнайконкретніше мислення, завдяки чому вони можуть справляти враження пристосованих до вимог реальності, їм бракує уяви, інтуїції, емпатії та спрямованої на задоволення по­тягів фантазії. Орієнтуючись передусім на світ речей, вони й до самих себе ставляться як до роботів. [с.7-8].







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.173.234.140 (0.044 с.)