ІІІ. Медичні та генетичні аспекти демографічної ситуації в Івано-Франківській області

Метою даної роботи є моніторування основних демографічних показників з наступною розробкою рекомендацій з профілактики вроджених вад розвитку і спадкових хвороб.

Матеріал і методи дослідження. Об’єктом дослідження була первинна документація пологових стаціонарів м. Івано-Франківська від 1999 до 2004 років. Проаналізована також звітно-статистична документація всіх районних лікарень області, 2644 історії новонароджених обласного перинатального центру (ОПЦ) та 76 протоколи патологоанатомічних розтинів. Враховувалися стан здоров’я матері, порядок народження, перебіг вагітності і пологів, встановлювались причини смерті, наявність вродженої і спадкової патології. Статистична обробка показників проведена за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel 2000 [с.100].

Висновки. 1. На основі проведеного аналізу демографічних показників встановлено позитивну тенденцію до незначного зростання народжуваності по обласному перинатальному центрі та по Івано-Франківській області в цілому за період 2002-2004 роки. 2. Доведено зниження показників перинатальної, ранньої неонатальної та неонатальної смертності серед новонароджених за період від 1999-2004 роки, відповідно у 2,6 і у 3,09 рази. Зниження аналогічних показників по Івано-Франківській області було в 1,2-1,3 рази. 3. В структурі причин ранньої неонатальної та неонатальної смертності переважають вроджені вади розвитку і тільки у 2003 і 2004 рр. на перше місце причин вийшли внутрішньо-утробна гіпоксія і синдром дихальних розладів [с.102].

Кочерга З.Р. (Івано-Франківський державний медичний університет) Медичні та генетичні аспекти демографічної ситуації в Івано-Франківській області // Галицький лікарський вісник. – 2006. – Т.13. – № 2. – С.100-102.

ІV. Соціальні аспекти пізнього виявлення туберкульозу

Метою дослідження було вивчення впливу соціальних чинників на виявлення туберкульозу легень в умовах епідемії.

Матеріали і методи. Проаналізовані історії хвороб 247 хворих з туберкульозом легень (83 – до епідемії, 164 – під час епідемії). Зокрема ретельно вивчали анамнез захворювання та життя. Для одержання репрезентативних даних у дослідження залучалися хворі з уперше діагностованим туберкульозом легень. Застосовували метод випадкової вибірки. Усі дані під час епідемії зіставляли з аналогічними даними до епідемії. Розподіл пацієнтів за статтю та віком виявив, що частіше хворіли на туберкульоз чоловіки – 69 (83,1%) до епідемії та 133 (81,1%) під час епідемії проти 14 (16,8%) та 31 (18,9 %) відповідно жінок, Р<0,05. Більшість складали особи працездатного віку – 52 (62,6%) до епідемії та 128 (78,0%) під час епідемії, Р<0,05. Вік хворих коливався в межах 18-75 років. Розподіл осіб за віковими групами до та під час епідемії виявився ідентичним, Р<0,05. При вивченні результатів дослідження використовували математичні та статистичні методи аналізу [с.45-46].

Висновки. 1.Відмічено суттєве збільшення випадків пізнього виявлення туберкульозу легень під час епідемії – у 84,8% хворих проти 69,9% - до епідемії.

2.Соціальна структура хворих на туберкульоз легень значно погіршилася, передусім – за рахунок зростання кількості непрацюючих осіб (43,9 проти 7,2% до епідемії).

3.Якщо значення ризиків за соматичними захворюваннями, серед яких найчастішими були: хронічні неспецифічні захворювання органів дихання, серцево-судинні та шлунково-кишкові захворювання, під час епідемії суттєво не змінилося порівняно з доепідемічним періодом, то вплив соціальних ризиків на виявлення туберкульозу під час епідемії був значнішим. А саме зросла кількість осіб, які зловживали алкоголем (44,5 проти 20,5 % до епідемії) та наркотиками (9,1 проти 1,2%), осіб, які мали незадовільні матеріально-побутові умови (42,7 проти 24,1%), прибулих з місць позбавлення волі (9,8 проти 3,6%), мігрантів (2,4 проти 1,2%), з’явилися безпритульні (5,5%), яких до епідемії не було.

4.Виявлено, що до епідемії переважали ризики за соматичними захворюваннями (у 59,0 проти 47,0% хворих із соціальними факторами ризику), а під час епідемії – ризики за соціальними факторами (у 70,1 проти 65,8 % хворих із соматичними захворюваннями).

7.У комплексі заходів боротьби з туберкульозом в умовах епідемії повинна приділятися достатня увага заходам соціального спрямування, зокрема необхідно максимально охопити профілактичним обстеженням осіб з груп соціального ризику [с.48].

Мельник В.М., Новожилова І.О. (Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України) Соціальні аспекти пізнього виявлення туберкульозу // Інфекційні хвороби. – 2007. – № 2. – С.45-49.

 

V. Соціально-медичні та економічні аспекти планування сім’ї

З метою удосконалення сучасних підходів до вирішення проблем планування сім’ї нами було здійснено вибіркове соціологічне дослідження соціальних, медичних та економічних аспектів планування сім’ї шляхом анонімного анкетування міського та сільського жіночого населення різних вікових категорій, чотирьох, різних за інфраструктурою та геополітичним положенням, регіонів.

Було опитано 590 жінок, з них віком 15-17 років – 2%, 18-25 – 32,1%, 26-35 – 35,1%, 36-49 – 25,7%, понад 49 років – 5,1%. Серед жінок, які взяли участь у дослідженні, 0,9% були з початковою освітою, 5,7% – з незакінченою середньою, 16,7% – середньою, 41,3% – середньою спеціальною, 22,5% – вищою, 12,9 % – неповною вищою освітою [с.72].

Висновки. Таким чином, проведене соціологічне дослідження вказує на негативний вплив абортів на репродуктивне здоров’я жінок, на сімейний клімат, на економічний потенціал сімей, а також на необхідність поширення інформації серед населення щодо сучасних підходів до планування сім’ї, виховання у населення потреби у здоровому способі життя, почуття відповідального батьківства. Розробка та впровадження Національної програми з питань здорового способу життя у навчальних закладах країни допоможе у вирішенні не тільки проблем здоров’я взагалі, а особливо репродуктивного здоров’я, що позитивно вплине на стан демографічної ситуації в Україні [с.73].

Гойда Н.Г., Жилка Н.Я. (Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Міністерство охорони здоров’я) Соціально-медичні та економічні аспекти планування сім’ї (Соцдослідження) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. –

№ 3. – С.71-74.

5.Назвіть свої приклади проведення соціологічних досліджень в медицині:

· охарактеризуйте їх видові особливості:

· змоделюйте їх за чотирма етапами соцдослідження;

· оберіть метод, за яким би ви провели це дослідження.

6.Наведіть свої приклади запитань до анкети з галузі медицини до кожного виду запитань:

- відкрите запитання,

- закрите запитання,

- напівзакрите запитання,

- запитання меню,

- запитання шкали.

(Див. рекомендації щодо підготовки соціологічної анкети “Класифікація запитань при соціологічному дослідженні”).

 

Запитання для самоперевірки

1. Для чого проводяться соціологічні дослідження, яке їх соціальне значення?

2. Які види соціологічних досліджень ви знаєте?

3. Для чого формулюється гіпотеза?

4. Який спосіб отримання соціологічної інформації є найпоширеніший?

5. Які існують вимоги до написання анкет?

6. Опишіть основні види інтерв’ю.

7. В яких випадках проводять соціологічний експеримент?

8. Що таке вибірка?

9. Яка інформація має бути у підсумковому документі?

10. Наведіть приклади застосування основних методів соціологічних досліджень в медичній сфері.

11. Дайте визначення якісних і кількісних ознак. Наведіть приклади.

12. Які показники використовуються для оцінювання зв’язку між двома ознаками.

13. Охарактеризуйте основні чотири етапи підготовки даних до обробки і аналізу.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Абашин Н.П. Удовлетворенность пациента как показатель качества медицинской помощи (по материалам социологического опроса) // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. – 1998. – №5. – С.31-33.

2. Гіденс Е. Соціологія [Переклад з англійської В.Шовкун, А.Олійник; Науковий редактор О.Іващенко]. – К.: Основи, 1999. – С.615-638.

3. Гойда Н.Г., Жилка Н.Я. Соціально-медичні та економічні аспекти планування сім’ї (Соціологічне дослідження) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. – № 3. – С.71-74.

4. Железняк Е.С., Петрова Н.Г., Пенюгина Е.Н. Новые подходы к проведению социологических опросов о качестве медицинской помощи // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. – 1999. – №4. – С.11-14.

5. Кочерга З.Р. Медичні та генетичні аспекти демографічної ситуації в Івано-Франківській області // Галицький лікарський вісник. – 2006. – Т.13. – № 2. – С.100-102.

6. Міщенко М. Застосування вуличних опитувань у дослідженнях електоральних орієнтацій. Витяг з інструкції інтерв’юєрові, який здійснює вуличне опитування// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 1. – С. 88-109.

7. Мельник В.М., Новожилова І.О. Соціальні аспекти пізнього виявлення туберкульозу // Інфекційні хвороби. – 2007. – № 2. – С.45-49.

8. Методика статистической обработки медицинской информации в научных исследованиях / В.П.Осипов, Е.М.Лукьянова, Ю.Г.Антипкин и др. – К., 2002. – 200 с.

9. Ордина Н.Б., Андреева М.Р., Савонина Ю.А. Опыт социологического изучения причин отказа населения от обращения за медицинской помощью // Проблемы социальной гигиены и история медицины. – 1996. – №4. – С.38-39.

10. Очередько О.М., Процек О.Г. Соціометричне вивчення та ситуаційне моделювання впливу сучасних економічних, соціальних та демографічних процесів на формування захворюваності сільських мешканців // Український медичний часопис. – 2000. – № 5. – С.62-66.

11. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. – К.: Наукова думка, 1996.

12. Паніна Н. Українське суспільство 1994-2005: соціологічний моніторинг. – К., 2005.

13. Піча В.М. Соціологія. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України. – К., 2000. – С.186-234.

14. Практикум з соціології. Навчальний посібник. За ред. В.М.Пічі. – Львів, 2006. – С.264-280, 348-367.

15. Сірий Є.В. Соціологія. Навчальний посібник. – К.: Атака, 2007. – С.126-180.

16. Соціологія: Навчальний посібник / За ред. С.О.Макеєва. – 4-те видання, перероблене і доповнене / С.О.Макеєв, Н.В.Костенко, Н.В.Паніна та ін. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2008. – С.443-566.

17. Соціологія. Навчальний посібник /За ред. В.Г. Городяненка. – К., 1999. – С.285-360.

18. Степаненко А. Соціологічні дослідження в оцінці якості надання медичної допомоги населенню України // Ліки України. – 2000. – №7. – С.3-5.

19. Танчин І.З. Соціологія: Навчальний посібник. – 3-тє видання, перероблене і доповнене. – К.: Знання, 2008. – С.21-25.

20. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. – 5-те вид., перероблене і доповнене. – К.: Знання, 2009. – С.393-432.