При хронометражі як правило вивчається тривалість оперативного часу.

Норматив часу використовується при визначенні норм виробітку за формулою

Нв= Топ/Ноп,

Де: Топ - Час на оперативну роботу за зміну

Ноп – норматив часу оперативної роботи на виконання одиниці роботи або виготовлення одиниці продукції.

Хронометраж буває суцільний і вибірковий.

При суцільному хронометражі затрати часу по елементах оперативної роботи вимірюються і заносяться в спостережний лист в послідовності, передбаченій технологією виробництва.

При вибірковому хронометражі замирюванню підлягають окремі елементи операції незалежно від технологічної послідовності їх проведення за бажанням нормувальника. Хронометраж здійснюється в три етапи:

- підготовка до хронометражних спостережень;

- безпосередній хронометраж;

- обробка і аналіз даних спостережень.

Підготовка до спостереження передбачає:

- ознайомлення з устаткуванням, робітником і умовами роботи на даній

операції, підготовку спостережних бланків, секундоміра або хронометра, олівця або ручки.

- операцію необхідно розділити на складові елементи, визначивши фіксовані

точки, що характеризують початок та кінець того або іншого прийому операції.

- пояснити робітнику мету і завдання хронометражу.

Хронометраж – це спостереження і заміри тривалості виконання окремих

елементів часу.

В залежності від мети хронометраж може здійснюватись методом окремих замірів або по поточному часу. Результати спостережень заносяться на спеціальний бланк (хронокарту).

При хронометражі методом окремих замірів і в процесі спостереження одержується ряд тривалості виконання даного елементу операції, тобто хроноряд. При цьому важливо намітити число замірів тривалості елементів операції, яке повинно бути достатнім для побудов хронометражного ряду і визначення нормативу часу.

При невеликій тривалості замірів їх число повинно складати не менше двох десятків.

Тривалість замірів в процесі проведення хронометражного спостереження вимірюється наступним чином: при вибірковому хронометражі встановлюється по секундоміру, при суцільному – двояко: або по секундоміру, або по поточному часу годинника з розрахунком тривалості елементів в загальному порядку.

Результати вимірювання заносяться в спостережний лист хронометражу. Точність вимірювання при хронометражному спостереженні до однієї секунди. (Для одержання хронорядів по поточному часу необхідно із кожного наступного поточного часу вирахувати суміжний з ним попередній час.)Наприклад: запис у спостережний лист при суцільному хронометражу за елементами оперативної роботи на валці лісу.

Примітка: П – тривалість поточного часу в год., хв., сек.

Т – тривалість замірів в секундах

На основі одержаних тривалостей замірів в процесі обробки матеріалів хронометражу будуються хронометражні ряди.

Обробка і аналіз хронометражних спостережень полягають:

- в виключенні із хронорядів помилкових замірів, які були відмічені спостерігачами;

- в перевірці якості хронорядів шляхом розрахунку коефіцієнта стійкості і необхідного числа спостережень;

- в розрахунку середньої величини тривалості виконання кожного елементу операції при умові стійкості хронорядів.

Хронометражний ряд – це систематизовані в порядку зростання заміри затрат часу на виконання елементу оперативної роботи, за яким проводилось спостереження.

Хронометражні ряди аналізують, очищають від випадкових замірів, перевіряють на якість і використовують для розрахунку нормативних витрат робочого часу на здійснення одиниці роботи.

Методику визначення нормативів часу на одну операцію, одиниці продукції

чи роботи можна прослідкувати на прикладі обробки замірів хронометражного ряду на затрати оперативного допоміжного часу на один поворот на оранці трактором.

Наприклад:

При проведенні фото хронометражу одержано слідуючи заміри витрат часу на здійснення поворотів (у секундах).

Спочатку будуємо хронометражний ряд, для чого розміщуємо одержані заміри в порядку їх зростання (можна і в порядку спадання)

 

Аналізуючи одержаний хронометражний ряд, видно, що він містіть два розміри (150 сек, 240 сек), які різко відрізняються від спостережної величини заміру. Такі нетипові заміри викликаються, як правило, відхиленням від нормального ходу технологічного процесу (поломки, простої, відсутність пального, розмови з бригадиром,тощо.)

В процесі обробки хронометражні ряди від таких нетипових замірів очищають (викреслюють) і одержують очищений хронометражний ряд:

25,26,27,28,28,28,29,29,29,30,30,30,30,30,

31,31,31,32,32,32,33,34,35

Після цього виявляють стійкість хронометражного ряду на предмет якості проведеного спостереження.

Для цього визначають фактичний коефіцієнт стійкості хроноряду, під яким розуміється відношення максимальної тривалості виконання даного елементу операції до мінімальної.

К ст= Тмак/Т мін

Де К ст.- коефіцієнт стійкості хроноряду; Т мак – максимальна тривалість виконання даного елементу операції;Т мін – мінімальна тривалість виконання даного елементу операції.

Хроноряд вважається стійким при умові, якщо фактичний коефіцієнт стійкості менший чи рівний максимально допустимому.

К ст.= ---= 1.40

25сек

 

 

Одержаний коефіцієнт стійкості хроноряду (1,40) порівнюємо з нормативним

(1,45), який береться з відповідних довідників (максимально допустимі величини хроноряду розроблені і рекомендовані для практичного примінення Науково-дослідним інститутом праці). Якщо він менший або дорівнює нормативному коефіцієнту стійкості для даного виду робіт, то спостереження проведено якісно, хроноряд стійкий і використовується для нормативу часу для виконання елементу оперативної роботи „ поворот”. Для цього підсумовують тривалості всіх замірів очищеного хроноряду і одержану суму ділять на число замірів:

--------- = 30 сек. – 0,5 хв.

При комбінованому методі спостереження поряд з фотографією робочого дня проводиться і хронометраж потрібного нам елементу оперативної роботи. Цей метод спостереження дістав назву фотохронометражу.

Обробка матеріалів фотохронометражу здійснюється наступним чином:

Спостережні листи всіх елементів витрат робочого часу за три дні спостережень обробляються як при фотографії робочого дня, а одержані тривалості замірів по прийому, що нас цікавлять, обробляються шляхом складання і обробки хронометражних рядів.

 

Тестові завдання для самоперевірки

Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і зазначте її код у бланку

відповідей

1.Сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності, це:

а) трудові ресурси підприємства;

б) персонал підприємства;

в) кадри підприємства.

 

2. За характером функцій персонал підприємства поділяють на категорії:

а) спеціалістів, кваліфікованих спеціалістів, некваліфікованих спеціалістів;

б) керівників, спеціалістів, службовців, робітників.

 

3. Сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності це:

а) спеціальність;

б) професія;

в) кваліфікація.

 

4. Метод розрахунку планової чисельності на підставі повної трудомісткості виготовлення продукції:

∑Т Т х∆N

а) Чпл= --------- б) Чпл=-----------------

Ф х Квн Ф

 

5. Наукова організація праці забезпечує:

а) підвищення кваліфікації робітників;

б) краще використання палива, матеріалів, техніки;

в) підвищення енергоозброєності;

г) зростання продуктивності праці.

 

6. Норми праці мають бути:

а) незмінними;

б)постійно змінюватись;

в) переглядатись в міру впровадження організаційно-технічних заходів, що сприяють підвищенню продуктивності праці.

 

7. За загальним для всій категорій персоналу набором об’єктивних ознак –освіти, стажу роботи за спеціальністю, активністю набуття професії, підвищення професійної майстерності визначається:

а) оцінка ділових якостей робітників;

б) професійно-кваліфікаційний рівень робітника;

в) оцінка складності виконуваних робітником функцій.

 

8.Головна мета сучасної кадрової політики підприємства спрямована на:

а) встановлення чисельності управлінського персоналу;

б) на забезпечення нині і в майбутньому кожного робочого місця, кожної посади персоналом відповідних професій та спеціальностей і належної кваліфікації;

в) визначення чисельності окремих категорій працівників.

 

9. Ефективність господарювання на підприємстві значною мірою залежить від:

а) якості системи управління персоналом;

б) набору і оцінки персоналу.

 

10. Організація праці – це:

а) забезпечення підприємства робочою силою та її правильний розподіл між робочими місцями;

б) умови, в яких здійснюється процес праці;

в)система технічних, санітарно-гігєнічних і організаційних заходів із використання праці;

г) раціоналізація прийомів і методів праці.

 

Визначити норму виробітку, норму часу чокерувальника 1У розряду при переведенні його із 7 годинної на 8 годинну робочу зміну, якщо денна ставка 16.00 грн., розцінка - 1.20 грн. за одиницю виконаних робіт.