Об. Кошти у сфері виробництва об. Кошти у сфері обігу

(оборотні фонди) (фонди обігу)

 

Виробничі запаси	Незавершене виробництво	Напівфабрикати власного виробництва	Витрати майбутніх періодів		Залишки готової продукції	Відвантажена продукція	Грошові кошти на розрахунковому рахунку	Дебіторська заборгованість	Інші оборотні кошти
Нормовані об.кошти	Ненормовані об. кошти

 

Структура оборотних коштів характеризується співвідношенням їх окремих елементів у загальному обсязі оборотних засобів, яке виражається у відсотках.

Нормування оборотних коштів (розрахунок нормативу) – визначення за науково обґрунтованою методикою необхідної (нормативної) величини грошових коштів, що вкладаються в мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції

(надання послуг).

Норматив оборотних засобів – це їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства

Методи розрахунку нормативів оборотних коштів: аналітичний, коефіцієнтний і прямого розрахунку.

При аналітичному (дослідно-статистичному) методі реально аналізуються товарно-матеріальні цінності з наступним коригуванням фактичних запасів та вилученням з них надлишкових.

Коефіцієнтний метод – уточнюються чинні на початок розрахункового періоду нормативів власних оборотних коштів згідно зі змінами в цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих коштів.

Метод прямого розрахунку – це науково-обгрунтований розрахунок нормативів за кожним нормованим елементом оборотних коштів (виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів, залишках готової продукції (основний у практиці господарювання).

 

Джерелами формування оборотних коштів підприємства є власні і залучені кошти.

До власних коштів належать виділені підприємству при його утворенні кошти (якщо підприємство державне), статутні фонди недержавних підприємств, а також поповнення цих фондів. Поповнення може відбуватись за рахунок прибутку підприємства, а також за рахунок залучення в оборот стійких пасивів (заборгованості по ЗП, внесків на соціальне страхування, резервів майбутніх платежів).

Залученими оборотними коштами є кредити банків, якими покривається нестача власних оборотних коштів.

Матеріаломісткість є показником використання матеріальних ресурсів Це визначене витрачення матеріалу або на весь випуск валової продукції. Матеріаломісткість поділяється на абсолютну, питому і загальну.

Абсолютна матеріаломісткість показує витрати основних видів сировини і матеріалів за абсолютним значенням на фізичну одиницю виготовленої продукції

Питома матеріаломісткість – це витрати основних видів сировини і матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції.

Загальна матеріаломісткість (Мм) відображає вартість всіх матеріальних затрат на одиницю виробу або на одну гривню виготовленої продукції.

Мз Мз

Мм=----- або --------

Q N

Де Мз – загальна сума матеріальних затрат, грн;Q,N – обсяг виготовленої продукції в грошовому і натуральному вимірниках відповідно.

 

Матеріаловіддача (Мв) є оберненим показником до матеріаломісткості

Q

Мв=-------

Мз

Шляхи економії матеріальних ресурсів:

1. Виробничо- технічні:

1.2.Зменшення виробничих втрат відходів за рахунок удосконалення технологій, організації праці;

2.2.Використання відходів виробництва;

2.3.Заміна природних традиційних матеріалів на матеріали, які одержують з допомогою хімічних процесів.

2. Організаційно-економічні:

2.1.Науково-обгрунтоване нормування.

Шляхи прискорення оборотності оборотних коштів

1. Зміна асортименту продукції, що випускається в сторону випуску продукції високої якості, необхідної споживачу;

2. Застосування більш досконалих технологій і техніки;

3. Введення прогресивних норм витрати матеріальних ресурсів;

4. Підвищення продуктивності праці;

5. Удосконалення організації праці.