Ліси можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Суб’єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

 

Лісистість – це відношення вкритих лісовою рослинністю земель, яка знаходиться у підпорядкуванні не тільки органів лісового господарства, але і інших відомств, до загальної площі регіону.

 

В матеріалах лісовпорядкування, які є вихідними даними для організації поточної діяльності держлісгоспів, вказується площа земель лісового фонду, запас деревини, породний склад лісів, вік лісових насаджень та їх географічне розміщення.

За екологічним і соціально-економічним призначенням та залежно від основних виконуваних ними функцій, ліси України поділяються на такі категорії:

1) захисні ліси (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та захисні

функції);

2) рекреаційно-оздоровчі ліси (виконують переважно рекреаційні, санітарні,

гігієнічні та оздоровчі функції);

3) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурно призначення

(виконують особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо);

4) експлуатаційні ліси.

Природні зони України:

За еколого-економічними факторами територія України поділяється на 4 рівнинні лісогосподарські області: Полісся, Лісостеп, Степ, Гірський Крим та Українські Карпати.

 

Показники лісового фонду: породний склад лісів, середній вік насаджень кожного окремого господарства.

 

Породний склад лісів. Породний склад лісів значною мірою визначає використання деревини і помітно впливає на темпи розвитку деревообробних і деревопереробних виробництв.

Ліси України сформовані понад 30 видами деревних порід, серед яких домінують сосна (Pinus silvestris), дуб (Quercus robur), бук (Fagus silvatika), ялина

(Picea abits), береза (Betula pendula), вільха (Alnus glutinosa), ясен (Fraksinus excelsior), граб (Carpinus betulus),ялиця (Abies alba). Хвойні насадження займають 42 % загальної площі, зокрема сосна – 33 %. Твердолистяні насадження становлять 43%, зокрема дуб і бук – 32 %.

 

Середній вік насаджень кожного окремого господарства, який має бути рівним або близьким до половини встановленого для них віку головних рубань. Такого стану можна досягти лише за умови відносно рівномірного розподілу вкритої лісом площі за групами віку. Середній вік лісів держлісфонду України становить 36 років, за групами порід: хвойних – 34, твердолистяних – 43, м’яколистяних – 24 роки.

Найвищий середній вік мають ліси Карпат – хвойні насадження до 50 років, твердолистяні – 56 років), і Криму (сосна кримська та червоно стовбурна - до 92 років.

 

Підвищення продуктивності лісів – одне з головних завдань лісового господарства.

 

Найважливіше завдання сучасного лісового господарства -залучення не використовуваних площ, заміна малоцінних низькопродуктивних насаджень більш цінними і високопродуктивними.

 

Продуктивність лісостанів визначається запасом деревини на одному гектарі вкритих лісовою рослинністю земель у віці її стиглості.

Продуктивність лісу зумовлюється: лісорослинними умовами, складом деревних порід, віковою структурою і повнотою лісостану. Значно впливають на неї агротехнічні прийоми вирощування лісу, кліматичні., географічні, економічні та інші умови.

Показники продуктивності лісостанів конкретного лісництва бонітети і повноти, частка в лісовому фонді низькостовбурного твердолистяного і м’яколистяного господарств та її динаміка.

Середній запас насаджень на 1 га лісових площ залежить не тільки від умов місця виростання, але в значній мірі від господарської діяльності людини.

З метою підвищення продуктивності лісів здійснюються:

- роботи з селекції, лісового насінництва і сортовипробування найбільш

цінних у господарському відношенні деревних порід;

- заходи, спрямовані на підвищення родючості грунтів (меліорація земель,

запобігання водній і вітровій ерозії грунтів, заболоченості, засоленості та іншими процесам, що погіршують стан грунтів);

- своєчасний та ефективний догляд за лісовими культурами;

- заходи щодо найбільш повного та ефективного використання земельних

ділянок лісового фонду для вирощування лісів, поліпшення їх вікової структури, зменшення площі земель, не вкритих лісовою рослинністю, зайнятих чагарниками, рідколіссям, низькоповнотними і нестійкими деревостанами, охорони лісів від пожеж та самовільних порубів, захисту від шкідників і хвороб.

З метою поліпшення якісного складу лісів повинні проводитись доглядові рубання, санітарні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, інші роботи.

Тестові завдання для самоперевірки

Дайте відповіді на запитання:

1. Що таке лісовий фонд та який його склад?

2. Які вам відомі основні показники лісового фонду?

3. Які ви знаєте природні зони України?

4. Як поділяються ліси України за категоріями?

5. Яке найважливіше завдання лісового господарства?

6. Що таке продуктивність лісів та які шляхи її підвищення?

ТЕМА 1.3 Організація лісогосподарського виробництва

План

1. Виробничий процес, його поняття та складові елементи.

2. Виробничий цикл, його структура та шляхи скорочення.

3. Склад виробничо-господарської діяльності ДП Лісове господарство:

лісогосподарське виробництво, лісопромислове виробництво, побічне

користування лісом, підсобне сільське господарство та інші.

4. Загальні принципи організації виробничого процесу.

5. Організація підготовчих робіт.

6. Суспільні форми організації виробничого процесу.

Література

Основна

1. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Структурно-логічний

навч.посібник. К.:КНЕУ,2001.-457с.

2. Синякевич І.М. Економіка галузей лісового комплексу: Підручник. – Львів.:

Світ, 1996. - 184с.

Основні теоретичні положення, економічні категорії та поняття

Виробничий процес – це сукупність взаємопов’язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції.

Основні елементи виробничого процесу:

- процес праці, як свідома діяльність людини;

- предмети праці;

- засоби праці.

 

Схема виробничого процесу

 

Засоби праці Використання ресурсів Результат

Предмети праці Виробничий процес Продукція

Персонал Дія сил природи

 

Головна складова виробничого процесу:

Технологічний процес - сукупність дій зі зміни та визначення стану предмета праці.

Виробничі процеси поділяються за ознаками:

1. призначення (поділяються на: основні, допоміжні, обслуговуючі);

2. перебіг в часі (поділяються на: дискретні (перервні) та безперервні;