Формування глобальної економічної системи

Сучасний етап в еволюційному розвитку світової економіки характеризується посиленням тенденції до глобалізації, яка проявляється у виході національних економічних систем і національних ринків на рівень глобальної економічної системи. Глобальна економічна система – світогосподарська система, в якій національні процеси виробництва, обміну і споживання благ втрачають свою автономність і відбуваються як єдиний процес.

Таким чином, більш повне трактування категорії світового господарства і визначає його як глобальну економічну систему, яка самовідтворюється на рівні продуктивних сил, виробничих відносин і відповідних аспектів правових і політичних відносин. Головне протиріччя глобальної економічної системи пов’язане з формуванням в рамках провідних західних держав замкненої господарської системи. Цей процес можна прослідкувати за такими напрямками: 1) концентрація в постіндустріальному світі більшої частини інтелектуального і технологічного потенціалу людства; 2) зосередження основних торговельних потоків в межах співдружності розвинених держав; 3) замикання інвестиційних потоків та 4) спрямованість міграційних потоків з країн “третього світу” в розвинені регіони планети.

Концепції глобальної економічної системи:

1. Теорії імперіалізму і неоколоніалізму – пояснюють структуру світу як боротьбу між провідними державами за нові ринки, джерела сировини, сфери прикладання капіталу, за посилення їхнього політичного і культурного впливу. Під імперіалізмом розуміється така стадія розвитку, коли склалося панування монополій і фінансового капіталу, отримав визначальну роль вивіз капіталу, почався розподіл світу міжнародними трестами і вже закінчився розподіл усієї території землі найбільшими капіталістичними країнами» (В.Ленін). Засновниками теорії імперіалізму є О.Бауер, Р.Гільфердінг, В.Ленін.

2. Теорія модернізації – виходить з того, що всі існуючі в історії людські суспільства біполярні. Теорія базується на розходженнях у розумінні традиційного і сучасного, зв'язує перехід до сучасного економічного зростання з духовними цінностями, а не тільки з матеріальним інтересом, з переходом соціальної структури до її мобілізаційного типу. Традиційні суспільства керуються індивідами, що не підготовлені до нововведень, а сучасні – індивідами, що застосовують нові ідеї і речі під впливом раціонального мислення і практичного досвіду. Методологічними передумовами теорії модернізації є погляди М.Вебера, Т.Пырсона, Ш.Эйзенщтада.

3. Теорія (метатеорія) залежності була висунута групою латиноамериканських економістів і соціологів. Її засновник – відомий аргентинський економіст Р.Пребиш. Її вихідний момент – теза про те, що капіталістична система у світовому масштабі одночасно породжує економічний розвиток і слаборозвиненість на міжнародному, національному і локальному рівнях. Прихильники теорії залежності і нерозвиненості стверджують, що капіталістична система активно сприяє недорозвиненості третього світу і що гармонійний розвиток неможливий, поки ця система існує.

4. Концепція світової системи – ґрунтуючись на динамічній зміні поділу праці, вона поділяє світ на центральні (світові ядра), периферійні і напівпериферійні країни. Концепція тісно зв'язана з положенням про державну залежність, відповідно до якої розриви в економічному розвитку між центром і периферією визначають основне протиріччя світової системи. Концепція світової системи також тісно зв'язана з теорією нового міжнародного поділу праці (НМРТ) Ф.Фробела, яка звертає увагу на наслідки змін у глобальній виробничій стратегії ТНК в останні десятиліття.

5. Теорія глобальної взаємозалежності. Термін глобальна взаємозалежність був введений американським політологом С.Хоффманом, а концепція розкрита Р.Купером. Ріст взаємозалежності країн у глобальному економічному просторі піддає національні платіжні баланси усе більш частим і сильним впливам ззовні, у результаті чого уряди повинні приділяти усе більшу увагу проблемі збереження зовнішньої рівноваги, координувати використання всієї сукупності інструментів, що знаходяться в розпорядженні держав.

 

ЛІТЕРАТУРА

Основна

Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч. посіб. - К.:КНЕУ, 2001. – 180 с.

Бєляєв О.О., Бебело А.С., Комяков О.М. Держава і перехідна економіка: механізм взаємодії / Київський національний економічний ун-т. – К.: КНЕУ, 2003. – 190с.

Бєляєв 0.0. Системно-економічна трансформація: теорія та практика здійснення в Україні: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2006. – 176с.

Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія. – К.: ВО "Батьківщина", 2001. – 257 с.

Зазимко А.З. Політична економія: Структурно-логічний навч. посібник – К.: КНЕУ, 2005.

Кульчицький Б.В. Економічні системи суспільства: теорія, методологія, типологізація. Монографія. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. – 352 с.

Міжнародна економіка: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / А.М. Поручник, Я.М. Столярчук, О.Д. Павловська та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Поручника. – К.: КНЕУ, 2005. – 156 с.

Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Д. Норт. – К.: Основи, 2000. – 198 с.

Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Ліанова та ін. / За ред. В.М. Геєця. – К.: Вища шк., 2003. – 591 с.

Політична економія: Навчальний посібник / За редакцією К.Т. Кривенка. – К. КНЕУ, 2006. – 508 с.

Політична економія: Навч. посіб. / Г.А. Оганян, В.О. Паламарчук, А.П. Румянцев та ін.; За заг. ред. Г. А. Оганяна. – К.: МАУП, 2003. – 520 с.

Сучасні економічні системи: Навч. посіб. / О.О.Бєляєв та ін. – К.:КНЕУ, 2003. – 214 с.

Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та ін.; За ред. Г.Н. Климка, В.П. Несторенка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк. – Знання, 1997. – 743 с.

 

Додаткова

Альбер М. Капитализм против капитализма. – СПб.: Экономическая школа, 1998. – 296 с.

Государственное регулирование рыночной экономики: Учебник. Издание 2-е, перераб. и доп. / Кушлин В.И. – общ. ред. – М.: Изд-во РАГС, 2005. – 834 с.

Градов А.П. Национальная экономика. 2-е изд. – СПб.: Питер, 2005. – 240 с.

Экономика: Учебник. 3-е изд., пере раб. и доп. / Под ред. д-ра экон. наук проф. А.С. Булатові. – М.: Юристь, 2002. – 896 с.

Экономическая теория: Учебник / Под общ. ред. акад. В.И. Видяпина, А.И. Добрынина, Г.П. Журавлевой, Л.С. Тарасевича. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 714 с.

Зубарева Т.С. Сравнительный анализ экономических систем. Учебник. – Новосиб., 2003. – http://www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2003/10/27/0000116970/ux5eebnik.doc

Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы: Учебное пособие для студентов вузов. М.: Логос, 2000.

Колганов А.И., Бузгалин А.В. Экономическая компаративистика: сравнительный анализ экономических систем. Учебник. Серия “Учебники экономического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова” – М.: ИНФРА-М, 2005. – 746 с.

Кудров В.М. Мировая экономика: Учебник / В.М. Кудров. – Москва: Дело, 2004. – 515 с.

Ломакин В.К. Мировая экономика: Учебник для вузов. – 2-изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 735 с.

Портер Майкл Э. Конкуренция.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом "Вильямс", 2005. – 608 с.

Развитие кластеров: сущность, актуальные подходы, зарубежный опыт / авт.-сост. С.Ф. Пятинкин, Т.П. Быкова. Минск: Тесей, 2008. –72 с.

Региональная экономика: Учебник / Под ред. В.И. Видяпина и М.В. Степанова. – М.: ИНФРА-М, 2007.-666 с.

Социально-экономические модели в современном мире и путь России: В 2-х кн. / Кн. 2. Социально-экономические модели (их мирового опыта). Международная ассоциация акад. Наук, РАН. Под ред. К.И. Микульского. – М.: ЗАО «Издательство«Экономика», 2005. – 911 с.

Стиглиц Дж. Ю. Экономика государственного сектора / Пер. с англ. – М.: Изд-во МГУ: ИНФРА-М, 1997. – 720 с.

Фетисов Г.Г., Орешин В.П. Региональная экономика и управление: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2006. – 416 с.

Шюллер А., Крюссельберг Х. Анализ экономических систем: основные понятия теории хозяйственного порядка и политической экономики. Серия: “Экономическая теория. История экономической мысли”. – М.: Экономика, 2006. – 338 с.

Шимко П.Д. Оптимальное управление экономическими системами: Учеб. пособие. – СПб.: Издательский дом «Бизнес-пресса», 2004. – 240 с.

Шкаратан О.И., Инясевский С.А. Классификация отраслей экономики как инструмент анализа тенденций ее трансформации: Препринт WP1/2007/04. – М.: Издательский дом ГУ ВШЭ, 2007. – 20 с.