Джерела вивчення біографії письменника

У 5-6 х класах не вимагається спеціального вивчення біографії письменника, але вчитель не може обійтись без розповіді хоча б одного епізоду з життя.

У середніх класах основне завдання – зацікавити учнів особою письменника, підготувати їх до сприймання твору,формувати високі моральні якості.

У старших класах біографія письменника подається окремим розділом, а також розглядається на фоні літературного процесу. Адже суспільні події формують світогляд письменника. У письменників одного періоду багато спільного, але не треба забувати,що кожна людина – індивідуальність.

У вивченні біографії письменника потрібно поєднувати процеси навчання і виховання. Особливий інтерес учнів до фактів із особистого життя письменника, чим і потрібно виховувати учнів.

Кожний письменник – це не лише митець слова,а і філософ,драматург,перекладач,громадський діяч.

Наприклад, Леся Українка мала здібності до музики і могла стати хорошою піаністкою.

60.Складіть орієнтовний план проведення уроку з вивчення усної народної творчості в 6 кл.

Тема: Народні колискові пісні. «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать». Провідні мотиви, лексичні особливості.

Мета: ознайомити учнів з колисковими народними піснями, особливостями цього жанру, охарактеризувати ці пісні; вміти коментувати їхній зміст; пояснювати лексичні особливос­ті; розвивати навички виразного читання, культуру зв’яз­ного мовлення, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати поваж­не ставлення до батьків, народної творчості.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

- Чи пам’ятаєте ви, про що ми говорили на попередньому уроці? (календарно-обрядові пісні весняного циклу).

- Які ви знаєте календарно-обрядові пісні весняного циклу.(маївки, гаївки, веснянки)

- Про що співалося в веснянках? (про прихід весни, вшановувалося воскресну природу, висловлювали сподівання на добрий врожай)

- Які пісні називаються народними? (ті які склав народ, які не мають одного визначеного автора і мають різні варіанти)

- Чому народні пісні пов’язані зі звичаями, обрядами, святами лю­дей?

- Хто може заспівати веснянку?

III. Перевірка домашнього завдання

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

Бесіда

V. Основний зміст уроку

1. Теорія літератури

Колискова пісня — ліричний пісенний твір, який виконується ма­тір’ю (рідше батьком чи іншим членом родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати.

2. Провідні мотиви колискових пісень.

Колискові пісні — один з найдавніших жанрів народної словесності, що сягає коріннями міфологічного періоду творчості. В минулому подіб-ні пісні виконувались, не тільки, щоб приспати дитину, а як і замовлян­ня, з метою привернути до неї або відвернути від неї певні духовні сили, оберегти від зла, сприяти її здоров’ю і швидкому зросту.

2.1. Поетика жанру колискових пісень, їхні лексичні особливості.

Колискові пісні — жанр, який має чітко визначену конкретну функцію: заспокоїти і приспати дитину. З цим основним їх призначен­ням і пов’язані особливості поетики жанру. Оскільки єдиним слухачем є дитина, яка лише починає розуміти окремі слова і реалії дійсності, то в колискових використовується тільки найпростіша загальновживана лексика, в них немає складних поетичних прийомів і тропів. З художньо-поетичних засобів зустрічаються епітети («золотенькі бильця», «шов­кові вервечки», «пухові подушечки», «хата тепленька»). Це чи не єди­ний троп, що широко використовується в колискових для увиразнення їх змісту. Рідко зустрічаються порівняння («білий, як лілея»; «очка, як тернина»). Всі інші засоби спрямовані на створення специфічної звуко-ритмічної оболонки твору, яка навіває дитині сон. Основним її виразником є мелодія, яка відрізняється від інших ліричних пісень од­номанітністю і монотонністю, оскільки має на меті вплинути на стан і настрій дитини, щоб її заколисати.У багатьох колисанках мотив присипання пов’язаний з ще однією напівміфічною істотою — котом. Кіт у слов’янських культах займає ва­гоме місце, він символ оберегу дому (спить на печі, стереже спокій; не відходить далеко від дому, завжди повертається). Крім того, очевид­но, здавна була помічена здатність кота швидко засинати, спати більшу частину доби. З цим був пов’язаний звичай класти кота в колиску перед тим, як туди клали дитину..

3. Аналіз програмових колискових пісень

3.1. «Ой ти, коте, коточок».

3.1.1. Виразне читання твору.

3.1.2. Особливість спрямованості колисанки.

Текстів, де кіт бере участь у заколисуванні дитини, дуже багато, у ба­гатьох варіантах і різних поєднаннях. Подекуди чітко простежується віра в те, що кіт є оберегом для дитини.

3.1.3. Тема: оспівування колискової малечі зі всілякими побажаннями: бути розумним, міцним здоров’ям, щасливим.

3.1.4. Ідея: віра матері у щасливе майбутнє своєї дитини.

3.1.5. Основна думка: для матері її дитина — найцінніше в житті, їй вона бажає всіляких благ.

3.1.6. Обговорення змісту твору за питаннями:

• Що являє собою кіт як свійська тварина?

• З яких квітів дівчата будуть плести вінок? (Рута, м’ята, хрещатий бар­вінок, запашний васильок)

• Яке значення має сон у житті людини, зокрема для малят?

• Що означають три квіточки, які мати принесе дитині? (Зріст, сон, здоров’я)

• Чому мати турбується, щоб у її дитини було здорове серце?

• Як цей твір пов’язаний з усною народною творчістю?

• А чи співала вам мати колискову? Про що саме?

3.1.7. Художні особливості твору.

• Звертання: «Ой ти, коте, коточок!», «Ой, спи, дитя, до обіда»

• Милозвучність мови підсилюється шляхом використання здрібні­ло-пестливих форм; «віночок», «м’ятоньки», «барвіночку», «Васи­лечку», «квіточки», «колисоньку», «головоньку», «кісточки», «сер­дечко», «говорушки», «ходусеньки», «ладусеньки».

• Повтори: «ой щоб...»

• Епітети: «запашний василечок», «добрий розум».

VII. Підсумок уроку

Чуттєвий зв’язок, що від дня народження існує між матір’ю та ди­тиною, дістає правильне відображення у зворушливо щирих і безпо­середніх колисанках. Усю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, гарним мати вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойдання колиски. Монотонний тихесенький наспів і пестливі, лагідні слова мають заспо­коїти, приспати дитину, тому м’якесенькими лапками підступає до ма­льовничої колисочки пухнастий, волохатий, муркотливий котик, голуби приносять на крилечках сон-дрімоту; і реальні котик, голуби, ластівоч­ки, і фантастичні Сонко і Дрімота в колискових піснях діють, як люди, що цілком відповідає дитячому первісному світосприйманню; ці пісні водночас є і першими уроками, що в доступній формі знайомлять дити­ну з побутовими речами і з моральними цінностями, заохочуючи до пра­целюбності, порядку, доброти і справедливості.

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX. Домашнє завдання

На наступному уроці ми познайомимося з видатним письменником нашого краю Петром Сорокою, який багато своїх творів присвятив дітям.

 

62. Складіть орієнтовний план підсумкового уроку до теми з використанням наочності і ТЗН

Тема: Підсумковий урок з теми «Календарно-обрядові пісні»

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про календарно-обрядову поезію і пов’язані з нею звичаї та обряди українців; розвивати навички самостійної пошукової роботи, роботи в групах над проектом, акторські здібності; виховувати естетичні смаки, пошану до культурної спадщини свого народу, почуття патріотизму

Обладнання: виставка учнівських ілюстрацій до календарно-обрядової поезії, декорації, костюми, мультимедійна презентація, аудіо записи пісень

Тип уроку: урок – творчий звіт

Хід уроку

Пісня така ж давня, як і мова

О. Потебня

(Клас заздалегідь поділяється на чотири групи відповідно до пір року й готує за календарно-обрядовими піснями інсценівки українських звичаїв та обрядів, з ними пов’язаних.)

І. Вступна частина.

1) Вступне слово вчителя

Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми перенесемось у далеке минуле і побачимо, як жили наші предки – українці: чим вони займались, як працювали і відпочивали. Ви два тижні працювали над проектом «Дванадцять пісенних місяців» і сьогодні кожна група представить результат своєї роботи.

З давніх - давен український народ славиться своєю співучістю, люди навіть склали легенду про те, як… Краще послухайте самі.

(Учениця розповідає легенду про Дівчину - Україну, яку Господь обдарував піснею).

2) Бесіда

- Що, за цією легендою, значила пісня для України, для її народу, чому вона названа «неоціненним даром»?

- У наш час пісні створюють поети і композитори. А як раніше створювалися пісні?

ІІ. Основна частина.

1) Вчитель:

Надійшла весна прекрасна,

Многоцвітна, тепла, ясна,

Ніби дівчинка в вінку.

Ожили луги, діброви,

повно гомону, розмови

І пісень в чагарнику.

(Іван Франко)

Разом з цим віршем І. Франка переносимось у місяць березень, з якого власне і починався рік у наших давніх предків.

2) Група «Весна» розповідає про обрядово-пісенну творчість весняного циклу (у супроводі мультимедійної презентації, пісні «Благослови, мати», «Ой прийшла весна»)

3) Інсценізація обряду зустрічі весни.

Бесіда

Ø У чому полягала важливість обряду зустрічі весни?

Гра «Буріме» (за поданою римою скласти пісеньку-веснянку)

1 група -
…………………. весна
…………………. красна
…………………..гайочки
…………………..струмочки

2 група -
………………….діточки
………………….. квіточки
…………………..закликати
……………………зустрічати

3 група -
…………………співають
………………...вітають
………………...літечко
…………………житечко

4 група -
………………….весняночку
………………….подоляночку
…………………у хаті
…………………багаті

Вчитель:

Літо, літо золоте

випиває роси

та з пшениченьки плете

Україні коси.

Виглядає з-поміж віт

вишнями в садочку,

одяга на цілий світ

сонячну сорочку.

А. Загорудний

4) Група «Літо» розповідає про обрядово-пісенну творчість літнього циклу (у супроводі мультимедійної презентації)

5) Інсценізація (фрагмент обряду святкування Івана Купала у супроводі мультимедійної презентації, запис купальських пісень)

Вчитель:

З «русальним тижнем» пов’язано багато повір’їв. А чи знаєте ви їх і чи зможете пояснити?

™ Серед жінок в Україні довгий час зберігався звичай: у «русалчин тиждень» розвішували на деревах полотно. Для чого? (Його ніби русалки брали собі на сорочки)

™ За народним віруванням, у «русалчин тиждень» не можна було купатися у річці? Чому? (Щоб русалки не залоскотали)

™ У зелений тиждень, у четвер, ніхто не повинен був працювати. Чому? (Щоб не розгнівати русалок, аби вони не попсували домашнього господарства)

Вчитель:

Висне небо синє,
Синє, та не те;
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Оголилось поле
Од серпа й коси;
Ніде приліпитись
Крапельці роси.
Темная діброва
Стихла і мовчить;
Листя пожовтіле
З дерева летить.

Яків Щоголів

6) Група «Осінь» розповідає про обряд жнив (у супроводі мультимедійної презентації)

7) Інсценізація (фрагмент обряду жнив у супроводі мультимедійної презентації, пісня «Вийшли в поле косарі»)

Бесіда

Які ще обряди відзначали восени? (Великим святом був день Різдва Пресвятої Богородиці, Друга Пречиста (21 вересня). В цей день пеклись калачі, готувались різні страви, влаштовувались гостини, дівчата просили у Богородиці добрих і багатих женихів.

Але найзначимішим осіннім святом була Покрова Пречистої Богородиці (14 жовтня). З цього дня починалася пора осінніх весіль, дівчата молилися до Богородиці і просили послати їм щасливу пару)

Вчитель:

По завершенні трудового року і в очікуванні весни наші давні пращури могли трішки відпочити взимку, і,мабуть, найвеселішими і найшановнішими святами були обрядові свята зимового циклу.

8) Група «Зима» розповідає про обрядово-пісенну творчість зимового циклу (у супроводі мультимедійної презентації)

9) Інсценізація (фрагмент обряду щедрування і водіння Меланки, пісня «Добрий вечір тобі, пане господарю»)

Гра «Хто більше назве колядок і щедрівок»

ІІІ. Заключна частина

Вчитель:

Пісня іде поруч з людиною все життя. З нею працюють і відпочивають. З нею ми пов’язані від народження до самої смерті. В усі часи пісня в Україні була і є частиною людського життя, невичерпним джерелом наснаги. Саме народна пісня відроджує в наших душах любов до рідного слова й до рідної землі. А який слід у ваших душах залишили народні пісні, що ми вивчили?

(Учні висловлюють думки за допомогою методу незакінчених речень)

v Пісня для народу була…..

v Пісня допомагає…

v Народна пісня мене вражає….

v Вивчаючи народні пісні, я …….

 

44. Укажіть, які можливості у шкільному курсі української літератури для роботи над питанням теорії.

Щоб глибоко усвідомлювати створені письменником художні образи, тонко відчувати поетичну ідею, необхідно знати мову мистецтва, його специфіку. У школі немає систематичного курсу теорії літератури. Учні знайомляться з окремими теоретичними поняттями принагідно у зв'язку з вивченням художніх творів.

Всі теоретико-літературні поняття, що їх повинні засвоїти учні, можна поділити на три групи. До першої належать ті з них, усвідомлення яких сприяє розумінню специфіки літератури як мистецтва слова, її соціальних функцій (художній образ, типовість художнього зображення, єдність змісту і форми, народність літератури й ін.). Друга група понять стосується переважно структури художнього твору (тема, ідея, жанр, композиція тощо). Третя група допомагає учням осмислити закономірності процесу розвитку літератури (літературні напрямки, художні методи, стилі та ін.). Без засвоєння цих понять не можна забезпечити потрібного літературного розвитку школярів.

Формування певного літературознавчого поняття в учнів відбувається поступово, задовго до того, коли вони познайомляться з його теоретичним визначенням. Наприклад, програма передбачає засвоєння поняття композиції твору у сьомому класі. Проте це аж ніяк не означає, що у попередніх класах зовсім не зверталася увага на побудову твору. У п'ятому класі учні за програмою вивчали, що таке портрет і пейзаж, їхню роль у творі, розглядали побудову народних казок; а в наступних класах знайомилися зі способами викладу (розповідь, опис, діалог), прийомами зображення героя в епічному творі (портрет, показ вчинків, авторська характеристика), групуванням персонажів і т.д. Таким чином, процес формування поняття "композиція твору" пов'язувався з великою попередньою роботою. Розгляд композиції твору є необхідним елементом його аналізу у старших класах.

У старших класах учні поглиблюють свої знання про способи змалювання життя в епосі, ліриці і драмі, усвідомлюють найхарактерніші особливості побудови художніх творів кожного з письменників. Такий шлях процесу формування теоретико-літературних понять найефективніший.

Процес формування теоретико-літературних понять включає ряд етапів: спостереження у процесі вивчення художнього твору окремих закономірностей літературних явищ, увага до них під час аналізу інших творів, знаходження найсуттєвіших ознак і визначення певних закономірностей цих явищ, теоретичне визначення понять, оперування ними у нових умовах, їх розширення і поглиблення.

Важлива роль у набутті знань з теорії літератури належить самостійній роботі учнів. Найелементарнішим видом такої роботи є завдання відшукати в тексті твору певні художні засоби і пояснити їхню роль в реалізації творчого задуму митця, наприклад: знайти в оповіданні М.Коцюбинського «Маленький грішник» портрет Дмитрика і пояснити, яка його ідейно-художня функція; дати визначення розповіді й опису, розкриваючи їхню роль, за текстом твору І.Нечуя-Левицького «Микола Джеря».

Важчими для учнів є завдання, що вимагають зіставлень літературних явищ, виділення спільного і відмінного (індивідуального) в цих явищах, теоретичних доведень, обгрунтувань, наприклад: що є спільного і відмінного у комедії, трагедії і драмі?; довести, що твір Т.Шевченка «Катерина» є ліро-епічною поемою;

Отже, виділення особливого, індивідуального у літературних жанрах вимагає від учнів уміння бачити і те спільне, загальне, що об'єднує ці жанри у певний літературний рід.

За час навчання в середній школі учні повинні засвоїти понад 140 літературознавчих понять, для цього повинна бути чітка, добре продумана наукова система роботи вчителя – словесника.