Подайте основні форми уроків літератури, які застосовуються на завершальному етапі вивчення монографічних тем в старших класах.

Незалежно від кількості уроків, відведених для вивчення твору, на остан­ньому етапі виникає необхідність ще раз поглянути на нього як на цілісну художню структуру. Після ознайомлення з творчістю письменника розрізнені

знання учнів, набуті в процесів аналізу окремих творів, також потрібно при­вести у складнішу наукову систему. В старших класах необхідно узагаль­нювати знання учнів і тоді, коли завершено розгляд творів певного періоду, наприклад, після ознайомлення учнів з творчістю Т.Шевченка періоду трьох літ чи, скажімо, з ліричними віршами, написаними поетом у казематі. Учні простежать, що є спільного в ідейно-тематичній основі художніх творів того чи іншого періоду, як у них відбилися світоглядні позиції митця. Цій меті й служать підсумкові заняття з літератури.,) їх роль аж ніяк не зводиться до того, щоб учні ще раз повторили вивчений раніше матеріал, вони повинні осмислити його на новому ґрунті, під новим кутом зору, виявити нові законо­мірності розвитку літературних явищ.

На останньому етапі роботи над твором учитель нерідко формує в учнів теоретико-літературні поняття. Наприклад, на матеріалі оповідання А.Тесленка «Школяр» п'ятикласники з'ясують поняття про портрет, поміркують над тим, як би вони описали зовнішність знайомої людини;

Завершуючи вивчення драматичного твору, можна розкрити його сценіч­ну історію, підкреслити злободенність звучання.

На підсумкові (як і на вступні) заняття може відводитися окремий урок або його частина. Це залежить від багатьох факторів, насамперед від місця теми в загальному курсі літератури, бюджету того часу, який є у розпоряд­женні вчителя. Наприклад, якщо вивчення народних дум у шостому класі завершується спеціальним уроком, на якому підводяться підсумки поперед­ньої роботи над думами, з'ясовується їх побудова, поетична мова, особливос­ті виконання, то підсумкові заняття до твору М.Коцюбинського «Ялинка» займуть усього декілька хвилин. Учні обміняються думками про те, що їх особливо схвилювало, чим повчальним є для них цей твір.

У п'ятих-восьмих класах на підсумкових заняттях зосереджується увага переважно на пізнавальному і виховному значенні твору.

В старших класах художні твори розглядаються «на фоні літературного процесу. Підсумкові заняття тут набувають іншого характеру. На остан­ньому етапі вивчення творчості письменника необхідно з'ясувати, які теми, проблеми, жанри художньої літератури привернули його увагу і як вони практично реалізувалися в його творах, яку роль відіграла художня спадщи­на митця для наступних поколінь і чим вона важлива для нашої епохи.

Художній твір як явище мистецтва не виникає на голому місці. Яким би талановитим не був письменник, він завжди спирається на вироблені до нього художньою практикою творчі досягнення. Панас Мирний — митець глибоко своєрідний, але його творчість своїм ідейним спрямуванням перегукується як

з творами попередників, так і з художніми полотнами сучасників. Таким чином, у старших класах художні твори розглядаються під кутом зору традицій і новаторства в мистецтві. У центр уваги ставляться такі питання: що єднало письменника з попередниками, його новаторський внесок у скарбницю вітчиз­няної! світової культури, які традиції митця знайшли свій подальший розвиток у художній спадщині визначних діячів літератури.

Так, після вивчення роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» необхідно наголосити на продовженні Панасом Мирним традицій його попередників Т.Шевченка і Марка Вовчка, збагаченні жанрових можливостей художнього слова. Т.Шевченко вперше створює соціальну поему, Марко Вовчок — соці­альну повість, Панас Мирний — торує шлях соціально-психологічному роману.

На завершальному етапі вивчення поеми Т.Шевченка «Кавказ» учитель не обмежиться розмовою про відображення теми прометеїзму в художній літературі. Він покаже самобутність Т.Шевченка у трактуванні цієї теми, його поетичну своєрідність.

Підсумковий урок може завершитися читанням напам'ять чи прослуховуванням у грамзапису творів, у яких продовжилися традиції письменника. ] Так, розкриваючи значення творчості Г.Сковороди в історії розвитку літе­ратури, учитель дасть учням прослухати байки П.Глазового, М.Годованця, А.Косматенка, Ф.Кривіна, П.Сліпчука й інших авторів.

Як і на вступних, на підсумкових заняттях можна практикувати пись­мові роботи — відповіді учнів на запропоновану вчителем анкету. Це допо­може виявити, чи люблять учні твори письменника і якою популярністю користується він серед них, які думки і почуття вони викликають, чим дорога для них творчість митця. Аналізуючи анкети, учитель може зіставити різні думки, різні оцінки.

Іноді розпочинають підсумкові заняття з підбору учнями епіграфів до життєвого і творчого шляху письменника.;

Предметом розгляду під час підсумкових занять можуть бути і окремі передбачені шкільною програмою літературно-критичні статті, в яких даєть­ся не детальний аналіз певних творів, а загальний. Можна залучати і допоміжні матеріали, знайомлячи учнів з оцінками творчості письменника літературознавцями, культурними діяча­ми, визначними людьми епохи.

Не варто домагатися, щоб учні просто зазубрювали окремі положення літературно-критичної статті. Учнів треба вчити вмінню аргументувати свої думки і міркування про художній твір. Скажімо, в означеному класі, роблячи побіжний огляд тих художніх творів, які Олесь Гончар написав за останні роки, вчитель процитує слова Дмитра Павличка: "Якби можна окрес­лити одним словом стиль письма і природу художнього мислення Олеся Гончара, назвати одним словом барвисті, розмаїті й многолюдні світи йо романів і новел, передати одним словом найважливішу рису позитивних, це означає майже всіх його персонажів, то було б це слово чистота." В запропонує учням обґрунтувати цю думку, проаналізувати під цим куте зору творчість письменника.

Подаємо ще кілька подібних завдань для учнів.

Критики твердять, що у художніх полотнах М. Коцюбинського, великого сонце поклонника, переважають голубі і жовтогарячі тони — кольори сонця і неба. Обґрутуйте цю думку, посилаючись на тексти його творів.

І.Франко підкреслював, що ім'я Марка Вовчка стало "в ряді борців за волю й людські права поневолених народних мас".² Виділіть центральні теми і проблем творчості письменниці. Чим зумовлені вони? Відберіть уривки з її творів, епізоди життя, які підтверджують її активну життєву позицію.

Можна доручити окремим учням підібрати висловлювання літературних критиків, видатних діячів культури про творчість окремих письменників влаштувавши на уроці своєрідний монтаж. Наприклад, під час вивчення теми «Значення творчості Т.Шевченка» учні зачитують з карток, наприклад таке висловлювання:

«Сучасна молодь, що живе серед видовищ бурхливого XX століття, має свої запите свої смаки, є в неї й свої захоплення мистецькі, і це — природно. Одначе як збідни би свою душу, як окрав би її в чомусь найсвятішому той молодий наш сучасник, то; юнак чи дівчина, які не припали б до шевченківського джерела, які не відкрили б для себе всю силу і чар його поезії» (Олесь Гончар).³

Відкриваючи для дітей світ поетичних образів, вдумливий учитель пробуджує у них бажання ще не раз перечитувати самостійно вивчені художні твори, осмислювати їх як неперехідні явища мистецтва. Останній урок по вивченню творчості поета може завершитися своєрідним святом поезії: кожен з учнів прочитає ті вірші, які його найбільше схвилювали. Можна влаштува­ти виставку книг «Письменник у художній літературі», «Письменник) літературознавчих дослідженнях» тощо. Влаштовуючи виставки книг, учи­тель використає різні ювілейні видання, матеріали періодичної преси.

На підсумкових заняттях іноді варто звернутися до музичних творів, кінофільмів, картин відомих художників, які пов'язані з сюжетами окремих творів чи творчістю письменника в цілому. Taк, на завершення роботи над «Словом о полку Ігоревім» бажано розглянути таке коло питань: «Слово» в образотворчому мистецтві (картини художників В.Васнецова, В.Перова, ілюстрації В.Фаворського, І.Голикова та ін.); «Слово» в музиці (прослуховування фрагментів з опери О.Бородіна «Князь Ігор»); «Слово» у поетичних перекладах; образи «Слова» в художніх творах письменників XX ст.

На підсумкових заняттях заслуховуються реферати на теми, які характе­ризують діяльність письменника у тій чи іншій галузі наукового, культурно­го, мистецького життя народу, наприклад, «Тарас Шевченко і народна пісня», «Іван Франко і наша сучасність», «Олександр Довженко і розвиток україн­ської кінодраматургії». Мета таких рефератів — розширити уявлення учнів про художників слова, багатогранність їхньої діяльності в контексті розвитку науки і культури.

Засобом, що вносить різноманітність у проведення підсумкових занять з вивчення творчості письменника і сприяє активізації розумової діяльності учнів, є літературні ігри, конкурси, вікторини.¹, Елемент гри, якщо він має не лише розважальний, а й навчальний характер також допоможе викликати; інтерес до письменників та їхніх творів.

На останньому етапі вивчення творчості письменника влаштовуються екскурсії до музею, пам'ятних місць, пов'язаних з його життям. Практику­ються і заочні екскурсії.; Наприклад, розглядаючи тему «Значення творчості Т.Шевченка», вчитель влаштовує заочну екскурсію до Канева на могилу поета, його музеїв в Києві, Каневі й Шевченковому, а також до інших місць, що свідчать про увіковічення пам'яті великого Кобзаря)

Таким чином, підсумкові заняття можуть відзначатися різноманітністю методичних прийомів і форм роботи.

Вивчення літератури у дев'ятих-одинадцятих класах завершується під­сумковими оглядами. Вони передбачаються програмою і після опрацювання окремих розділів курсу літератури, коли необхідно за короткий час охопити великий за обсягом матеріал. Підсумкові огляди ґрунтуються на системати­зації учнівських знань. Але це тільки одна сторона їх змісту.

Учитель не може обмежуватися лише тими творами, які учні безпосеред­ньо вивчали на уроках. Це збіднюватиме їхнє уявлення про літературний процес. Розкриваючи, наприклад, тему героїчного подвигу нашого народу у Великій Вітчизняній війні, характеризуючи твори П.Тичини, М.Рильського, А.Малишка, О.Довженка, О.Гончара, які учні вивчали текстуально, учитель звернеться і до таких творів, як «Вир» Г.Тютюнника, «Почесний легіон» В.Собка, «Блискавка» В.Козаченка, «Тил» М.Зарудного.

Уроки, на яких вивчаються оглядові підсумкові теми, вимагають ретель­ної підготовки не лише з боку вчителя, але й учнів. Учитель повинен завчасно визначити коло проблем, що будуть розглядатися, подумати над тим, які

дати групові та індивідуальні завдання, яку літературу учні повинні само­стійно опрацювати і т. д.

З метою систематизації знань слід використовувати синхронні таблиці, де показано, з одного боку, найважливіші події того чи іншого історичного періоду, з другого, — появу творів українських письменників, що відбивали особливості епохи, того часу.

Якщо оглядова тема охоплює багатьох письменників, бажано організу­вати до неї виставку книжок, запропонувати учням поділитися враженнями від прочитаних творів, провести літературну вікторину. Все це сприятиме активізації творчої діяльності учнів.