В чому полягають особливості проведення уроків позакласного читання в школі.?

Для того, щоб спрямувати читацькі інтереси учнів, у кожному класі передбачені уроки з позакласного читання.

За змістом і формами роботи деякі з них нагадують звичайні уроки літератури. Учні знайомляться з життям і творчістю відомих митців, вчаться аналізувати твори і групи творів, об,єднані тематично. Таким чином, проводяться уроки поглибленого вивчення окремих творів й узагальнюючого типу. Але уроки з позакласного читання мають і свої специфічні особливості. Основна їх мета – активізувати читацький досвід учнів, розвивати інтереси до самостійного спілкування з книжкою.

Уроки позакласного читання можуть мати різні організаційні форми:

уроки-вікторини;

уроки-конференції;

уроки-диспути;

уроки-конкурси.

Уроки з позакласного читання вимагають особливого довір,я з боку школярів, створення специфічного психологічного клімату, що стимулює живий обмін думками. На цих уроках не доцільно просто оцінювати знання учнів. Тут повинні мати місце інші форми стимулювання активності. Уроки з позакласного читання повинні бути своєрідним святом для учнів, викликати в них прродну потребу обмінюватися думками з приводу прочитаного. У середніх класах такі уроки часто можуть включати різні ігрові моменти.

Є й інші форми активізації читацького досвіду дітей. На матеріалі самостійно прочитаних книжок учні пишуть письмові роботи (твори-роздуми з приводу прочитаного, анотації, письмові перекази окремих епізодів, реферати й ін.). Все це розвиває потребу й інтерес до читання.

Широко практикуються в школах спеціальні уроки, на яких дітей вчать вибрати потрібну книжку. З цією метою проводяться уроки рекомендації книг. Урок-рекомендація у 5 класі на тему «З цілющих джерел» може мати такі структурні елементи:

Вступна бесіда вчителя про роль книги в житті людини, про гігієну читання.

Обговорення висловлювань видатних людей і письменників про книги. Народні прислів,я про користь читання.

Бесіда бібліотекаря про те, як вибрати потрібну книжку на основі заголовку, анотації до неї. Ознайомлення з виставкою «Улюблені твори наших юних читачів».

Тематичні розповіді про улюблені книги та їх героїв із зачитуванням уривків з цих творів; підсумок уроку.

Ознайомлення школярів з тематичними каталогами.

Поради учням, як вести читацький щоденник, показ кращих з них.

Спрямовуючи читацькі інтереси дітей, потрібно враховувати особливості учнівського колективу, яким є клас. З віком простежується тенденція до зниження невимушеного спілкування з вчителем. Підліток ще не вміє як слід розібратися в істинності чм хибності своїх суджень. Він може зробити це лише за допомогою інших людей, а тому і прагне вступити в контакт із ними. В учнів старших класів є природна потреба поговорити про прочитані твори не стільки з вчителем, як безпосередньо зі своїми ровесниками. А тому у старших класах на першому плані повинні бути ті форми роботи, які сприяють всебічній активізації дітей; тут слід практикувати виконання учнями найрізноманітніших самостійних робіт.

У процесі організації позакласного читання необхідно дотримуватися таких принципів:

національне спрямування читацьких запитів дітей;

диференційований підхід до окремих учнів, врахування їх інтересів, навичок, умінь;

постійне звернення до читацького досвіду учнів, стимулювання активності та ініціативи;

тісний контакт з батьками;

урізноманітнення форм роботи, що практикуються на уроках позакласного читання.

 

Вкажіть основні види методичної освіти вчителя-словесника.

Необхідним компонентом діяльності вчителя є професійна компетентність, яка мпередбачає наявність певних знань, умінь і навичок. Фахова підготовка і широта ерудиції створюють необхідні передумови для високої культури педагогічної праці. Не можна, наприклад, забезпечити належну педагогічну результативність уроків мови і літератури без таких професійних якостей, як вільне оперування навчальним матеріалом, докладне знання текстів художніх творів, розуміння вчителем психолого-педагогічних основ навчання і виховання учнів, специфіки мистецтва і особливостей сприймання його дітьми різного віку, досконале володіння сучасними технічними засобами навчання. Високий рівень на який піднялася методика сьогодні, вимагає від учителя значно більших знань, ніж це було кілька років тому. У зв’язку з цим нова освітня парадигма визначила одне з головних завдань учителя-словесника – підвищення професійної кваліфікації, що значною мірою пов’язане зі здійсненням методичної роботи.

До основних шляхів збагачення знань і підвищення професійної кваліфікації учителів належать:

Вивчення державних документів з актуальних питань освіти й національного виховання;

Самостійне опрацювання наукової психолого-педагогічної, методичної, лінгвістичної літератури, тобто самоосвіта;

Вивчення досвіду роботи вчителів-словесників то самоаналіз власного досвіду;

Участь в конкурсах «Учитель року»;

Участь у роботі методичних об’єднання (школи, району, міста);

Участь у конференціях, педагогічних читаннях, семінарах;

Підвищення кваліфікації на курсах в інститутах післядипломної освіти, педагогічних вищих закладах освіти;

Заняття в школі передового педагогічного досвіду;

Взаємовідвідування уроків, організація відкритих уроків.

Основною формою методичної роботи вчителів-словесників є робота в методичних об’єднаннях, спрямована на проведення навчально-виховної, дослідницько-експериментальної та позакласної роботи з предмета.

 

Вкажіть послідовність роботи над невеликим епічним твором (оповіданням) в 5-7 кл.

Епічні твори різноманітні за своєю специфікою. Це: казка, оповідання, байка, новела, повість, роман та ін. Основою епічного твору є сюжет. Важлива роль в епічному творі належить і поза сюжетним елементам – портретам, пейзажам, описам, ліричним відступам.

Своєрідність епічного твору осмислюється учнями поступово. На перших етапах їх літ-рної освіти основна увага переважно зосереджується на розвитку сюжету, особливостях вчинків персонажів. Важливою умовою повноцінного усвідомлення твору є також вихід за рамки сюжетної основи, вміння висловлювати авторський підтекст. Важливо вчити учнів зіставляти епізоди твору, бачити логічну доцільність у загальній композиційній побудові, простежувати поступове відтворення людських характерів. Робота над композицією епічного твору ведеться у всіх класах. П’ятикласники вже можуть простежити тісний взаємозв’язок картин, епізодів епічного твору. Наприклад, вивчаючи оповідання «Ялинка» М. Коцюбинського діти міркують над тим, з якою метою дається опис хатньої обстановки Якима, як це допомагає читачеві зрозуміти вчинки Василька. Учнів слід вчити робити висновки про авторську позицію на основі загального звучання твору. Вони повинні добре розуміти, що хотів автор сказати своєму читачу, як він ставиться до тих подій, що зображує, до персонажів, яких змальовує.

У засвоєнні предметного змісту епічного твору велика роль належить складанню планів. Це привчає учнів стежити за розгортанням сюжету, бачити чітку послідовність взаємопов’язаних між собою картин життя, своєрідність побудови твору, особливості описів, причинно-наслідкові, часові та просторові зв’язки між його окремими компонентами. За характером мовно-стилістичних засобів розрізняють звичайний, цитатний і комбінований плани; за побудовою – прості і складні; за змістом – плани переказу сюжету чи окремих його епізодів.

Наприклад, проаналізуймо оповіданнячко «Дивак» Г.Тютюнника:

План аналізу епічного твору.

Тематика і проблематика (Гуманізм, розкриття внутрішнього світу кожної людини, її індивідуальність та неповторність – основні питання, на які наголошує письменник);

Жанр (оповідання).

Форма оповіді (від імені автора).

Сюжетно-композиційні особливості (позасюжетні елементи - І ввечері, вдома, дід із жалем каже матері: «В тебе він, Наталко. Дивак... Затопчуть його... Бо воно ж як деревце в пагоні....; Наприклад,Олесь прагне малювати глек тоді, коли йому цього не хочеться і коли це йому не потрібно. Наприклад, вчителька, яка викладає малювання, не знає як поводити себе: відстоювати професійну принциповість чи поступитись перед незвичайним учнем).

Простір і час (Григір Тютюнник навмисно обирає зиму як тло подій. Бо саме взимку є холодна тиша, тиша і сніг. їх подовгу слухає вразливий Олесь, замість того, щоб жити за правилами, написаними іншими І» людьми, бо вони йому не підходять)

Система образів і засоби їх розкриття ( Олесь, мати, дід, однокласники ).

Мова художнього твору ( літературна, насичена художніми засобами та деталями ).

Ідея. Задум письменника і його втілення ( розкриття внутрішнього світу кожної людини, її індивідуальність та неповторність ).

Місце в історико-літературному процесі (займає неабияке мімце в літературному процесі, адже питання ці є важливими в кожен історичний період, адже торкаються людини, її місця у суспільстві).