Розкрийте проблеми освіти й виховання у творах одного з названих письменників: О.Кобилянської, І.Франка, І.Нечуя-Левицького, Лесі Українки, Б.Грінченка, Т.Шевченка, В.Симоненка, А.Свидницького.

Талант Лесі Українки поєднав пристрасть Прометея, мудрість філософа і хист художника-майстра. Вона виявила творче обдарування у багатьох різновидах праці, ім’я поетеси овіяне особливою всенародною любов’ю. На жаль, Леся Українка не залишила нам розгорнутого і систематичного викладу своїх педагогічних думок, проте освітньо-виховна діяльність великої письменниці розвивалася за продуманими педагогічними принципами, що випереджали ряд навчально-виховних теорій свого часу.

Видатна поетеса обстоювала рідну культуру, рідну мову, національні традиції у вихованні і всі виховні проблеми вона розв’язула в світлі завдань громадянського виховання. Думки Лесі Українки про народну освіту не можна відокремити від усієї системи її поглядів і переконань.

З самого раннього дитинства Леся Українка цікавилася питаннями освіти і культури, навчально-педагогічною літературою. Крім того, що вона склала збірник “Дитячі ігри, пісні та казки Ковельського, Луцького і Новоград-Волинського повітів Волинської губернії (1902 р.), написала збірник “Народні мелодії з голосу Лесі Українки” (виданий її чоловіком К. Квіткою в 1917-1918 рр.), вона ще 19-річною дівчиною написала підручник. Ідеал кращого вчителя Леся Українка показала в образі героя-патріота Антея (“Оргія”), який говорив своїм учням, що після закінчення школи треба ще багато вчитися в житті, багато читати книжок, пробивати собі шлях в науку, ніколи не зазнаватися, не зупинятися на досягнутих успіхах, завжди продовжувати вдосконалювати себе. Народним вчителям вона відводила важливу роль у суспільстві і водночас ставила до них великі вимоги: “Якщо вчитель … добрий, освічений, то й учні знають те, що потрібно знати…”

В деяких своїх творах Леся Українка порушила важливі соціально-педагогічні проблеми. Мету родинного виховання письменниця вбачала у формуванні людини-борця. В оповіданні “Помилка” вона пише, що досягнути цієї мети можна тільки розвиваючи природні нахили дитини. Весь уклад сім’ї Косачів був спрямований на те, щоб діти краще розуміли красу рідного краю, його традиції, звичаї, не соромилися працювати і любили працю.

Праця і трудове виховання молоді займають чільне місце в діяльності Лариси Петрівни. Вона була сама зразком невтомного трудівника. Долаючи хворобу, Леся Українка до останніх днів не припиняла творчу роботу й все її життя було безкінечною працею і боротьбою.

У повісті “Над морем”, в оповіданні “Дружба” Леся Українка показала, що з сімей бідних, трудолюбивих людей виходять чесні, гідні громадяни, а з сімей забезпечених, де праця не стоїть на почесному місці у вихованні, наповнюють суспільство нікому не потрібні, а часто шкідливі для оточуючих людей моральні пустоцвіти.

Леся Українка також займалася питанням освіти дорослих, наполягаючи на організації колективних читань для народу. З цією метою нею був складений каталог видань для таких читань. Особливе місце тут відводилось популярним брошурам, які правдиво висвітлювали вітчизняну й світову історію, давали істинну уяву про найважливіші соціально-політичні проблеми.

Лесю Українку можна вважати однією з кращих дитячих письменниць того часу. Їй були чужі низькопробні, докучливі твори для дітей, які викликали в малого читача нудьгу й огиду до прекрасного, привчали до ситого міщанського життя. У дитячих творах письменниця майстерна й оригінальна, як і в усій своїй творчості. Використання народно-поетичних образів, розумне тлумачення філософських понять, педагогічний такт і основне? виховання любові і поваги до рідного народу і природи - ось найбільш цінне в творчості Лесі Українки для дітей.

Серед творів, які написані спеціально для дітей і про дітей, дві прозові казки – “Лелія” і “Біда навчить”, вірші “Вишеньки” і “Колискова”, цикл “У дитячому крузі”, спеціальний збірник “Дитячі ігри, пісні, казки…”.

Педагогічні погляди Лесі Українки стали значним внеском у становлення українського шкільництва, в теорію і практику навчання та виховання дітей і молоді, відіграли певну роль у розвитку світової педагогічної думки.

2. Сформулюйте можливі теми письмових творів учнів до теми „Творчість Лесі Українки” в 10 класі.

У програмі з української літератури для 10-го класу на вивчення творчості Лесі Українки виділяється аж 19 годин. Оскільки 10 клас відноситься до старшої школи, то тут діти вже глибше вивчають біографію Леся Українка. Особлива увага приділяється ролі родини, культурного оточення і самоосвіти у формуванні світобачення письменниці. Діти вчать напам’ять вірш "Contra spem spero!". Аналізують інші вірші Л. Українки, Працюють над драмою-феєрією «Лісова пісня», знайомляться і з іншими драм.поемами, то теми творів можуть бути найрізноманітнішими.

У старших класах, коли діти вже можуть глибше проникати у змальовані автором картини життя, аналізувати образи і художню майстерність автора,пропонуються такі види робіт на прикладі вивчення творчості Лесі Українки:

Ідейно-художній аналіз твору чи групи творів в єдності змісту і форми:

Ідея гармонії людини й природи (за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня»)

Філософський мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»

Трагедія рідного краю в драмі Лесі Українки «Бояриня»

Ідея гармонії людини і природи (за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня»)

Історичні віхи в історії українського народу (за драмою Лесі Українки «Бояриня»)

Індивідуальна чи порівняльна чи групова характеристика образів-персонажів:

Оксана — символ приниженої, але нескореної України (за драмою Лесі Українки «Бояриня»)

Зясування тем, проблем, поставлених письменником у творі:

Тема поета і поезії у творчості Лесі Українки

«Жити хочу! Геть думи сумні!» (Заклик до боротьби за життя в поезії Лесі Українки «Contra spem spero!»)

Аналіз художньої майстерності письменника:

Поетика «Лісової пісні» Лесі Українки

Образ Лукаша в «Лісовій пісні» Лесі Українки

Порівняльна характеристика образів Мавки і Лукаша (за твором Лесі Українки «Лісова пісня»)

Письмові роботи узагальнюючого характеру:

Естетична і художня цінність пейзажної лірики Лесі Українки

Філософські драми Лесі Українки

Джерела поетичного світу Лесі Українки

Ідея служіння митця народові в творчості Лесі Українки

Патріотичні мотиви творчості Лесі Українки

Письмові роботи, головна мета яких виявити читацьке ставлення учнів до літературного твору:

Особисті міркування про творчість Лесі Українки...

«І все-таки до тебе думка лине» Леся Українка

Струни творчості Лесі Українки

17.Складіть план семінарського заняття в 10 класі до теми „Творчість І.Франка”.

Одним із словесних методів навчання є семінарське заняття. Цей вид роботи призначений для старших класів або ВУЗів. Семінарське заняття багато в чому подібне до бесіди. Проте проблеми теоретичного й практичного характеру обговорюються більш грунтовно, всебічно і глибоко. Це колективний науковий пошук певної навчальної проблеми і шляхів її ефективного розв'язання. Учасники заняття аналізують проблему, виявляють причинно-наслідкові зв'язки, висувають шляхи її оптимального вирішення, відповідають на запитання і дискутують.

Умовно можна сказати, що семінар – це творче поєднання позитивних властивостей бесіди й дискусії, але на більш високому методичному, науковому й теоретичному рівні, що передбачає відповідну підготовленість суб'єктів уміння. Проводиться, як правило, зі студентами, які мають відповідну підготовку й досвід самостійного вивчення складних наукових і практичних проблем.

Для забезпечення дієвості семінару рекомендується дотримуватися вищевикладених рекомендацій і побажань щодо проведення бесіди й дискусії.

Ефективність семінару залежить від попередньої роботи педагога (організаційно-технічний, теоретичний і методичний напрями якої найбільш оптимальні) й учнів, їх активної і творчої взаємодії.

Підготовка педагога до семінару включає:

– складання плану семінару з визначенням основної та додаткової літератури;

– опрацювання методичних вказівок для учнів;

– аналіз дидактичних, виховних і методичних підсумків попередніх семінарів і роботу над їх удосконаленням;

– підготовку методично обгрунтованого робочого плану семінару;

– вивчення рівня ознайомленості учнів з проблемами семінару і визначення змісту їх самостійної роботи;

– організацію індивідуальних і колективних консультацій з учнями;

– надання допомоги учням у самостійній роботі з літературою;

– підготовку виставки літератури, наочних посібників та інших засобів забезпечення семінару;

– інструктаж доповідачів і допомогу їм у написанні доповідей;

Основні вимоги до семінару:

• продуманість змісту теми, її проблем та методики обговорення;

• визначення цілей, дидактичних і виховних завдань заняття;

• проблемна постановка запитань;

• увага до стрижневих питань та логіки їх розкриття;

• постійне керування перебігом семінару, створення атмосфери невимушеності, полемічності й творчої активності;

• стимулювання дискусії;

• забезпечення всебічного розгляду й аналізу навчальних проблем, об'єктивна оцінка виступів і відповідей, своєчасне їх коригування;

• орієнтація учнів на подальшу самостійну роботу над навчальним матеріалом тощо.

У 10-му класі досить широко вивчається творчість І. Я. Франка (22 години). Вивчається і біографія і збірки і проза і вірші на пам’ять. При плануванні семінарського заняття потрібно враховувати і кількість часу яка є обмеженою і обсяг матеріалу який буде під силу опрацювати десятикласнику.

План семінарського заняття до вивчення творчості І. Франка у 10 класі:

1. Поема "Мойсей" — одна з вершин творчості І. Франка.

2. Однойменна скульптура Мікеланджело як поштовх до написання поеми.

3. Біблійна основа твору.

4. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам'яті.

5. Пролог до поеми — заповіт українському народові.

6. Образ Мойсея в поемі, розкриття складності його характеру, близькість до подвижницької постаті самого Франка.

7. Зіставлення Мойсея із демоном пустелі Азазелем, зрадниками віри Авіроном і Датаном.

8. Світове значення поеми її актуальність.

 

22.Сплануйте систему уроків на вивчення творчості І.Я.Франка в 10 класі.

Підготовка вчителя до уроку складається з двох органічно пов'язаних між собою етапів: планування системи уроків з теми і конкретизації цього планування стосовно кожного уроку, осмислення і складання планів окремих уроків.

Тематичне планування призначене для визначення оптимальних шляхів реалізації освітньої, розвиваючої і виховної функцій навчально-виховного процесу в системі уроків і позаурочних занять з даної теми або розділу навчальної програми. До цієї системи, в залежності від основної дидактичної мети, можуть ввійти як уроки різних типів і видів, так і інші форми організації позакласної та позаурочної роботи учнів.

Успіх тематичного планування залежить від того, наскільки чітко учитель уявляє собі, що повинні учні міцно засвоїти, з чим познайомитися, що вміти, знати і т.д. Тому тематичне планування розпочинається з ретельного вивчення вчителем навчальної програми з предмету, освітніх стандартів, визначення основних виховних і розвивальних завдань у межах навчального предмету в цілому і з даної теми, зокрема. Тільки в результаті такої попередньої роботи можна зрозуміти значення кожного "народжуваного" в тематичному плані уроку. Інакше, замість системи взаємопов'язаних уроків отримаємо випадковий "набір" уроків.

Науково обґрунтовану схему тематичного планування запропонував відомий російський дидакт М.І.Махмутов, яка має такий вигляд [286,147].

Схема тематичного плануванн

1. Назва теми:

1) мета (загальна дидактична) уроку або системи уроків;

2) тип уроку (уроків);

3) спільні методи навчання (репродуктивні або продуктивні);

4) обладнання і основні джерела інформації;

5) види контрольних робіт на основі системи уроків.

2. Актуалізація:

1) опорні знання (поняття і факти) і способи дії;

2) типи самостійних робіт.

3. Формування нових понять і способів дії:

1) нові поняття і способи дії;

2) головні і другорядні проблеми та типи самостійних робіт.

4. Застосування (формування умінь та навичок):

1) типи самостійних робіт;

2) між-предметні зв'язки.

5. Домашнє завдання:

1) повторення (обсяг навчального матеріалу);

2) типи самостійних робіт.