![]()
Заглавная страница
Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розкрийте суть змісту, структури і завдань шкільного вивчення літератури.
Зміст літературної освіти учнів, тобто система знань та вмінь, які повинні набути учні певного класу, визначається шкільними програмами і державними документами, обов'язковими для виконання кожним вчителем літератури. Українська література вивчається в усіх школах нашої держави, хоч і в різному обсязі. Глибоке знання державної мови, культури, літератури українського народу є сьогодні засобом дальшого зміцнення суверенітету України, громадянського виховання підростаючого покоління, прилучення його до загальнонародних моральних цінностей. Літературну освіту учні набувають в українських і в російських, в молдавських і угорських, польських, болгарських, єврейських та інших школах. В умовах будівництва демократичної держави необхідно забезпечити кожному народові його невід'ємне право вільного національного розвитку. За даними останнього перепису населення, на території України проживає, крім 73,6% українців, 21,1% - росіян, 1,3% - євреїв, 0,8% - білорусів, 0,6% - молдаван, 0,5% - поляків, 0,5% - болгарів. А ще проживають в Україні угорці, греки, гагаузи та інші національності. Тому не може бути єдиної школи для всіх, єдиних програм. Школа на Україні покликана формувати таку особистість, яка б почувала себе частиною нації, виявляла свою причетність до її історії, традицій, культури, духовного житті. Інваріантність програм зумовлена також різними типами навчальних закладів (школи-ліцеї, гімназії, профтехучилища, технікуми та ін.), диференціацією навчання в загальноосвітніх школах, яка повинна задовольнити різні природні здібності учнів. Це, насамперед, класи з поглибленим вивченням предметів, різні факультативи тощо. У загальноосвітніх школах республіки учителям дозволено працювати за програмами, які складені: а)співробітниками Інституту педагогіки АПН України; б)працівниками Київського університету ім. Тараса Шевченка та Інституту українознавства; в)викладачами Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова та Прикарпатського університету. Є також авторські програми, за якими працюють вчителі західних регіонів. Шкільні програми з літератури визначають чітко окреслене коло знань, пінь і навичок, які повинні набути учні кожного класу. У програми введені найвизначніші твори нашого письменства, що дають уявлення про його жанрову та стильову розмаїтість, відкривають широкі можливості для суспільно-політичного, морального і естетичного виховання підростаючого покоління. Не можна не погодитися з відомим методистом А.Лісовським, що твори для вивчення в школі повинні добиратися з урахуванням принципу "небагато, але багато". Це означає, що добір матеріалу і системи його вивчення повинні будуватися на основі такої стратегії, що дозволяє за короткий час розв'язати багато питань у плані літературної освіти учнів, їхнього виховання, а також розвитку інтересу до літератури. Величезний об'єм художньої інформації породжує чимало труднощів у її осмисленні. Намагання ввести до шкільної програми велику кількість імен письменників та їхніх творів, завжди викликало у вчителів реакцію супротиву. Насамперед це пояснювалося тим, що такий підхід не дозволяє учням заглиблюватися в твори, ґрунтовно осмислювати їх, а тому й ефект від ознайомлення незначний. Поверхово вивчені твори швидко стираються з пам'яті і не стають складовою частиною особистості учня, хоч, звичайно, є інша крайність — надто обмежена кількість творів, на матеріалі яких реалізується літературна освіта учнів, не виправдовує себе через збіднене уявлення учнів про українську літературу. Таким чином, у підходах до вивчення художніх творів у школі повинне бути чуття міри. Оскільки в різних програмах пропонуються для вивчення твори різних письменників, мінімальний обсяг необхідних знань регулюється стандартами літературної освіти. В них визначається також і мінімальний обсяг умінь та навичок школярів. У всіх класах програмою передбачено вивчення відомостей з теорії літератури, виділені спеціальні години на розвиток усного і писемного мовлення. Цей час учитель використовує для написання учнями переказів, творів та на інші види стилістичних і граматико-стилістичних вправ. Виділення певної кількості годин на розвиток усного і писемного мовлення аж ніяк не означає, що лише на спеціальних уроках учитель повинен збагачувати мову школярів. Художня література — це мистецтво слова. І чим краще оволодіє дитина скарбами рідної мови, тим повніше вона відчує красу і силу художнього слова. Тому всі уроки літератури, як цього й вимагає шкільна програма, повинні бути пройняті турботою вчителів про розвиток мовної культури наших учнів, що поступово формується на всіх етапах літературної освіти. Програми відводять спеціальні години для уроків з позакласного читання, мета яких — активізувати читацький досвід дітей. Ми повинні виховувати дітей не на стражданнях народу, а на його громадянській мужності, полум'яному патріотизмі. Сучасна програма з літератури має передбачати два ступені навчання — пропедевтичний, або початковий курс літератури в п'ятих-восьмих класах і систематичний курс, на основі історико-літературного процесу, у дев'ятих-одинадцятих класах. В основі програми у різних класах лежать ті принципи групування матеріалу, що відповідають віковим категоріям дітей та завданням літературного їх розвитку. У п'ятому-восьмому класах весь навчальний матеріал в основному згрупований за жанровим та тематично-хронологічним принципами. За жанровим принципом групуються народні та літературні казки, прислів'я, загадки, народні пісні та думи, за тематично-хронологічним — окремі твори письменників. 54.Розгорніть питання про специфіку використання різних методів навчання в залежності від вікових особливостей, рівнів пізнавальної діяльності школярів, характеру виучуваних творів. За характером і рівнем пізнавальної діяльності учнів, виділяють 5 методів: пояснювально-ілюстративний(інформаційно-рецептивний), репродуктивний, проблемного викладу, частково пошуковий(евристичний), дослідницький. Це класифікація за Лернером і Сказкіним. Дослідницький метод стимулює розумову активність дітей, прищеплює їм важливі вміння і навички. Евристичний реалізується через систему знань і завдань, які націляють учнів на те, щоб на основі спостережень, аналізу явищ і фактів зробити самостійні висновки та узагальнення. Репродуктивний метод орієнтує на запам’ятовування учнями відповідної інформації. Отже, методи навчання повинні стимулювати всебічний розвиток особистості, забезпечувати високий рівень знань, формування потрібних умінь і навичок, посилювати виховний вплив уроків літератури, розвивати і учнів пізнавальні інтереси. За джерелом знань (Степанишин): - словесні - наочні - практичні (планування, тезування, конспектування) - бібліографічні За логікою викладу (Бабанський): - індуктивні (від окремого до загального) - дедуктивні (від загального до окремого) За допомогою розумової діяльності (Паламарчук): - аналізу і синтезу - аналогії - абстрагування - порівняння - узагальнення На основі рівня і характеру пізнавальної діяльності учнів (Лернер, ...): - пояснювально-ілюстративний - репродуктивний - частково-пошуковий (еврестичний) - проблемного викладу - дослідницький За рівнем засвоєння знань (Махмутов): - викладання (пояснювальний, повідомляючий, інструктивний, пояснювально-спонукальний, спонукальний) - учіння (виконавчий, репродуктивний, практичний, частково-пошуковий, пошуковий) За активністю учнів на уроці (Ващенко): - пасивні - напівпасивні (сократівський (еврестичний)) - активні (для ВУЗу – робота в музеях, студіювання пам,яток старовини; для середньої школи – шкільні екскурсії, лабораторно-дослідницькі, реферативно-семінарські) Методи Кудряшова: - творчого читання - репродуктивний - дослідницький - еврестичний |
||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; Нарушение авторского права страницы infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.233.139 (0.009 с.) |