Розкажіть про кабінет літератури та його головне призначення. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розкажіть про кабінет літератури та його головне призначення.



Щоб успішно здійснювати навчальний процес у сучасній школі необхідна належна матеріальна база.

Життя вимагає комплексного використання різноманітних матеріалів, щоб забезпечити всебічний вплив на розвиток особистості дитини. Проте наявність належної матеріальної бази сама по собі ще не вирішує успіх справи. Потрібна й наукова організація праці, завдяки чому можна при найменшій затраті енергії і сил досягти високої педагогічної результативності.

Найсприятливіші умови для раціонального використання всього комп­лексу навчального обладнання забезпечує кабінетна система навчання.

Нині у школах функціонують літературні кабінети і кабінети змішаного типу (мовно-літературні). Перехід на кабінетну систему навчання поставив ряд шкіл перед необхідністю створення в одній школі, де є багато паралель­них класів, навіть кількох літературних кабінетів.

Обладнання шкільного кабінету зумовлюється тими функціями, які повинен виконувати у школі. По-перше, шкільний кабінет — це клас, де проводяться уроки з літератури і створені всі необхідні умови для широкого використання комплексу навчальних посібників. По-друге, це основне місце збереження навчальних посібників учителя-словесника. По-третє, це центр організації різноманітних заходів з літератури, які проводяться в школі, центр методичної роботи учителів-словесників.

У кабінеті зосереджується апаратура для демонстрування кінофільмів, діафільмів, прийому навчальних телепередач (кіноапарат, телевізор, діапроектор з дистанційним управлінням, програвач, кодоскоп, магнітофон та інші засоби), а також схеми, таблиці, картини художників, макети, діафільми, грамзаписи, дидактичні картки, кращі учнівські твори попередніх років, матеріали позакласної роботи (фольклорні збірники, щоденники походів по визначних місцях краю, учнівські реферати й ін.). Тут зберігаються комплек­ти хрестоматій, а також та художня література, яка передається бібліотекою на певний період для текстуальної роботи учнів над художніми творами, що ведеться безпосередньо на уроках, праці літературознавців, спогади про письменників, різноманітна методична і довідкова література.

Оформлення шкільного кабінету визначається місцевими можливостями, особливостями приміщення, яке відведене для нього. У шкільній практиці вже виробились певні вимоги щодо обладнання кабінетів. У кращих кабінетах безпосередньо на робочому місці вчителя — пульт управління для демонстру­вання технічних засобів навчання. Одна зі стін призначається для експо­зиційних змінних матеріалів. Експозиційні матеріали тільки тоді викликають належний інтерес в учнів, коли вони періодично оновлюються. А тому, крім постійного оформлення кабінету, передбачена також змінна експозиція.

Постійна експозиція — це різноманітні стенди, наприклад, «Література і життя», «Вимоги до письмових робіт на літературні теми», «Рекомендована література для позакласного читання».

У змінній експозиції — стенди «Літературні новини», «Цікаві матеріали», виставки до літературних ювілеїв; тут демонструються кращі учнівські зошити, письмові роботи, реферати, художні твори про письменників, най­новіші літературознавчі праці. На стенді «Сьогодні на уроці» розміщуються ілюстративні матеріали, даються плани проведення семінарських занять та ін. У змінній експозиційній зоні на стендах і у вітринах розміщені матеріали з позакласної роботи учнів (кращі учнівські твори, малюнки, вишивки на літературні теми, фольклорні збірники, учнівські літературні альманахи, матеріали екскурсій, походів та ін.).

Щоб раціонально використати приміщення кабінету, вздовж задньої і передньої стін кімнати встановлюють меблеві стінки. Це дає можливість компактно розмістити апаратуру і весь комплекс навчального обладнання. У нижній частині задньої стінки зберігаються великі за розміром наочні посібники — схеми, літературні плакати, літературні карти й ін. Передня стінка закритого типу. Тут вмонтований телевізор, екран, є розсувна дошка. З правої сторони стенд «Сьогодні на уроці» і книжкова полиця, на якій розміщують виставку книг тих письменників, з творчістю яких знайомляться учні.

Шкільний кабінет літератури не слід загромаджувати експозиційними матеріалами, а також меблями. Як клас, він повинен бути світлим, просто­рим, естетично привабливим. Організовуючи роботу кабінету, вчителі-сло- весники повинні постійно епиратися на активні сили учнів. Тільки за цих умов кабінет зможе успішно виконати покладені на нього функції. Учні допо-магають учителям у доборі й оформленні експозиційного матеріалу, в органі­зації літературних виставок. Це сприяє розвитку літературних інтересів та нахилів дітей.

Зібрані матеріали вчителі систематизують. З цією метою створюються так звані тематичні папки, наприклад, «Максим Рильський», «Олесь Гончар», «Література періоду Великої Вітчизняної війни».

У тематичних папках зберігаються ілюстративні матеріали до уроків, факультативних занять та позакласних заходів; вирізки з газет, з журналів про письменників та про літературні події; висловлювання видатних людей про літературу, про окремі художні твори; роздавальний матеріал, літератур­ні ігри, вікторини, варіанти тем письмових робіт, кращі учнівські твори минулих років, реферати, учнівські малюнки на літературні теми, плани проведених семінарських занять, завдання для самостійної роботи та ін.

Щороку з’являється нова література. Це книжки, журнальні статті, мето­дичні збірники. Щоб учитель міг раціонально використовувати все це, швидко знайти потрібний для уроку матеріал, у кабінеті постійно поповню­ються каталоги літератури, яка адресується вчителю-словеснику. Деякі вчителі створюють тематичні картки, які містять у собі той комплекс необхідних матеріалів, які можна використати на уроці.

 

77.Розкажіть про громадсько-просвітницьку діяльність вчителя-словесника, його місце і роль в житті суспільства.У вихованні підростаючого покоління важливу роль відіграє вчитель-словесник. Адже він закидає основи розуміння художньої літератури. Щоб успішно керувати педагогічним процесом, потрібна громадська зрілість, цілеспрямованість у формуванні духовних основ підростаючого покоління. Необхідним компонентом діяльності вчителя є професійна компетентність, яка передбачає наявність певних знань, умінь і навичок. Не можна, наприклад, забезпечити належну педагогічну результативність уроків мови і літератури без таких професійних якостей, як вільне оперування навчальним матеріалом, докладне знання текстів художніх творів, розуміння вчителем психолого –педагогічних основ навчання і виховання учнів специфіки мистецтва і особливостей сприймання його дітьми різного віку, досконале володіння сучасними технічними засобами навчання. Проблеми педагогічної майстерності вчителя –словесника давно стали об’єктом наукового вчення. Так, Т. Бугайко, коментуючи вимоги В. Острогорського до вчителя літератури, уточнюють, конкретизують ряд положень. На їхню думку, сучасний вчитель повинен досконало володіти навчальним предметом не тільки в межах шкільної програми,» а в усіх розгалуженнях, у зв’язках з спорідненими галузями знань». Н. Кузьміна, виділяючи педагогічні здібності, об’єднує їх в окремі групи. Назвемо такі з них:1. Перцетивно –рефлексивні здібності. Це специфічна чутливість, здатність проникати у внутрішній світ людей, розуміти мотиви їхніх дій і поведінки. Все це вимагає педагогічної інтуїції, зміни тактики в різних життєвих ситуаціях. 2. Гностичні здібності. Це здатність педагога формувати у кожної дитини такі риси особливості, що забезпечують їй саморозвиток навіть за умови, якщо вона потрапляє у несприятливе середовище.3. Конструкторські здібності. Учитель повинен сміливо впроваджувати у педагогічний процес нові ідеї, вибирати оптимальні варіанти уроків, позакласних заходів з літератури, щоб забезпечити високу ефективність роботи з учнями, постійно підтримувати в них стійкий інтерес художнього слова, формувати вміння і навички навчальної праці, виявляти турботу про всебічний їх розвиток.4. Комунікативні здібності. Комунікативна сторона діяльності вчителя зумовлена тим, що його праця базується на постійному спілкуванні з учнями. Необхідно вміти зацікавити їх, роздобути творчу активність, виховати прагнення до вивчення мови і літератури, забезпечити оптимізацію навчально –виховного процесу, формувати уміння самостійно набувати знання.5. Не менш важливу роль у роботі вчителя відіграють його організаторські здібності. Можна, скажімо, прекрасно спланувати уроки, позакласні заходи, та не вміти реалізувати намічене.В цілому можна визначити такі основні напрями підготовки учителя –словесника: філологічну, педагогічну, психологічну, методичну.Для професії вчителя –словесника багато важить обізнаність з науковою організацією праці. Важлива роль у науковій організації праці належить добре обладнаним кабінетам мови і літератури, суворому обліку дидактичних матеріалів, наукової і художньої літератури, що є у розпорядженні вчителя.Учитель –завжди учень. Він вчиться все своє життя, оволодіваючи глибинами науки, шліфуючи педагогічну майстерність. Практика показує, що вчитель-словесник як творець духовного світу юних особистостей сьогодні постає перед учнями неповторною індивідуальністю, яка має фундаментальні знання з мови і літератури в поєднанні з традиціями національного виховання, вважає їх часткою свого світогляду і світосприйняття, характеризується розвиненим мисленням, інтелектом, мовленнєвою пам'яттю, мовним чуттям. Такий учитель є культуромовною особистістю. На користь цього процесу сприяють зрушення (щоправда, досить повільні. — О.С.) у державній мовній політиці. Прийнята «Державна програма розвитку і функціонування української мови на 2004— 2010 роки» [5] регламентує оптимізацію мережі навчальних закладів для неперервного виховання і навчання українською мовою; проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень у галузі лінгвістичної технології; розширення словникової бази; створення інтелектуальних мовно-інформаційних систем нового покоління, нової енциклопедичної та лінгвістичної літератури, навчальних підручників українською мовою, в т. ч. їх електронних варіантів; запровадження на радіо й телебаченні циклу постійних передач «Державна мова» , «Традиції, звичаї та побут українського народу» тощо. На сьогодні видані чотиритомний «Етимологічний словник української мови» , «Словник синонімів» , «Енциклопедія української мови» , «Атлас української мови» у трьох томах, з'явився лазерний диск «Словники України — інтегрована лексикографічна система» . Щорічно 20 січня у країні відзначається день української мови, яка, за даними лінгвістичного музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, посідає 26 місце серед тисяч мов світу, систематично проводяться конференції з пріоритетних проблем розвитку мовної культури, національного виховання, оновлення змісту освіти філологів. На початку XXI століття необхідні фахівці, які добре знають наукові основи, історію і методологію, тенденції в розвитку україністики, усвідомлюють актуальні проблеми викладання української мови і літератури в сучасних загальноосвітніх закладах у контексті духовних цінностей суспільства, володіють новими технологіями навчання, методами формування навичок самостійної роботи, розвитку інтересу і мотивації до навчання, творчих здібностей, логічного мислення учнів, створюють атмосферу продуктивно-пізнавального співробітництва; вміло проектують і проводять уроки та виховні заняття, в т.ч. з елементами сучасних інформаційних технологій, різні за рівнями підготовки і психолого-педагогічних особливостей учнів, володіють методикою проведення науково-педагогічного дослідження, використовують методи об'єктивної діагностики знань учнів.




Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; просмотров: 166; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.172.135.8 (0.008 с.)