Коротко опишіть зразок уроку літератури з використанням різних видів унаочнення.

Урок у 6-му класі на тему: Тарас Шевченко. Відомості про перебування письменника у Санкт-Петербурзі. Вірш «Думка» (Тече вода в синє море…). Ліричний твір Специфіка ліричних творів (строфа)

Обладнання: плакат (уривок із твору О.Іваненко «Тарасові шляхи»), Таблиця «Життя Т. Шевченка в Санкт-Петербурзі», художній фільм Тарас Григорович Шевченко, аудіо запис групи «fata-morgana» пісні «Тече вода в синє море».

Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Тараса Шевченка, особливо про його перебування у Санкт-Петербурзі. Удосконалити навички виразного читання і зв’язного мовлення. Закріпити знання з теорії літератури; розвинути в учнів зацікавлення до предмету укр..літ на прикладі життя і творчості Шевченка. Виховувати учнів справжніми громадянами і патріотами своєї країни.

Тип уроку: комбінований з використанням технічних засобів.

Хід уроку: на початку уроку в якості епіграфу на дошці висить уривок твору О.Іваненко «Тарасові шляхи»

Хлопчик. Матусю, а правда що небо на залізних стовпах тримається?

Мати. Так, синку, правда.

Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?

Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив.

Хлопчик: Бачив, матусю, бачив... Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, ясно і світло це далеко видно.

Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати. Старайся мій хлопчику.

 

Потім вступне слово вчителя, метод експрес-опитування про дитячі роки шевченка, потім знову слово вчителя в якому розповідається про Петербурзький період життя письменника, потім перегляд фрагменту із фільму Ігоря Савченка «Тарас григорович Шевченко» (1951). Обговорення фільму, потім йде бесіда що таке лір.твір, зачитування поезії, обговорення ії, і в кінці прослуховування аудіо запису.

8. Намітьте методику проведення читацької конференції для учнів 5–8 класів (на матеріалі конкретного твору письменника).

Читацька конференція є важливим засобом пропаганди художньої та наукової літератури, вона допомагає глибше зрозуміти зміст та образи твору, особливості мови та стилю, навчитися відрізняти головне від другорядного, прищеплює літературно-естетичні смаки.

Види і тематика читацьких конференцій різноманітні: вони можуть проводитися на матеріалі однієї або кількох праць, бути присвяченими творчості письменника або конкретній літературній чи науковій проблемі. Вибір теми визначається завданнями морального й естетичного виховання, характером навчального матеріалу і віковими особливостями підопічних.

Залежно від типу конференції та індивідуальних особливостей читацького колективу визначають її структуру й форми проведення. Так, у 5—8 класах читацька конференція наближається до бесіди, під час якої учні висловлюють своє ставлення до героїв, їх учинків, читають напам'ять уривки з книги, а після цього ставлять інсценівки або переглядають діафільм, кінофільм. У 9—11 класах читачі виступають із доповідями, повідомленнями, в яких дають моральну оцінку рисам, якостям і вчинкам героїв книг, творам загалом, аналізують їх художні особливості та недоліки, роблять висновки про їх виховне та освітнє значення.

Подаємо орієнтовний план проведення читацької конференції за твором Віктора Близнеця “Звуки павутинки»

Бесіда за питаннями:

 

• Чи є у вас друг (подруга)? Що ви цінуєте в ньому (ній)?

• Як і чим перевіряється справжня дружба?

• Що вам подобається в Льоньці? Чи хотіли б ви мати такого друга як він? Відповідь вмотивуйте.

• Що єднає повість В. Близнеця «Звук павутинки» і оповідання Г. Тю­тюнника «Дивак»?

• Чому переважна більшість людей намагається організувати власний відпочинок саме на природі?

9. Намітьте види унаочнення до теми „М.Коцюбинський” (10 клас).

Згідно з програмою з української літератури в 10 класі вивчається творчість Михайла Коцюбинського по періодах, вивчаються його новелли "Intermezzo", Цвіт яблуні», «На камені», «Хвала життю», «На острові» та повість «Fata morgana» та "Тіні забутих предків". Разом з цим вивчається Еволюція художньої свідомості: від народництва і реалізму до модернізму. Значення стильового новаторства М. Коцюбинського для української літератури. Особлива увага звертається на психологізм новели "Intermezzo" з жанровими ознаками "поезії у прозі". Та її автобіографічну основу, символічні образи, ускладнена метафора. Поетика імпресіонізму. Про фольклорне тло твору «Тіні забутих предків». Образи та символи в ньому.

Після вивчення цієї теми учні повинні:

Знати основні події життєвого і творчого шляху письменника.

Вміти розпізнавати та проаналізувати новелістичний твір. Мати уявлення про імпресіонізм у літературі та образотворчому мистецтві.

Щоб легше і цікавіше було учням засвоювати матеріал під час пояснення вчитель може використовувати різні види унаочнення серед яких:

Предметна і образна наочність. Сюди ми віднесемо різні документа фотокопії першодруків, фотознімки Коцюбинського, медалі, яку вручають при присвоєнні премії ім. М. Коцюбинського, окремі предмети в натурі, наприклад, книжки Коцюбинського, портрет письменника, якщо є можливість його скульптурний портрет. Все це можна використовувати при вивченні біографії, також можна показати учням а також картини, малюнки, ілюстрації до творів при вивченні творчості.

Словеснообразна наочність. Прослуховування окремих уривків чи художніх творів, ажде багато творів М. Коцюбинського є в аудіо варіантах, зокрема, із виучуваних: Fata morgana та «Тіні забутих предків». Також картини в імпресіоністичному стилі, при поясненні явища «імпресіонізму»

Умовно-схематична зображувальна наочність. Літературні карти при вивченні біографії, вони полегшують сприймання матеріал дають можливість чіткіше уявити ті місця, які зв'язані з життям митця. При поясненні імпресіонізму таблиць та схем тощо. Модна також створити таблиці символічних образів у творях Коцюбинського. Можна розробити таблицю у якій будуть вписані фольклорні мотиви повісті «Тіні забутих предків» та ін.

Динамічна синтетична наочність. Сюди ми віднесемо аудіовізуальні засоби (екранно-звукові): кінофільми, телефільми. Тут ми можемо показати фрагменти, або по можливості і цілий фільм «Тіні забутих предків», який був знятий у 1964 році на кіностудії ім. О. Довженка, також можна показати уривок із телепередачі, який був знятий до річниці від дня народження письменника.

Але при використанні наочності головне не переборщити.

20. Намітьте план проведення літературної екскурсії учнів на тему: „Пам’ятні місця на літературній карті Тернопілля”.

Літературні екскурсії є обов'язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальної дисципліни до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності письменника, розширення світогляду школярів, формування в них життєво необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно-орієнтаційної спрямованості навчально-виховного процесу.

Тернопільщина щедра на літературні таланти, на її теренах проживають, працюють, творять відомі поети, письменники, журналісти:

БЛАЖКЕВИЧ Іванна - Народилася 1886 р. у с. Денисів, нині Козівського району. Письменниця, педагог, публіцист, етнограф, фольклорист, громадська дічка. Член НСПУ (1963) Закінчила школу в Тернополі (1900), здала у Львові екстерном іспити за вчительську семінарію (1910). Тривалий час учителювала

Померла 11 березня 1977 р. у с. Денисів. Тут створено музей-садибу І. Блажкевич, на її території встановлено пам'ятник письменниці (1988, скульптор І. Мулярчук). У 1993 р. в м. Тернопіль заснована премія ім. І. Блажкевич.

Видані книги: "Святий Миколай у 1920 році" (1920), "Тарас у дяка"(1923), "Діло в честь Тараса", "Вертеп" (обидві - 1924), "Мила книжечка" (1928), "В мамин день" (1931), "Івась-характерник. Сценічна картина з дитячих літ Івана Франка в 3-х діях" (1936), "Оповідання" (1937), "Подоляночка" (1958), "Прилетів лелека" (1971). "Чи є в світі що світліше" (1977), "Ластівочка" (1986), "У дитячому садочку", "Драматичні твори для дітей" (обидві - 1993).

Богда́н Ле́пкий ' ('Богдан Теодор Нестор Лепкий)- (*4 листопада 1872, Крегулець — †21 липня 1941, Краків) вихідець із Бережанщини — український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник. Серед творів Б. Лепкого, виданих у Тернополі, — повість «Сотниківна» (1991, редактор Б. Мельничук), збірник пісень на слова Б. Лепкого «До волі з неволі» (1991, упорядник та музичний редактор В. Подуфалий), «Три казки» Р. Завадовича («Про Хруща-листоношу, що вмів раду собі дати»), Б. Лепкого («Казка про Ксеню і дванадцять місяців») і А. Лотоцького («Казка про Змія, Князівну та Гриця»; 1992, упорядник, автор передмови і редактор Б, Мельничук) та ін..

У 1995 р. відкрито музеї Б. Лепкого у Бережанах та в с. Крогулець, родини Лепких у с. Жуків

Пам'ятники Б. Лепкому відкриті у селах Жуків Крогулець та в м. Бережани; 21 липня 1991 р. відкрито пам'ятну таблицю Б.Лепкому (скульптор Казимир Сікорський) на стіні міської ратуші у Бережанах- колишньої гімназії, де навчався, а згодом навчав інших письменник.

Там же можна зразу відвідати Бережанський районний музей книги — культурно-освітній заклад у місті Бережани Тернопільської області. Заснований у червні 1984 як міжобласний методологічний центр пропаганди книги. Від 1991 — регіональний центр української книги. Від 1994 — відділ Тернопільського краєзнавчого музею. В експозиції музею представлені стародру­ки, матеріали про творчість М. Шашкевича, І. Франка, О. Маковея, М. Яцківа, Т. Бордуляка, В. Стефаника, А. Чайковського, а також сучасних письменників, котрі підтримують творчі зв'язки з Бережанщиною, — Р. Лубківського, Д. Павличка та інші документи про діяльність Товариства книголюбів тощо.

Літературно-меморіальний музей Уласа Самчука. Музей створений у с.Тилявка де проживав письменник. Розміщений він на базі Тилявецького НВК. Музей Уласа Самчука включає в себе 5 відділів: 4 - експозиційних та 1-науковий. Заснований музей 27 вересня 1993 року за ініціативи місцевого етнодослідника, вчителя історії Тилявецького НВК - Панасюка П.Д.. Учільницею його створення стала дружина Уласа Самчука, яка була і директором Ексклюзивного пансіонату ім. І. Франка в м. Торонто (Канада) Є. Пастернак. Саме в цьому пансіонаті доживав останні роки свого життя письменник. У 1994 році пані Пастернак передала із м. Торонто багатющі фонди матеріалів, творів та особисті речі Уласа Самчука.