З поглибленим вивченням української літератури

ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів (класів)

З поглибленим вивченням української літератури

Класи

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Художня література як cловесна форма образного моделювання життя, засіб вираження національної ментальності народу вивчається в школі як мистецтво слова, що органічно поєднує думку і почуття, забезпечуючи естетичне сприйняття зображеного письменником. Вона є важливим чинником формування духовного світу особистості, її морально-естетичного розвитку.

Пропонована навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української літератури поєднує історичний, культурологічний, літературознавчий, морально-етичний та естетичний аспекти і укладена відповідно до державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти з урахуванням основних державних вимог до змісту і рівня навчальних досягнень учнів основної школи (8-9 класи), втілених у базовій Програмі для загальноосвітніх навчальних закладів “Українська література. 5-12 класи” (К.: Перун, 2005) за такими методологічними та методичними принципами:

- утвердження особистісно зорієнтованого навчання і виховання, спрямованого на всебічний розвиток школяра;

- культурологічний підхід під час вивчення літератури у зв’язках із суміжними видами мистецтва та з використанням міжпредметних зв’язків (історія України, зарубіжна література);

- забезпечення відповідного рівня літературної підготовки учнів основної школи з метою повноцінного, на високому естетичному рівні вивчення у старших класах системного курсу української словесності;

- добір для поглибленого вивчення літератури найдовершеніших художніх творів письменників, які викликають інтерес у школярів та сприяють їхньому морально-етичному, естетичному розвитку;

- створення сприятливих умов учителеві для виявлення власної ініціативи та пошуку найефективніших форм і методів вивчення літератури в школі.

Основними завданнями поглибленого вивчення літератури є:

- вироблення в учнів стійкого інтересу до читання, до української книжки зокрема;

- формування самостійного, критичного, творчого мислення школярів у процесі аналізу художнього твору на основі засвоєння ними необхідної суми знань;

- розвиток творчих здібностей, загальнокультурного рівня учнів через ознайомлення їх із світом мистецтва слова, розвиток високих моральних цінностей людини, втілених у художніх творах;

- виховання сучасної естетично розвиненої особистості, творчого читача зі сформованим почуттям національної свідомості та власної людської гідності.

Структурною особливістю програми є те, що вона завершує пропедевтичне вивчення української літератури (5-8 кл.), яке має підготувати учнів до сприймання системного курсу, який розпочнеться у 9-му класі. Тому в цьому класі більша увага приділяється вивченню теорії літератури, а літературні твори вивчаються за хронологічним принципом, до основних розділів програми введено вступні літературознавчі статті (про жанрову специфіку літератури).

Щоб задовольнити індивідуальні естетичні смаки й уподобання вчителів та учнів, на вивчення творчості окремих письменників відводиться резерв часу для вільного використання його вчителем. До творчості цих письменників розроблені такі ж анотації, як і до інших митців. На вивчення кожного з них учитель може визначити певну кількість годин: одні письменницькі постаті він обере для глибшого вивчення, інших може опрацювати оглядово, а деяких – замінити іншими персоналіями письменників за своїм уподобанням.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української літератури (8-9 кл.) побудована на основних засадах особистісно зорієнтованого та компетентнісного навчання. Головною фігурою при такому навчанні на уроці літератури є учень, для якого створюються умови для самостійної роботи, інтерактивного (групового) навчання, пошуково-дослідницької та проектної діяльності. Такий підхід до вивчення літератури сприяє формуванню таких компетентностей учнів: інтелектуальних (здатність працювати з різним літературним матеріалом, вміння самостійно використовувати здобуті знання, здатність до пошукової та дослідницької діяльності); особистісних (бажання й уміння виявити творчу самостійність, ініціативу, організувати свою діяльність, володіти правилами співпраці вчителя та учня); комунікативних (здатність використовувати засоби мови і мовлення під час аналізу художніх творів: монолог, діалог, інтерактивна діяльність різного характеру); рефлексивних (здійснення самоконтролю і самооцінки власної діяльності, прагнення до самовдосконалення і самореалізації); діяльнісних (здатність конструювати свою діяльність, перенесення сформованих умінь на незнайому навчальну ситуацію); креативних (розвиток мотиваційної сфери, чутливість до нових ідей, здатність творчо підходити до розв’язання будь-якого навчального завдання); емоційних (здатність до емоційної реакції на літературні факти й явища, уміння набувати чуттєвий досвід).

На уроках літератури учень має навчитися відчувати змістову вартість книги, відкривати для себе виражальні можливості художнього слова, переконатися, що ним можна висловити те, що непідвладне іншим видам мистецтва, зрозуміти, що в ньому можна знайти відповіді й на свої запитання. Саме в такий спосіб формується читацька компетентність школяра і його особистісний розвиток.

При складанні програми враховано особливості роботи вчителя у класах з поглибленим вивченням літератури: звернення більшої уваги на засвоєння учнями науково-теоретичних понять, глибший аналіз літературного процесу та врахування самостійної оцінки прочитаних літературних творів, вироблення уміння їх рецензувати, формування навичок самоосвіти, розвиток самостійного критичного мислення учнів.

Окрім того, у таких класах частіше запроваджуються спарені уроки, лекції зі складанням опорних конспектів, проблемний виклад матеріалу, семінарські заняття, дискусії, захист підготовлених повідомлень та рефератів, можливість висловлювати свої думки, розвивати творчу уяву та навички самостійної роботи з додатковою літературою, досвід емоційно-естетичного сприйняття та оцінки художнього твору. Ширше практикуються уроки літературної творчості, уроки-конкурси, прес-конференції тощо. Серед творчих робіт запроваджуються твори художнього характеру (крім творів на літературні теми, написання етюдів, віршів, байок, оповідань, гуморесок, інсценівок тощо).

Літературний процес розглядається у тісному зв’язку з історією України, зарубіжною літературою, мистецьким життям. Учні більш ознайомлюються з новинками літератури та мистецтва. Вони частіше залучаються до позакласної роботи з підготовки та проведення літературно-мистецьких вечорів, конференцій із метою розвитку естетичних смаків та загальної культури, до захисту науково-дослідницьких робіт в Малій академії наук тощо.

Одним із важливих шляхів оновлення методичної системи вивчення української літератури та урізноманітнення форм навчання є використання сучасних інформаційних технологій: використання дидактичних мультимедійних матеріалів, програмно-педагогічних засобів, матеріалів із Інтернету тощо.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури подані у Програмі з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів за редакцією Р.В. Мовчан (К.: Перун, 2005). Крім того, у програмі для поглибленого вивчення української літератури вони конкретизуються при вивченні кожної теми.

У кожному класі виділені години на текстуальне вивчення літературних творів, позакласне читання, розвиток зв’язного мовлення (написання творчих робіт), проведення уроків із літератури рідного краю.

У програмі вказано орієнтовні години на вивчення певних тем, але вчитель на власний розсуд може їх змінити (в межах допустимого).

Клас

Позакласне читання – 8 год.

Резервний час – 4 год.