Література для позакласного читання

Клас

 

Український світ

 

Бурлака Ф. Остап Вересай.

Дівчина з легенди – Маруся Чурай.

Золотницький М. Квіти в легендах і переказах.

Скуратівський В. Берегиня.

 

Із минулого – в майбутнє

 

Бердник О. Лабіринт Мінотавра. Подорож в антисвіт.

Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі. Народна дума.

Дарда Ю. Переяславські дзвони.

Загребельний П. Первоміст. Роксолана.

Кащенко А. Оповідання про славне Військо Запорозьке.

Королева Наталена. Легенди старокиївські.

Малик В. Черлені щити. Посол урус-шайтана.

Мушкетик Ю. Селена. Динозавр.

Олійник М. Леся. Одержима.

Самійло Кішка. Народна дума.

Смолич Ю. Прекрасні катастрофи.

Старицькі-Черняхівська Л. Діамантовий перстень.

Чайковський А. Сагайдачний.

Чемерис В. Ольвія.

 

Яка ти, людино?

 

Антоненко-Давидович Б. За ширмою.

Бердник О. Лабіринти мінотавра.

Гончар О. Берег любові. Бригантина.

Дімаров А. На коні й під конем.

Дрозд В. Кінь Шептало на молочарні.

Кучер В. Голод.

Руденко М. Ковчег всесвіту.

Сенченко І. Діамантовий берег. Руді вовки. Чорна брама.

Симоненко В. Вино з троянд. Оповідання.

Чендей І. Сестри.

У світі поезії

Литвин С. Вічність любові.

Матушек О. Телефон довіри.

Олійник Б. Сива ластівка.

Підпалий В. Вишневий цвіт. У дорогу – за ластівками.

Пушик С. Задума гір.

Симоненко В. Лебеді материнства.

Українка Леся. Роберт Брюс, король шотландський.

Чередниченко Д. Наша стежки додому.

 

Смійтеся на здоров’я

 

Народні усмішки.

Вишня Остап. Мисливські усмішки.

Глазовий П. Сміхологія.

Годованець М. Байки.

Дудар Є. Українці мої, українці.

Карпенко-Карий І. Суєта. Комедія.

Ковінька О. Хатнє виховання.

Сочівець І. Цілющі процедури.

Клас

 

Усього — 140 год. На тиждень — 4 год.

Текстуальне вивчення творів – 120 год.

Позакласне читання – 8 год.

Уроки розвитку зв’язного мовлення – 8 год.

Резервний час — 4 год.

 

Зміст навчального матеріалу	Кількість годин	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів	Мистецький контекст. Міжпредметні зв’язки
ВСТУП Українська література як складова частина світового літературного процесу, її специфіка, тісний зв‘язок з фольклором. Цілісний характер української літератури, роль і місце її в житті нації. Складність розвитку української літератури протягом віків (основні етапи розвитку, періодизація). Творча індивідуальність митця, своєрідність письменницького таланту. Художній твір – нова естетична дійсність, що «вбирає» свій час і є носієм загальнолюдських вартостей. Аналіз твору в історичному та естетичному контекстах. Літературний процес у культурному житті народу. Літературознавство як наука про літературу, його основні частини. Найвідоміші українські літературознавці. ТЛ: аналіз художнього твору, контекст, естетика, літературознавство, літературний процес.		Учень (учениця): пояснює відмінність усної словесності від «книжної» літератури (повторення вивченого). Знає основні етапи розвитку української літератури, розуміє її цілісний характер, роль у житті нації; уміє пояснити, що таке літературний процес, літературознавство та його основні галузі; називає прізвища найвідоміших українських літературознавців.   Усвідомлення національного і вселюдського значення мистецтва.	Розвиток української культури у ХІХ ст. (історія України).
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Початки художньої творчості народу. Багатство народної обрядовості в Україні, її синкретичний і символічний характер. Найдавніші міфологічні уявлення наших предків (праукраїнські язичницькі божества, демонологія). Специфіка фольклору як усної народної творчості, його основні риси, жанри. Фольклор як основне джерело збагачення літератури, його роль у житті народу. Багатство і розмаїття пісенної творчості українців.	(10)	Учень (учениця): вміє розрізняти види і жанри усної народної творчості, розкрити роль фольклору в житті українського народу, його місце в розвитку літератури. Розрізняє види родинно-побутових пісень. Вміє аналізувати тексти, визначати їхні мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи. Вивчення напам‘ять: 4 пісні (на вибір). Усвідомлення значення давньої культурної спадщини свого народу.	Слов‘янська міфологія (історія України). Фольклор слов‘янських народів. І.Соколов, «З базару». М.Пимоненко, «Суперниці», «Святочне ворожіння». С.Васильківський, «А що мати скажуть» (образотворче мистецтво). Музика М.Лисенка до українських народних пісень.
Родинно-побутові пісні «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько, вечір близенько», «В кінці греблі шумлять верби», «За городом качки пливуть», «Світи, світи місяченьку», «Лугом іду, коня веду», «Чи я в лузі не калина була…» (на вибір). Процес виникнення фольклору. Багатство і розмаїття українського фольклору (повторення і узагальнення вивченого). Види родинно-побутових пісень (про кохання, про сімейне життя). Культ романтизованих почуттів, сентиментальний пафос, традиційна символіка, образотворчі засоби пісні.   ТЛ: поглиблення знань із поетики народної пісні.
Українське весілля Весілля – один із провідних жанрів родинно-обрядової творчості. Основні етапи весілля та їхній пісенний супровід. Весільні пісні: «До бору, дружечки, до бору...», «А брат сестрицю та й розплітає...», «Розвий, сосно, сімсот квіток...», «Спечіть мені коровай красний…», «Горіла сосна, палала…», «Летять галочки у три рядочки...», «Ой матінко, та не лай мене...» (на вибір). Естетична специфіка весільної пісні як обрядової. Використання елементів народної обрядовості у творах українських письменників (Г.Квітка-Основ‘яненко, І.Котляревський, Т.Шевченко, Марко Вовчок, П.Куліш, М.Стельмах, У.Самчук та ін.).		Учень (учениця): знає обряд українського весілля. Виразно читає весільні пісні, вміє їх аналізувати, звертаючи увагу на мотиви, настрій, художні засоби.   Усвідомлення значення збереження звичаїв і традицій свого народу.	К.Трутовський, «Весільний викуп». В.Маковський, «Дівич-вечір». І.Соколов, «Весілля» (образотворче мистецтво). Українські народні пісні. Весільні пісні (музика).
Українські народні балади «Бондарівна», «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить...», «Козака несуть», «Ой чиє ж то жито…» Тематичні та стильові особливості, сюжет, герої українських балад. Класифікація балад (легендарні, історичні, сімейні, любовні та ін.). Художня майстерність. Художній прийом метаморфози, перетворення дівчини в тополю («Ой чиє ж то жито…»). Використання мотивів та образів народних балад у літературі (Т.Шевченко, І.Карпенко-Карий, М.Старицький, П.Мирний, І.Франко, А.Малишко, І.Драч та ін.). Фольклористика як наука про усну народну творчість, найвідоміші українські фольклористи. Світове значення української усної народної творчості.   ТЛ: метаморфоза, балада.		Учень (учениця) розкриває зміст поняття «балада». Розрізняє види балад. Аналізує тексти за змістом і стильовими особливостями. Пояснює драматизм колізії, специфічність закінчення, реалістичне і фантастичне в баладі.   Усвідомлення понять трагічного і оптимістичного, їхнє місце в житті людини.	Балади Т.Шевченка, Й.-В.Гете, Ф.Шіллера, О.Пушкіна, Р.Кіплінга та ін. І.Соколов, «Дівчата ворожать уночі проти Івана Купала» (образотворче мистецтво).
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Українська середньовічна література ХІ-ХV ст. Розвиток писемності після хрещення Руси-України (988 р.). Найдавніші рукописні книги Київської Русі (“Остромирове Євангеліє”, “Ізборник Святослава”). Високий розвиток освіти та культури на Русі. «Велесова книга» як літературна пам‘ятка дохристиянського періоду. Історія відкриття пам‘ятки, її зміст та полеміка щодо достовірності. Самобутній характер давньоруської літератури, її багатожанровість. Перекладна церковна література. Біблія (фрагменти) «Біблія» як найвизначніша пам‘ятка світової літератури, час і місце її створення, автори. Легенди: Про створення світу, Про перших людей Адама і Єву, Про потоп на землі, Про Вавилонську вежу, Про Мойсея. Десять заповідей. Притча про блудного сина. Притча про сіяча. Біблія – Святе письмо (Старий і Новий Заповіти) і збірки літературних пам‘яток (Книга Буття, Книга Псалмів, Пісня пісень). Цар Соломон та його «Книга приповістей» з мудрими афористичними настановами (сентенціями). Біблійні книги в давній Україні: Псалтир (молитви), Євангелії (про Ісуса Христа), Апостол (про Його учнів). Українські переклади Біблії (П.Куліш, І.Пулюй, І.Нечуй-Левицький, І.Огієнко, І.Хоменко та ін.). Використання біблійних тем, сюжетів, мотивів, образів у світовій та українській літературах.   ТЛ: поглиблення поняття про притчу, псалми (молитви), сентенції.	(23)	Учень (учениця): пригадує і переказує легенду про Хрещення Руси-України. Розуміє роль християнства (Біблії) в духовному житті українського народу. Має уявлення про найдавніші книги Київської Русі.   Учень (учениця): називає і має уявлення про біблійні книги в давній Україні, знає перекладачів Біблії українською мовою. Вміє розповісти про Старий і Новий Заповіти. Переказує і тлумачить біблійні легенди, притчі.   Пізнання і засвоєння християнської моралі: ідеалів правди, чесності, патріотизму, скромності, любові до ближнього. Зацікавлення й повага до літератури інших народів, зокрема стародавнього Сходу як невід‘ємної складової української національної культури. Усвідомлення універсальності євангельських істин людського буття.	Історія українського середньовіччя (історія України).   Біблійні образи у світовому мистецтві (образотворче мистецтво).
Оригінальна література княжої Руси-України Літописи як історико-художні твори «Літопис Руський» - велетенська епопея подій всесвітньої історії та історії Київської Русі до кінця ХІІІ ст. («Повість минулих літ», «Київський літопис», «Галицько-Волинський літопис»). Лаврентіївський та Іпатський літописні зводи. «Повість минулих літ» - історична книга і збірка епічних творів, найвідоміші оповідання і перекази з неї. Укладачі літописів (Нестор Літописець). «Повчання Володимира Мономаха» - зразок дидактичного жанру в середньовічній літературі. «Слово про закон і благодать» Іларіона – зразок ораторської прози в давній літературі. Виникнення Києво-Печерського монастиря. Києво-Печерський Патерик як пам‘ятка житійної літератури, місце його укладання, головні герої. Зміст оповідання «Про Прохора чорноризця…». «Слово про похід Ігорів» – зразок героїчного епосу в давній літературі, її вершинне досягнення (узагальнююче повторення).		Учень (учениця): вміє розповісти основні відомості про «Повість минулих літ» і легендарного автора Нестора Літописця, про виникнення Києво-Печерського монастиря. Має уявлення про Києво-Печерський патерик. Переказує і тлумачить зміст оповідання про ченця Прохора. Вміє пояснити значення давніх літописів для збереження відомостей про життя, культуру, звичаї наших пращурів.   Аналізує ідейний зміст та образи «Слова про похід Ігорів» (повторення вивченого). Виховання поваги до історичного минулого нашого народу, до його культурних пам‘яток. Усвідомлення переваг праведного життя ченців Києво-Печерської лаври.	Малюнки Лаврської іконописної майстерні.   Л.Тарасевич, «Нестор Літописець» (ілюстрація до кн. «Патерик Печерський» (1702) (образотворче мистецтво).   Ілюстрації Г.Якутовича до «Слова про похід Ігорів» (образотворче мистецтво).
Українська література Ренесансу і Бароко Роль православних братств, Острозької та Києво-Могилянської академій в розвитку української культури, зокрема книгодрукування. Перші друковані книги в Україні (“Буквар” – 1574, “Апостол” – 1574, “Біблія” - 1581). Іван Вишенський – мислитель, богослов, полеміст, його найвидатніший твір «Послання до єпископів». Інші видатні українські полемісти (Х.Філарет, М.Смотрицький). Українське бароко в загальноєвропейському контексті, його національні джерела, основні риси.   ТЛ: Ренесанс, Бароко, полемічна література, публіцистика, послання.   Історико-мемуарна проза Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г.Грабянки, С.Величка) як самобутнє явище української культури. Найголовніші літописні оповіді: Чорна рада 1663 р. у Ніжині (з «Літопису Самовидця»); битва козаків з поляками під Корсунем 1648 р. під керівництвом Богдана Хмельницького (з «Літопису Григорія Грабянки»); про напад татарів на Запорізьку Січ 1675 р. і боротьба з ними І.Сірка (з «Літопису Самійла Величка»). Висока художня майстерність козацьких літописів, їх значення в літературі, використання у творчості Т.Шевченка, П.Куліша, І.Нечуя-Левицького, П.Загребельного, Ю.Мушкетика. ТЛ: козацькі літописи. «Історія русів» (фрагменти) анонімного автора. Політична і культурна історія України, зображення національного і релігійного гніту.		Учень (учениця): називає перші друковані книги в Україні. Має уявлення про епохи Ренесансу і Бароко. Розуміє місце в українській культурі цього часу постаті І.Вишенського. Пояснює, що таке полемічна література.   Виховання толерантності, почуття патріотизму. Учень (учениця): має уявлення про козацькі літописи, розуміє їхню роль у відтворенні історичного минулого України. Знає час створення «Історії русів». Вміє розповісти історію виникнення твору, прокоментувати фрагменти з нього.   Знає кілька історичних переказів із козацьких літописів.     Розповідає про постаті Б.Хмельницького, І.Мазепи, І.Сірка, зображені у творах.     Виховання поваги до козаків – оборонців України. Осмислення з позицій сьогодення трагічних сторінок давноминулої історії рідного народу.	Постаті І.Федорова, І.Вишенського, П.Могили, Г.Смотрицького,, І.Мазепи, Б.Хмельницького (історія України).   Книжкова графіка ХУІ-ХVІІІ ст.   Музика А.Веделя, М.Березовського, Д.Бортнянського (музичне мистецтво). Живопис І.Рутковича, Д.Левицького, В.Боровиковського (образотворче мистецтво).   Поема І.Франка «Іван Вишенський», вивчена раніше.
Поезія Силабічні вірші у давній українській поезії Касіяна Саковича, Климентія Зинов‘єва, Івана Некрашевича, «мандрованих дяків» (загальний огляд).   Іван Величковський Фігурні (курйозні) вірші (із рукописної книги «Зегар з полузегарком» із зб. «Млеко»). Семен Климовський «Їхав козак за Дунай». Зразок давньої любовної лірики. Світова слава пісні.   ТЛ: фігурний (курйозний) вірш, силабічна поезія.		Учень (учениця): розглядає і пояснює ідейно-художні особливості фігурних віршів І.Величковського. Вміє розрізняти їхню релігійну і світську тематики. Виразно і вдумливо читає вірш С.Климовського, коментує його зміст і версифікаційні особливості. Знає про світову славу пісні С.Климовського. Має загальне уявлення про силабічну поезію.	Пісня «Їхав козак за Дунай» (музика).
Драматургія Час і місце побутування шкільної драми, її роль, виконавці. «Владимир» Ф.Прокоповича – зразок шкільної драми. Роль Києво-Могилянської академії в розвитку театрального мистецтва. Вертеп як вид лялькового театрального дійства. Автори і виконавці вертепу. Його євангельська й етнографічно-побутова основи. Відродження вертепної традиції в наш час. Інтермедіїяк драматичний жанр, їхня тематика, образи.   ТЛ: шкільна драма, вертеп, інтермедія.		Учень (учениця): відтворює знання про шкільну драму, про інтермедію, зокрема драму Ф.Прокоповича. Вміє розповісти про авторів, виконавців і дійових осіб вертепу, його композиційні особливості, зміст вертепного дійства.   Відродження традицій, що уособлюють вселюдські вічні цінності.	Києво-Могилянська академія в історії України (історія України). П.Кальдерон, „Життя – це сон” (зарубіжна література).
Григорій Сковорода «Бджола та Шершень», «Собака і Вовк», «Всякому місту – звичай і права», «Ой пташино жовтобока…», «De libertate», «Вступні двері до християнської добронравності», афоризми (наявні у всій творчості). Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Книга «Сад божественних пісень», «Байки харківські», філософські трактати. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання і «сродну працю». Повчальний характер і художні особливості притч зб. «Байки харківські». Вираження філософських поглядів у науковому трактаті «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу» та в «Розмові п‘яти подорожніх про справжнє щастя в житті». Особливість філософії Г.Сковороди («філософія серця»), її спорідненість з ідеями французьких просвітителів ХVІІІ ст. Тематика віршів, поетичний образ Саду. Гостра критика тогочасного суспільного ладу, його несправедливості («Всякому місту – звичай і права»). Змалювання краси рідної природи («Ой пташино жовтобока…»), проповідь життя, близького до природи. Уславлення свободи як найвищої цінності людини («De libertate»). Використання силабо-тонічної системи віршування. Мелодійність, задушевність поезій. Складання власної музики до своїх віршів. Образне втілення ідеї «сродної праці» («Бджола і Шершень»). Звеличення людського розуму («Собака і Вовк»). Художні особливості байок (прозова мова, особливості композиції, діалогічна форма викладу). Мудрість і лаконізм його афоризмів. Місце Г.Сковороди в українській літературі та світовій філософській думці.   ТЛ: трактат, афоризм.		Учень (учениця): розповідає про життя Г.Сковороди. Вміє проаналізувати зміст поезій «Всякому городу – звичай і права», «De libertate», одну з його байок-притч. Коментує філософський трактат «Вступні двері до християнської добронравності», афоризми митця. Вміє сформулювати власне розуміння і актуальність для сьогоднішнього життя положень філософії Г.Сковороди. Вивчення напам‘ять: «Всякому городу – звичай і права», кілька афоризмів (на вибір). Дає розгорнуту письмову відповідь на проблемне питання з української літератури, уміє скласти власну байку, гумористичну оцінку.     Осмислення важливості для становлення і реалізації себе як особистості ідей самопізнання та гармонії зі світом.	Французькі просвітителі Вольтер, Руссо, Дідро.     Байки Езопа (зарубіжна література).
НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Українська література кінця ХVІІІ – перших десятиліть ХІХ ст. (дошевченківський період) Суспільно-історичні обставини наприкінці ХVІІІ ст. Духовне поневолення нації. Життя народу – предмет художнього зображення. Актуальність фольклорної традиції. Розвиток фольклористики, етнографії. Основні художні напрями (класицизм, романтизм, реалізм). Бурлескна стильова течія. Найвидатніші митці: І.Котляревський, Г.Квітка-Основ‘яненко, М.Шашкевич, Т.Шевченко, П.Куліш, Л.Глібов, Марко Вовчок, Ю.Федькович. Становлення нової української літератури, роль у цьому процесі І.Котляревського. Піднесення театральної справи (Харківський і Полтавський театри). Харківська школа романтиків («Український альманах»). «Руська трійця» в Галичині (альманах «Русалка Дністровая»). Романтична проза М.Гоголя. Становлення української байки (Л.Боровиковський, П.Гулак-Артемовський, Є.Гребінка). Іван Котляревський «Енеїда»(скорочено), «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник». Творчість І.Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. Історія створення «Енеїди». Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній. Бурлескний гумор, народна українська мова. Утвердження народної моралі (картини пекла, раю) в дусі просвітительства. Особливості просвітительського реалізму. Патріотичні мотиви в «Енеїді». Втілення в образах Енея і троянців (Низа і Евріала) волелюбних прагнень українського народу, його високих моральних якостей. Ідея незнищенності українського народу. «Енеїда» як енциклопедія українських звичаїв, побуту, обрядів. Багатство народної мови. Оригінальність віршової форми. Особливості жанру. Місце «Енеїди» серед травестійних обробок поеми Вергілія у світовій літературі. Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» - перший твір нової української драматургії. ЇЇ довготривале сценічне життя. Торжество народної етики. Наталка як уособлення кращих рис української жінки, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя.	(70)	Учень (учениця): знає про суспільно-історичний контекст становлення нової української літератури. Називає найвизначніших письменників цього часу, основні художні напрями. Знає про життя і творчість І.Котляревського. Розуміє його роль у розвитку української літератури, в розвитку національного самоусвідомлення. Аналізує розділи «Енеїди»: початок мандрів Енея – І, 1 – 26; Еней у пеклі – ІІІ, 68 – 130; Еней на березі Тибру – V, 1 – 10; оплакування вбитих – VІ, 89 – 95. Визначає провідні проблеми і мотиви. Характеризує героїв поеми, образ Енея. Висловлює власні міркування про його вчинки і характер. Коментує проблему війни: погляд автора і героїв. Характеризує головну героїню «Наталки Полтавки», інші персонажі п‘єси, аналізує художні засоби розкриття внутрішнього світу Наталки, гумористичні засоби у творі. Робить порівняльну характеристику Миколи і Петра, їхніх життєвих позицій. Пояснює роль і функцію пісень у драмі. Вміє розкрити значення творчості І.Котляревського в українському культурному відродженні. Вивчення напам‘ять: уривок з «Енеїди» (на вибір).   Формування активної життєвої позиції, розвиток уміння відстоювати людську гідність, власні принципи, усвідомлення можливості вибороти власне щастя.	Суспільно-історичні обставини в Україні наприкінці ХVІІІ ст. (історія України).   Вергілій, «Енеїда». Д.Дідро, «Батько родини». Т.Шевченко, «На вічну пам‘ять Котляревському».   Опери М.Лисенка «Енеїда», «Наталка Полтавка» (музика).   Ілюстрації А.Базилевича до «Енеїди» (образотворче мистецтво).
З історії створення п‘єси (полемічна спрямованість на появу «Казака-стихотворца» О.Шаховського). Соціально-побутовий характер конфлікту. Показ духовної та моральної вищості представників трудового народу (Петра, Миколи, Терпилихи) над представниками вищих верств суспільства (Виборним, Возним). Драматургічна майстерність автора. Роль пісні у творі. «Москаль-чарівник» - перший водевіль нової української літератури. Художнє зображення національних характерів (Чупрун, Тетяна, Финтик). Михайло Щепкін у ролі Чупруна. Значення творчості І.Котляревського в українській літературі. Т.Г.Шевченко про І.Котляревського. ТЛ: травестія, пародія, бурлеск, алюзія. Поглиблення знань про силабо-тонічне віршування, драматичний твір. Водевіль.
Григорій Квітка-Основ‘яненко «Конотопська відьма», «Маруся», «Сватання на Гончарівці». Батько української прози, один з перших у Європі «творців людової повісті» (І.Франко). Гуманістичний пафос, християнські ідеали, етнографічне тло творів. Жанрова та тематична класифікація прози Г.Квітки-Основ‘яненка (сентиментально-реалістичні та бурлескно-реалістичні твори). «Маруся» - перша україномовна повість нової української літератури, взірець сентименталізму. Головні персонажі твору – уособлення високих морально-етичних якостей простої людини. Картина життя українського суспільства за часів Великої Руїни в «Конотопські відьмі». Іронія і сатира в ній, поєднання реалізму і фантастики. Драматургія Г.Квітки-Основ‘яненка («Сватання на Гончарівці»). Жанрова своєрідність твору – ознаки комічної опери, сатиричної комедії, водевіля. Майстерне відображення побуту і звичаїв українського народу. Гумористичне змалювання стосунків між Уляною та Стецьком. Драматургічна майстерність автора у п‘єсі. Т.Шевченко та І.Франко про значення творчості Г.Квітки-Основ‘яненка.   ТЛ: літературний напрям, течія, поняття про сентименталізм, реалізм.		Учень (учениця): знає основні віхи життя і творчості письменника. Розуміє причини написання перших творів російською мовою і необхідність його виступів на захист рідної мови. Має уявлення про художні засоби сентименталізму, християнські ідеали повісті «Маруся». Вміє коментувати зміст «Конотопської відьми», виокремити і пояснити художні засоби сатиричного зображення персонажів, елементи реалізму і фантастики, схарактеризувати роль оповідача.   Аналізує ідейний зміст,образи, драматургічну майстерність у п‘єсі «Сватання на Гончарівці». Оцінює значення Г.Квітки-Основ‘яненка для розвитку української культури і духовності. Усвідомлення необхідності соціально активної позиції в житті. Уміє складати невеликий гумористичний твір (у віршованій чи прозовій формах) на шкільну тематику, виконує творчі роботи типу характеристики персонажа з літературного твору з вираженням власного ставлення до нього, дає порівняльну характеристику персонажам.	Україна під час Великої Руїни (історія України).   В.Тропінін, «Дівчина з Поділля» (образотворче мистецтво).
Література українського романтизму Ідейно-художні особливості романтизму. Поглиблення бачення розбіжності між ідеалом і дійсністю. Зв‘язок із національним рухом. Поети-романтики: Петро Гулак-Артемовський, «Рибалка»; Євген Гребінка, «Українська мелодія»; Микола Костомаров, «Соловейко»; Віктор Забіла, «Соловей»; Микола Петренко, «Небо». Найпоширеніші жанри і мотиви романтичної поезії (балада, літературна поема, романс, пейзажна поезія, епічна поема). Змалювання нещасливого кохання в баладі Г.Артемовського «Рибалка». Поетизація почуттів і переживань ліричного героя в романсовій ліриці Є.Гребінки («Українська мелодія»), М.Костомарова («Соловейко»). Мотиви туги, роздуми над людською долею («Соловей» В.Забіли, «Небо» М.Петренка). Мелодійність творів, популярність як народних пісень. Маркіян Шашкевич, «Веснівка» Зачинатель нової української літератури на західних землях. Роль «Руської трійці» у національному духовному відродженні. Значення романтизму для нового етапу розвитку слов‘янських літератур. Альманах «Русалка Дністровая» як маніфест національного відродження на західноукраїнських землях. Висока оцінка альманаха І.Франком. Фольклорні мотиви у «Веснівці» М.Шашкевича, змалювання краси рідної природи, образотворчі засоби поезії.   ТЛ: романтизм, елегія, романс.		Учень (учениця): вміє визначити головні мотиви поезій, прокоментувати їх у зв‘язку з художніми особливостями і народнопісенною лірикою. Знає про М.Шашкевича, про «Руську трійцю», має уявлення про альманах «Русалка Дністровая». Вивчення напам‘ять: одну з поезій (на вибір).   Усвідомлення того, що романтик – духовно багата, творча людина. Виховання шанобливого ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові і поваги до батьків. Краса вірності в коханні.	Зарубіжні романтики В.Скотт, Дж.Байрон, П.Шеллі, В.Гюго, Г.Гейне, Е.Т. Гофман, А.Міцкевич, Ю.Словацький (зарубіжна література).   М.Глінка. Романси (музичне мистецтво). Романтичний живопис Г.Світлицького, М.Самокиша, А.Мокрицького (образотворче мистецтво).
На вибір Іван Вагилевич, «Мадей». Український поет, фольклорист, перекладач. Фольклорні мотиви, гіперболізація в зображенні героя, трактування проблеми вождя і народу в баладі «Мадей». Яків Головацький, «Два віночки». Життєвий шлях поета, фольклориста. Народнопоетичний мотив вічної розлуки закоханих, образи поезії «Два віночки».		Учень (учениця): має загальне уявлення про поезію І. Вагилевича та Я. Головацького.   Виховання любові до уснопоетичної творчості українців.
Микола Гоголь «Вечір проти Івана Купала». Літературна діяльність М.Гоголя, її значення для української культури. Вираження глибин національного духу у творчості Гоголя. Український фольклор – джерело творів митця української тематики. Романтична умовність оповідання «Вечір проти Івана Купала». Зв‘язок із «нечистою силою» як метафора злодіяння.		Учень (учениця): знає біографію М.Гоголя, має уявлення про його основні твори. Розуміє місце творчості письменника на порубіжжі культур двох народів – українського і російського. Розуміє культурно-історичні обставини, що впливали на мовний вибір письменника. Знає думку Т.Шевченка про М.Гоголя. Вміє переказувати зміст оповідання, пояснює його зв‘язок з фольклором, етичними уявленнями українського народу. Розкриває моральні мотиви твору і його ідейний зміст. Вміє визначати основне у сюжеті твору, формулює провідну думку, виражену в ньому.   Усвідомлення того,що Україна – країна визначних мистецьких талантів, що зробили великий внесок у культуру інших народів. Формування переконання, що чистота душі, остереження гріха – Божий і людський заповіти.	Т. Шевченко, «Гоголю». М.Гоголь у контексті зарубіжної літератури. Українська народна обрядовість (музика).
На вибір Становлення нової української байки. Байка – один з найпопулярніших жанрів нової української літератури початку ХІХ ст., її характерні ознаки. Роль творчості українських байкарів, гуманістів-просвітителів П.Гулака-Артемовського, Є.Гребінки, Л.Боровиковського, П.Білецького-Носенка у становленні нової української байки. Її жанрова різноманітність (байки-казки, байки-приказки тощо). Петро Гулак-Артемовський «Пан та Собака». Перший байкар-класик нової української літератури. Започаткування байки-казки («Пан та Собака»), її спорідненість із байкою І.Красіцького «Пан і Пес». Глибоке співчуття безправному селянству, осуд деспотизму і сваволі панів. Оспівування прагнення людини до волі в байці-мініатюрі «Дві пташки в клітці». Євген Гребінка «Ведмежий суд». Педагогічна і видавнича діяльність письменника, його участь у викупі Т.Шевченка з кріпацтва. Збірка байок «Малороссийские приказки». Критика несправедливості кріпосницького суду («Ведмежий суд»). Віл як невинна жертва сваволі й користолюбства суддів. Мотиви моральної вищості простого народу над панством («Пшениця»). Висока оцінка І.Франком байкарської майстерності Є.Гребінки. Левко Боровиковський «Суд». Збірка «Байки й прибаютки Левка Боровиковського». Просвітительський характер байок, побутова тематика. Використання в байці «Суд» народного анекдоту про винесення суддею безглуздого присуду на користь хабарника. Чіткість композиції, лаконізм, дотепність байок Л.Боровиковського.		Учень (учениця): знає, яку роль зіграли Л.Боровиковський, Є.Гребінка, П.Гулак-Артемовський у становленні нової української байки, аналізує їхні байки, розкриває алегоричний зміст.   Усвідомлення необхідності в нашому житті дотепного, гумористичного слова, доброзичливого ставлення до людини, осудження несправедливості в житті.	Байки Езопа, Лафонтена, І.Красіцького, І.Крилова (зарубіжна література).
Тарас Шевченко „До Основ’яненка”, «На вічну пам‘ять Котляревському», „Перебендя”, «Думка» («Нащо мені чорні брови…»), «Причинна», «Лілея», «Гайдамаки», «Назар Стодоля», „Три літа” „Як умру, то поховайте...”, «Великий льох», «Чигрине, Чигрине…», «Стоїть в селі Суботові…», «Сон» («У всякого своя доля…»), «Кавказ», «І мертвим, і живим, і ненародженим…», «Єретик», «Катерина», «Наймичка», «Сон» («На панщині пшеницю жала…»), «Марія», «У нашім раї на землі…», «Садок вишневий коло хати...», «Сонце заходить, гори чорніють...», „Зацвіла в долині...”, «Росли укупочці, зросли…», «Якби зустрілися б ми знову…», «Ликері», „Лічу в неволі дні і ночі...”, «Один у другого питаєм…», „Художник”, „Доля”, „Муза”, „Слава”, «Чи ми ще зійдемося знову?», «Ісаія. Глава 35», «Подражаніє ІІ псалму», «Неофіти», «Доля», «І Архімед, і Галілей…» Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Його виняткове значення. Життєвий і творчий шлях письменника, основні періоди творчості.   Рання творчість, її тематика. Перше видання «Кобзаря» (1840 р.), його оцінка тогочасною критикою. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів. Вісь неперервності історичного часу («До Основ‘яненка», «На вічну пам‘ять Котляревському», «Думка» («Нащо мені чорні брови…»). Умовність у баладі, тривога за жіночу долю («Причинна», «Лілея»). Засоби художньої виразності, ліричні відступи, багатство звукової організації вірша, його мелодійність, народні образи-символи. Образ народного співця-кобзаря («Перебендя»).   ТЛ: елегія, поглиблення поняття про лірику й ліро-епіку.   Історична тема в ранній творчості Т.Шевченка. Поема «Гайдамаки». Гармонійне поєднання романтичного і реалістичного у змалюванні головних героїв (Максима Залізняка, Гонти, Яреми, Оксани). Складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення. Повсталий народ як герой поеми. Одна з її головних ідей – «крила» особи (злитість її боротьби за щастя із боротьбою свого народу (образ Яреми). Необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле. Заклик до єднання слов‘янських народів.	(25)	Учень (учениця): знає біографію і основні віхи творчості поета. Розуміє його життєвий подвиг в умовах підневільного становища нації в першій половині ХІХ ст. Вміє розрізняти лірику й ліро-епіку, визначити жанр твору. Розрізняє елементи, що посилюють емоційну напругу елегії (думки) та балади. Виразно читає поезії, коментує їхній ідейно-художній зміст.     Учень (учениця): розглядає і вміє прокоментувати окремі фрагменти з «Гайдамаків» («Вступ», «Конфедерати», «Червоний бенкет», «Бенкет у Лисянці», «Епілог», «Гонта в Умані», «Передмова»). Вміє визначати основні сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини. Характеризує героїв поеми (Ярема, Гонта, М.Залізняк). Вивчення напам‘ять: фрагмент (на вибір).   Усвідомлення того, що здобуття незалежності – ідеал історичного розвитку нації, осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами, історичного примирення народів.	Т.Шевченко, «Тополя» (1839), «Автопортрет» (1840), «Будинок І.Котляревського в Полтаві» (1845).   Балади В.Жуковського, А.Міцкевича (зарубіжна література). Романтичний герой у зарубіжній літературі (М.Лермонтов, «Мцирі»). Пісні на слова Т.Шевченка (музика).     М.Лисенко, «Літа орел» (музика). В.Касіян, М.Дерегус, І.Їжакевич. Ілюстрації до поеми «Гайдамаки».   Невідомий художник, «Портрет Максима Залізняка», «Іван Гонта». М.Зінов‘єв, «Гонтта в Умані» (образотворче мистецтво).
Історична соціально-побутова драма «Назар Стодоля».Особливість конфлікту. Багатогранність у змалюванні характерів драми (Назар, Галя, Гнат Карий). Відтворення народних звичаїв та обрядів. Поєднання ліричних і гумористичних сцен.   Поезія періоду трьох літ. Художнє відтворення змін у світогляді митця в поезії «Три літа», «Як умру, то поховайте...» як один із найдосконаліших зразків світової політичної лірики.   Національна проблематика у творчості Т.Шевченка періоду «Трьох літ». «Чигрине, Чигрине...», «Великий льох», “Стоїть в селі Суботові…” Глибокі роздуми поета про минуле і майбутнє України («Чигрине, Чигрине...»). Епізод культурної історії (проведення археологічних розкопок російськими в