Проблеми кримінальної відповідальності

Навчальний посібник

 

Київ – 2013

УДК 343.2

ББК 67.9(4Укр.)308

К 95

 

Рекомендовано до друку Навчально-методичною радою

Національної академії прокуратури України

(протокол від 9 липня 2013 року № 54)

 

 

Рецензенти:

Литвак О.М. – член-кореспондент Національної академії правових наук України, державний радник юстиції України,доктор юридичних наук, професор (Національна академія прокуратури України);

Савченко А.В. – доктор юридичних наук, професор (Національна академія внутрішніх справ).

 

Куц В.М.

Проблеми кримінальної відповідальності: навч. посіб. / В.М. Куц. – К.: Національна академія прокуратури України, 2013 –... с.

ISBN

У посібнику висвітлено основні сучасні проблеми кримінальної відповідальності в Україні та деякі аспекти прокурорської діяльності, пов’язані з її застосуванням. Цей навчальний посібник може бути корисним магістрантам Національної академії прокуратури України, програмою підготовки яких передбачено відповідний спецкурс, магістрантам інших навчальних закладів, а також науково-педагогічним працівникам, які досліджують кримінально-правову проблематику.

 

УДК

ББК

 

 

ISBN ______________

© Куц В.М., 2013;

© Національна академія прокуратури України, 2013

ЗМІСТ

 

ВСТУП.. 9

РОЗДІЛ І

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У МЕХАНІЗМІ ПРОТИДІЇ КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ... 13

1.1. Кримінальне правопорушення та його види. 13

1.1.1. Поняття і зміст кримінального правопорушення. 13

1.1.2. Класифікація кримінальних правопорушень. 18

1.1.3. Проблема виокремлення в законодавстві України кримінального проступку 19

1.2. Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики модифікованих кримінальних правопорушень. 22

1.2.1. Незакінчене кримінальне правопорушення, що тягне за собою кримінальну відповідальність, та правова природа добровільної відмови від доведення його до кінця. 22

1.2.2. Співучасть у кримінальному правопорушенні та причетність до його вчинення. 24

1.2.3. Множинність кримінальних правопорушень та її форми. 47

1.3. Місце кримінальної відповідальності в механізмі протидії кримінальним правопорушенням.. 74

1.3.1. Загальна характеристика механізму протидії кримінальним правопорушенням (загально-соціальна та спеціальна протидія) 75

1.3.2. Кримінальна відповідальність – головний засіб спеціальної протидії злочинності 83

Додаткова література для самостійної роботи ………………………...89

Питання для самоконтролю ……………………………………….......... 90

 

РОЗДІЛ 2

ЗМІСТ ТА ФОРМА КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, ПІДСТАВА Й УМОВИ ЇЇ НАСТАННЯ ТА МЕХАНІЗМ ЗАСТОСУВАННЯ …………………………………………………………. 91

2.1. Проблемні аспекти правової характеристики кримінальної відповідальності 91

2.1.1. Проблемні питання доктринального та законодавчого визначення кримінальної відповідальності 91

2.1.2. Позитивна та ретроспективна кримінальна відповідальність 95

2.1.3. Зміст кримінальної відповідальності та її співвідношення з іншими кримінально-правовими заходами. 97

2.1.4. Проблема визначення початку й закінчення (темпоральні межі) кримінальної відповідальності 102

2.2. Форма кримінальної відповідальності 103

2.2.1. Дискусійні аспекти поняття форми кримінальної відповідальності 103

2.2.2. Перспективи вдосконалення форм кримінальної відповідальності в контексті реформування кримінальної юстиції в Україні 107

2.3. Підстави й умови настання кримінальної відповідальності 110

2.3.1. Філософське та кримінально-правове обґрунтування підстави настання кримінальної відповідальності 110

2.3.2. Склад злочину та його кримінально-правове значення. 111

2.3.3. Умови настання кримінальної відповідальності 128

2.4. Механізм застосування кримінальної відповідальності та роль прокуратури в його реалізації 130

2.4.1. Притягнення особи до кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні 130

2.4.2. Покладання кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні 131

2.4.3. Реалізація кримінальної відповідальності та роль прокуратури у її здійсненні 132

Додаткова література для самостійної роботи …..…………………..131

Питання для самоконтролю …………………………………………… 134

РОЗДІЛ 3

ПОКАРАННЯ ЯК ФОРМА КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, ЙОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА КОРЕГУВАННЯ.. 138

3.1. Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики покарання 138

3.1.1. Правова природа покарання та проблема визначення його сутності та змісту. 138

3.1.2. Проблема визначення мети покарання. 147

3.2. Система покарань за КК України. 160

3.2.1. Проблемні аспекти визначення та побудови системи покарань 160

3.2.2. Проблемні аспекти визначення основних і додаткових покарань та перспективи їх законодавчої оптимізації 173

3.3.Загальні засади призначення покарання. 181

3.3.1. Теоретико-прикладні проблеми загальних засад призначення покарання 181

3.3.2. Принципи призначення покарання. 185

3.3.3. Обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. 191

3.4. Особливості окремих випадків призначення покарання. 197

3.4.1. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті 197

3.4.2. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом 206

3.4.3. Призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання. 210

3.4.4. Призначення покарання за сукупністю злочинів. 217

3.4.5. Призначення покарання за сукупністю вироків. 224

3.5. Корегування призначеного покарання. 230

3.5.1. Кримінально-правова природа та види корегування призначеного покарання. 230

3.5.2. Заміна покарання більш м’яким. 234

3.5.3. Пом’якшення призначеного покарання. 240

Додаткова література для самостійної роботи …..…………………..241

Питання для самоконтролю …………………………………………….242

РОЗДІЛ 4

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ.. 244

4.1. Загальна характеристика звільнення від покарання. 245

4.1.1. Поняття та кримінально-правова природа звільнення від покарання 245

4.1.2. Види звільнення від покарання та юридичний склад його здійснення 248

4.2. Характеристика окремих видів звільнення від покарання. 251

4.2.1. Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74 КК України) 252

4.2.2. Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 5 ст. 74 КК України) 254

4.2.3. Звільнення від покарання за хворобою (ч. 2 ст. 84 КК України) 255

4.3. Звільнення від відбуванняпокарання. 257

4.3.1. Поняття, кримінально-правова природа та перспективи оптимізації законодавчого визначення звільнення від відбування покарання. 257

4.3.2. Юридичний склад звільнення від відбування покарання та його види 258

4.4. Характеристика окремих видів звільнення від відбування покарання 261

4.4.1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням. 261

4.4.2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років. 268

4.4.3. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. 269

4.4.4. Умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання 272

4.4.5. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. 275

4.4.6. Звільнення від відбування покарання через хворобу. 278

4.4.7. Звільнення від відбування покарання на підставі актів амністії та помилування. 282

Додаткова література для самостійної роботи …..…………………..283

Питання для самоконтролю ……………………………………………284

РОЗДІЛ 5

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 286

5.1.Проблемні аспекти загальної кримінально-правової характеристикизвільнення від кримінальної відповідальності 286

5.1.1. Поняття та правова природа звільнення від кримінальної відповідальності 286

5.1.2. Класифікація проявів звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності 290

5.2. Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності 292

5.2.1. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. 292

5.2.2. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням учасників кримінально-правового конфлікту. 294

5.2.3. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки. 304

5.2.4. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки. 306

5.2.5 Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності 309

5.3. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності в контексті ідеї відновного правосуддя та проблемні аспекти прокурорської діяльності у цій сфері ………………………………… 313

 

Додаткова література для самостійної роботи …..…………………319

Питання для самоконтролю …………………………………………..320

ВСТУП

Одна з найважливіших функцій держави – протидія кримінальним правопорушенням. Зміст такої протидії складають загально-соціальні та спеціальні засоби запобігання кримінальним правопорушенням і правового реагування на факти їх вчинення. Сфера застосування загально-соціальних заходів такої протидії називається загальною протидією кримінальним правопорушенням, а використання спеціальних правових та кримінологічних засобів впливу на суб’єктів їх вчинення є спеціальною протидією.

Вирішальна роль у спеціальній протидії кримінальним правопорушенням належить кримінально-правовому реагуванню на їх вчинення, найбільш поширеною формою якого є кримінальна відповідальність.Деякі інші заходи такого реагування, що перебувають за межами кримінальної відповідальності, зокрема, звільнення від кримінальної відповідальності, примусові засоби виховного та медичного характеру, що застосовуються до неосудних та осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності, спеціальна конфіскація тощо застосовуються у виняткових випадках, тому поки що відіграють другорядну роль у процесі реагування на вчинення кримінальних правопорушень. Тож кримінальну відповідальність можна вважати головним засобом спеціальної протидії кримінальним правопорушенням.

Цілком слушно кримінальна відповідальність визнається й головним методом кримінально-правового регулювання відповідних правовідносин. З огляду на це серед сучасних проблем кримінального права, особливо практичного спрямування, переважають проблемні аспекти саме кримінальної відповідальності. До традиційних, «вічних» її проблем останнім часом приєдналися й нові для України проблемні теми, зокрема, щодо підстав та форм відповідальності за кримінальні проступки, щодо встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб, щодо кримінально-правової природи звільнення від покарання та корегування призначеного покарання, щодо співвідношення звільнення від кримінальної відповідальності та відмови від її застосування тощо. Це пояснює, чому переважна більшість матеріалу, викладеного в посібнику, стосується проблематики, безпосередньо пов’язаної саме з кримінальною відповідальністю.

Але не менш важливими як у теоретичному, так і в практичному сенсі є проблемні аспекти кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення, адже склад такого правопорушення, якщо воно проявляється у виді злочину, і є підставою настання кримінальної відповідальності. Донедавна поняттям «кримінальне правопорушення» в теорії кримінального права та практиці протидії злочинності майже не користувалися. Його повністю заміняли поняття «злочин», «суспільно-небезпечне діяння, передбачене Кримінальним кодексом України»
(КК України) тощо. На офіційному рівні поняття «кримінальне правопорушення» почало вживатися з часу затвердження Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008 Концепції реформування кримінальної юстиції України. Крім іншого, у цьому документі визначено дві форми кримінального правопорушення: злочин та кримінальний проступок, що обумовлює необхідність вирішення на доктринальному та практичному рівнях проблеми визначення кримінального проступку, його кримінально-правового складу, класифікації проступків, засобів реагування на їх вчинення та їх законодавчого визначення тощо. Використовується поняття кримінального правопорушення і в новому Кримінальному процесуальному кодексі України (КПК України).

Кримінальне правопорушення розглядається в посібнику не лише з традиційних теоретичних позицій як суспільно небезпечне діяння, заборонене законом про кримінальну відповідальність, а також як конфлікт, що проявляється у протиправному спричиненні одним із його учасників суттєвої шкоди іншому або створенні загрози спричинення такої шкоди, правовим наслідком чого є кримінальна відповідальність або інші засоби кримінально-правового реагування. Такий підхід до вирішення проблеми відповідає сучасним уявленням про правопорушення та закладає підвалини для пошуку більш ефективних соціально-правових засобів реагування на їх вчинення, а також вдосконалення існуючих, зокрема, кримінальної відповідальності.

Кримінальна відповідальність у посібнику трактується як засудження особи обвинувальним вироком суду за вчинення нею кримінального правопорушення із обмеженням чи позбавленням її певних можливостей
або без такого обмеження (позбавлення). Її зміст утворюють: обов’язкова ознака – засудження суб’єкта за вчинення правопорушення, та
факультативна – позбавлення або обмеження його можливостей, яке, зазвичай, зводиться до покарання.

Визначення змісту кримінальної відповідальності дає можливість встановлення співвідношення між нею та іншими засобами кримінально-правового реагування, такими як звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до певних категорій осіб, спеціальна конфіскація тощо.Це співвідношенняхарактеризується тим, що вони, по-перше, є видами певного роду, а саме: державно-правового реагування на вчинення кримінального правопорушення; по-друге, співвідносяться як суміжні, а не тотожні явища; по-третє, співвідносяться як частини цілого.

Останнім часом у світі набуває поширення так зване відновне правосуддя як альтернатива традиційному каральному правосуддю. Воно ґрунтується на примиренні учасників кримінально-правового конфлікту, що зумовлює в окремих випадках звільнення від притягнення та від застосування кримінальної відповідальності. Запровадження такого правосуддя вимагає нових підходів до здійснення традиційних прокурорських функцій та відповідних змін професійної правосвідомості прокурорів.

Мета посібника – інформаційне забезпечення однойменного спеціального курсу, який є складовою процесу підготовки магістрів у Національній академії прокуратури України. У ньому висвітлюється широке коло проблем кримінальної відповідальності в Україні, розв’язуючи які, магістранти поглиблять знання у цій сфері, а також це сприятиме напрацюванню ними практичних професійних умінь і навичок.

Глибокі знання теорії кримінального права, вміння застосувати на практиці відповідні положення закону про кримінальну відповідальність є необхідною складовою професіограми прокурора. Кваліфікований прокурор повинен розуміти природу кримінально-правових явищ, особливо таких, як кримінальне правопорушення та кримінальна відповідальність як основний засіб кримінально-правового реагування на факти вчинення таких правопорушень.

У посібнику відображено сучасний стан проблематики, що стосується інституту кримінальної відповідальності. Його зміст переважно відповідає тематичному плану спецкурсу. Виняток становить лише тема спецкурсу «Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх», яку не відображено у цьому посібнику через те, що їй присвячено самостійне однойменне видання, підготовлене на кафедрі кримінального права Академії.

Перелік рекомендованих джерел інформації в цьому посібнику не наводиться з огляду на те, що такі переліки містяться у відповідному навчально-методичному комплексі.

РОЗДІЛ І