Козацькі походи на Крим та Туреччину кінця 16 – початку 17 ст.

Кінець 16 – початок 17 ст. – період найгероїчніших походів козаків. Для цього періоду характерним є велика кількість морських походів. Об’єктом походів було завоювання Чорноморського узбережжя й Криму. Мета: поживитися на кошти багатих турків, реванш татарам за їхні набіги на укр. землі.

Влітку 1606 р. козаки здобу фортецю Варну в Болгарії. Вже восени 1608 р. запорожці здобули Перекоп, а невдовзі турецькі фортеці –Ізмаїл, Акерман та Кілію.

Справжнє потрясіння султанського двору спричинила морська експедиція козаків 1614 р. – зруйнувала малоазійські міста Синоп і Трапезунд. В 1615 р. козаки спалли місцевість між Мізерною й Архіокою, т.зв. передмістя Константинополя, а гирлі Дунаю розбили турецький флот і взяли в полон турецького генерала. В 1616 р. здобули Кафу, головний торг невільниками, і визволили багато бранців.

Успіхи в походах вплинули на ріст козаччини на волості. Збільшилась кількість «непослушних», що звали себе козаками, не визнавали польської адміністрації і вибирали свою старшину на запорозький лад.

Також козаки на боці Польщі взяли участь у Хотинські війні 1621 р. проти Туреччини. По її завершенні було підписано мир між Річчю Посполитою та Туреччиною. Завдяки Хотинській війні Польща з допомогою козаків відвернула загрозу втратити чималі території. Перша перемога над турецькою армією, здобута в суходільних боях, мала величезне міжнародне значення. Вона спростувала думку про непереможність Туреччини і зумовила спалах визвольної боротьби підкорених туркам народів.