Розвиток цехового ремесла в 14 – пер. пол. 17 с

Вже в 13 ст. Львів був не лише політичним, а й економічним центром з розвиненим ремеслом і торгівлею. Саме в 13 ст. у Львові поселилися вірмени, які були добрими ремісниками. У найстарішій міській книзі, яка дійшла до нас, написаній після пожежі 1381 р., згадується чимало професій і прізвищ львівських ремісників. Цей список свідчить, що у Львові наприкінці 14 ст. були 23 ремісничі професії. Першу згадку про існування ремісничих організацій ми знаходимо у документі від 15 серпня 1386 р. В той день староста Андрій іменем Володислава Опольського надав шевцямПеремишля привілеї, які мали шевці Львова. Отже, тоді у місті вже існувало братство шевців.

 Як повідомляє Ярослав Кісь у міських книгах другої половини 16 ст. зустрічаються згадки про нові ремісничі професії: шапкарів, ливарників, зброярів, колодії і столярів. Поділ існуючих і утворення нових цехів, виділення окремих ремісничих професій свідчить про вдосконалення дрібного виробництва, зростання продуктивних сил, розширення внутрішнього і зовнішнього ринків, вдосконалення виробничої техніки, підвищення якості продукції. Однак у той час ще багато зустрічається випадків, коли до окремих цехів належать ремісники споріднених професій.

Також в 16 ст. у Львові утворюються нові цехи. У 1530 р. організувався цех золотарів разом з ливарниками та художниками, а у 1539 р. – цех токарів. В 1579 р. у Львові було вже 20 цехів.

Про дальший суспільний поділ праці та зростання продуктивних сил свідчить поділ старих і поява нових цехів у кінці 16 – на початку 17 ст. У 1578 р. утворився спільний цех цирульників, токарів, гребеня рів і мотузників, у 1585 р. – столярів, у 1590 р. – шапкарів, у 1595 р. – малярів, у 1600 р. – утворили окремий цех золотарів, у 1616 р. – котлярі і в 1617 р. – сідлярі відокремились від римарів. Спеціалізація ремесел підвищувала продуктивність праці, поліпшувала якість продукції, сприяла дальшому суспільному розподілові праці між окремими ремісничими професіями.

Початок 17 ст. – період розквіту цехового ремесла у Львові, адже налічувалося близько 2 тис. цехових ремісників

 ***Найстаріші згадки про ремісничі організації у Львові належать до другої половини 14 ст. Про те якими вони були детальну інформацію подають цехові статути. На цехову організацію дрібного виробництва впливало натуральне господарство, вузькість і замкненість ринку у феодальному суспільстві.