Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розвиток української культури в першій половині 17 ст.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Освіта. На поч. XVII ст. братські правосл. школи Львова, Києва, Луцька взяли на себе роль нац..-культ. просвітницьких закладів. 1а братська школа - відкрита у Львові в 1585 р. У 1615 р. - братська школа у Києві. Викладання предметів у школах велося рідною мовою, могли вчитись всі бажаючі, незал. від походж. або соц. стан. У 1631р. архімандрит Києво-Печерської Лаври Петро Могила заснував при лаврі школу вищого типу, яку через рік було об’єднано з Київською братською школою і названо Києво-Могилянською колегією (з 1701 р. – Київська академія). Ця школа, зберігаючи національні традиції, прийняла програму і методи зх.-европ у-тетів. Викладання велося латин. мовою. Курс навчання - 12 р. В академії було 8 класів, а к-сть предметів перевищувала 30. Осн. навчання склад. «7 вільних наук», які поділялися на «тривіум» (граматика, риторика, діалектика) і «квадріум» (арифметика, геометрія, астрономія, музика). Усі вищі науки в К-М академ., як і скрізь у Зх Європі, виклад. лат. Проте дбали тут і про належне знання укр.мови. Нею писалися літ. твори і наук. трактати, вірші, літописи тощо. КМа довгий час була єдиним вищим всестановим навч.закладом Укр.і всього православного світу. Книгодрукування. Важливим осередком нац. культ. на Наддніпр. на поч. XVII ст. стала Києво-Печер. лавра, її архімандрит Є. Плетенецький заснував друкарню і видав у 1616-1624 рр. кілька значних творів, до яких написав передмови. Гол. друкарем у Лаврі був Памбо Беринда, який вніс значний вклад у роз-к науки і мистецт. Він підготував 1й друк. укр. словник. Став одним із зачинателів шкільної драми. Література. Наприкін. XVI – 1й пол.. XVII ст. -розвиток полемічної літ., спрямованої проти полонізації укр. нар., насадження католицизму та унії. Одним з найвідоміших письм.-полемістів - ректор Острозької школи Герасим Смотрицький - трактат «Ключ царства небесного» (1587 р.), у якому лунало звернення до укр. та білорус. народів стати на захист нац. традицій. Значне місце в укр. полем. літ. кін. XVI ст. - Стефану Зизанію, Мелетію Смотрицькому. Вершина - творчість Івана Вишенського. У своїх посланнях з Афону в Україну («Послание до всех обще в Лядской земли живущих», «Обличение диавола-миродержца» та ін.) він різко виступав проти пол.- катол. реакції. У 1621 р. митрополит Іов Борецький - трактат «Протестація», суть: укр. та білорус. народи мають право на свою церкву та віру; не можна насильно насаджувати унію, переслідувати та пригнічувати православних у РП. - велике значення для визвольного руху укр. народу. Архітектура і живопис кін. XIV-1й пол.. XVII ст. : традиції мист. попер. епохи. + нові елементи. Виникають замки цілком побудовані з каменю або цегли, підсилені мурованими вежами, бійницями для обстрілу підступів до стін. Подібне оборонно-замкове буд-во було зумовлене боротьбою з Ордою. В образотворче мист. активно проник. нар. мотиви. До кращих зразків тогочасного малярства відносяться сюжети композиції «Різдва-Христового» й «Успіння Богородиці», стінопису Кирилівської церкви в Києві (XIV ст.) та ін. Найхарактерн. особливістю малярства - розпис іконостасів. Митці малювали переважно на липових дошках, дбаючи про виразність картин, їх простоту та ідейний зміст. Центрами живопису були Києво-Печерська лавра, а також міста Львів, Перемишль та інші. Плідно працювали в Україні художники-графіки. Які майстерно оформляли книги графічними мініатюрами. Розвиток нар. творчості укр. відбув. на основі давньорус. фольклор. традицій. Нар. мовою творилися пр ислів’я приказки, казки тощо. Незваж. на переслідуванні з боку церкви, зберіг. нар.обряди: колядування, щедрування, свято Купала та ін.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2024-06-27; просмотров: 10; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.218.135.227 (0.007 с.) |