Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.

У розвитку первісного суспільства виділяють наступні етапи, що відповідають домінуючому матеріалу та технології виготовлення знарядь праці:

І. Кам’яний вік ^[14] (3 млн. років тому – кінець 3 тис. до н.е.):

- палеоліт – давній кам’яний вік - 3 млн. років тому –12 тис. до н.е.;

- мезоліт – середній кам’яний вік – 12 - 8 тис. до. н.е.;

- неоліт – новий кам’яний вік – 8-3 тис. до. н.е.;

ІІ. Мідно-кам’яний вік (енеоліт) – 4-3 тис. до. н.е.;

ІІІ. Бронзовий вік – 3 – 2 тис. до. н.е.;

ІV. Залізний вік – 2 -1 тис. до. н.е.

Палеоліт – найдовший і найважчий період (включає льодовиковий період, що тривав з 35-12 тис. років до н.е.).

Характерні риси:

- перетворення передлюдини^[15] в Homo sapiens (людину розумну): виникли релігійні вірування (у палеоантропів 200 тис. років тому); членороздільна мова (у неоантропів 40 тис. років тому)[16];

- видобуток та збереження вогню;

- виникнення та еволюція знарядь праці – від палки до примітивних мікролітів (кам’яні відщепи, пластини) та списометалок; основними матеріалами, з яких вироблялись знаряддя праці були камінь, кістка, ріг; кількість видів знарядь праці досягала 100 одиниць;

- поява постійного (стаціонарного) житла, яке нагадувало курінь, вкритий шкірою тварин, а також ділянок, де вироблялись знаряддя праці, вогнищ, ям-сховищ;

- головні заняття – загінне полювання громадою на крупних тварин (мамонт, зубр, носоріг, лось, бик, олень, кінь), рибальство, збиральництво.

Мезоліт – починається після льодовикового періоду.

Характерні риси:

- після вимирання мамонтів людина повинна була полювати на більш дрібну і спритну здобич, що сприяло виникненню механічної зброї дистанційної дії (лук і стріли, риболовецькі вудочки та гарпуни), з’явилися гачки, тенета, - все це дозволило отримувати їжу в більшій кількості; великого розвитку набуло річкове збиральництво (ловля молюсків, раків);

- виробництво мікролітів набуло досконалості – з’явились так звані «геометричні мікроліти»^[17], а також макроліти^[18];

- відбулося приручення тварин, в першу чергу собаки, бика, свині;

- виникли перші податки[19]: первісні люди одну шкуру лишали собі, а іншу віддавали вождю;

- виникли перші види транспорту – дерев’яні плоти, човни (видобувалися зі стовбурів дерев).

Неоліт

Характерною рисою цього періоду є грандіозна перебудова всієї системи життя тогочасного людства, відома під назвою «Велика неолітична революція». Це був стрімкий перехід від привласнюючого (мисливство, рибальство, збиральництво) до відтворюючого господарства, головними особливостями якого стали:

- доместикація (формування стада свійських тварин у складі рогатої худоби і свині);

- поява стаціонарних поселень міського типу, міст-держав[20];

- утворення сусідської общини замість кровно-родової і виникнення інституту общинної власності;

- вирощування кількох видів пшениці, а також ячменю (спочатку ріллю обробляли дерев’яною мотикою з гострим кістяним наконечником, пізніше – ралом за допомогою тяглової сили худоби; зерно мололи кам’яними жорнами);

- розвиток общинного ремесла (вдосконалення зброї та техніки обробки каменю (шліфування, свердління, пиляння), започатковано виробництво керамічного посуду; винайдення прядіння і ткацтва (винайдено перший ткацький верстат);

- різкий розвиток водного і наземного транспорту: колесо (4 тис. років до н.е.), лижі, сани, вози;

- зростання чисельності населення (з 2 млн. осіб у 12 тис. до н.е. до 80 млн. осіб у 4 тис. до н.е.).

Таким чином неолітична революція запровадила появу нових форм господарювання та у зв’язку з цим відбулося два великих суспільних поділи праці [21]:

1. зародження скотарства^[22] та землеробства;

2. виокремлення ремесла^[23] із сільського господарства.

Наслідком неолітичної революції стала підвищена продуктивність праці, тобто поява надлишкового продукту (понад життєво-необхідний мінімум) і, таким чином, з’явився регулярний обмін, розвиток якого, в свою чергу, стимулював формування крупних об’єднань племен, так званої міжтериторіальної общини.

Енеоліт

Розклад первіснообщинного ладу (утворення перших цивілізацій, держав) пов’язують з появою металевих (мідних) знарядь праці, які замінили дерев’яні, глиняні і кам’яні. Енеоліт як наступний етап після кам’яного віку був притаманний лише тим племенам, в яких був доступ до міді.

Відтворююче господарство (скотарство, землеробство, ремесло) стає домінуючим. Властивість міді така, що сама по собі вона як метал м’яка, проте при нагріванні легко обробляється (з неї робили голки, гачки, складніші засоби праці, прикраси).

Бронзовий вік

В цей період виник перший штучний металевий сплав – бронза (сплав міді з оловом чи-то свинцем, що надавало їй твердості).

Винайдення бронзи сприяло швидкому розвитку ремесла:

а) металургійне виробництво знарядь праці вело до зростання орного землеробства.

б) обмін набув постійного характеру (обмінювалися мідь, бронза, золото, бурштин, фаянс, сіль).

В цей період відбулася регіональна/локальна спеціалізація (виділення скотарських племен, металургійних центрів та територій обробки бронзи).

Залізний вік

В цей період з’являється залізо та його похідні сплави чавун і сталь. Виникнення нових матеріалів та технологій (системи зрошення, залізний плуг та зброя) дало сильний поштовх в розвитку сільського господарства, що істотно збільшило додатковий продукт та обсяги торгівлі, а значить призвело до майнової нерівності, появі засобів приватної власності. Війна в епоху варварства і цивілізації стала постійним ремеслом і одним з найвигідніших видів праці. Войовничі племена завойовували мирні поселення, встановлювали в них владний, політичний та економічний, в тому числі фіскальний, режими, що, врешті-решт призвело до розкладу родової общини (громади) ^[24]:

Кровна (родова) ----- сусідська ------- територіальна --------держава.