Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Історія розвитку кримінологічної науки в Україні
чи не найбільшою шкодою, що спричинена інтересам розвитку кримінологічної науки в Україні. Нарешті останнє. Ліквідація розвинутої прогресуючої наукової установи засвідчила, що і через 50 років після горезвісних 30-х років ставлення до кримінологічної науки в умовах тоталітарного режиму та панування партійного й адміністративного чиновництва повністю підкорене суб'єктивним примхам останнього, можливостям використання влади в своїх цілях з нехтуванням державними інтересами та без будь-якої відповідальності за свої дії. Гіркий досвід фактичного знищення Київського Філіалу ВНДІ не втратив свого значення і нині, коли за багатьма деклараціями про необхідність кримінологічних досліджень і розвитку кримінології загалом насправді часто спостерігається байдужість до неї і недооцінка її можливостей в удосконаленні суспільної організації і правопорядку.
Але повернемося до розвитку кримінологічної науки в Україні у 70-80-х роках. У цей період в Інституті держави і права АН УРСР ряд кримінологічних аспектів були досліджені і опубліковані в монографіях І. П. Лановенка «Боротьба зі злочинами проти трудових прав і безпеки виробництва» (1977) та під його керівництвом, а також О. Я. Светлова «Боротьба з посадовими зловживаннями» (1970), у колективному посібнику «Розслідування та попередження злочинів» (1970), монографіях Ф. А. Лопушанського або під його редакцією «Слідча профілактика злочинів: досвід, проблеми, вирішення» (1980), «Кримінологічні проблеми профілактики правопорушень серед молоді» (1986), «Предупреждение семейно-бытовых правонарушений» (1989). З'явилися монографії молодих вчених А. Й. Міллера «Протиправна поведінка неповнолітніх: генезис і рання профілактика» (1985), О. М. Костенка «Принцип відображення у кримінології» (1987), «Криминальный произвол (социопсихология воли и сознания преступника)» (1990), Ю. М. Крупки (у співавторстві) «Попередження сімейно-побутових злочинів» (1989), колективна праця за участю фахівців інших установ та навчальних закладів «Пияцтво та злочинність: історія, проблеми» (1989).
Після створення кафедри кримінології у Харківському юридичному інституті (нині — Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого) тут, поряд із викладанням навчального курсу кримінології, у 70-80 роках XX ст. було розгорнуто ряд кримінологічних досліджень під керівництвом І. М. Даньшина, результати яких знайшли відображення у його працях «Основні питання кримінально-правової охорони громадського порядку» (1973), «Злочинність: поняття і загальна характеристика, причини та умови» (1988). І. М. Даньшин протягом кількох десятків років займає провідне місце серед українських кримінологів. Він всебічно сприяв їхньому науковому зростанню, його можна вважати фундатором повоєнної харківської школи кримінологів. Він особисто виявляє постійний інтерес до розвитку основних теоретичних проблем кримінології, зберігаючи їх традиційне розуміння та ведучи водночас пошук нових підходів і закономірностей.
З приходом на кафедру кримінології Харківського юридичного інституту А. Ф. Зелінського, він зосередив увагу на вивченні ряду дискусійних та нетрадиційних проблем злочинної діяльності, рецидиву злочинів, кримінальної психології, корисливої та агресивної поведінки. Згодом, після переїзду до Харкова, опублікував монографії «Структура злочинної поведінки рецидивістів» (1979), «Рецидив злочинів: структура, зв'язки, прогнозування», «Рецидив злочинів і особа рецидивіста» (обидві — 1980), «Усвідомлюване та неусвідомлюва-не у злочинній поведінці» (1986). Майже всі наукові праці А. Ф. Зелінського спрямовувалися на піднесення кримінології як само-
70 71 Глава 2
|
||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-08-16; просмотров: 60; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.104.29 (0.003 с.) |