Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Методологія і методи кримінологічної науки
значення для наукової діяльності, зокрема науково-кримінологічної, має опрацювання у філософії та подальше перетворення на матеріалістичній основі діалектичного методу, згідно з яким визначаються загальний зв'язок явищ у їх постійному розвитку, єдності та боротьби протилежностей, перехід кількісних змін у якісні, відбиття матеріального у мисленні та свідомості. Цим значною мірою обумовлюються вчинки та діяльність людей, у тому числі суспільно неприйнятна та суспільно небезпечна. Тому діалектичний метод становить основу методології будь-якої науки, зокрема кримінологічної. Розглядаючи загальні філософські світоглядні та пізнавальні засади методології кримінологічної науки, ми не маємо на меті та не вважаємо завданням цього Курсу висвітлення окремих складових та принципів цих засад. Проте на одному з останніх вимушені зупинитися. Мова йде про настійливе пропонування в останні півтора десятка років О. М. Костенком потреби відродження в Україні, у тому числі в правовій та кримінологічній науці та практиці, ідей природного права на новій методологічній основі — на основі принципу соціального натуралізму1. Відразу зазначимо, що автор Курсу не виступає проти того, щоб у сучасній багатоаспект-иій плюралістичній палітрі методологічних постулатів і засад науки, у тому числі й кримінологічної, використовувалися ідеї природного права, а можливо, й того їх різновиду, який називають соціальним натуралізмом. Викликає заперечення не можливість їхнього використання, а те, як їх трактує О. М. Костенко. Він стверджує, що згідно з зазначеним принципом «соціальні явища не можна розглядати за межами дії законів природи» (виділення мої. — Авт.), що «існують дві форми реальності: природна, тобто така, що відповідає законам природи», і протиправна, що не відповідає законам природи, «усі соціальні властивості людини (тобто все, чим відрізняється людина від тварини) походять (розвиваються, утворюються) з ЇЇ біологічних властивостей», «без біологічного не може бути соціального», «право — це соціальна форма законів природи і, зокрема, природних законів суспільного 1 Костенко О. М. Соціальний натуралізм як методологічний принцип юриспруденції і кримінології // Вісн. Акад. правових наук України. — 2004. — № 4 (39). — С 133-145.
92 життя», а «злочин — це діяння, яке порушує закони природи, втілені людьми у кримінальне законодавство»1. Для розгорнутої дискусії з приводу наведених тверджень немає потреби. Звернемо увагу лише на трактування О. М. Костенком тих ідей природного права, на які він посилається. У наведеній вище та інших публікаціях на вказану тему він звичайно посилається на відомого юриста — «натураліста» Г. Гроція щодо розуміння правознавства. Вчений визнавав правознавство наукою лише тоді, коли визначається «участь природи у творенні права»2. «Це й неможливо було здійснити, — цитує Г. Гроція О. М. Костенко, — інакше як... відокремивши те, що виникло внаслідок установленого, від того, що виникає із самої природи»3. Таким чином, за Ґ. Гроцієм, по-перше, природа бере участь у творенні права. По-друге, правознавство як наука має визнавати те, що встановлено людьми, і те, що виникає із самої природи, тобто право має два витоки: із людського творення та із природного існування. І третє: ці два різні за походженням джерела слід відокремлювати. О. М. Костенко ж тлумачить Г. Гроція по-своєму: за межами законів природи соціальні явища не можуть розглядатися; антитезою природному у реальності є протиправне, а не, скажімо, неприродне; усі соціальні властивості мають біологічне походження, а право (цілком! — Авт.) є лише соціальною формою природного змісту (інакше кажучи, не має свого соціального змісту) та ін. На нашу думку, ці та подібні висновки О. М. Костенка не випливають з наведеного твердження Г. Гроція і є штучним поширенням змісту і значення природного у праві за рахунок недотримання межі та міри, які відокремлюють природне від соціального, тобто утвореного людьми, що становить соціальну практику. Наведені висновки визначаються автором далі як підтвердження давньої його ідеї про те, що у витоках правопорушень, у тому числі злочинів, знаходяться не соціальні чинники, а прояви людської сваволі. До цієї думки ми ще повернемося під час розгляду теорії детермінації злочинності. ' Костенко О. М. Соціальний натуралізм як методологічний принцип юриспруденції і кримінології// Вісн. Акад. правових наук України. — 2004. — № 4 (39). — С. 135-136, 139. 2 Там само. — С. 133. 3 Гроций Тую. О праве войны и мира. — М., 1994. — С. 52. 93 Глава 3
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-08-16; просмотров: 43; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.139.79.59 (0.004 с.) |