Методологія і методи кримінологічної науки

 

софія або філософія всієї науки. Безумовно, методологія тісно пов'язана з філософією, яка створює її світоглядну основу. Проте цей факт не свідчить про збігання методології та філософії. На відміну від останньої, яка обґрунтовує можливість і зако­номірності пізнання світу, методологія викарбовує шлях пізнання, визначає його напрями, методи і засоби. Це обумовлює потребу визначити співвідношення між методологією та теорією пізнання, або гносеологією (грец. gnosis — пізнання, logos — поняття). Інко­ли не без підстав стверджується, що методологія — це розділ, стержневий елемент гносеології щодо шляхів і засобів наукового пізнання¹. Проте це твердження не дає підстав для ототожнення названих двох понять. Гносеологія має на меті вивчити загальні за­кономірності, принципи, ступені пізнання, які використовує мето­дологія. Разом із тим, методологія виконує свою специфічну функцію — визначає теоретичні передумови, методи та засоби на­укового пізнання. Відповідно, методологія кримінологічної науки має вирішувати зазначені функціональні завдання стосовно пізнання об'єктів, що становлять предмет кримінології як науки.

Отже, джерелами наукової методології є: 1) світоглядні посту­лати філософії щодо сутності пізнання, його меж і можливостей, абсолютності та відносності знання; 2) загальні гносеологічні закономірності, принципи, ступені пізнання; 3) логічні залежності та зв'язки, методи і способи наукового пізнання, що формує сама наука.

Оскільки методологія — це загальний для науки шлях пошуку наукового знання, а цей шлях та пошук у багатьох напрямах та відношеннях багатоваріантні, існують кілька деференціацій мето­дології. Зокрема, виділяють такі її рівні: вищий, де виявляється загальна наукова методологія, загальна діалектична логіка, тобто загальна для науки в цілому; другий — загальна методологія для сфери наукового знання, наразі, якщо йдеться про кримінологію, для сфери наук про суспільство або суспільних наук, до яких нале­жить кримінологія; третій — методологія окремої науки, наразі кримінології. Подібним чином, але дещо в іншому ракурсі визна­чають структуру методології конкретної науки, в тому числі

¹ Кримінологія. Загальна та Особлива частими / За рсд. І. М. Даньшина. — С. 20.

90

кримінології, залежно від рівня узагальнення, абстрагування об'єкта наукового пізнання. За цією ознакою у методології кримі­нологічної науки виділяють загальнонаукову частину, яка сто­сується взагалі наукового підходу до пізнання будь-якого об'єкта, що становить науковий інтерес. Такі загальні підходи беруться до уваги в пізнанні конкретного об'єкта певною наукою, наразі кримі­нологією. Другу частину методології кожної науки становлять особливості методології та деталізовані стосовно галузевої належ­ності методологічні положення певної галузі, сфери наук, напри­клад суспільних наук, до яких належить і кримінологія. Третьою ланкою методології окремої науки, наразі кримінології, є вироб­лені з використанням загальнонаукової та науково-галузевої мето­дології свої, належні цій науці методологічні засади, принципи, положення, методи наукового пізнання.

З огляду на наведене, методологія кримінологічної науки скла­дається із: загальнонаукових принципів, вимог, критеріїв наукового пізнання загалом; методологічних особливостей галузі суспільних наук, до якої належить кримінологія; методологічних і методичних положень, методів, способів власного (кримінологічного) опрацю­вання, що знаходяться у діалектичному зв'язку з першими та дру­гими.

Загальні філософські світоглядні та пізнавальні засади містять такі важливі для кримінологічного пізнання питання, як визна­чення світогляду, що включає загальні переконання, принципи пізнання, ідеали, норми і цінності життєдіяльності певного суспільства, окремих соціальних груп; виявлення та співвідно­шення різних форм світогляду, зокрема світосприйняття та світо­розуміння, різних рівнів останнього, серед яких теоретичний рівень належить філософії, завдяки чому вона й становить теоре-тико-концептуальну основу методології будь-якої науки, у тому числі кримінології. До складових теоретично визначених у філо­софії методологічних засад науки в цілому і кримінології зокрема належать також: система поглядів на світ, місце у ньому людини, її ставлення до світу та суспільства; співвідношення буття, мислен­ня та свідомості, природного і суспільного (соціального), фізично­го і духовного, соціального і біологічного, необхідного і випадко­вого, можливості і дійсності, сутності і явища тощо. Особливе

91

Глава 3