Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття, предмет і система кримінології
Кримінологічні знання другої — четвертої структурних груп доцільно класифікувати з одночасним групуванням стосовно окремих видів (підвидів) злочинності. Наведена структура кримінологічних знань є основною. Вона доповнюється, деталізується залежно від конкретних завдань і цілей кримінологічного дослідження, його результатів та в процесі їх реалізації, зокрема засобами практичної діяльності. Структура кримінологічних знань для навчальних цілей має бути окремо пристосована відповідно до програми навчального курсу «Кримінологія». § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології Кожна наука має розвиватися на певних організаційних засадах. В Україні організація та координація наукових досліджень у галузі держави і права покладена на Академію правових наук. Для здійснення цієї функції в Академії утворені координаційні бюро з кожної галузі юридичної науки. Своєю організаційно-координаційною діяльністю вони охоплюють всі наукові установи, вищі навчальні заклади, де ведуться наукові дослідження у галузі держави і права, незалежно від відомчого підпорядкування цих установ та закладів. Так визначено Указом Президента України про утворення Академії правових наук, а також її Статутом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України. Серед наявних координаційних бюро є й Координаційне бюро з проблем кримінології, яке у 2002 р. розробило і схвалило Концепцію розвитку кримінологічної науки в Україні на початку XXI ст. Цей документ опублікований в Інформаційному бюлетені, який видає Координаційне бюро з проблем кримінології1. Концепція визначила: 1) сучасні ключові проблеми кримінологічної науки і практики, з якими вони вступили у XXI ст.; 2) основні проблеми і завдання кримінології, які визначені на основі прогнозних передбачень розвитку кримінологічної обстановки в країні на початку XXI ст.; 3) потреби і завдання розвитку та самоудосконалення кримінологічної науки. 1 Інформаційний бюлетень Координаційного бюро з проблем кримінології Академії правових наук України. — К., 2002. — № 5. 34 Концепцією до основних проблем української кримінології на перше десятиріччя XXI ст. віднесені такі. 1. На передбачуваний період основною для української кримінології залишається проблема злочинності. У цій проблемі визначальними, принаймні на найближчі декілька років, будуть не-вирішені на сьогодні проблеми забезпечення адекватного уявлення про сутність та розміри в Україні злочинності, насамперед організованої, а також у сфері економіки та системах управління, корупції, «відмивання» коштів, здобутих злочинним шляхом, транснаціональної злочинності.
Реалізація цієї масштабної комплексної проблеми та її складових потребуватиме від кримінологічної науки наукового забезпечення такого: 1.1. Нового теоретичного осмислення феномену злочинності, її чинників, особи та механізму злочинної поведінки, запобігання останній. 1.2. Доведення невідповідності нинішньої відомчої та обґрунтування необхідності нової державної системи реєстрації інформації про вчинення діянь з ознаками злочину, незалежної від відомств, які повинні реагувати на цю інформацію та несуть відповідальність за повне і швидке розкриття злочинів. 1.3. Розроблення системи захисту кримінологічними засобами конституційних прав та свобод людини і громадянина від злочинних посягань, а також від упереджених протиправних і навіть злочинних дій у процесі порушення кримінальної справи, розкриття та розслідування злочинів, застосування запобіжних та інших процесуальних заходів, унеможливлення орієнтації при цьому на політичні, комерційні, інші особисті та групові інтереси. 1.4. Розроблення сучасної стратегії протидії злочинності, на — протидія організованій злочинності має обґрунтовуватися передусім у тих галузях економіки та сферах суспільного життя, де вона як організована злочинна діяльність може здобувати великі кошти, «відмивати» їх, користуватися високим рівнем та значни- 35 Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
ми масштабами корупційної підтримки, а також сучасними засобами електронного зв'язку, системами спрямування та контролю фінансових операцій, грошових потоків тощо;
—кримінологічне обґрунтування протидії злочинності у сфері економіки має зосереджуватися передусім щодо її організованих проявів, які становлять загрозу національній безпеці; —значно більше уваги повинно приділятися розробленню проблем протидії злочинності у сфері управління, передусім в апараті управління економікою та соціально-економічними трансформаціями; —з огляду на наведене мають отримати розгляд та розроблення кримінологічні проблеми адміністративної реформи, її наближення до якісного оздоровлення апарату, нейтралізації у ньому криміногенних чинників. 1.5. Всебічного дослідження транснаціональної злочинності, насамперед розроблення концепції протидії останній з відображенням стратегії, завдань, організаційно-правових засад боротьби з нею, зокрема запобігання на національному та міжнародному рівнях. 2. Потребують більш глибокого розроблення та сучасного 2.1. Окремого вивчення кримінологами, психологами та соціологами заслуговують проблеми сучасних кримінально-психологічних установок в умовах поглибленого соціального розшарування. 2.2. Забезпечення захисту нових прошарків суспільства, що виникають внаслідок соціально-економічного реформування, передусім так званого «середнього класу», обумовлюють необхідність розвитку та відповідного спрямування віктимологічного напряму української кримінології. 3. Однією з актуальних на прогнозований період має стати про 36 4. На значно вищий якісний рівень має бути підняте наукове визначення проблем причин і умов злочинності та злочинних проявів. Ці проблеми потребують, насамперед, сучасного теоретичного осмислення, методологічного спрямування, чіткого розмежування стосовно злочинності як соціального феномену та злочинних проявів. Вирішення зазначеної проблеми висуває наступні завдання: 4.1. Потрібно організувати повсюдне за єдиним стандартом виявлення та взяття на облік висновків та інших результатів минулих та проведення нових недостаючих досліджень причинно-де-термінаційного комплексу; в тому числі стосовно найбільш небезпечних, організованих та поширених видів злочинів, а також таких, що мають динаміку зростання, особливо вчинюваних криміногенно вразливими соціальними категоріями, до яких належать: неповнолітні, молодь, алкоголіки, наркомани, особи без постійного місця проживання, учасники груп антисуспільної спрямованості, раніше засуджені, особливо ті, хто ухиляються від суспільно корисних занять тощо. 4.2. Уся системно узагальнена такого роду інформація з різних видів і категорій злочинів має бути піддана відповідній інтерпретації, у тому числі з використанням апарата математичної статистики для отримання показників, придатних для кількісного виміру (методика такої роботи розроблена у Координаційному бюро).
4.3. Має бути продовжена на більш високому рівні організаційного, фінансового, кадрового та інформаційно-технологічного забезпечення робота щодо створення автоматизованих банків даних — показників кримінологічних чинників різних видів злочинів та інших небезпечних правопорушень, а також інтегрованої на базі об'єднання цих банків Державної автоматизованої системи кримінологічної інформації (ДАСКІ). 4.4. Із введенням в експлуатацію ДАСКІ слід забезпечити щорічне отримання необхідної статистичної інформації, періодичне проведення кримінологічних досліджень та здійснення системного моніторингу криміногенних чинників та кримінологічної ситуації в Україні загалом, у тому числі в регіонах, галузях народного господарства, окремих соціальних групах осіб і видах злочинів, актуальних проблемах; із використанням ДАСКІ має 37 Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
бути організована система кримінологічних аналізів, прогнозів, опрацювання пропозицій щодо необхідних управлінських рішень, профілактичних заходів; особливої уваги заслуговує проблема методичного та інформаційного забезпечення кримінологічних прогнозів, підвищення їхньої предметності та вірогідності. 4.5. Окремим напрямом реалізації можливостей ДАСКІ має стати запровадження кримінологічної експертизи проектів законодавчих, урядових, інших нормативно-правових актів, а згодом — інших управлінських рішень, господарських, кредитних, комерційних угод тощо; детальніше кримінологічну експертизу розглянуто в главі 5 «Кримінологічна експертиза» Книги 3 Курсу. 5. Високий теоретичний, системний та інформаційно-техноло-гічний рівень визначення причин і умов вчинення різних категорій злочинів має створити надійну основу для сучасного наукового розроблення кардинальної для кримінології проблеми запобігання злочинам та злочинності, обґрунтування предметної та цілеспрямованої організації та здійснення цієї діяльності. 6. Досягнення об'єктивного наукового уявлення про причини та умови злочинності та індивідуальної злочинної поведінки, про заходи, необхідні для ефективного запобіжного впливу на них, розроблення та авторське впровадження реалізації цих заходів у практику має значно піднести роль, професійні можливості та предметність рекомендацій кримінології щодо визначення кримінальної політики в Україні.
7. Необхідність наукового забезпечення зазначених проблем висуває перед кримінологічною наукою проблеми самоудоско-налення, насамперед виконання всіх функцій, що покладаються на науку, її теоретичного, методологічного та методичного оновлення. Серед названих проблем слід виділити:
7.1. Потреби системного підходу та формалізації методичного забезпечення кримінологічних досліджень, у тому числі розроблення нових та удосконалення діючих методик, їх зібрання, узагальнення, експертне оцінювання, опублікування. В удосконаленні методологічної та методичної основи кримінологічної науки слід розширити взаємодію з іншими науками. 7.2. Нагальні проблеми інформаційного забезпечення кримінологічних розробок, їхньої досконалої інформатизації та комп'юте- 38 ризації, розроблення і впровадження загальнодержавних та галузевих кримінолого-інформаційних комп'ютерних банків даних та мереж, передусім ДАСКІ. 7.3. Потреби підняття на більш високий теоретичний та професійний рівень підготовки наукових кадрів кримінологів, передусім через проведення і захист дисертаційних досліджень, вирішення у них нових теоретичних проблем та потреб практики, посилення критичного підходу до оцінки стану діяльності щодо запобігання та протидії злочинності. Після обрання Президентом України В. А. Ющенка під час розроблення нових програмних документів Координаційне бюро з проблем кримінології АПрНУ запропонувало Президії Академії правових наук включити до Загальнодержавної програми правового забезпечення розбудови України як правової, демократичної, соціальної держави такі першочергові завдання: 1. Визначити реальний стан злочинності в країні, дотримання законності щодо повноти реєстрації та реагування на злочинні прояви, розробити пропозиції щодо удосконалення запобігання та протидії злочинності, доопрацювання та прискорення прийняття Верховною Радою України Закону України «Про запобігання злочинності». 2. Удосконалити законодавче визначення ознак злочинів, що належать до організованої злочинності, та поняття «організована злочинна діяльність»; відповідно до названих змін перебудувати організацію діяльності правоохоронних органів, передусім спеціальних підрозділів боротьби з організованою злочинністю, щодо забезпечення протидії організованій злочинній діяльності, насамперед у сфері економіки, а боротьбу з груповою злочинністю без ознак організованої діяльності зосередити в підрозділах карного розшуку. 3. Удосконалити правові, організаційні та методичні засади
39 Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
4. Удосконалити законодавство щодо протидії відмиванню 5. Удосконалити законодавство щодо боротьби з корупцією, на 6. Прискорити розгляд та прийняття Закону України «Про Зазначені пропозиції Координаційного бюро підтримані керівництвом Академії правових наук України і мали розглядатися як першочергові завдання. На жаль, і через майже два роки після внесення і схвалення цих пропозицій вища державна влада не забезпечила їхню реалізацію, крім незначної частки стосовно пунктів 3 та 5. Справа обмежується закликами і деклараціями. Приступаючи до розгляду теоретичних проблем, що стосуються окремих елементів предмета кримінології, вважаємо за доцільне розпочати його з аналітичного висвітлення історії розвитку української кримінологічної науки, у процесі якого здобувалися, накопичувалися та карбувалися кримінологічні знання, у тому числі стосовно вказаного предмета та його структурних частин, а також щодо методології їхнього пізнання. Рекомендована література 1. Кримінологія. Загальна та Особлива частини: Підруч. / За ред. 2. Курс кримінології: Підруч.: У 2 кн. / За ред. О. М. Джужи. — К., 2001. — Кн. 1: Загальна частина. 40 3. Концепція розвитку кримінологічної науки в Україні на початку 4. Гилинский Я. И. Криминология: Курс лекций. — СПб, 2002. 5. Криминология: Учеб. / Под. ред. Н. Ф. Кузнецовой, В. В. Лунеева. — М., 2004. 6. Криминология: Учеб. / Под. ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова. — М., 2004. 7. Туркевич I. К. До проблеми про місце кримінології в системі наук // Вісн. Акад. адвокатури України. — 2005. — Вип. 3. Ъ.Данъшин И. Н. Введение в криминологическую науку. — Харьков, 1998. 41 Історія розвитку кримінологічної науки в Україні Глава 2 Історія розвитку кримінологічної науки в Україні На початку глави 2 слід викласти деякі міркування щодо підходів і меж розкриття її теми у цьому Курсі. 1. У Курсі висвітлюється сучасний стан української криміно 2. У Курсі розглянуто розвиток саме української кримінології, у 42
3. Виникнення та розвиток кримінологічних ідей і положень у світі, передусім на Заході та в Росії, що стосувалися окремих складових предмета кримінології, а не її у цілому, та, безперечно, робили вплив на розвиток дослідження аналогічних проблем в Україні, буде розглянуто у наступних главах Курсу. 4. У главі висвітлено наукові здобутки кримінологів, які працювали саме в Україні, та не взято до уваги (за окремими винятками) праці тих вчених, які походять з неї, але формувалися як відомі фахівці з кримінології поза її межами (І. І. Карпець, Г. М. Мінь-ковський, Ю. Д. Блувштейн, значною мірою — А. Е. Жалінський, В. І. Попов та ін.). 5. Сучасний стан кримінологічної науки і практики в Україні у цій главі розглянуто лише частково (організаційно-інституційні, методологічні, управлінські аспекти, загальнокримінологічні розробки). Більшою мірою його розкрито у відповідних главах Курсу, де висвітлено стан наукових розробок певних напрямів науки кримінології. При підготовці тексту глави частково було використано розробки І. М. Даньшина, П. П. Михайленка, О. В. Філонова, які вивчали історію кримінології саме в Україні і яким автор висловлює вдячність за можливість скористатися деякими фактичними матеріалами, що містяться в їхніх працях. § 1. Виникнення та формування кримінологічних поглядів в Україні у період XVII — початку XX cm. Із наявних історичних джерел відомо, що перші судження про процеси і поведінські прояви, які належать до предмета кримінології, передусім стосовно злочинів, іншої суспільно неприйнятної поведінки, сформувалися ще в античні часи. Про них докладніше йтиметься у главі про теорію злочинності. З розвитком суспільства, державницьких утворень та правових настанов, особливо у період пізнього феодалізму, виникла суспільна потреба вивчення сутності поведінки людей, що завдавала шкоди інтересам держави, людської спільноти, пошуку та визначенню засобів її припинення, у тому числі через покарання, позбавлення волі. У більш демократичних суспільствах поряд із цим почали з'явля- 43 Глава 2
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-08-16; просмотров: 36; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.217.139.162 (0.031 с.) |