Загальні засади демократичного конституційного ладу України



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Загальні засади демократичного конституційного ладу України



 

Розділ І Конституції України має назву “Загальні засади” і складається з 20 статей. У ньому закріплено основні принципи конституційного ладу нашої держави, які є базою для конституційного регулювання найважливіших суспільних відносин.

Ст. 1 Конституції проголошує Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенність і незалежність держави означають, що її влада є верховною, повною, самостійною й неподільною у відносинах, які мають місце в межах кордонів цієї держави, а також її незалежність і рівноправність у взаємовідносинах з іншими державами.

Демократизм в Україні передбачає створення найсприятливіших умов для широкої та реальної участі громадян в управлінні справами держави та суспільства, забезпечення багатоманітності політичного та культурного життя тощо.

Україна соціальна держава, яка здатна забезпечувати сучасну соціальну політику, а саме: забезпечувати зайнятість населення, права людини, систему охорони здоров'я, соціального забезпечення, підтримувати малозабезпечені сім'ї тощо. В найбільш загальному вигляді сучасна юридична наука дає таке визначення соціальної держави.

Соціальна держава це держава, в якій громадянам забезпечується гідне людини життя в царині її матеріальних статків і соціального захисту в цілому, особиста свобода, культивується і забезпечується цивілізованими засобами соціальна згода, мирне вирішення протиріч, які виникають чи можуть виникнути.

Правова держава - це така, в якій досягнуто пріоритету прав людини, де держава керується саме цим правом і підкоряється йому, де законодавча, виконавча і судова гілки влади закріплюють, гарантують і забезпечують права людини, народу і людства в повсякденній своїй діяльності.

Основними рисами правової держави є: панування права в усіх сферах суспільного життя; постійне утвердження суверенітету народу як єдиного джерела державної влади; поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову; непорушність прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, виконання ними своїх обов'язків перед іншими людьми, державою і громадянським суспільством; врегулювання взаємовідносин особи й держави на засадах дозволеності особі робити все, що прямо не заборонено законом, а державним органам - тільки те, що прямо дозволено законом; взаємну відповідальність особи і держави; ефективну організацію контролю і нагляду за додержанням законів; високий рівень правосвідомості та правової культури громадян.

У новій Конституції зазначається, що Україна - унітарна держава, тобто єдина централізована держава. У межах існуючого кордону її територія є цілісною і недоторканною (ст. 2) її територія поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, які не мають суверенітету. Унітарна держава має єдину систему державних органів, в якій діє єдина конституція та єдина система законодавства, єдине громадянство, вона виступає в єдиному числі в міжнародних стосунках.

Статті 3 та 4 Конституції закріплюють основні засади взаємовідносин держави й особи. Людина, її життя й здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю.

В Україні встановлено республіканську форму правління (ч. 1 ст. 5 Конституції). Тому носієм суверенітету і єдиним джерелом влади визнається лише народ.

Відповідно до ст. 6 Конституції, “державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову”. Усі державні органи і посадові особи у своїй діяльності повинні дотримуватися вимог чинного законодавства. Органи влади виконують свої функції у межах і на підставах, зазначених у законі.

У статтях 8, 9 і 19 Конституції закріплено такі основні засади побудови та функціонування національної правової системи:

1) верховенство права;

2) найвища юридична сила Конституції.

3) визнання положень Конституції нормами прямої дії.

Норми, визначені статтями 10 – 12 Конституції України, покликані врегулювати основи національного розвитку та міжнаціональних відносин, вони випливають з положень відповідних міжнародно-правових актів і деталізується в актах національного законодавства, наприклад, у Законі України “Про мови в Українській РСР” від 28 жовтня 1989 р.

Згідно зі ст. 10 Конституції в Україні гарантується вільний розвиток мов національних меншин. Але державною мовою є українська мова. У законі “Про мови в Українській РСР” зазначається, що українська мова є одним із вирішальних чинників національної самобутності українського народу. Законодавство про мови має своїм завданням регулювання суспільних відносин у сфері всебічного розвитку і вживання української та інших мов, якими користується населення у державному, економічному, політичному і громадському житті, охорону конституційних прав громадян у цій сфері, виховання шанобливого ставлення до національної гідності людини, її культури й мови. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя. Акти найвищих органів державної влади та управління України приймаються українською мовою.

В Україні гарантується захист російської, інших мов національних меншин України. Публічне приниження чи зневажання, навмисне спотворення української або інших мов в офіційних документах і текстах, створення перешкод і обмежень у користуванні ними, проповідування ворожнечі на мовному ґрунті тягнуть відповідальність, встановлену законом.

Основні засади економічних відносин в Україні закріплено у статтях 13, 14, 16 Конституції. Саме ними визначено об’єкти, які є “власністю Українського народу”, від імені якого права власника щодо цих об’єктів “здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування”. До таких об’єктів належать земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси.

Стаття 15 Конституції України гарантує побудову суспільного життя “на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності”.

Розділ І Конституції закріпляє засади національної безпеки та зовнішньополітичної діяльності нашої держави. Національна безпека – це стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства від існуючих і можливих внутрішніх загроз у всіх сферах суспільних відносин. З метою забезпечення належного рівня захищеності цих інтересів у ст. 17 Конституції визначено вихідні положення захисту суверенітету і територіальної цілісності, економічної та інформаційної безпеки України.

Згідно зі ст. 18 Конституції України підтримує безпосередні відносини з іншими державами, укладає з ними угоди, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, та здійснює інші права як рівноправний учасник міжнародного спілкування за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

Загальна характеристика нашої держави завершується конституційним встановленням невід’ємних атрибутів суверенної держави – державних символів та столиці (ст. 20 Конституції).

Державними символами – це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки даної держави, в яких уособлюється її суверенітет, а в деяких випадках утілюється певний історичний або ідеологічний зміст. Символами України як незалежної держави є її великий і малий Державні Герб, Державний Прапор та Державний Гімн.

Столицею України, тобто її адміністративно-політичним центром та місцем перебування загальнодержавних законодавчих, виконавчих органів є місто Київ.

 

Висновок

Аналіз ознак правової держави та напрямів її формування засвідчує, що хоч Україна у чинній Конституції проголошена правовою державою, але насправді це положення є дещо декларативним. Положення першої статті Конституції, як видається, поки що відображають не стільки реальну дійсність, скільки орієнтацію, спрямування, прагнення відповідної держави. Тому, незважаючи на певні здобутки у справі побудови правової держави, нам необхідно ще докласти чимало зусиль для розв'язання цієї проблеми.

Питання до семінарського заняття:

1. Розкрийте на історичних прикладах закономірності конституційного процесу в Україні.

2. Які державні інститути розглядала Конституція Пилипа Орлика 1710 р.?

3. Які риси характеризують чинну Конституцію України як основний закон держави?

4. Наведіть засади конституційного ладу країни за ступенем їх важливості. Спробуйте її обґрунтувати, розглядаючи розділ 1 Конституції України “Загальні засади”.

5. Обґрунтуйте основні засади Декларації про державний суверенітет України.

6. Яке значення має Акт проголошення незалежності України?

7. Скільки Конституцій було в Україні? Охарактеризуйте їх.

8. Охарактеризуйте розробку та прийняття нової Конституції України.

9. Обґрунтуйте розвиток конституційного процесу в Україні на сучасному етапі.

10.Обґрунтуйте поняття «соціальна та правова держава».

11.Охарактеризуйте державну владу й суверенітет України.

12.Охарактеризуйте політичну систему України?

13.Яке конституційне регулювання економічних відносин?

14.Яка державна мова України?

15.Які державні символи України?

Література:

· Конституція України, 1996 р.

1 Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990 р.

·Акт проголошення незалежності України від 24.08.1991 р.

· Закон України „Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.2004 р.

· Закон України “Про економічну самостійність Української РСР” від 3.08.1990 р. № 142-XII.

· Закон України “Про правонаступництво України” від 12.09.1991 р. № 1543-XII.

· Закон України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 р. № 8312-11

2 Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність (до 10-ї річниці Конституції України): Збірник / Під ред. Шемшученко Ю.С. - .: Ін-т держави і права їм. В.М. Корецького. НАН України, - 428с.

3 Конституційне законодавство України (законодавчі акти, коментар, офіційне тлумачення): 36. норм, актів. - К.: Атіка, 2000. - 896 с.

4 Конституційні акти України 1917 – 1920, - К., 1992.

5 Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. – К.: 1999.

· Подберезський М.К. Основи правознавства України. — Х., “Основа” — 1994.

· Правознавство: навч. Посібник / В.І.Бобир, С.Е.Демський, А.М.Колодій та ін.; під ред. В.В.Копейчикова 2-е вид., перероб та доп. – К.: Юрінком Інтер, 1999 р.

· Сергійчик О.Ф. Доля української національної символіки, - К., 1990.

· Скакун О.Ф., Подберезський М.К. Теорія держави та права. - Х., 1997.

· Таранов А.П. Основні принципи Конституції Української РСР, - К., 1962.

· Тодика Ю. Конституційне право України як галузь права. Конспект лекцій. - X., 1995.

· Хрестоматія правознавства, Посібник до занять з правознавства., - Київ, Юриком, 1996.


Тема 3. Права та обов’язки громадян України.

 

План.

Вступ

1. Поняття прав та основних обов’язків громадянина та людини.

2. Особисті права та свободи громадян.

3. Політичні права та свободи громадян.

4. Соціально-економічні та культурні права громадян.

5. Конституційні гарантії захисту прав людини.

6. Громадянство України

Висновок

 

Питання прав і свобод людини й громадянина нині є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики всіх держав світової співдружності. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави й суспільства в цілому.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.173.209 (0.023 с.)