Прокуратура в системі державного механізму, її завдання, функції, повноваження, організація та діяльність



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Прокуратура в системі державного механізму, її завдання, функції, повноваження, організація та діяльність



 

Прокуратура України становить єдину систему, діяльність якої спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань.

Відповідно до ст. 121 Конституції України та чинного законодавства, на прокуратуру покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за дотриманням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Прокуратура бере участь у розробленні органами державної влади заходів запобігання злочинам та іншим правопорушенням, у роботі з удосконалення та роз'яснення законодавства.

Принципами організації й діяльності органів прокуратури є те, що вони:

· становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, із підпорядкуванням нижчих чинів прокуратури вищим;

· здійснюють свої повноваження на підставі дотримання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів;

· захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак;

· уживають заходів для усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;

· діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення;

· працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.

Організація й порядок діяльності органів прокуратури визначаються Законом України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р.Відповідно до цього закону систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури АРК, областей, міст Києва й Севастополя, міські, районні, міжнародні, інші прирівняю до них прокуратури, а також військові прокуратури.

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. Генеральний прокурор України спрямовує роботу всіх органів прокуратури і здійснює контроль за їхньою діяльністю. Строк повноважень Генерального прокурора України - 5 років.

 

Конституційний суд у системі державних органів України, його місце й значення для державотворчого процесу

Конституційний Суд входить до судової влади як її самостійний суб'єкт, є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів конституційного суду. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40-річного віку, має вищу юридичну освіту й стаж роботи за фахом не менше 10 років, проживає в Україні протягом останніх 20 років і володіє державною мовою. Суддя Конституційного Суду України призначається на 9 років без права бути призначеним на повторний строк.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням лише на один трирічний строк.

До повноважень Конституційного Суду належать вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Конституційний Суд має також повноваження офіційно тлумачити Конституцію та закони України.

Організація діяльності Конституційного Суду визначається Конституцією України та Законом України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р.

Рішення й висновки Конституційного Суду разом з особливою думкою судді публікуються у “Віснику Конституційного Суду України” є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і таким, що не може бути оскарженим.

 

Висновок

Держана влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна влада України. Президент України є главою держави і виступає від її імені. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципом територіальності та спеціалізації. Прокуратура України становить єдину систему, діяльність якої спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань.

 

Питання до семінарського заняття:

1. Роль Верховної Ради в Україні?

2. Назвіть основні повноваження Верховної Ради України?

3. Визначить правовий статус Голови Верховної Ради України? Хто може бути народним депутатом України?

4. Які питання вирішує Уповноважений Верховної Ради України з прав людини?

5. Які функції комітетів і спеціальних тимчасових комісій Верховної Ради?

6. Які питання вирішуються Верховною Радою виключно законодавчим шляхом?

7. Що таке законодавча ініціатива? Кому належить право законодавчої ініціативи?

8. Визначте державний статус Президента України?

9. Який порядок обрання Президента України?

10.Назвіть основні повноваження Президента України?

11.За яких підстав повноваження Президента України можуть бути припинені достроково?

12.Перечисліть основні повноваження Кабінету Міністрів України?

13.Як формується склад Кабінету Міністрів України?

14.Яка процедура підготовки актів Кабінету Міністрів України?

15.Хто здійснює виконавчу владу на місцях?

16.Які повноваження місцевих органів виконавчої влади?

17.Яке місце займає судова влада у системі розподілу влади.

18.Які основні ознаки правосуддя?

19.Чим різняться суди загальної й спеціальний юрисдикції?

20.Який правовий статус суддів в Україні?

21.Визначте компетенцію Вищої Ради юстиції.

22.Які функції прокуратури України?

23.Визначте місце конституційного суду в системі державних органів України, його повноваження.

 

Література:

1Конституція України 1996 р. – Розділ 4, 5, 6, 7, 8, 12.

2Закон України „Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.2004 р. № 1859-IV.

3 Закон України “Про статус народного депутата України” від 17.11.1992 р.№ 2790-XII.

4 Закон України “Про Рахункову палату” від 11.07.1996 р. № 315/96-ВР.

5 Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23.12.1997 р. № 776/97-ВР.

6 Закон України “Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону)Української РСР” від 5.07.1991 р.№ 1293-XII.

7 Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 06.09.2005 р. № 2813-IV .

8 Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 9.04.1999 р. № 586-XIV.

9 Закон України “Про Раду національної безпеки і оборони України” від 5.03.1998 р. № 183/98-ВР.

10 Закон України “Про прокуратуру” від05.11.1991 р. № 1789-XII.

11 Закон України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 р. 3018-ІІІ.

12 Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16.10.1996 р. № 422/96-ВР.

13 Указ Президента України “Про систему центральних органів виконавчої влади” від 15.12.1999 р.№ 1572/99.

14Указ Президента України „Про загальне положення про міністерство, інший центральний орган виконавчої влади” від 12.03.1996 р. № 179/96.

15 Кодекс України про адміністративні правопорушення.

16 Кримінальний кодекс України

17 Конституційне право України. За ред. В.Ф.Погорілка. – К.: Наукова думка. 1999 р.

18 Основи конституційного права України. За ред. В.В. Копейчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 208 с.

19 Основи конституційного устрою України. Навчальний посібник. Під ред. М.К.Подберезського – Х., ТОВ”ЕДЕНА”, 2002. – 120 с.

20 Процевський О.В., Губа А.В., Литвинко Т.А. Основи конституційного права України: Навчальний посібник. – Х., ”Скорпіон”, 2000. – 40 с.

21 Правознавство: навч. Посібник / В.І.Бобир, С.Е.Демський, А.М.Колодій та ін.; під ред. В.В.Копейчикова 2-е вид., перероб та доп. – К.: Юрінком Інтер, 1999 р.

22 Тодыка Ю.Н. Основы конституционного строя Украины. - Х.: Факт, 1999 – 320 с.

· Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства: Навч.посіб. – К.: Каравела, 2003. – 384 с.

 

Тема 6. Основи цивільного права та цивільного процесу України

План

Вступ

1.Поняття, принципи, система та функції цивільного права.

2.Цивільна правоздатність та дієздатність. Суб’єкти цивільних правовідносин.

3.Право власності: поняття та види. Захист права власності.

4.Поняття, зміст, форма, сторони та види угод.

5.Зобов’язальне право.

6.Поняття та види цивільно-правової відповідальності.

7.Спадкове право. Успадкування по заповіту і по закону.

8.Поняття цивільного процесу, його суб’єкти. Стадії цивільного процесу.

Висновок

Радикальні економічні й політичні перетворення в Україні мають на меті побудувати нову модель господарської системи. Її фундамент складають різноманітні форми власності відповідних суб’єктів, їх рівноправність і змагальність. Посилюється роль цивільно-правового договору в самостійній організації господарської діяльності суб’єктів товарно-грошових відносин. Усе це свідчить про зростаючу соціальну цінність цивільного права в правовій державі і визначає його місце в системі правових галузей.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.236.13 (0.012 с.)