Поняття територіального устрою держави

Територія - одна з основних ознак держави, яка означає простір, на який поширюються суверенітет і влада держави. Під територією розуміється сухопутна її частина, водні і повітряні простори над ними.

Конституція у IX розділі регламентує питання територіального устрою. Норми цього розділу складають один із найважливіших правових інститутів конституційного права України. Територіальний устрій України - це обґрунтований її завданням і функціями поділ території держави на певні адміністративно-територіальні одиниці, відповідно до яких будується система державних органів та органів місцевого самоврядування з метою забезпечення комплексного економічного і соціального розвитку території.

Конституція встановлює, що територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом (ст. 73 Конституції України). Державна територія України включає в себе сушу, надра, води, повітряний простір над ними.

Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територіальне верховенство - це повнота й незалежність влади держави в межах її території. Держава повинна розпоряджатися територією тільки в інтересах населення.

Відповідно до IX розділу “Територіальний устрій України” Конституції України формулюються його основні засади (ст. 132):

1. Державна територія є єдиною та цілісною, такою, яка поєднана єдиною політичною, економічною і правовою системами, єдиною системою державної влади (законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів);

2. Поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, що забезпечує поєднання й врахування загальнодержавних і регіональних інтересів;

3. Збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів, посилення їхньої інтеграції, зближення, поступове вирівнювання соціально-економічного життя;

4. Врахування історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій регіонів.

 

Адміністративно-територіальний устрій України

 

Адміністративно-територіальний устрій України ґрунтується на таких принципах: а) унітаризм; б) єдність, недоторканність і цілісність території; в) комплексність економічного розвитку й керованість окремих її частин з урахуванням загальнодержавних і регіональних інтересів, національних і культурних традицій, географічних і демографічних особливостей, природних і географічних умов; г) врахування думки громадян, які проживають на відповідній території при вирішенні питань територіального устрою України; д) принцип, відповідно до якого не допускаються укладення будь-яких політичних договорів і союзів між окремими адміністративними територіальними одиницями в особі їх органів місцевого самоврядування. Угоди між ними можуть укладатися лише з питань, які віднесені до їх власної компетенції.

Стаття 133 Конституції України встановлює, що систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища й села, (Автономна Республіка Крим, 24 області і два міста республіканського значення – Київ та Севастополь). Адміністративно-територіальний устрій України є трирівневим: вищий рівень становлять Автономна Республіка Крим, області та міста Київ і Севастополь; середній - райони і міста обласного підпорядкування, селища й села.

Конституція України, незважаючи на відмінність суб'єктів складу України за розмірами їх території та чисельністю населення, проголошує їх рівноправ'я як між собою, так і у відносинах із центральною владою. Причому принципу рівноправності не суперечить ч. 3 ст. 133 Конституції, де йдеться про те, що міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус у складі суб'єктів України.

Конституційний статус Автономної Республіки Крим.

 

Крим є останньою щодо часу приєднання територією нинішньої України. Його передача із складу РФСР до УРСР здійснена у 1954 році з нагоди відзначення 300-річчя Переяславської Ради й оформлена відповідним актом Верховної Ради СРСР. До 1989 року Крим був однією з областей УРСР, а потім на території півострова була утворена територіальна автономна республіка (за історичною аналогією існування такої республіки у 1921 р.)

Нова Конституція закріплює існування Автономної Республіки Крим як невід'ємної складової частини України (ст. 134). Згідно з Конституцією (розділ X) Республіка Крим є особливою формою територіальної автономії. Територіальна автономія - це державне утворення, адміністративна самостійність якого реалізується з урахуванням економічних, національних та інших особливостей відповідної території.

Основні державні ознаки Криму:

· Крим є державним утворенням - республікою;

· він має свою Конституцію;

· як регіональна діє система державних органів Автономної Республіки Крим на чолі з Верховною Радою й Радою міністрів;

· державні органи Автономної Республіки Крим видають у межах своїх повноважень відповідні правові акти, які складають регіональну систему правових актів Автономної Республіки Крим.

Представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, яка в межах своїх повноважень приймає рішення та постанови, які є обов'язковими до виконання в Автономній Республіці Крим. Урядом автономії є Рада міністрів. Посада президента в автономії не передбачена, а Голова Ради міністрів призначається та звільняється Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням із Президентом України (ст. 136). У Криму діє і президентська вертикаль - представництво Президента України (ст. 139). Його статус регулюється Законом України «Про представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» від 2 березня 2000 р. Представництво президента в Автономній Республіці Крим є юридичною особою, має гербову печатку, рахунки в банках. Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим не може бути притягнутий до кримінальної або адміністративної відповідальності, що накладається в судовому порядку, без згоди на те Президента України.

Нормативно-правові акти Верховної Ради та рішення Ради міністрів автономії не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, актів Президента України й Кабінету Міністрів України і на їх виконання; суди Автономної Республіки Крим належать до єдиної системи судів України; Конституція України визначає питання, які належать до відання Автономної Республіки Крим.

Конституція України визначає коло питань, які можуть вирішуватися Автономною Республікою Крим за допомогою нормативного регулювання. Це питання: сільського господарства і лісів; меліорації і кар'єрів; громадських робіт, ремесел та промислів, благодійництва; містобудування і житлового господарства; туризму, готельної справи, ярмарків; музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури, історико-культурних заповідників; транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів; мисливства і рибальства; санітарної і лікарняної служб тощо.

У разі невідповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Криму Конституції та законам України Президент України може зупинити їхню дію одночасно з зверненням до Конституційного Суду України, що їх конституційності.

Інші повноваження Автономної Республіки Крим: призначення виборів депутатів Верховної Ради АРК; організація та проведення місцевих референдумів; управління майном АРК; розроблення, затвердження та виконання бюджету республіки; реалізація державних програм різного спрямування; визнання правового статусу курортів; ініціювання введення надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації на всій території або в окремих місцевостях АРК тощо.

 

Висновок

Сьогодні ми розглянули важливі питання, які стосуються демократії, яка являє собою різновид держави та характеризується такими ознаками: визнання народу найвищим джерелом влади, виборність основних органів держави, рівноправність громадян і перш за все рівність виборчих прав; підпорядкування меншостей більшості при прийнятті рішень.

Виборчий процес стає усе більш складним. Це вимагає знань правових і організаційних його аспектів виборцями, щоб зробити правильний вибір.

 

Питання до семінарського заняття:

1. Які є форми народовладдя?

2. Визначить виборчу систему України.

3. Визначить виборче право України.

4. Які є етапи підготовки та проведення виборів?

5. Які є види референдумів?

6. Які основні засади підготовки та проведення референдуму.

7. Перечисліть питання, що не виносяться на референдум?

8. Чим референдум відрізняється від виборів?

9. Яка відповідальність за порушення виборчого законодавства України?

10. Яка відповідальність за порушення порядку проведення референдуму?

11. Що розуміють під “територіальним устроєм держави”?

12. Порівняйте поняття “територіальний устрій” із поняттям “державний устрій”.

13. З чого складається адміністративно-територіальний устрій України?

14. Які точки зори існують серед українських політиків щодо автономії України?

15. Які основні державні ознаки Криму?

16. Які органи державної влади діють в Автономній Республіки Крим?

17. Які повноваження Автономної Республіки Крим?

 

 

Література:

· Конституція України, 1996 р. – Розділ 2, 3.

21 Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990 р.

· Акт проголошення незалежності України від 24.08.1991 р.

22 Закон України „Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.2004 р. № 1859-IV.

23 Закон України „Про вибори народних депутатів України” від 25.03.2004 р. № 1665-IV.

· Закон України „Про вибори Президента України” від 5.03.1999 р. № 474-XIV.

24 Закон України „Про всеукраїнський та місцеві референдуми” від 3.07.1991 р. № 1286-XII.

25 Закон України “Про Центральну виборчу комісію” від 30.06.2004 р. № 1932-IV.

26 Закон України “ Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів ” від 6.04.2004 р. № 1667-IV

27 Закон України “Про об’єднання громадян” від 16.06.1992 р. № 2460-ХІІ.

28 Закон України «Про представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» від 2.03.2000 р. № 1524-ІІІ.

29 Кушниренко А.Г. Проблемы административно-территориального устройства в условиях формирования правового государства // Проблемы законности – Х. – 1993 - № 28.

30 Основи конституційного устрою України. Навчальний посібник. Під ред. М.К.Подберезського – Х., ТОВ”ЕДЕНА”, 2002. – 120 с.

31 Прилуцький В. Деякі питання територіального устрою України // Правова держава України: проблеми, перспективи розвитку. Харків – 1995.

32 Правознавство: навч. Посібник / В.І.Бобир, С.Е.Демський, А.М.Колодій та ін.; під ред. В.В.Копейчикова 2-е вид., перероб та доп. – К.: Юрінком Інтер, 1999 р.

· Ткачук П. Щодо вдосконалення територіальної організації України // Право України – 1992 - № 4.

 

Тема 5. Загальна характеристика системи органів державної влади

 

План.

Вступ

1. Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади України.

2. Право законодавчої ініціативи та її суб'єкти.

3. Президент України – глава держави.

4. Кабінет Міністрів України – Уряд України.

5. Центральні та місцеві органи виконавчої влади в Україні.

6. Судова влада в Україні.

7. Прокуратура в системі державного механізму, її завдання, функції, повноваження, організація та діяльність.

8. Конституційний Суд у системі державних органів України, його місце й значення для державотворчого процесу.

Висновок

 

Проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності України створило умови для радикальних перетворень у нашому суспільстві й державі. Змінилась організація державної влади – відбувся поділ її на законодавчу, виконавчу і судову. Виникли нові інститути, властиві суверенній демократичній правовій державі, зокрема, інститут президентства. Почалося становлення цілісної системи органів виконавчої влади.