І. Виготовлення мікропрепарату з досліджуваного матеріалу

Завдання	Техніка виконання	Умови виконання
1. Підготуйте необхідний інструментарій та матеріал	Пальник, предметне скло, бактеріологічну петлю, досліджуваний матеріал, сухе мило, марлеву серветку, лоток для відпрацьованого матеріалу
2. Підготуйте предметне скло	2.1. Натріть предметне скло сухим милом 2.2. Витріть марлевою серветкою	●Скло вважається знежиреним, якщо крапля води, нанесена на нього, розтікається
3. Запаліть пальник		● Дотримуйтесь правил протипожежної безпеки
4. Виготовляйте мазок	4.1. Візьміть предметне скло в ліву руку 4.2. Візьміть бактеріологічну петлю в праву руку 4.3. Зафламбуйте петлю у полум’ї пальника у вертикальному положенні 4.4. Нанесіть петлею на середину скла досліджуваний матеріал 4.5. Розітріть досліджуваний матеріал діаметром 1-2 см 4.6. Зафламбуйте петлю	●Скельце тримайте пальцями за ребра ●Рідкий досліджуваний матеріал можна наносити також пастерівською піпеткою ●Якщо досліджуваний матеріал щільний, попередньо на предметне скло нанесіть петлею краплю фізіологічного розчину ● Мазок повинен бути тонким і рівномірним
5. Висушіть мазок	5.1. Мазок висушуйте при кімнатній температурі; якщо висушування затримується у теплих шарах повітря над пальником	●Не можна використовувати високу температуру -порушується структура мікробної клітини
6. Зафіксуйте мазок	6.1. Мазок тричі пронесіть через найгарячішу частину полум’я пальника	●Мазок фіксують для: -закріплення матеріалу на склі; -знезараження; -мікроби, які загинули, краще поглинають барвники
7. Зафарбуйте мазок	7.1. Метод фарбування виберіть в залежності від властивостей мікроорганізмів

ІІ. Фарбування мікропрепарату простим методом (фуксином)

1. На фіксований мазок нанесіть кілька крапель фуксину.

2. Витримайте 1-2 хвилини.

3. Фарбу злийте.

4. Мазок промийте ретельно водою.

5. Висушіть на повітрі або за допомогою фільтрувального паперу.

Мазок повинен бути повністю сухим, так як залишок води

утворює з імерсійною олією емульсію, що затруднює мікроскопування.

ІІІ. Фарбування препарату за методом Грама з модифікацією Синьова І.

1. На фіксований мазок накладіть фільтрувальний папір, просочений карболовим генціанвіолетом і нанесіть кілька крапель води на 1-2 хвилини

2. Пінцетом зніміть папір, злийте фарбу і нанесіть розчин Люголя на 1/2 - 1 хвилину (до повного почорніння)

3. Злийте розчин Люголя, налийте на мазок на 1/2 - 1 хвилини 96%розчин етилового спирту

4. Препарат старанно промийте водою

5. Нанесіть на препарат фуксин на 1-2 хвилини

6. Злийте фарбу, промийте водою

7. Висушіть препарат

Препарат висушуйте на повітрі або з допомогою фільтрувального паперу.

8. Мікроскопуйте під імерсійною системою мікроскопа

Техніку мікроскопування та визначення виду мікроорганізмів повторіть з практичного заняття №1

 

ІV. Мікроскопія мазків - препаратів під імерсійною системою мікроскопа, визначення морфотинкторіальних властивостей мікроорганізмів

Завдання	Вказівки до завдання
1. Підготуйте до роботи мікроскоп	Правила підготовки мікроскопа і мікропрепарату див.у практичній роботі №1
2. Розгляньте під імерсійною системою готові мікропрепарати
3. Зверніть увагу на: ● форму мікроорганізмів ● їх розміщення ● забарвлення	Користуйтесь знаннями морфології мікроорганізмів
4. Визначіть вид мікроорганізмів
5. Замалюйте мікроскопічну картину у щоденник

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної підготовки студентів до практичного заняття № 3

Тема:Фізіологія мікроорганізмів

Актуальність теми

Фізіологія мікроорганізмів вивчає біохімічні та енергетичні процеси, що відбуваються у мікробній клітині. Мікроби – це живі організми, в яких відбуваються різноманітні біохімічні перетворення. Вони зумовлюють ріст, розмноження, продукцію ферментів, токсинів та інших біологічно активних речовин, здатність адаптуватись до умов довкілля.

У цій темі розкривається зв'язок хімічного складу, фізіологічних особливостей мікроорганізмів з їх будовою, значення цих ознак для лабораторної діагностики.

Фізіологічні властивості мікроорганізмів використовуються при систематиці. Вони важливі для вивчення патогенезу інфекційних захворювань, мікробіологічної діагностики, а також при розробці біотехнологічних процесів, одержання діагностичних, лікувальних, профілактичних препаратів та біологічно активних речовин мікробного походження.

Для вивчення фізіології мікроорганізмів у лабораторних умовах застосовують культуральний метод діагностики. З цією метою необхідно правильно підібрати поживні середовища, за всіма правилами виконати посіви і створити належні умови для культивування: оптимальну температуру, відсутність освітлення, вологість, аерацію або відсутність повітря (кисню), витримати певний термін культивування. Вирощування мікроорганізмів на поживних середовищах є універсальним підходом до їх вивчення.

Знання даної теми необхідні молодшому медичному спеціалісту з позицій більш глибокого розуміння різноманітних функцій мікроорганізмів. Вивчений матеріал дає можливість опрацювати техніку висівання досліджуваного матеріалу на поживні середовища та вміння ідентифікувати чисту культуру мікроорганізмів для виділення виду збудника з метою встановлення етіологічного діагнозу.

Навчальні цілі

Ознайомитись:

♦ З поживними середовищами, їх призначенням

Знати: ♦ Принципи культивування мікроорганізмів та їх ідентифікацію

Вміти: ♦ Взяти матеріал для мікробіологічного та санітарно-бактеріологічного дослідження

♦ Висіяти патологічний матеріал на поживні середовища

♦ Оцінити ріст мікроорганізмів на поживних середовищах

♦ Дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з інфікованим матеріалом, обладнанням, пальниками, дезінфекційними зособами

 

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

№з/п	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1.	Основи екології та профілактичної медицини	Проблеми забруднення навколишнього середовища	Формувати навички дотримання особистої та громадської гігієни
2.	Англійська мова	Походження термінів	Визначати значення термінів
3.	Хімія (предмет загальної школи)	Водневий показник Осмотичний тиск Окисно-відновні реакції	Трактувати показники осмотичного тиску, рН
4.	Основи латинської мови з медичною термінологією	Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти	Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією
5.	Біологія (предмет загальної школи)	Будову мікроскопа Порівняльну характеристику еукаріотів та прокаріотів Неклітинні форми життя Хімічний склад клітини Ферменти Обмін речовин	Працювати з мікроскопом На основі знання будови властивостей білків вміти пояснювати їх роль у біологічних системах
6.	Медична хімія (біонеорганічна)	Вчення про розчини Кислотно-основна рівновага в біологічних рідинах Водневий показник Буферні системи	Робити висновки щодо кислотності біологічних рідин на основі водневого показника Пояснити механізм дії буферних систем та їх роль у підтриманні кислотно-основної рівноваги у біологічних системах
7.	Основи біофізики та медичної апаратури	Будову мікроскопа Імерсійну систему мікроскопування	Працювати з мікроскопом
8.	Медична біологія	Генетика та мінливість Генна інженерія та її практичне значення Біотехнології	Розпізнавати й характеризувати форми мінливості
9.	Основи психології та міжособове спілкування	Правила спілкування з пацієнтом	Спілкуватись з пацієнтом. дотримуючись правил етики та деонтології
10.	Месестринство в інфектології	Методи діагностики інфекційних хвороб	Взяти досліджуваний матеріал та висівати на поживні середовища

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

 

Завдання	Вказівки до завдань
1. Вивчіть основні властивості мікроорганізмів:	1.1. Типи живлення мікроорганізмів 1.2. Ферментні системи мікробної клітини 1.3. Типи дихання
2. Ознайомтесь з: основними поживними середовищами, вимогами до них та використанням у лабораторних умовах	2.1. Заповніть таблицю: Класифікація поживних середовищ Походження   Щільність Склад Призначення
3. Складіть ГЛС (граф логічної структури) хімічного складу мікробної клітини	Хімічний склад мікробної клітини     сухий залишок вода 25-20% 75-80%
4. Проведіть диференціальну діагностику ендотоксину та екзотоксину за їх спільними ознаками:	Ознаки	Екзотоксин	Ендотоксин
Будова
Стійкість до температури
Токсичність
Антигенність
Тропність
Зв’язок з клітиною
5. Повторіть:	5.1. Принципи взяття досліджуваного матеріалу для мікробіологічного та санітарно-бактеріологічного дослідження
6. Опрацюйте:	6.1. Техніку висівання патологічного матеріалу на поживні середовища петлею, тампоном, шпателем 6.2.. Етапи виділення чистох культури мікроорганізмів, їх ідентифікацію за морфотинкторіальними, культуральними, ферментативними, антигенними та іншими властивостями.

Культуральний (мікробіологічний) метод діагностики дає змогу ідентифікувати вид мікроорганізмів і є провідним для встановлення діагнозу більшості інфекційних хвороб. Виділення чистої культури та її ідентифікацію проводять у декілька етапів:

1-й етап – посів досліджуваного матеріалу на поживні середовища (щільні) з метою отримання ізольованих колоній, на рідкі – для накопичення мікроорганізмів

2-й етап – оцінка характеру росту мікроорганізмів на поживних середовищах та відбір підозрілих колоній

3-й етап – визначення (контроль) морфології і тинкторіальних властивостей мікроорганізмів

4-й етап – пересівання підозрілих колоній з метою виділення чистої культури мікроорганізмів

5-й етап – перевірка чистоти виділеної культури

6-й етап – визначення ферментативних властивостей мікробів

7-й етап – визначення точних маркерів мікроорганізмів: антигенної структури, фагочутливості, антибіотикограми тощо.

.

Для успішного культивування мікроорганізмів у лабораторних умовах необхідно правильно підібрати поживне середовище, висіяти досліджуваний матеріал, дотримуючись вимог (див. нижче), створити належні умови для їх вирощування: оптимальну температуру, відсутність світла, вологість, аерацію або анаеробні умови, певний термін культивування.

Умови, необхідні для культивування мікроорганізмів у мікробіологічній лабораторії, забезпечуються у термостаті. Тут створюють оптимальну температуру - більшість мікроорганізмів ростуть при температурі 37º С та відсутність світла (стінки термостата непрозорі). Вологість забезпечують шляхом висівання матеріалу на свіжовиготовлені середовища. Аерація здійснюється за рахунок проникнення кисню у пробірки (флакони) через ватно-марлеві корки, у чашках Петрі – через щілину між дном і кришкою. Анаеробні умови створюють у анаеростаті та іншими методами (хімічним, біологічним). Термін культивування у мікроорганізмів різний: більшість культивуються протягом 18- 24 годин, інші – від 2-3діб до 3міс.

Характер росту мікроорганізмів на поживному середовищі визначає їх культуральні властивості. Ці властивості постійні для кожного виду мікроорганізмів, тому є важливою ознакою для їх ідентифікації.

Вивчення ферментативної активності мікроорганізмів є важливим етапом ідентифікації культури. Найчастіше вивчають ферменти, здатні розщеплювати вуглеводи (сахаролітичні), білки (протеолотичні), сечовину (уреазу), лецитин (лецитиназу), а також токсини, що руйнують еритроцити (гемолітичні властивості).

Точні маркери вивчають слідуючим чином:

● антигенну структуру – у реакції аглютинації на склі

● фагочутливість – з допомогою реакції фаготипування

● антибіотикограму – шляхом визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків диско-дифузійним методом