І. Проведення внутрішньошкірної діагностичної проби

Оснащення: ампули з ліками, стерильний туберкуліновий шприц та голки, бікс зі стерильними ватними кульками та серветками, 70% розчин етилового спирту, стерильний пінцет, лоток, маска, гумові рукавички, аптечка «АНТИСНІД», ємкості з дезрозчинами
Етапи	Обґрунтування
Підготовка процедури Пояснити пацієнту хід і сутність майбутньої процедури	Заохочення пацієнта до співпраці
Дати інформацію пацієнту про лікарський препарат і його побічні дії	Дотримується право пацієнта на інформацію
О Отримати згоду пацієнта на проведення процедури	Дотримуються права пацієнта
22Підготувати оснащення	Забезпечується швидке й ефективне проведення процедури
Помити руки під протічною водою двічі з милом, висушити паперовим або індивідуальним рушником і обробити спиртом або антисептиком для руки Одягнути маску і рукавички	Дотримання умов стерильності
Звірити напис на упаковці з листком лікарських призначень (назва, концентрація, кількість, термін придатності)	Забезпечується попередження помилкового введення ліків, правильність дозування
1. Виконання процедури Набрати у стерильний туберкуліновий шприц 0,2мл (2 дози) туберкуліну	При перевірці прохідності голки та видаленні повітря 0,1 мл витрачається
8. Запропонуйте пацієнту зручно сісти на стілець, звільнити руку до ліктьового суглоба від одягу і покласти її долонною поверхнею догори на тверду основу	Забезпечується правильне положення руки
Двічі обробити місце ін’єкції (середня третина внутрішньої поверхні передпліччя) стерильними ватними кульками, змоченими 70% розчином етилового спирту	Забезпечується інфекційна безпека
10Після висихання шкіри лівою рукою обхопити передпліччя пацієнта знизу	Забезпечується фіксація шкіри
Ввести голку зрізом догори під кутом 15^0у шкіру так, щоб занурився тільки її зріз	Забезпечується проникнення голки в шкіру
Обережно відпустити ліву руку	Зменшується натягнення шкіри
Ввести 0,1мл туберкуліну (1 доза). При правильному введенні на місці ін’єкції утворюється білуватого кольору міхурець – «лимонна кірочка»	Забезпечується правильне дозування та введення туберкуліну
14Вийняти голку, не притискаючи ватною кукулькою	Попереджується витискання ліків
15Зняти залишки туберкуліну сухою стерильною ватною кулькою Примітка: а)порекомендувати пацієнту не одягати одяг, що подразнює шкіру; б) не зволожувати передпліччя; в) результат проби треба перевірити через 72 години	Забезпечується інфекційна безпека, створюються умови для достовірної оцінки результату
16Запитайти пацієнта про самопочуття	Визначення реакції пацієнта на процедуру
Покласти використані ватні кульки та шприц у ємкість для дезінфекції	Забезпечується інфекційна безпека
Зняти та продезінфікувати маску, рукавички, вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
Зробити запис про проведення проби Манту і реакцію пацієнта	Забезпечується документування процедури

Оцінка результатів:

Розмір гіперемії не враховується. Для вимірювання діаметра папули використовувати прозору пластмасову лінійку, яку необхідно накладати перпендикулярно до осі руки.

Реакція негативна, якщо розмір папули становить - 0-1мм, сумнівна –

2-4мм, позитивна – 5мм, гіперергічна – понад 17мм.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної підготовки студентів до практичного заняття № 9

Тема: Патогенні коки

Актуальність теми

У природі зустрічаються патогенні.і непатогенні коки. Патогенних властивостей коки набули в процесі еволюції. Грампозитивнї коки (стафіло - і стрептококи) викликають гнійні запальні процеси органів і систем. Грамнегативні (гонококи і менінгококи) мають більш локалізовану органотропність, тому діапазон захворювань значно менший. На сьогоднішній день проблема кокових інфекцій полягає в тому, що вони, внаслідок природного добору, наявності R - плазміди і адаптивних ферментів, стали полінечутливими до дії антибіотиків. Це явище затруднює лікування і вимагає цілеспрямованої антибіотикотерапії.

Патогенні коки (гноєрідні) спричиняють переважно гнійно - запальні процеси практично всіх органів та систем, як окремо, так і в асоціації з іншими аеробними та анаеробними мікроорганізмами. До захворювань призводять як патогенні, так і умовно - патогенні коки, що входять до складу нормальної мікрофлори людини. Внаслідок цього, вони здатні викликати екзогенні й ендогенні інфекції; часто є причиною внутрішньолікарняних інфекцій.

Отже, молодший медичний спеціаліст повинен володіти знаннями щодо причин виникнення гнійно-запальних захворювань органів і систем організму, викликаних патогенними коками, та їх профілактики.

Навчальні цілі

Знати: ♦ Загальну характеристику групи

♦ Особливості взяття та транспортування матеріалу до лабораторії

♦ Методи лабораторної діагностики кокових інфекцій

Вміти:♦ Проводити взяття патологічного матеріал для мікробіологічного дослідження(слизу із зіва і носа)

♦ Висівати матеріална живильні середовища

♦ О формляти супровідну документацію.

♦ Аналізувати антибіотикограму

♦ Дотримуватись вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з патогенним матеріалом, з електроапаратурою, дезінфекційними засобами тощо

Ознайомититись з:

♦ Препаратами для специфічної профілактики і лікування хвороб, спричинених патогенними коками.

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

№ з/п	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1.	Біологія	Хімічний склад і молекулярну організацію клітинної мембрани	Пояснити значення клітинної мембрани для життєдіяльності клітини
2.	Медична біологія	Мінливість організмів	Розпізнавати й характеризувати форми мінливості
3.	Анатомія людини	Будову органів та систем людського організму	Визначати основні структурні утворення органів та їх функції
4.	Основи латинської мови з медичною термінологією	Медичну термінологію Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти	Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією
5.	Основи медсестринства	Правила взяття досліджуваного матеріалу та його транспортування до лабораторії Дезінфекцію, стерилізацію	Взяти слиз із зіва та носа, кров з вени Провести дезінфекцію відпрацьованого інструментарію та матеріалів
6.	Фармакологія та медична рецептура	Антибіотики, принципи їх застосування Причини формування резистентних штамів мікроорганізмів та їх усунення	Оцінювати доцільність застосування протимікробних засобів з метою хіміотерапії на основі знань їхніх властивостей
7.	Українська мова за профспрямуванням	Оформлення супровідної документації	Оформити супровідну документацію
8.	Основи психології та між особове спілкування	Правила спілкування з пацієнтом	Спілкуватись з пацієнтом, дотримуючись правил етики та деонтології
9.	Дисципліни циклу професійної та практичної підготовки	Гнійно-септичні процеси органів та систем	Проводити профілактику гнійно-септичних процесів Дотримуватись санітарно- протиепідемічного режиму Зібрати матеріал для мікробіологічної діагностики

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завдання
1. Ознайомтесь із загальною характеристикою патогенних коків
2. Вивчіть:	2.1. Короткі дані про морфологію та культуральні властивості патогенних коків (стафілококів, стрептококів, диплококів) 2.2. Особливості взяття та транспортування матеріалу до мікробіологічної лабораторії 2.3. Методи лабораторної діагностики кокових інфекцій
3. Опрацюйте:	3.1. Техніку взяття слизу із зіва та носа тампоном 3.2. Взяття крові в разі сепсису та її висівання
4. Повторіть:	4.1. Техніку посіву досліджуваного матеріалу на живильні середовища (посів тампоном на чашку Петрі) – див. практичне заняття №3 4.2. Правила оформлення супровідної документації 4.3. Аналіз антибіотикограми - див. практичне заняття №4
5. Ознайомтесь з:	5.1. Препаратами для специфічної профілактики та лікування захворювань, спричинених патогенними коками

Питання для самоконтролю:

1. Загальна характеристика групи.

2. Короткі відомості про морфологічні та культуральні властивості:

● стафілококів

● стрептококів

● диплококів

3. Взяття матеріалу для дослідження при хворобах, спричинених патогенними коками

4. Заходи безпеки під час взяття і транспортування матеріалу до лабораторії

5. Методи мікробіологічної діагностики кокових інфекцій

6. На які поживні середовища проводять первинний посів досліджуваного матеріалу (слизу із зіва та носа, крові з вени у разі сепсису)?

7. Правила оформлення супровідної документації

8. З якою метою проводять профілактичне обстеження на носійство стафілокока?

9. Препарати для специфічної терапії та профілактики кокових інфекцій

10. Яке значення має визначення чутливості коків до антибіотиків?

11. Аналіз антибіотикограми

 

 

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті

Студенти беруть слиз із зіва та носа стерильним ватним тампоном, роблять посів матеріалу на цукровий бульйон і кров'яний агар. Вивчають техніку посіву крові в разі сепсису. Визначають особливості взяття і транспортування матеріалу до лабораторії, оформлюють супровідну документацію.

Спостерігають за ростом патогенних коків на поживних середовищах. Аналізують антибіотикограму за демонстраційним визначенням чутливості коків до антибіотиків методом паперових дисків. Складають схему лабораторного дослідження при кокових інфекціях. Знайомляться з препаратами для специфічнох профілактики і лікування хвороб. спричинених патогенними коками.

Перелік практичних навичок

1. Взяття біологічного матеріалу для дослідження

2. Первинне висівання матеріалу на поживні середовища

3. Оформлення супровідної документації

4. Аналіз антибіотикограми

5. Вибір препаратів для специфічного лікування та профілактики

6. Дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з патогенним матеріалом, з електроапаратурою, дезінфекційними засобами тощо

Алгоритми виконання практичних навичок: