ІІ. Мікроскопія мазків препаратів,

Визначення морфотинкторіальних властивостей

Завдання	Вказівки до завдання
1. Розгляньте готові мікропрепарати 2. Зверніть увагу на: ● форму мікроорганізмів ● їх розміщення ● забарвлення	1.1. Розмістіть мікропрепарат на предметному столику 1.2. Промікроскопуйте під імерсійною системою 1.3. Замалюйте мікроскопічну картину у щоденник.

ІІІ. Правила взяття матеріалу на мікробіологічні дослідження

Матеріалом для дослідження у медичній мікробіології служать різні біологічні й патологічні рідини та матеріали, взяті з організму або довкілля.

1. Вид матеріалу визначається клінічною картиною захворювання, тобто відповідати локалізації передбачуваного збудника на даному етапі захворювання

2. Кількість матеріалу повинна бути достатньою для проведення досліджень і його повторення у разі потреби

3. Матеріал беруть по можливості у початковому періоді хвороби, оскільки саме в цей період збудники виділяються частіше, їх більше, вони мають типову локалізацію

4. Взяття матеріалу повинно здійснюватись до початку антимікробної терапії або через певний проміжок після прийому лікарського препарату

5. Матеріал береться стерильним інструментарієм, дотримуючись правил асептики та антисептики

6. Вміщується у стерильний посуд (банки, пробірки, флакони, посуд одноразового використання), дотримуючись правил стерильності (над пальником)

● зразки крові, сироватки крові, ліквор у флаконах. пробірках необхідно герметично закрити гумовими корками або у пробірках типу «Епендорф»

● випорожнення, сечу забирають у скляний посуд, який щільно закривається, або одноразового використання (пластиковий), який закривається кришками, що загвинчуються

● матеріал з довкілля вміщують у нові поліетиленові пакети або стерильний скляний посуд і ретельно упаковують

7. Слід попередити можливість потрапляння у матеріал антимікробних препаратів, дезінфектантів, антисептиків

8. Бажано, матеріал тут же після взяття посіяти на живильне середовище

9. Якщо матеріал доставляють до лабораторії, це необхідно зробити якнайшвидше

(не пізніше 2 год після взяття)

● транспортувати матеріал у закритому посуді, щоб запобігти розповсюдженню

мікроорганізмів у навколишнє середовище та зворотній контамінації мікрофлорою довкілля

● дотримуватись температурного режиму

● запобігати впливу факторів навколишнього середовища(висушування, дії УФП, високих

температур)

● при потребі додавати консервуюче (транспортне) середовище

10. Транспортується матеріал з дотриманням нормативної документації у спеціальних контейнерах (металевому або пластиковому футлярах, біксі, сумці - холодильнику тощо)

11. Ємності з матеріалом повинні бути промарковані відповідно до направлення

12. До кожної проби додається супроводжуюча документація. яка упаковується окремо

13. Розпаковування матеріалу, що надійшов до лабораторії, проводиться з дотриманням запобіжних заходів

Будь – який матеріал, що забирається для дослідження, розглядайте як потенційно небезпечний!

ІV. тОзнайомлення з класифікацією мікроорганізмів за ступенем небезпеки

За ступенем небезпечності патогенні для людини мікроорганізми поділяються на

4 групи:

І-ІІ група мікроорганізмів – сюди відносяться збудники висококонтагіозних інфекційних хвороб. які характеризуються важкими та стійкими розладами здоров’я у значної кількості хворих, високим рівнем летальності та швидким поширенням серед населення. Їх називають особливо небезпечні інфекції. Дослідження матеріалу проводиться у режимних лабораторіях згідно регламентуючого документа «Інструкція про протиепідемічний режим роботи з матеріалом, зараженим або підозрілим на зараженість збудниками інфекційних хвороб І –ІІ груп»

ІІІ група – до неї відносять збудників інфекційних хвороб. що характеризуються важкими та стійкими розладами здоров’я в окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя або здоров’я. Дослідження матеріалу проводиться у лабораторіях СЕС і лікувальних закладів.

До ІV групи належать збудники токсикоінфекцій, ентеритів, сепсису, представники нормальної мікрофлори людини, санітарно-показові мікроорганізми. Робота зі збудниками вимагає дотримання звичайного режиму, який забезпечує захист персоналу від внутрішньолабораторного зараження, надійне знезараження матеріалу, а також виключає можливість поширення інфекцій за межі лабораторії.

 

V. Принципи основних методів мікробіологічних досліджень

Важливою умовою ефективності лабораторних досліджень є доцільний вибір методу діагностики.

Методи діагностики, які використовують у сучасних мікробіологічних лабораторіях:

1. Мікроскопічний - виявлення збудника під мікроскопом у мазках, виготовлених із патологічного матеріалу

2. Культуральний – посів досліджуваного матеріалу на поживні середовища. Виділення чистої культури збудника та його ідентифікація.

3. Серологічний – виявлення антитіл у сироватці крові або антигенної структури збудника у патологічному матеріалі.

4. Шкірно – алергійний – в основі методу лежить інфекційна алергія.

5. Експериментальний – зараження лабораторних тварин патологічним матеріалом для моделювання інфекції або виділення та ідентифікації збудника

6. Молекулярно- генетичні методи:

♦ метод гібридизації ДНК або РНК (метод ДНК або РНК - зондів)

♦ метод ланцюгової полімеразної реакції (ЛПР)

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної підготовки студентів до практичного заняття № 2

Тема: Морфологія мікроорганізмів

Актуальність теми

Мікроорганізми - це найдрібніші живі істоти, невидимі неозброєним оком. У мікросвіті існує велика кількість різних форм, які різняться між собою морфологічними та біологічними особливостями.

Морфологічні ознаки характеризують форму, рухливість, спороутворення, наявність капсули у мікроорганізмів. Тинкторіальні ознаки відображають відношення до барвників; воно залежить від спорідненості структур клітини до барвників, унаслідок чого вони набувають певного забарвлення.

На мікробіологічне дослідження у пацієнтів відбирають матеріал з метою діагностики інфекційних захворювань, профілактичного обстеження; з навколишнього середовища – для виявлення патогенних мікроорганізмів або визначення його санітарного стану.

Визначення і дослідження морфології мікроорганізмів у заразному матеріалі важливе для діагностики інфекційних захворювань та наукових досліджень. З цією метою застосовують мікроскопічний метод лабораторної діагностики. Він базується на безпосередньому виявленні у матеріалі пацієнта морфологічних і структурних особливостей збудника для його ідентифікації. У переважній більшості, це орієнтовний метод діагностики і є першим етапом мікробіологічних досліджень. Хоча є захворювання (гонорея, епідемічний цереброспінальний менінгіт, малярія, бореліози, первинний сифіліс тощо) де цей метод діагностики є ведучим.

З цією метою молодший медичний спеціаліст повинен володіти навичками виготовлення мікропрепарату, його фарбуванням простим або складним методами, мікроскопії під імерсійною системою і визначенням виду мікроорганізмів.

Навчальні цілі

Знати: ♦ Взяття матеріалу для мікроскопії

♦ Морфологічні критерії ідентифікації мікроорганізмів

Вміти: ♦ Виготовити мазки – препарати із біологічного матеріалу та мікробних культур

♦ Забарвити препарат простим методом та за методом Грама

♦ Трактувати результат мікроскопічного дослідження

♦ Дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з інфікованим матеріалом, обладнанням, пальниками, дезінфекційними зособами

Ознайомитись з:

♦ Методикою фарбування мазків для виявлення спор, капсул, включень,

кислото-, спирто- і лугостійких бактерій

. Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

№з/п	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1.	Біологія (предмет загальної школи)	Будову мікроскопа Порівняльну характеристику еукаріотів та прокаріотів Неклітинні форми життя	Працювати з мікроскопом
2.	Основи латинської мови з медичною термінологією	Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти	Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією
3.	Основи біофізики та медичної апаратури	Будову мікроскопа Імерсійну систему мікроскопування	Працювати з мікроскопом
4.	Основи медсестринства	Правила та техніку взяття досліджуваного матеріалу Правила спілкування з пацієнтом	Вміти взяти досліджуваний матеріал Спілкуватись з пацієнтом. дотримуючись правил етики та деонтології
5.	Основи психології та міжособове спілкування	Правила спілкування з пацієнтом	Спілкуватись з пацієнтом. дотримуючись правил етики та деонтології
6.	Медсестринство в інфектології	Діагностику інфекційних хвороб	Проводити взяття інфікованого матеріалу від пацієнта для мікробіологічного дослідження, оформлювати та транспортувати до лабораторії Виготовляти мазки-препарати Використовувати мікроскопічний метод дагностики

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завдання	Самостійні записи
1. Повторіть:	1.1. Взяття матеріалу для мікроскопії 1.2. Основні форми бактерій та інших мікроорганізмів 1.3. Морфологічні критерії ідентифікації мікроорганізмів 1.4. Техніку роботи з імерсійною системою мікроскопа
2. Охарактеризуйте:	2.1. Метод мікробіологічної діагностики, що вивчає морфологію мікроорганізмів
3. Вивчіть:	3.1. Техніку виготовлення мазків – препаратів із біологічного матеріалу та мікробних культур 3.2. Забарвлення препаратів: ● простим методом ● складним методом за Грамом
4. Ознайомтесь з:	4.1. Методикою фарбування мазків для виявлення спор, капсул, включень, кислото-, спирто- і лугостійких бактерій

Вивчення питання «Мікроскопія мазків з різними групами мікроорганізмів» пропонується для самостійної позааудиторної роботи студентів.

Програмний матеріал необхідно опрацювати, користуючись «Орієнтовною картою самостійного вивчення студентами навчальної літератури» (див. Методичні рекомендації для псрс з навчальної дисципліни «Мікробіологія»), виконати запропоновані завдання для самоконтролю знань-умінь.

 

Питання для самоконтролю:

1. Правила взяття матеріалу для мікроскопії

2. Морфологічні критерії ідентифікації мікроорганізмів

3. Виготовлення мазків – препаратів із біологічного матеріалу та мікробних культур

4. Фарбування препаратів простим методом

5. Які методи називають складними?

6. Техніка фарбування мазків за методом Грама

7. На які групи поділяються мікроорганізми за результатом забарвлення за Грамом?

8. Метод лабораторної діагностики, який застосовують для вивчення морфології мікроорганізмів, його характеристика

9. Мікроскопія мазків – препаратів під імерсійною системою мікроскопа

 

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті

Студенти виготовляють мазки - препарати з біологічного матеріалу та мікробних культур, фарбують його простим і складним методами (за Грамом з модифікацією Синьова), мікроскопують під імерсійною системою мікроскопа, вивчають морфологічні критерії ідентифікації мікроорганізмів, трактують одержані результати. Знайомляться з методикою фарбування мазків для виявлення спор. капсул, включень, кислото -, спирто- і лугостійких бактерій.

Перелік практичних навичок

1. Виготовлення мазків – препаратів для мікроскопічного дослідження

2. Фарбування мазків – препаратів простим та складним методом

3. Мікроскопія мазків – препаратів, визначення морфотинкторіальних властивостей

4. Трактування результатів мікроскопічного дослідження мікроорганізмів

5. Дотримання правил охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з інфікованим матеріалом, обладнанням, пальниками, дезінфекційними зособами

Алгоритми виконання практичних навичок: