Ш. Стерилізація поживних середовищ

Поживні середовища готують, розливають у стерильні чашки Петрі, пробірки, флакони, складають у бікси.

Парою під тиском (автоклавуванням) стерилізують різні живильні середовища (крім тих, які містять білок), рідини (фізіологічний розчин, воду та інші).

Режим стерилізації визначається їх складом і вказаний у рецепті виготовлення поживних середовищ.

● Найбільш вживані поживні середовища (МПА, МПБ) стерилізують 20хв. при тиску 1атм (120°С).

● Середовища з вуглеводами стерилізують у автоклаві 10-15хв. при тиску 0,5атм (112°С) або дробно: текучою парою при температурі 100°С протягом 30хв. 3дні підряд.

● Різні рідини стерилізують 20хв. при тиску 1атм (120°С).

● Поживні середовища, які містять сечовину, вуглеводи, молоко, картоплю, желатину, стерилізують текучою парою. Застосовують метод роздрібної стерилізації: прогрівання проводять 3 дні підряд при температурі 100°С протягом 30-60хв. При першому прогріванні гинуть вегетативні форми мікроорганізмів, а спорові зберігаються. Через 24 години спори проростають у вегетативні форми, які гинуть на другий день стерилізації. На третій день проводять завершальну стерилізацію.

● Білкові рідини стерилізують на водяній бані або у спеціальних приладах з терморегуляторами при температурі 56-58°С протягом 1 години 5днів підряд. Такий метод називається тіндалізація.

● Поживні середовища, які містять білок, сироватку, деякі антибіотики, стерилізують методом фільтрації через бактеріальні фільтри.

ІV. Підготовка лабораторного посуду до стерилізації та його стерилізація

Лабораторний посуд (чашки Петрі, піпетки градуйовані і пастерівські, флакони, колби,пробірки) перед стерилізацією знезаражують, ретельно миють і висушують.

1. Чашки Петрі загортають у папір по одній або кілька штук; при наявності складають у спеціальні металеві пенали

2. Широкий кінець градуйованої піпетки закривають ватою, загортають у довгі смужки паперу шириною 4-5см. На папері відзначають об'єм загорнутої піпетки. Гострі кінці пастерівських піпеток запаюють у полум'ї пальника, отвір протилежного кінця закривають ватою, загортають у папір по 10 - 15 шт.

Загортати треба уважно, щоб не зламати кінці капілярів!

4. Флакони, колби, пробірки закривають ватно-марлевими корками. Поверх корків (крім пробірок) надягають паперовий ковпачок. Пробірки зв'язують по 5-30 шт. і загортають у папір.

- Корки повинні входити у колби, флакони на 2/3 своєї довжини не досить вільно, але і не досить щільно!

Стерилізують лабораторний посуд у сухожаровій шафі (печі Пастера) при температурі

160 - 165°С 1 годину.

Загорнутий у папір посуд зберігається стерильним протягом 3 діб. Незагорнутий - необхідно використати протягом доби.

Стерилізацію у біксах проводять з відкритими отворами

V. Контроль якості стерилізації

Контроль якості стерилізації проводять з допомогою трьох видів тестів:

1. Фізичний метод – використовують максимальний термометр в автоклаві і ртутний термометр у сухожаровій шафі та інших активаторах.

2. Хімічний метод – застосовують кристалічні хімічні речовини:

♦ для контролю якості стерилізації в автоклаві:

● бензойну кислоту з фуксином ● сечовину

● фенацетин ● антипірин

● бета-нафтол ● сірку

♦ для контролю якості стерилізації у сухожаровій шафі:

● сахарозу

● тіосечовину

● альбуцид

3. Біологічний метод – використовують біотести, виготовлені з тест- культури мікроорганізмів (з групи антракоїдів). У стерилізатор вміщують щонайменше 5 тестів та

1 (контрольний) залишають при кімнатній температурі. Після стерилізації змиви з біотестів засівають на поживні середовища. Результат читають слідуючим чином:

- у змивах, які перебували у стерилізаторі, росту культури не повинно бути

- у змивах з контрольного тесту – рясний ріст культури.

VІ. Знезараження та утилізація гострокінцевих виробів медичного призначення одноразового використання

Гострокінцеві вироби медичного призначення після використання є потенційно небезпечними щодо можливості інфікування вірусними гепатитами В, С, ВІЛ, збудниками інших інфекцій з парентеральним механізмом передачі і підлягають обов’язковому знезараженню.

1. Після використання вироби попередньо 2 -3 рази промивають у дезінфектанті, набираючи його через голку (знімати голки категорично забороняється).

2. Набирають дезінфектант у шприц, системи для трансфузій розрізають на окремі частини і вироби повністю занурюють у дезінфектант.

Вироби, що знезаражуються, повинні знаходитись у тісному контакті

з дезінфектантом (не бути оточеними повітрям і не містити пухирців

повітря). Не підлягають знезараженню ковпачки шприців.

3. Ємкості для приготування дезінфектантів повинні бути з матеріалу, який не б’ється. Перед повторним знезараженням ємкості ретельно миють.

4. Збір частин виробів після знезараження проводиться у використану картонну тару, саморобні картонні контейнери тощо.

5. Голки після знезараження знімають, поміщають у використану скляну або пластикову тару.

Знезаражені медичні вироби здаються особам, відповідальним за збір

6. Для знезараження використовуються розчини дезінфектантів, в режимах дезінфекції, встановлених діючими директивними документами:

- наказом МОЗ України від 22.10.1993р. №223 «Про збір, знезараження використаних медичних виробів одноразового призначення»

- наказом МОЗ України від 25.05.2000р. №120 «Про вдосконалення медичної допомоги хворим на ВІЛ – інфекцію/СНІД»

- Державним реєстром деззасобів, дозволених до використання в Україні станом на 30.07.2007р. (технічні регламенти використання деззасобів)

7. Для знезараження виробів сильно забруднених кров’ю, необхідно використовувати дезінфектанти нового покоління, які ефективно діють в умовах білкового навантаження.

8. Після знезараження вироби медичного призначення повинні зберігатись у приміщенні, яке має обмежений доступ

9. Використаний дезінфектант розводять водою у співвідношенні 1:10 і зливають у каналізацію.

Утилізація виробів медичного призначення проводиться:

1. Шляхом заключення угод з підприємствами різних форм власності на утилізацію виробів.

2. Спалювання у спеціалізованих печах при t -180ºС (найбільш оптималь-ний варіант) – спалювання у спеціалізованих печах можна проводити у містах і районах, де є підприємства, які використовують ці печі або у печах підприємств, які виробляють цеглу тощо.

3. Відкрите спалювання або спалювання у металевих бочках – проводиться на відкритих місцях за узгодженням з територіальними органами охорони навколишнього середовища та санепідслужби. Для відкритого спалювання необхідна яма глибиною не менше 1,0м, після спалювання її засипають землею.

4. Захоронення без спалювання – утилізація проводиться на огородженій території у ямі глибиною не менше 2,0м. Вироби засипають прошарком землі товщиною 30см. Після заповнення яма заливається бетоном. Допускається захоронення на полігонах твердих побутових відходів, умови захоронення узгоджуються з територіальними СЕС.

*Алгоритм дії підготований епідвідділом облСЕС на основі наказів МОЗ України від 22.10.1993р. №223 «Про збір, знезараження використаних медичних виробів одноразового призначення», від 25.05.2000р. №120 «Про вдосконалення медичної допомоги хворим на ВІЛ – інфекцію/СНІД», Державного реєстру деззасобів, дозволених до використання в Україні станом на 30.07.2007р., матеріалів РАТН «Правильне використання і утилізація само руйнівних шприців та безпечних контейнерів», травень 2002р.

VІІ. Обробка рук медичного персоналу

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ N 798 від 21.09.10 м.Київ

Про затвердження методичних рекомендацій "Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу"

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ «Хірургічна ТА ГІГІЄНІЧНА обробка рук МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ»

Загальні положення

Методичні рекомендації призначені для співробітників закладів охорони здоров’я, а також санітарно-епідеміологічних і дезінфекційних станцій.

1.2. Визначення термінів

♦ Антимікробний засіб – засіб, який пригнічує життєдіяльність мікроорганізмів (дезінфектанти, антисептики, стерилянти, хіміотерапевтичні засоби, що включають антибіотики, засоби, які очищують, консерванти).

♦ Антисептики – хімічні речовини мікробостатичної та мікробоцидної дії, що використовуються для профілактичної і терапевтичної антисептики інтактних та пошкоджених шкірних і слизових покривів, порожнин, ран.

♦ Антисептик для рук – засіб на основі спирту з додаванням або без додавання інших сполук, призначений для деконтамінації шкіри рук з метою переривання ланцюгу передачі інфекції.

♦ Внутрішньолікарняна інфекція (ВЛІ) – будь-яка клінічно виражена хвороба інфекційної природи, яка уражає пацієнта внаслідок перебування в стаціонарі або відвідування лікувальної установи, а також інфекції, які виникають у персоналу закладу охорони здоров’я в результаті їх професійної діяльності.

♦ Гігієнічна антисептика рук – це обробка рук шляхом втирання антисептика в шкіру рук для ліквідації транзиторних мікроорганізмів.

♦ Інвазивні втручання – використання апаратів і пристроїв, що долають природні бар'єри організму, з якими збудник може проникнути безпосередньо в кров'яне русло, органи і системи організму хворого.

♦ Звичайне миття рук – процедура миття водою із звичайним (без протимікробної дії) милом.

♦ Подразнюючий контактний дерматит (КД) – неприємні відчуття та зміни стану шкіри, які можуть проявлятися в сухості шкіри, появі свербежу або печії, почервонінні, лущенні епідермісу та утворенні тріщин.

♦ Резидентні мікроорганізми – мікроорганізми, що постійно живуть та розмножуються на шкірі.

♦ Спороутворюючі бактерії – це бактерії, які мають здатність утворювати особливі структури, що вкриті щільною оболонкою, їх умовно називають спорами, вони високо резистентні до дії багатьох фізико-хімічних факторів.

♦ Транзиторні мікроорганізми – мікроорганізми, які тимчасово потрапляють на поверхню шкіри людини при контакті з різними живими та неживими об’єктами.

♦ Хірургічна антисептика рук – це процедура втирання антимікробного засобу (антисептика) в шкіру рук (без застосування води) для ліквідації транзиторних мікроорганізмів та максимально можливого зниження кількості резидентних мікроорганізмів.

♦ Хірургічне миття рук – це процедура миття рук з використанням спеціального антимікробного засобу, для ліквідації транзиторних мікроорганізмів та максимально можливого зниження чисельності резидентних мікроорганізмів.

1.3. Гігієна рук передбачає хірургічну і гігієнічну обробку рук, просте миття і захист шкіри рук.

1.4. Для гігієни рук медичного персоналу використовують антисептичні засоби, які зареєстровані в Україні в установленому порядку.

Загальні вимоги

2.1. Персонал закладу охорони здоров’я слідкує за чистотою своїх рук. Рекомендується, щоб нігті були коротко підстрижені у рівень з кінчиками пальців, без покриття лаком та тріщин на поверхні нігтів, без накладних нігтів.

2.2. Перед обробкою рук знімаються браслети, часи, обручки.

2.3. Обладнання для гігієни рук наведено в Додатку 1.

2.4. В приміщенні, де проводиться обробка рук, умивальник розташовують в легкодоступному місці, обладнують краном з холодною та гарячою водою та змішувачем, який бажано приводити в дію без доторкання рук, а струмінь води повинен бути спрямований прямо у сифон злива для запобігання розбризкуванню води.

2.5. Біля умивальника доцільно встановити три дозатори:

♦ із засобом для антимікробної обробки рук;

♦ із рідким милом;

♦ із засобом для догляду за шкірою.

2.6. Рекомендуються дозатори із зручним для приведення в дію ліктем важелем, який ні в якому разі не можна захоплювати руками, а також не можна тор­катися руками зливного отвору дозатора.

2.7. Кожне місце для миття рук за можливості обладнується дозаторами одноразових рушників, серветок та ємкістю для використаних засобів.

2.8. Не рекомендується висушування рук за допомогою електросушарок через неминуче завихрення повітря, в якому можуть бути забруднюючі частки, а також через недостатнє висихання рук.

2.9. Не слід доливати засіб в дозатори антисептиків, які не повністю випорожнені. Всі випорожнені ємкості необхідно заповнювати в асептичних умовах, щоб запобігти їх інфікуванню. Рекомендується використовувати одноразові ємкості.

2.10. Дозатори миючих засобів та засобів догляду за шкірою перед кожним новим заповненням рекомендується ретельно вимивати та дезінфікувати.

2.11. В закладах охорони здоров’я рекомендується мати декілька антисептиків для індивідуального вибору співробітниками з підвищеною чутливістю шкіри; потрібно дотримуватися інструкції/методичних вказівок з використання засобу.

2.12. За відсутності централізованого водопостачання або наявності іншої проблеми з водою, відділення забезпечуються закритими ємкостями для води з кранами. В ємкості заливають кип'ячену воду і замінюють її не рідше одного разу на добу. Перед наступним заповненням ємкості ретельно миються (за необхідності дезінфікуються), обполіскуються і висушуються.

Хірургічна обробка рук

Гігієнічна обробка рук

Гігієнічна обробка рук включає звичайне миття рук водою зі звичайним (неантимікробним) милом та гігієнічну антисептику рук, тобто втирання спиртового антисептика, без застосування води, у шкіру рук з метою зниження числа мікроорганізмів, що знаходяться на них (схема методів наведена у додатку 5, вимоги до антимікробних засобів та спиртових антисептиків – в додатку 6).

Звичайне миття рук зі звичайним милом рекомендується проводити на початку і в кінці робочого дня, а також протягом дня у випадках «макроскопічно видимого забруднення рук», у тому числі виділеннями організму.

Стандартною процедурою упродовж робочого дня є антисептична обробка рук без застосування води, тобто втирання спиртового антисептика в шкіру рук.

Показання

4.1.1. Звичайне миття рук із застосуванням неантимікробного миючого засобу рекомендується проводити:

♦ на початку та в кінці робочого дня;

♦ перед приготуванням та роздачею їжі;

♦ у всіх випадках перед обробкою антисептиком, коли руки явно забруднені;

♦ при контакті зі збудниками ентеровірусних інфекцій в разі відсутності відповідних антивірусних засобів рекомендується механічне усунення вірусів при пролонгованому у часі (до 5 хв.) митті рук;

♦ при контакті зі споровими мікроорганізмами – пролонговане у часі миття рук (щонайменше 2 хв.) для механічного усунення спор;

♦ після користування туалетом;

♦ у всіх інших випадках за відсутності ризику інфікування або спеціальних вказівок.

4.1.2. Гігієнічну обробку рук із застосуванням спиртових антисептиків рекомендується проводити перед:

♦ входом в асептичні приміщення (передопераційну, стерилізаційні відділення, відділення реанімації, гемодіалізу та ін.);

♦ виконанням інвазійних втручань (установлення катетерів, проведення ін'єкцій, бронхоскопії, ендоскопії та ін.);

♦ діяльністю, при якій можливо інфікування об'єкта (наприклад, приготування інфузій, наповнення ємкостей розчинами та ін.);

♦ кожним прямим контактом з пацієнтами;

♦ переходом від інфікованої до неінфікованої ділянки тіла пацієнта;

♦ контактом із стерильним матеріалом та інструментарієм;

♦ застосуванням рукавичок.

Після:

♦ контакту із забрудненими предметами, рідинами чи поверхнями (наприклад з системою збору сечі, забрудненою білизною, біосубстратами, виділеннями хворого та ін.);

♦ контакту з вже введеними дренажами, катетерами чи з місцем їх введення;

♦ кожного контакту з ранами;

♦ кожного контакту з пацієнтами;

♦ зняття рукавичок;

♦ користування туалетом;

♦ після чистки носа (при риніті є велика ймовірність наявності вірусної інфекції з наступним виділенням S.aureus).

4.1.3. Наведені показання не є остаточними. В ряді конкретних ситуацій персонал приймає самостійне рішення. Крім того, кожний заклад охорони здоров’я може розробити свій перелік показань, який включають в план профілактики ВЛІ, з урахуванням специфіки того чи іншого відділення.

4.1.4. Техніка миття рук (малюнок):

1. Зняти всі прикраси, у тому числі годинники та браслети;

2. Відкрити кран і струменевим потоком комфортно теплої води змочити руки;

3. Нанести порцію рідкого мила;

4. Енергійно терти руки протягом не менше 30 секунд за такою технікою:

♦ терти долоня об долоню;

♦ зовнішню сторону долонь спочатку правою рукою, а потім лівою;

♦ схрестивши пальці однієї руки з іншою, терти між пальцями;

♦ далі однією рукою накривають іншу руку „замком” і необхідно терти в п’ясно-фаланговій зоні, спочатку однієї руки, потім іншої;

♦ енергійно терти круговими рухами великі пальці обох рук;

♦ кінчиками пальців правої руки терти долоню лівої руки і навпаки.

5. Ретельно змити мило під протічною водою.

6. Насухо витерти руки рушником (серветкою).

7. Якщо крани без ліктьового способу приведення в дію, їх закривають сухим рушником (серветкою), який викидають у смітник, призначений для збору паперових рушників, який має бути розташований поруч.

8. Якщо після миття рук застосовують їх обробку антисептиком, то антисептик наносять лише на ретельно висушені руки.

9. Якщо в процесі роботи руки не забруднені біологічним матеріалом або брудом, миття рук можна замінити гігієнічною антисептикою.

Звичайне миття

4.2.1. Звичайне миття призначене виключно для механічної очистки рук, при цьому з рук усувається забруднення, піт, частково змиваються спороутворюючі бактерії, а також частково інші транзиторні мікроорганізми. Процедуру проводять згідно з п.п. 3.1.2.-3.1.5.

4.2.2. Техніка звичайного миття здійснюється таким чином:

♦ кисті рук змочують водою, потім наносять миючий засіб так, щоб він покривав усю поверхню кистей рук та зап'ястя. Руки миють близько 30с. Особливу увагу приділяють обробці піднігтьових зон, нігтів, білянігтьових валиків та міжпальцевих зон;

♦ після обробки миючим засобом руки ретельно відмивають водою від мила та висушують одноразовими рушниками чи серветками. Останньою серветкою закривають кран з водою.

Техніка миття рук:

Гігієнічна антисептика

4.3.1. Стандартна методика втирання антисептика включає 6 стадій і представлена в додатку 4. Кожну стадію повторюють не менше 5 разів.

4.3.2. Антисептик в кількості не менше 3 мл вливають в заглиблення сухої долоні і енергійно втирають в шкіру рук та зап'ястя протягом 30 с.

4.3.3. Протягом всього часу втирання засобу шкіру підтримують вологою від антисептика, тому кількість порцій засобу, який втирається, суворо не регламентується. Останню порцію антисептика втирають до його повного висихання. Витирання рук не допускається.

4.3.4. При виконанні обробки рук враховують наявність так званих «критичних» ділянок рук, які недостатньо змочуються антисептиком: великі пальці, кінчики пальців, міжпальцеві зони, нігті, білянігтьові валики та піднігтьові зони. Найбільш ретельно обробляють поверхні великого пальця та кінчики пальців, оскільки на них зосереджена найбільша кількість бактерій.

4.3.5. За наявності видимого забруднення рук усувають його серветкою, що змочена антисептиком, та миють руки з миючим засобом. Потім ретельно відмивають водою від мила та висушують одноразовим рушником чи серветками. Останньою серветкою закривають кран. Після цього руки обробляють антисептиком двічі по 30с.