I. Особливості взяття досліджуваного матеріалу при захворюваннях, викликаних патогенними клостридіями

При ранових анаеробних інфекціях досліджують:

♦ Виділення з рани, матки, пупка – відбирають стерильним ватним

тампоном або піпеткою до обробки антисептиками й антибіотиками.

♦ Шматочки тканин, сторонні тіла – беруть з глибоких ділянок рани,

карманів, розчавлених тканин за допомогою стерильного скальпеля та пінцета у широкогорлу банку або флакон.

♦ Кров – беруть з вени у шприц – пробірку або стерильним шприцем

з послідуючим переливанням у герметично закриту пробірку.

♦ Грунт – проби беруть у широкогорлі склянки.

Досліджуваний матеріал при ботулізмі

♦ промивні води шлунка

♦ блювотні маси

♦ кров

♦ фекальні маси

♦.залишки харчових продуктів

Основні правила роботи з досліджуваним матеріалом:

● оберігати зразки патологічного матеріалу від контату з атмосферним повітрям

● культивувати в анаеробних умовах

● дотримуватись правил техніки безпеки

 

II. Методи мікробіологічної діагностики :

Мікробіологічні дослідження при захворюваннях, спричинених патогенними клостридіями, проводять у двох напрямках - виділення з досліджуваного матеріалу:

♦ збудника

♦ його токсину

Мікроскопічний метод

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте під мікроскопом демонстраційні мікропрепарати, виготовлені з культури клостридій і бактероїдів (в атласі, мультимедійній презентації) 2. Зверніть увагу на: ♦ відносний розмір бактерій ♦ розмноження ♦ наявність спори, її розташування у клітині, розміри ♦ наявність капсули ♦ забарвлення за Грамом 3. Замалюйте мікроскопічну картину

Культуральний метод

Для первинного накопичення патогенних клостридій використовують рідке живильне середовище Кітта – Тароцці, для отримання ізольованих колоній – кров’яний агар.

 

Методи культивування патогенних анаеробів

І. Фізичні – ґрунтуються на механічному видаленні або запобіганні проникнення кисню в навколишній простір або живильне середовище:

1. Вирощування культур в анаеростаті (є стаціонарні і портативні).

2. Метод Віньяла –Вейона – у пробірку з напіврідким агаром (t˚ - 43-45˚С) піпеткою вносять досліджуваний матеріал, добре перемішують і заповнюють цією сумішшю стерильну пастерівську піпетку. Нижній кінець піпетки запаюють у полум’ї пальника; верхній закривають корком. Загортають у щільний папір або вміщують у велику пробірку; культивують у термостаті.

3. Культивування у стовпчику агару – у пробірку наливають напіврідкий агар ((t˚ - 43-45˚С) на 2/3 її висоти. Піпеткою до дна вносять патологічний матеріал і ретельно перемішують (прокручують пробірку між долонями), ставлять у банку з холодною водою. Після ущільнення агару поміщають у термостат.

4. Метод Перетца – на чашку Петрі з МПА шпателем сіють досліджуваний матеріал. Посів накривають стерильним предметним склом так, щоб не залишилось пухирців повітря. Вміщують у термостат донизу дном.

5. Рідкі живильні середовища перед посівом регенерують (кип’ятять на водяній бані 20-30хв., потім різко охолоджують). Здійснюють посів і середовище заливають стерильною вазеліновою олією. Інкубують у термостаті.

ІІ. Хімічний – ґрунтується на видалені кисню хімічними речовинами.

1. Метод Арістовського – на дно ексікатора вносять хімічні речовини, які легко поглинають кисень (натрію гідросульфіт, пірогалол). Вміщують чашки Петрі з посівами, закривають кришкою і ставлять у термостат. Для поглинання кисню з живильного середовища до нього додають редукційні речовини: глюкозу, тіогліколеву кислоту, шматочки варених паренхіматозних органів тварин; для адсорбції кисню – кульки вати, пемзу.

ІІІ. Біологічний метод – грунтується на культивуванні анаеробів з аеробами.

1. Метод Фортера – у чашці Петрі з КА по діаметру вирізають стерильним скальпелем смужку шириною 1-1,5см. На одну половину сіють аероби (кишкову паличку), на іншу – досліджуваний матеріал. Чашку Петрі заклеюють клейкою стрічкою і вміщують у термостат.

III. Вивчення імунних препаратів, які використовують для профілактики і лікування захворювань, викликаних патогенними клостридіями

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте імунні препарати, ознайомтесь з інструкціями. 2. Зверніть увагу на їх використання: ♦ вакцина АКДП ♦ АДП -М ♦ анатоксини: ▪ протиправцевий ▪ протиботулінічний ▪ протигангренозний ♦ сироватки: ▪ протиправцева ▪ протиботулінічна ▪ протигангренозна

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної підготовки студентів до практичного заняття №15

Тема: Патогенні спірохети

Актуальність теми

Спірохети об’єднані у дві родини: Spirochaetaecae та Leptospiracae, серед яких патогенні для людини рід Bоrrelia, Treponema і Leptospira.

З роду Treponema у патології людей найбільшу роль відігріє – збудник сифілісу. Сифіліс – це венерична хвороба, при якій уражаються всі органи і системи. За даними ВООЗ сифіліс є однією з найпоширеніших інфекцій, що передаються статевим шляхом. У світі щорічно заражаються 12 мпн людей. Особливо швидкими темпами зростає захворюваність у країнах Східної Європи, СНД, Україні. Протягом 90-х років ХХ ст..показники захворюваності зросли у 30 разів. Причинами зростання є зміни сексуальної поведінки акселерація підлітків, моральний стан суспільства, міграція населення, соціальні умови. Небезпечним є зростання захворюваності на сифіліс серед вагітних, неповнолітніх, а також у новонароджених.

Лептоспіроз поширений практично у всіх країнах світу. Відмічається тенденція до зростання цього захворювання (Ізраїль, Литва, Росія, Україна). Природні осередки лептоспірозу в країні поширені у певних ландшафтних зонах - полісся та лісостеп. Досить великі спалахи відмічаються у південних та західних областях України.

Рід Bоrrelia, об’єднує види спірохет, патогенні для тварин і людей. Ендемічний поворотний тиф поширений у певних ареалах, епідемічний поворотний тиф.реєструється вкрай рідко.

Тому молодший медичний спеціаліст повинен бути обізнаний з основними морфологічними властивостями патогенних спірохет, особливостями взяття досліджуваного матеріалу, його транспортуванням до лабораторії, класичними та експрес – методами діагностики.

Навчальні цілі

Знати: ♦ Морфотинкторіальні особливості патогенних спірохет

♦ Особливості взяття і транспортування матеріалу для дослідження

♦ Методи лабораторної діагностики хвороб, причинених патогенними спірохетами

♦ Хід мікробіологічного дослідження

♦ Препарати для специфічного лікування та профілактики

Вміти:♦ Відбирати патологічний матеріал для дослідження

♦ Оформлювати супровідну документацію

♦ Дотримуватись вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з електроапаратурою, дезінфекційними засобами, біологічними рідинами

 

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

№ з/п	Назва дисципліни	Знати	Вміти
	Основи латинської мови з медичною термінологією	Медичну термінологію Терміноелементи	Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією
2.	Анатомія людини	Будову статевих органів, серцево-судинної системи, печінки, нирок	Визначати основні структурні утворення органів Пояснювати практичне використання анатомічних особливостей органів
3.	Фізіологія	Функції статевих органів, серцево-судинної системи, печінки, нирок	Робити висновки про функції органів та систем
4.	Основи медсестринства	Взяття крові з вени (пальця) на серологічне дослідження Дезінфекцію, стерилізацію	Взяти кров з вени (пальця) на серологічне дослідження Виготовити мазок крові Провести дезінфекцію, стерилізацію
5.	Основи психології та міжособове спілкування	Правила спілкування з пацієнтом	Спілкуватись з пацієнтом, дотримуючись правил етики та деонтології
6.	Медсестринство в дерматовенерології	Сифіліс	З’ясувати проблеми пацієнта Зібрати досліджуваний матеріал в залежності від періоду захворювання, транспортувати до лабораторії
7.	Медсестринство в інфектології	Лептоспіроз Бореліози	З’ясувати проблеми пацієнта Зібрати досліджуваний матеріал в залежності від періоду захворювання, транспортувати до лабораторії

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завданн	Самостійні записи
І. Дайте загальну характеристику патогенних спірохет
ІІ. Вивчіть: 1. Рід Treponema	1.1. Особливості морфології та біологічні властивості 1.2. Вкажіть, які органи і системи уражаються, в залежності від періоду захворювання 1.3. Особливості взяття досліджуваного матеріалу в різні періоди захворювання 1.4. Методи лабораторної діагностики відповідно до періодів хвороби 1.5. Хід мікробіологічного дослідження 1.6. Реакцію Васермана, її суть 1.7. Експрес – методи діагностики
2.Рід Borrelia	2.1. Морфологію та біологічні властивості збудників поворотних тифів 2.2. Особливості взяття досліджуваного матеріалу 2.3. Методи лабораторної діагностики
3. Рід Leptospira	3.1. Морфологію та біологічні властивості збудника лептоспірозу 3.2. Методи лабораторної діагностики 3.3. Препарати для специфічної імунотерапії та профілактики лептоспірозу

На позааудиторну самостійну роботу студентів запропоноване питання «Хвороба Лайма. Мікробіологічна характеристика збудника. Патогенез лаймобореліозу. Діагностика. Профілактика і лікування». Опрацюйте рекомендовану літературу з даного питання та підготуйтесь до практичного заняття, керуючись «Методичними рекомендаціями для псрс з навчальної дисципліни «Мікробіологія», представте виконані завдання для самоконтролю знань-умінь.

Питання для самоконтролю:

1. Загальна характеристика патогенних спірохет

2. Короткі відомості про збудника сифілісу, поворотних тифів і лептоспірозу

3. Особливості взяття матеріалу для дослідження в різні періоди сифілісу

4. Яку серологічну реакцію застосовують під час масового профілактичного обстеження на сифіліс?

5. В яких випадках використовують реакцію Васермана для діагностики сифілісу?

6. Методи мікробіологічної діагностики поворотного тифу.

7. Які методи використовують для діагностики лептоспірозу та виявлення лептоспір у довкіллі?

8. Який імунний препарат використовують для специфічної імунотерапії лептоспірозу та його профілактики у контактних осіб?

 

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті

Студенти вивчають морфотинкторіальні властивості патогенних спірохет: трепонем, борелій, лептоспір (за допомогою таблиць, атласу, мультимедійної презентації), особливості взяття і транспортування матеріалу для дослідження, методи лабораторної діагностики. Опрацьовують суть реакції Васермана. Складають схему мікробіологічної діагностики, знайомляться з експрес- методами дослідження.

Вибирають препарати для специфічної профілактики і пікування.

 

Перелік практичних навичок

1.Взяття матеріалу для дослідження

2. Оформлення супровідної документації

3. Первинне висівання матеріалу на поживні середовища

4. Вибір препаратів для специфічного лікування та профілактики

5. Дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з електроапаратурою, дезінфекційними засобами, біологічними рідинами

 

Збудник сифілісу