Посів випорожнень бактеріологічною петлею

Посів здійснюють в мікробіологічній лабораторії. Досліджуваний матеріал (випорожнення) до посіву попередньо готують. Їх розводять ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:10, дають відстоятись 30хв., доки великі частки осядуть на дно. Посівним матеріалом служить поверхнева рідина.

Техніку посіву бактеріологічною петлею повторіть (див. методичні рекомендації до практичного заняття на тему: «Фізіологія мікроорганізмів»).

 

ІІ.Посів випорожнень шпателем

Шпателем випорожнення сіють у мікробіологічній лабораторії або безпосередньо із судна (горщика) біля ліжка пацієнта. Безпосередньо із судна (горщика) випорожнення шпателем набирають з кількох місць.

У лабораторії випорожнення попередньо готують до посіву (див. вище).

Техніку посіву шпателем повторіть (див. методичні рекомендації до практичного заняття на тему: «Фізіологія мікроорганізмів»).

 

ІІІ. Взяття випорожнень ректальною петлею та посів на поживне середовище

Завдання	Техніка виконання	Умови виконання
1. Одягніться відповідно до вимог		Обов’язково гумові рукавички та клейончастий фартух
2. Підготуйте необхідний інструментарій та матеріал	2.1. Ректальну петлю 2.2. Диференціально-діагностичні середовища Ендо, Плоскірєва 2.3. Лоток для відпрацьованого матеріалу	Інструментарій та матеріал повинні бути стерильними
3. Укладіть пацієнта	3.1. Укладіть пацієнта на лівий бік 3.2. Подайте вказівку зігнути ноги в колінах і притягнути їх до живота	Дотримуйтесь правил спілкування з пацієнтом, етики та деонтології
4. Візьміть досліджуваний матеріал	4.1. У праву руку візьміть ректальну петлю, як перо 4.2. Лівою рукою розведіть сідниці пацієнта 4.3. Введіть ректальну петлю в анальний отвір на глибину 3-5см у напрямку до пупка, а потім паралельно до хребта ще на 5-7см 4.4. Легким обертальним рухом наберіть випорожнення 4.5. Виведіть ректальну петлю з анального отвору	Працюйте уважно, щоб не травмувати анальний отвір та пряму кишку Дотримуйтесь правил стерильності
5. Здійсніть посів на поживне середовище	5.1. Привідкрийте чашку Петрі із поживним середовищем 5.2. Введіть ректальну петлю до краю чашки 5.3. Зробіть кілька щільних штрихів, а потім зигзагоподібними рухами здійсніть посів по поверхні середовища 5.4. Петлю помістість у лоток з дезінфектантом	Уважно! При введенні петлі не торкайтесь зовнішніх країв чашки
6. Знезаразьте інструментарій, відпрацьований матеріал, руки	6.1. За відомими Вам правилами
7. Оформіть супровідну документацію	7.1. Зразок оформлення супровідної документації див.у попередньому занятті (т. №9)
8. Транспортуйте до лабораторії	8.1. Транспортування посівів до лабораторії повторіть з попереднього заняття (т. №9)

ІІ. Орієнтовна карта спостереження за ростом збудників

Кишкових бактерій на поживних середовищах

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте ріст ешерихій, сальмонел, шигел на поживних середовищах Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агарі 2. Проведіть диференціальну діагностику за характером росту 3. Зробіть записи та малюнки у щоденник, порівняйте, поясніть.

ІІІ. Методи лабораторної діагностики патогенних ентеробактерій

1. Мікроскопічний

2. Культуральний

3. Серологічний

 

При тафо-паратифозних захворюваннях з 2-го тижня в крові накопичуються антитіла, які можна виявити у розгорнутій реакції аглютинації, запропонованій у 1896 році Ф.Відалем, в честь якого цю реакцію називають реакцією Відаля. При обліку реакції Відаля враховують динаміку утворення О-і Н-антитіл.

Реакцію непрямої Vі-гемаглютинації (РНГА) використовують для виявлення мікробоносіїв

 

ІV. Орієнтовна карта ознайомлення з методикою проведення реакції Відаля

Завдання	Самостійні записи
1. Зверніть увагу на інгредієнти, необхідні для проведення реакції Відаля, РНГА
2. Ознайомтесь з методикою її проведення

V. Орієнтовна карта ознайомлення

	Препарати для специфічної профілактики	Препарати для лікування
1. Ешерихії
2. Збудники черевного тифу та паратифів
3. Сальмонели – збудники харчових токсикоінфекцій
4. Шигели

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної підготовки студентів до практичного заняття №11

Тема:Умовно - патогенні бактерії

Актуальність теми:

До умовно-патогенних мікроорганізмів відносяться представники нормальної флори організму та навколишнього середовища, які безпечні для здорового організму, але здатні проявляти патогенні властивості у разі порушення функцій захисних факторів макроорганізму. Мікроорганізми, які постійно виділяються з макроорганізму практично здорових людей, здатні спричинити різноманітні патологічні процеси. Отже, наслідки взаємодії мікро -і макроорганізму залежать від властивостей мікроорганізмів і стану макроорганізму. Інфекції, які спричиняються умовно-патогенними мікроорганізмами, називаються опортуністичними. У всьому світі спостерігається зростання такого виду інфекцій. Основними чинниками зростання захворюваності слід назвати: зміну імунного статусу макроорганізму, забруднення довкілля, розширення резервуару інфекції, несприятливі соціальні фактори. Незважаючи на різноманітність збудників, клінічні ознаки хвороб, які вони спричиняють, схожі. Умовно-патогенні мікроорганізми здатні уражати будь-який орган або систему організму. Тому встановити причину хвороби можна тільки мікробіологічними методоми дослідження.

Таким чином, середній медичний працівник повинен знати морфотинкторіальні та культуральні властивості найбільш поширених умовно-патогенних мікроорганізмів, особливості взяття досліджуваного матеріалу та методи лабораторної діагностики.

 

Навчальні цілі

Знати: ♦ Морфологічні та культуральні властивості клебсієл,протея, синьогнійної палички, ієрсиній

♦ Особливості взяття матеріалу на дослідження, його транспортування

♦ Методи лабораторної діагностики

Вміти: ♦ Висівати матеріал на поживні середовища

♦ Дотримуватись заходів безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України щодо профілактики гнійно-запальних процесів, спричинених умовно-патогенними мікроорганізмами.

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

№ з/п	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1.	Анатомія людини	Будову шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів та інших органів та систем	Визначати основні структурні утворення органів та їх функції
2.	Фізіологія	Фізіологію шлунково-кишкового тракту, сечовидільної системи, дихальних шляхів тощо	Пояснювати фізіологічні основи функцій шлунково-кишкового тракту та інших органів та систем
3.	Основи латинської мови	Медичну термінологію Терміноелементи Грецькі еквіваленти Словотворення	Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією
4.	Основи медсестринства	Техніку взяття досліджуваного матеріалу Правила спілкування з пацієнтом Асептику Антисептику	Взяти кров з вени. Здійснити забір випорожнень та інших виділень на дослідження, транспортувати до лабораторії Провести дезінфекцію, стерилізацію Дотримуватись санітарно-протиепідемічного режиму в медичних установах Дотримуватись правил спілкування з пацієнтом
5.	Основи екології та профілактичної медицини	Санітарно-гігієнічний, протиепідемічний режим у закладах охорони здоров’я Заходи профілактики ВЛІ	Дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму в закладах охорони здоров’я Дотримуватись санітарних норм зберігання харчових продуктів
6.	Фармакологія та медична рецептура	Антибіотики, принципи їх застосування Кристалоїдні розчини Дезінфектанти Антисептичні речовини	Оцінювати доцільність застосування протимікробних засобів з метою хіміотерапії на основі знань їхніх властивостей
	Патоморфологія та патофізіологія	Ентерит гострий і хронічний та коліт гострий і хронічний Патологію верхніх дихальних шляхів	Аналізувати патоморфологічну картину захворювань. Пояснювати механізм розвитку патологічних процесів
6.	Основи психології та міжособове спілкування	Правила спілкування з пацієнтом	Спілкуватись з пацієнтом, дотримуючись правил етики та деонтології
7.	Медсестринство в інфектології	Гострі кишкові інфекції різ Дезінфекцію, стерилізацію Асептику Антисептику	З’ясувати проблеми пацієнта Зібрати випорожнення, сечу, кров, посіяти на поживне середовище, транспортувати до лабораторії Провести дезінфекцію, стерилізацію Забезпечувати особисту безпеку під час роботи з хворими та інфікованим матеріалом
8.	Дисципліни циклу професійної та практичної підготовки	Інструментальні втручання в макроорганізм Асептику та антисептику	Дотримуватись правил асептики та антисептики, санітарно-протиепідемічного режиму в медичних установах

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завдання	Самостійні записи
1. Визначіть:	1.1. Морфологічні та культуральні властивості клебсієл, протею, синьо- гнійної палички, ієрсіній 1.2. Причини захворювань, які спричиняють умовно-патогенні мікроорганізми
2. Ознайомтесь з:	2.1. Захворюваннями, які спричиняють клебсієли, протей, синьогнійна паличкиа ієрсінії
3. Опрацюйте:	3.1. Техніку висівання матеріалу на поживні середовища
4. Закріпіть знання з:	4.1. Особливостей взяття матеріалу на дослідження, його транспортування 4.2. Методів лабораторної діагностики 4.3. Дотримання заходів безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України щодо профілактики гнійно-запальних процесів, спричинених умовно-патогенними мікроорганізмами

 

На позааудиторну самостійну роботу студентів з теми «Збудники кишкових бактерій» запропоноване питання: «Мікробіологічна характеристика ієрсиній». Опрацюйте рекомендовану літературу з даного питання та підготуйтесь до практичного заняття, керуючись «Методичними рекомендаціями для псрс з навчальної дисципліни «Мікробіологія», виконайте запропоновані завдання для самоконтролю знань-умінь.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте причини захворювань, які спричиняють умовно-патогенні мікроорганізми:

- зміна імунного статусу макроорганізму

- забруднення довкілля

- соціальні фактори

- розширення резервуарів інфекції

2. Морфологічні та культуральні властивості клебсієл

3. Захворювання, які спричиняють клебсієли, протей, синьогнійна паличка, ієрсінії

4. Який матеріал забирають від пацієнта на виявлення клебсієл, протею, синьо -гнійної палички, ієрсіній

5. На які поживні середовища висівають досліджуваний матеріал?

6. Які методи лабораторної діагностики застосовують для встановлення етіологічного діагнозу?

 

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти вивчають морфологічні та культуральні властивості клебсієл, протею, синьогнійної палички. Опрацьовують техніку взяття досліджуваного матеріалу, його транспортування до лабораторії, оформлення супровідної документації та висівання на поживні середовища. Закріплюють знання з методів лабораторної діагностики хвороб, спричинених вказаними збудниками. Знайомляться з короткою мікробіологічною характеристикою ієрсиній.

 

Перелік практичних навичок

1.Взяття матеріалу для дослідження

2. Транспортування матеріалу до мікробіологічної лабораторії

3. Оформлення супровідної документації

4. Первинне висівання матеріалу на поживні середовища

5. Дотримання заходів безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України щодо профілактики гнійно-запальних процесів, спричинених умовно-патогенними мікроорганізмами

 

Професійні алгоритми виконання практичних навичок. передбачені на даному занятті, подані у методичних рекомендаціях до практичного заняття №10.

Повторіть та закріпіть знання, уміння запропонованих практичних навичок.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для підготовки студентів до практичного заняття №12