Методи лабораторної діагностики

Мікроскопічний метод

Даний метод діагностики використовується у первинному періоді сифілісу. Дослідження проводять до призначення лікування.

Відбір матеріалу проводять дотримуючись правил асептики та техніки безпеки:

1. Сифілітичну виразку очищують ватним тампоном, змоченим ізотонічним розчином хлориду натрію, потім протирають сухим тампоном.

Це необхідно для видалення сального налету і

контамінуючої мікрофлори

2. Дно твердого шанкру подразнюють металевою лопаткою до виділення ексудату. 3. Бактеріологічною петлею або піпеткою набирають краплю рідини і наносять на предметне скло.

Скло повинно бути тонким (1,1 – 1,2мм).

Якщо відділюваної рідини невелика кількість, то її вносять у

краплю ізотонічного розчину хлориду натрію

4. Матеріал накривають покривним скельцем – виготовляють «розчавлену краплю».

5. Досліджують у темному полі зору мікроскопа.

Мікроскопію проводять негайно, оскільки при підсиханні

препарату збудник сифілісу втрачає характерну рухомість.

ІІ.Серологічний метод

Даний метод діагностики використовується у вторинному та третинному

періодах сифілісу.

1. Кров забирають з ліктьової вени у кількості 5-10мл у шприц-пробірку і отримують сироватку.

Взяття крові проводять натще або не раніше, ніж через 6 год. після прийому їжі. Не можна брати кров у пацієнтів з підвищеною температурою тіла, після перенесеної інфекційної хвороби, у жінок – під час менструації, у вагітних – в останні 10 днів, у породіль – перші 10 днів після пологів, у немовлят – у перші 10 днів життя, у разі вживання спиртних напоїв – не раніше, ніж через 24год.

2. Сироватку інактивують, прогріваючи її при Т-56º С

При цьому руйнується комплемент, а антитіла стабілізуються.

3. Здійснюють постановку реакцій: РЗК (реакція Васермана), імунофлуоресценції (РІФ), іммобілізації трепонем (РІТ), ІФА

 

Для масового профілактичного обстеження використовують реакцію мікропреципітації (МПР):

1. Кров забирають із пальця капіляром Панченкова, змоченим 5%розчином натрію цитрату

2. Кров відстоюють або центрифугують для отримання сироватки

3. Реакцію ставлять у лунках полістиролової планшетки.

 

Збудник лептоспірозу

Дослідження на виявлення збудника проводять у лабораторіях для особливо небезпечних інфекцій або у мікробіологічних лабораторіях, що мають дозвіл на право роботи з патогенним мікроорганізмами ІІІ-ІVгруп небезпечності. Від початку хвороби до 5-ї доби для мікроскопічного дослідження та біопроби забирають 2мл крові з вени, з 10-ї до 16-ї доби – сечу, спинномозкову рідину при появі менінгеальних симптомів, на 5-15 день хвороби досліджують сироватку крові на виявлення протилептоспірозних антитіл. Із секційного матеріалу відбирають тканинну рідину з уражених органів піпеткою з глибини 2-5мм. За епідеміологічними показами досліджують воду, харчові продукти, гризунів, сечу домашніх тварин.

Методи лабораторної діагностики

І. Мікроскопічний метод

1. Досліджуваний матеріал центрифугують

2. З осаду готують «розчавлену краплю» - пастерівською піпеткою його наносять на тонке предметне скло (1-1,1мм) і накривають покривним скельцем

3. Препарат розглядають за допомогою темнопольного мікроскопа

ІІ. Культуральний метод

1. Досліджуваний матеріал сіють по 10-20 крапель у 3-5 пробірок із середовищем, що містить 10% кролячу сироватку (середовище Уленгута - Терських)

2. Вирощують протягом 1-3місяців

3. Через кожні 7-10 днів готують «розчавлену краплю» і мікроскопують у темному полі зору мікроскопа.

Якщо ріст лептоспір не виявляють, посіви продовжують вирощувати в термостаті

4. При виявлені лептоспір їх ідентифікують з допомогою реакції аглютинації і лізису з типоспецифічними діагностичними сироватками.

При відсутності росту протягом 3-х місяців видають негативний результат

ІІІ. Експериментальний (біологічний) метод

1. Досліджуваний матеріал вводять хом’ячкам або морським свинкам внутрішньоочеревинно

2. За тваринами спостерігають 15 діб. Кожного дня вимірюють темпера-туру і зважують

При позитивному результаті тварини гинуть на 9-10 день при явищах загальної жовтяниці

3. Роблять розтин загиблих тварин – в органах виявляють геморагії

4. Проводять мікроскопічне і мікробіологічне дослідження кіркового шару нирок, серологічне дослідження крові

ІV. Серологічний метод

Даний метод використовують з 5-7-ї доби хвороби, максимальний титр антитіл виявляють на 14-20 добу.

Використовують:

1. Реакцію мікроаглютинації і лізису лептоспір (РМАЛ)

2. Реакцію непрямої гемаглютинації

3. Реакцію зв’язування комплементу, ІФА

 

Збудники бореліозів

Методи лабораторної діагностики

І. Мікроскопічний метод

Досліджуваним матеріалом служить кров, взята з пальця в період нападу гарячки до початку або в перерві антибіотикотерапії, з якої виготовляють «товсту краплю» і мазок крові. Препарати забарвлюють методом Романовського –Гімза та розглядають під імерсійною системою мікроскопа. Цей метод є ведучим для лабораторної діагностики бореліозів.

 

Алгоритм виконання практичного навичка:

Виготовлення мазка крові та «товстої краплі»

Завдання	Техніка виконання	Умови виконання
1. Підготуйте перед маніпуля-цією руки	1.1. За відомими Вам правилами та вимогами
2. Підготуйте необхідне обладнання та інструментарій	2.1. Голку-спис для одноразового користування 2.2. 70% розчин етилового спирту 2.3. Ватні кульки 2.4. Предметне скло 2.5. Предметне скло із шліфованим краєм   2 6. Чашку Петрі 2.7. Стерильний лоток 2.8. Лоток для відпрацьованого матеріалу 2.9. Сухе мило 2.10. Марлеву серветку	Інструментарій та матеріал повинні бути стерильними Предметне скло - чисте, сухе, знежирене
3. Усадіть пацієнта та підготуйте його	3.1. Усадіть пацієнта зручно на стілець. заспокойте його 3.2. Поясніть йому суть маніпуляції 3.3. Виясніть, яка рука у пацієнта неробоча 3.4. Помасуйте безіменний палець (ІV) від основи до вільного кінця 3.5. Обробіть шкіру нігтьової фаланги ватною кулькою, змоченою 70%етиловим спиртом за всіма правилами і осушіть	Дотримуйтесь правил етики та деонтології при спілкуванні з пацієнтом
4. Виготовляйте мазок крові	4.1. Зробіть голкою-списом прокол шкіри 4 2. Першу краплю зніміть сухою ватною кулькою     4.3. Доторкніться нижньою поверхнею предметного скла до краплі на віддалі 1,5-2см від краю 4.4. Переверніть скло краплею вгору і візьміть у ліву руку за ребра 4.5. Правою рукою встановіть скло із шліфованим краєм під кутом 45 з нахилом у бік краплі 4.6. Швидким рівномірним рухом проведіть склом із шліфованим кінцем по предметному склу	Якщо кров виділяється недостатньо, запропонуйте пацієнту опусити руку донизу – витискати краплю крові не можна! Не торкайтесь предметним склом до шкіри! Діаметр краплі повинен бути 2-3мм Почекайте, доки кров розтечеться по краю шліфованого скла! Мазок повинен бути тонким і рівномірним, мати світло-рожеве забарвлення
5. Виготовляйте «товсту краплю»	5.1. На предметне скло нанесіть 2-3 краплі крові 5.2. Скляною паличкою або кутом іншого предметного скла змішайте їх	Змішуйте легко, щоб утворилась пляма діаметром 1.5см
6. Оформіть супровідну документацію	За відомими Вам правилами та вимогами
7. Транспортуйте до лабораторії	Виготовлені препарати укладіть у чашку Петрі і у такому вигляді транспортуйте до лабораторії
8. Помістіть використане обладнання у дезінфектант	За відомими Вам правилами
9. Знезаразьте руки	За відомими Вам правилами

Культуральний метод

Культури борелій можна виділити від пацієнта шляхом посіву досліджуваного матеріалу на живильні середовища з кров’ю, сироваткою крові, шматочками тканин та вирощування їх в анаеробних умовах при температурі 28-30 С. Однак, цей метод неефективний. і у практичних лабораторіях не використовується.

Експериментальний (біологічний) метод

Цей метод діагностики застосовують як додатковий. Кров вводять внутрішньоочеревинно молодим білим щурам або мишам. Через 2-4 дні досліджують кров із хвостових вен, де борелії виявляють мікроскопічним методом.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної підготовки студентів до практичного заняття №16

Тема: Рикетсії. Патогенні гриби

Актуальність теми

Рикетсії – це велика група поліморфних грамнегативних внутрішньоклітинних паразитів, які уражають членистоногих, теплокровних тварин та людей. Дослідження рикетсій і спричинених ними хвороб належить до найдраматичніших сторінок мікробіології. О.О.Мочутковський та Г.Н.Мінх, працюючи в Одесі, дослідами самозараження довели заразність хворих на висипний тиф і значення вошей у передачі цієї хвороби. Американський вчений Г.Ріккетс загинув. Вивчаючи плямисту гарячку Скелястих гір. Чеський вчений С Провачек помер, заразившись при вивченні висипного тифу. Рикетсіози поширені в усіх країнах світу. В Україні реєструється хвороба Брілла (рецидивний варіант епідемічного висипного тифу), марсельська і волинська гарячки.

Гриби належать до еукаріотів. Хвороби, спричинені патогенними грибами мають загальну назву мікози. Нині спостерігається зростання захворюваності грибкової етіології.за даними ВООЗ кожний 5-й житель планети страждає від мікозів. Одними із причин цього є екологічні зміни й урбанізація суспільства, які негативно впливають, на імунореактивність сучасної людини. В Україні захворюваність на мікози також різко зросла і має тенденцію до подальшого збільшення. Серед захворювань шкіри мікози займають одне з перших місць. Спостерігається зростання мікотичних нозокоміальних інфекцій як серед пацієнтів, так і серед медичних працівників, які заражаються під час маніпуляцій та догляду за хворими. Розвитку мікозів срияють вікова схильність, нераціональне використання антибактеріальних препаратів, шкідливі умови виробництва у певних категорій населення, підвищена пітливість, травми. Крім того, постійно збільшується проникнення в Європу мікозів неєвропейського походження, що пояснюється міжконтинентальною міграцією населення.

До дріжджоподібних грибів належать представники роду Candida. З початком ери антибіотиків захворюваність на кандидамікози постійно прогресує. Тому їх розглядають як хворобу цивілізації («хвороба від лікування»). Гриби роду Candida – одні з найпоширеніших збудників опортуністичних інфекцій.

Отже, молодший медичний спеціаліст повинен бути обізнаний із загальною характеристикою цих мікроорганізмів, особливостями взяття досліджуваного матеріалу, транспортуванням його до лабораторії, класичними та експрес – методами діагностики.

Навчальні цілі

Знати: ♦ Морфологічні властивості рикетсій

♦ Особливості взяття і транспортування матеріалу для дослідження

♦ Хід мікробіологічного дослідження при рикетсіозах

♦ Експрес – методи діагностики

♦ Морфологічні та культуральні властивості дерматоміцетів,грибів

роду Candida, актиноміцетів

♦ Особливості взяття для мікробіологічного дослідження

♦ Методи лабораторної діагностики хвороб, спричинених патогенними грибами

♦ Препарати для специфічного лікування і профілактики

Вміти: ♦ Проводити мікроскопію мазків – препаратів

♦ Визначати морфотинкторіальні властивості рикетсій, грибів

♦ Відбирати матеріал для дослідження

♦ Оформлювати супровідну документацію

♦ Дотримуватись вимог охорони праці, техніки безпеки, особистої гігієни, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з патогенним матеріалом, електроапаратурою, дезінфекційними засобами

 

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

№ з/п	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1.	Основи латинської мови з медичною термінологією	Медичну термінологію Терміноелементи Словотворення	Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією
2.	Біологія	Життєдіяльність клітин	Визначити тип життєдіяльності клітин
3.	Анатомія людини	Будову серцево-судинної системи	Визначати основні структурні утворення органів та їх функції Пояснювати практичне використання анатомічних особливостей органів
4.	Фізіологія	Фізіологічні процеси серцево-судинної системи	Робити висновки про функції органів та систем
5.	Основи психології та міжособове спілкування	Правила спілкування з пацієнтом	Дотримуватись правил спілкування. етики та деонтології
6.	Основи медсестринства	Взяття крові з вени на серологічне дослідження Дезінфекцію, стерилізацію Санітарну обробку при педикульозі	Взяти кров з вени на серологічне дослідженняти Провести санітарну обробку пацієнта при виявлені педикульозу
7.	Фармакологія та медична рецептура	Дезінфектанти Антисептичні речовини Протигрибкові засоби Хіміотерапевтичні препарати	Оцінювати доцільність застосування протимікробних засобів метою хіміотерапії на основі знань їхніх властивостей
8.	Основи екології та профілактичної медицини	Роль забрудненого навколишнього середовища у формуванні захворювань населення Санітарно-гігієнічний, протиепідемічний режим у медичних установах	Дотримуватись особистої гігієни, правил санітарно-протиепідемічного режиму в медичних установах
9.	Медсестринство в інфектології	Висипний тиф	З’ясувати проблеми пацієнта Зібрати досліджуваний матеріал, транспортувати до лабораторії Провести санітарну обробку пацієнта при виявлені педикульозу
10.	Дисципліни циклу практичної та професійної підготовни	Причини виникнення нозокоміальних інфекцій Дезінфекцію, стерилізацію	Проводити санітарно-гігієнічні заходи щодо профілактики внутрішньо лікарняної інфекції в ЛПЗ згідно з чинними наказами МОЗ України
11.	Медсестринство в дерматовенерології	Мікози	Складати план заходів профілактики мікозів у лазнях, перукарнях, басейнах, душових, дитячих і лікувальних закладах, контролювати його виконання Збирати патологічний матеріал для лабораторного дослідження (волосся, нігтів, лусочок, скутул), дотримуючись правил техніиа безпеки Застосовувати методи дезінфекції у відділенні дерматомікозів

 

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завдання	Самостійні записи
1. Повторіть:	1.1. Морфологію та біологічні властивості рикетсій
2. Закріпіть знання щодо:	2.1. Особливостей взяття матеріалу і заходів безпеки при рикетсіозах 2.2. Транспортування матеріалу на дослідження
3. Визначіть:	3.1. Ведучі методи лабораторної діагностики рикетсіозів 3.2. Експрес-методи діагностики 3.3. Препарати для специфічного лікування та профілактики
4. Вивчіть:	4.1. Морфологічні та культуральні властивості дерматоміцетів, грибів роду Candida, актиноміцетів 4.2. Чинниками, що сприяють виникненню та поширенню мікозів 4.3. Особливості взяття матеріалу для мікробіологічної діагностики 4.4. Методи мікробіологічної діагностики 4.5. Препарати для специфічного лікування і профілактики мікозів

На позааудиторну самостійну роботу студентів запропонована тема: «Актиноміцети. Основні властивості». Опрацюйте рекомендовану літературу з даного питання та підготуйтесь до практичного заняття, керуючись «Методичними рекомендаціями для псрс з навчальної дисципліни «Мікробіологія», представте виконані завдання

Питання для самоконтролю:

1. Короткі відомості про рикетсій, їх роль у патології людини

2. Взяття досліджуваного матеріалу та заходи безпеки

3. Методи лабораторної діагностики захворювань, викликаних

рикетсіями

4. Специфічна профілактика висипного тифу

5. Класифікація грибів за патогенністю

6. В яких умовах культивуються гриби?

7. Які гриби є збудниками дерматомікозів?

8. Які хвороби спричиняють гриби родів Trichophyton, Microsporu, Epidermophyton, роду Candida та ураження, які вони зумовлюють?

9. Який матеріал відбирають на мікробіологічне дослідження?

10. Методи мікробіологічної діагностики мікозів.

11. Які препарати використовують для лікування мікозів?

12. Морфологія актиноміцетів

13. Досліджуваний матеріал та методи діагностики хвороб, спричинених актиноміцетами.

 

 

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти вивчають морфологічні властивості рикетсій (за допомогою таблиць, атласа, мультимедіа), особливості взяття і транспортування матеріалу для дослідження та заходи безпеки. Визначають хід мікробіологічного дослідження, експрес - методи діагностики. препарати для специфічної профілактики та лікування. Також вивчають морфологічні та культуральні властивості дерматоміцетів, грибів роду Candida, актиноміцетів, особливості взяттяматеріалу на мікробіологічне дослідження, методи лабораторної діагностики, препарати для специфічної профілактики та лікування.

Перелік практичних навиків

1. Мікроскопія мазків – препаратів

2. Визначення морфотинкторіальних властивостей рикетсій, грибів

3. Взяття матеріалу для дослідження

4. Оформлення супровідної документації.

5. Первинне висівання матеріалу на поживні середовища

6. Вибір препаратів для специфічної профілактики та лікування.

7. Дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, особистої гігієни, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з патогенним матеріалом, електроапаратурою, дезінфекційними засобами

 

І. Збудник висипного тифу

Збудником висипного тифу є рикетсія Провачека (Rickettsia prowazekii)/ Будь – які маніпуляції нею є дуже небезпечні. Тому виділення збудника з крові або іншого досліджуваного матеріалу, а також зараження піддослідних тварин, курячих ембріонів і культур тканин проводять лише у режимних лабораторіях.

Вирішальним методом у діагностиці висипного тифу та хвороби Брілла на сучасному етапі у практичній медицині є серологічний метод. Антитіла у сироватці крові пацієнта накопичуються на 5 -7 день хвороби. Досліджуваний матеріал – кров, взята з вени, із якої отримують сироватку. Апгоритм виконання практичного навика «Взяття крові на серологічне дослідження» див. тему: Вчення про імунітет

 

1. Використовують серологічні реакції:

♦ реакція аглютинації рикетсій (РАР)

♦ реакція зв’язування комплементу (РЗК)

♦ реакція непрямої гемаглютинації (РНГА)

Їх слід проводити у динаміці – метод парних сироваток

2. Експрес-метод діагностики – реакція непрямого гемолізу, яка використовується у ранній період захворювання. Вона має високу чутливість і специфічність. Попередній результат реакції можна проводити вже через 30хв., а остаточний – через годину.

Для диференціації висипного тифу і хвороби Брілла застосовують реакцію аглютинації з протеєм ОХ19. При хворобі Брілла вона негативна.

Широкі можливості для виявлення рикетсій в досліджуваному матеріалі відкривають новітні методи діагностики:

- полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). Вже виготовлені праймери для родоспецифічної та видоспецифічної діагностики рикетсій

- реакція імунофлюоресценції (РІФ

ІІ. Патогенні гриби