І. Висівання крові у разі сепсису

Сепсис можуть спричинити будь-які гноєтворні коки й інші мікроорганізми, а в ослабленому організмі й умовно-патогенні в разі їх проникнення у кров. Культура бактерій, виділена з крові, називається гемокультурою. Кров на гемокультуру відбирають з перших днів захворювання з вени у кількості 5-20мл (залежно від дня захворювання та вираженості клінічних ознак). Одразу після взяття кров в асептичних умовах тут же висівають на рідке поживне середовище (цукровий бульйон) у співвідношенні 1:10, транспортують до лабораторії. Для виділення чистої культури роблять пересів з бульйону на щільне поживне середовище й ідентифікують культуру за схемою (див. практичне заняття №3)

 

ІІ. Взяття слизу із зіва та носа, посів матеріалу

На живильні середовища

Завдання	Техніка виконання	Умови виконання
1. Підготуйте руки до виконання маніпуляцій	1.1. За відомими Вам правилами
2. Приготуйте необхідне оснащення	2.1. Два стерильних ватних тампони з маркуванням (номер пробірки, позначки «З», «Н») 2.2. Стерильний лоток 2.3. Шпатель 2.4. Живильні середовища (цукровий бульйон, кров’яний агар) 2.5. Лоток для відпрацьованого матеріалу
3. Усадіть пацієнта	3.1. Усадіть пацієнта на стілець 3.2. Попросіть відкрити рота	Освітлення повинно бути зліва Дотримуйтесь правил спілкування з пацієнтом, етики та деонтології
4. Візьміть мазок із зіва	4.1. У праву руку візьміть стерильний ватний тампон «З» 4.2. У ліву руку візьміть стерильний шпатель 4.3. Натисніть шпателем на корінь язика 4.4. Введіть тампон у порожнину рота 4.5. Візьміть мазок із зіва на межі здорової та ураженої тканини 4.6. Виведіть тампон з порожнини рота 4.7. Опустіть тампон у пробірку 4.8. Відпрацьований шпатель помістіть у лоток з дезінфектантом	Уважно! щоб не викликати у пацієнта блювотного рефлексу Працюйте так, щоб не торкатись стерильним ватним тампоном язика, слизової оболонки щік та зубів Під час взяття патологічного матеріалу дотримуйтесь правил асептики та техніки безпеки
5. Візьміть мазок з носа:	5.1. Пальцем лівої руки злегка підніміть кінчик носа 5.2. У праву руку візьміть тампон «Н» 5.3. Введіть тампон спочатку в один, а потім у другий носові ходи 5.4. Зніміть тампоном слиз зі слизової оболонки носа для посіву
6. Проведіть посів слизу, взятого із зіва, на поживне середовище:	6.1. Посів на кров’яний агар тампоном здійсніть за відомими Вам правилами (методичні рекомендації до практичного заняття №3)
7. Проведіть посів слизу, взятого з носа, на поживне середовище	7.1. Запаліть пальник 7.2. Візьміть у ліву руку пробірку з 1% цукровим бульйоном 7.3. Відкрийте її, тримаючи корок між мізинцем і долонею правої руки 7.4. Зафламбуйте край пробірки, опустіть тампон «Н» до дна 7.5. Струшуйте пробірку з бульйоном і тампоном протягом 10хв. 7.6. Вийміть тампон із середовища, відтисніть об край пробірки 7.7. Зафламбуйте край пробірки та корок, закрийте пробірку, поставте у штатив 7 8. Тампон опустіть у порожню пробірку «Н»
8. Відпрацьований інструментарій та матеріал помістіть у дезінфектант, знезаразьте рук	8.1. Проведіть передстерилізаційну обробку та знезараження за відомими Вам вимогами
9. Оформіть супровідну документацію до мікробіологічної лабораторії	Направлення до мікробіологічної лабораторії. Направляється Назва матеріалу………. ПІП, вік………………... Назва лікувального закладу………………… Мета дослідження або клінічний діагноз……... Підпис особи, що взяла івідправляє матеріал…. Дата…………………….
10. Транспортуйте посіви до мікробіологічної лабораторії.	10.1. Посіви укладіть у фенопластиковий ящик, супровідну документацію у поліетиленовий пакет або папку 10.2. Віднесіть до лабораторії або перевозьте спеціальним транспортом	При підозрі на менінгококову інфекцію не допускайте переохолодження посівів,так як менінгокок не стійкий у навколишньому середовищі.

Внаслідок мінливості мікроорганізмів (в тому числі коків) під впливом чинників навколишнього середовища, особливо антибіотиків. спостерігається формування резистентних штамів, що призводить до труднощів у лікуванні пацієнтів та можливості спалахів внутрішньолікарняної інфекції.

Тому у практичній медицині, з метою раціонального призначення етіотропної терапії при захворюваннях, викликаних патогенними коками, керуючись правилами призначення лікарських препаратів, необхідно визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків та провести аналіз антибіотикограми(див практичну роботу №4

 

ІІІ. Орієнтовна карта спостереження

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте ріст патогенних коків на поживних середовищах, оцініть його
2. Спостерігайте результати проби на чутливість коків до антибіотиків. Здійсніть аналіз антибіотикограми
3. Зробіть записи і малюнки в щоденник

 

ІV. Методи лабораторних досліджень при кокових інфекціях

Складіть ГЛС:

1. Мікроскопічного методу діагностики

2. Культурального (мікробіологічного) методу діагностики

 

V. Препарати для специфічної профілактики та терапії хвороб, спричинених патогенними коками

	Препарати для профілактики	Препарати для лікування
Стафілококи
Стрептококи
Стрептокок пневмонії
Менінгокок
Гонокок

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної підготовки студентів до практичного заняття №10

Тема: Збудники кишкових інфекцій

Актуальність теми:

До родини Enterobacteriaceae входять 20 родів, серед яких є патогенні і непатогенні для людини мікроорганізми. Бактерії цієї родини – це грамнегативні, неспороутворюючі палички.

Родоначальником вважають Escherichia coli. Кишкова паличка є постійним мешканцем товстого кишківника і відіграє важливу роль у регуляції гомеостазу макроорганізму. З іншого боку, її відносять до умовно-патогенних мікроорганізмів: при проникненні у місця, не характерні для її перебування, вона викликає запальні процеси органів і систем. Патогенні Escherichia coli є збудниками кишкового ешерихіозу.

Рід Salmonella включає нині понад 2300 серологічних варіантів збудників. Їх кількість щорічно поповнюється, в середньому, на 50 нових сероваріантів. Представниками роду є: збудники черевного тифу, паратифів А і Б, сальмонели – збудники харчових токсикоінфекції. Тифо-паратифозні захворювання - це класичний приклад кишкової лихоманки, до якої природна сприйнятливість людей є високою. Сальмонельози – антропозоонозна інфекція, яка здебільшого пов’язана з вживанням інфікованих харчових продуктів. За даними ВООЗ, у країнах Європи щорічно на сальмонельоз хворіють більше 1млн. людей. Великою медичною проблемою в останні 20 - 30 років є внутрішньолікарняний сальмонельоз. Його викликають госпітальні штами сальмонел, які є поліантибіотикорезистентними. До епідемічного процесу першими залучаються діти у віці до 1 року, пацієнти хірургічних та реанімаційних відділень, які перенесли обширні оперативні втручання, особи похилого віку, пацієнти з важкою соматичною патологією та імунодефіцитами. 50%випадків ентеробактерії є причиною внутрішньолікарняної інфекції.

Шигельоз – антропонозна інфекція, яка представляє серйозну проблему у країнах з низьким санітарним рівнем і недостатнім харчуванням. Щорічно шигельозами хворіють понад 200млн. людей. Частіше діти та мешканці міст.

Знання морфологічних, культуральних і біологічних властивостей дає змогу молодшому медичному спеціалісту віддиференціювати один вид збудника від іншого. Мікробіологічна діагностика захворювань, викликаних представниками родини кишкових бактерій, має велике значення в практичній медицині для встановлення діагнозу, так як останнім часом у зв’язку з погіршенням санітарно- епідеміологічної обстановки, збільшенням завозу продуктів з-за кордону сумнівної якості, кількість їх неухильно зростає.

Навчальні цілі

Знати: ♦ Загальну характеристику родини кишкових бактерій

♦ Особливості взяття матеріалу для бактеріологічного дослідженн

та його транспортування до мікробіологічної лабораторії

♦ Методи лабораторної діагностики патогенних ентеробактерій

Вміти: ♦ Взяти матеріал для дослідження, транспортувати його до лабораторії

♦ Висівати випорожнення на поживні середовища

♦ Оформлювати супровідну документацію

♦ Дотримуватись вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму під час роботи з патогенним матеріалом

Ознайомитись з:

♦ Методикою проведення реакції Відаля при черевному тифі і паратифах

♦ Препаратами для специфічної профілактики та лікування хвороб, спричинених кишковими бактеріями

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

№ з/п	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1.	Основи латинської мови	Медичну термінологію Терміноелементи Грецькі еквіваленти Словотворення	Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією
2.	Анатомія людини	Будову шлунково-кишкового тракту, сечовидільної системи	Визначати основні структурні утворення органів та їх функції
3.	Фізіологія	Фізіологію: шлунково-кишкового тракту, сечовидільної системи	Пояснювати фізіологічні основи функцій шлунково-кишкового тракту, сечовидільної системи
4.	Основи медсестринства	Типи температурних кривих Правила та техніку взяття крові, випорожнень,сечі Техніку дуоденального зондування Методи дезінфекції, способи стерилізації Правила спілкування з пацієнтом	Зображувати температурну криву підраховувати і записувати пульс відносно рівня температури тіла Проводити дуоденальне зондування та транспортування жовчі до лабораторії Взяти кров з вени. Здійснити забір сечі, випорожнень на дослідження Провести дезінфекцію, стерилізацію Дотримуватись правил спілкування з пацієнтом
5.	Основи екології та профілактичної медицини	Санітарно-гігієнічний, протиепідемічний режим медичниї установ Заходи профілактики ВЛІ	Дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму в медичних установах
6.	Медична біологія	Хімічний склад і молекулярну організацію клітинної мембрани Мінливість організмів	Розпізнавати й характеризувати форми мінливості
7.	Фармакологія та медична рецептура	Антибіотики, принципи їх застосування Кристалоїдні розчини Дезінфектанти Антисептичні речовини	Оцінювати доцільність застосування протимікробних засобів з метою хіміотерапії на основі знань їхніх властивостей
8.	Патоморфологія та патофізіологія	Етіологію, патогенез, патоорфологію кишкових інфекцій	Визначити етіологію кишкових інфекцій
9.	Основи психології та міжособове спілкування	Правила спілкування з пацієнтом	Спілкуватись з пацієнтом, дотримуючись правил етики та деонтології
10.	Медсестринство в інфектології	Ешерихіози Тифо-паратифозні захворювання Сальмонельози Шигельози Дезінфекцію, стерилізацію	З’ясувати проблеми пацієнта Зібрати випорожнення, сечу, кров, посіяти на поживне середовище, транспортувати до лабораторії Зображувати температурну криву, підраховувати і записувати пульс відносно рівня температури тіла при черевному тифі Проводити дуоденальне зондування та посів жовчі для виділення черевнотифозних бактерій Провести дезінфекцію, стерилізацію Забезпечувати особисту безпеку під час роботи з пацієнтами та інфікованим матеріалом

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завдання	Самостійні записи
1. Вивчіть:	1.1. Загальну характеристику родини кишкових бактерій
2. Занотуйте:	2.1. Короткі відомості про ешерихії, шигели. сальмонели
3. Повторіть:	3.1. Загальні принципи взяття досліджуваного матеріалу для мікробіологічного дослідження та його транспортування до лабораторії (див. практичне заняття №2)
4. Назвіть:	.2.1. Матеріал, який досліджують при ешерихіозах 2.2. Матеріал для дослідження при шигельозах 2.3. Матеріал, який досліджують при тифо-паратифозних захворюваннях та харчових токсикоінфекціях, спричинених сальмонелами
5. Визначіть:	3.4. Можливі варіанти та особливості транспортування матеріалу до лабораторії 3.5. Методи лабораторної діагностики патогенних ентеробактерій
6. Ознайомтесь з:	6.1. Методикою проведення реакції Відаля при черевному тифі і паратифах 6.2.Препаратами для специфічної профілактики та лікуванн хвороб, спричинених кишковими бактеріями

На позааудиторну самостійну роботу студентів запропоноване питання: «Лабораторна діагностика черевнотифозного носійства». Опрацюйте рекомендовану літературу з даного питання та підготуйтесь до практичного заняття, керуючись «Методичними рекомендаціями для псрс з навчальної дисципліни «Мікробіологія», виконайте запропоновані завдання для самоконтролю знань - умінь

Питання для самоконтролю:

1. Загальна характеристика родини кишкових бактерій.

2. Основні морфологічні та культуральні ознаки ентеробактерій

3. Який матеріал найчастіше відбирають у пацієнтів з підозрою на кишкові інфекції?

4. Особливості взяття випорожнень при кишкових інфекціях

5. На які поживні середовища здійснюють первинний посів досліджуваного матеріалу з метою виділення ентеробактерій?

6. Які існують методи відбору випорожнень при хворобах, спричинених ентеробактеріями?

7. Як готують матеріал для посіву?

8 Умови транспортування матеріалу до лабораторії.

9. Основні методи лабораторної діагностики кишкових інфекцій

10. За якими ознаками проводять первинну ідентифікацію ентеробактерій?

11. Як визначити сероваріант збудника для остаточної ідентифікації ентеробактерій?

12. Особливості мікробіологічної діагностики тифо-паратифозних бактерій

13. Яку серологічну реакцію використовують для виявлення черевнотифозного носійства?

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті

Студенти проводять взяття випорожнень для мікробіологічної діагностики, висівають випорожнення на поживні середовища Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар. Спостерігають за ростом ешерихій шигел на поживних середовищах. Вивчають методи лабораторної діагностики патогенних ентеробактерій. Ознайомлюються з методикою проведення реакції Відаля при черевному тифі та паратифах, препаратами для специфічної профілактики та лікування.

Перелік практичних навичок

1. Взяття матеріалу для дослідження

2. Транспортування матеріалу до мікробіологічної лабораторії

3. Оформлення супровідної документації

4. Первинне висівання матеріалу на поживні середовища

5. Вибір препаратів для специфічного лікування та профілактики

6. Дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з патогенним матеріалом, електроапаратурою, дезінфекційними засобами

Алгоритми виконання практичних навичок:

Для виділення та ідентифікації мікроорганізмів родини кишкових бактерій посів випорожнень здійснюють на диференціально-діагностичні середовища Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар.