І. Взяття вмісту карбункула на мікробіологічне дослідження

Завдання	Техніка виконання	Умови виконання
1. Одягніться відповідно до вимог		Використовуйте протичумний костюм І типу
2. Підготуйте необхідне оснащення	2.1. Шприц одноразового використання або пастерівську піпетку або шприц-пробірку 2.2. Стерильну посудину 2.3. Стерильний лоток 2.4. Лоток для відпрацьованого матеріалу 2.5. Дві ватні кульки, змочені 70%розчином етилового спирту 2.6. Необхідний матеріал для упаковки досліджуваного матеріалу та написання супровідної документації	Інструментарій та матеріал повинні бути стерильними Весь необхідний матеріал та інструментарій готуйте із спеціальної укладки
3. Підготуйте пацієнта	3.1. Поясніть суть і мету маніпуляції 3.2. Отримайте дозвіл на її проведення	Дотримуйтесь правил спілкування з пацієнтом, етики та деонтології
4. Візьміть досліджуваний матеріал	4.1. Поверхню навколо карбункула протріть двічі ватними кульками, змоченими 70%розчином етилового спирту 4.2. Введіть під струп або у глиб виразки голку (пастерівську піпетку) 4.3. Наберіть досліджуваний матеріал (серозне відділюване) 4.4. Виведіть голку 4.5. Помістіть зібраний матеріал у стерильний посуд	Працюйте уважно, щоб не травмувати оточуючі тканини Дотримуйтесь правил стерильності Слідкуйте за самопочуттям пацієнта
5. Упакуйте досліджуваний матеріал	5.1. Згідно правил, якими керуємось при ОНІ	Чітко дотримуйтесь послідовності виконання вимог
6. Помістіть відпрацьований інструментарій та матеріал у лоток для використаного матеріалу
6. Оформіть супровідну документацію	6.1.Окремо на матеріал, взятий з місця ураження 6.2. Загальне направлення	Дотримуйтесь правил у її оформленні та упакуванні
7. Продезінфікуйте використане оснащення	7.1. За відомими Вам правилами та вимогами при роботі з ОНІ
8. Транспортуйте до лабораторії	8.1. Транспортуйте спеціальним транспортом із проінструктованим супроводжуючим	Дослідження проводять у лабораторії для особливо небезпечних інфекцій

 

Чума

№ з/п	Досліджуваний матеріал	Спосіб і правила взяття	Методи діагностики
1.	Виділення з виразки	Беруть стерильним шприцом із щільно пригнаним поршнем	1. Мікроскопічний   2. Мікробіологічний (культуральний)   3.Біологічний   4. Серологічний – не набув широкого використання   3. Експрес-методи: ♦ РНГА з флуоресціюючими антитілами ♦ реакція преципітації в стандартних агарових пластинках ♦ метод швидкого росту збудника на елективному середовищі з бактеріофагом 4. Алергійна проба – для ретроспективної діагностики
2.	Пунктат з бубона (бубонна форма) Вміст виразки або карбункула (шкірна форма)	Місце ураження та оточуючі тканини дезінфікують 70%розчином етилового спирту. Голку вводять біля краю виразки, карбункула або бубона. Повільно проходять до середини місця ураження і набирають матеріал
3.	Мокротиння (легенева форма)	Збирають у стерильну широкогорлу скляну банку
4.	Випорожнення (кишкова форма)	Збирають у стерильну широкогорлу скляну банку одноразовим шпателем
5.	Кров	Беруть 3-5мл крові з вени стерильним шприцом і тут же сіють на МПБ та на щільні живильні середовища у чашках Петрі
6.	Живі та загиблі гризуни, блохи
7.	Вода, харчові продукти	Відбирають у скляний посуд, щільно закривають

Холера

№ з/п	Досліджуваний матеріал	Спосіб і правила взяття	Методи діагностики
1.	Перша порція випорожнень, блювотних мас, промивних вод	Стерильною ложкою набирають 10-20 мл і вміщують у стерильні скляні банки, закривають гумовими корками	1. Мікроскопічний   2. Мікробіологічний (культуральний)   3. Експрес-методи: ♦ люмінісцентна мікроскопія ♦ метод іммобілізації вібріонів   4. Серологічний – має допоміжне значення
2.	Друга порція випорожнень, блювотних мас, промивних вод	1-2мл засівають біля ліжка пацієнта у 10-50мл 1% пептонної води рН - 7,8
3.	Випорожнення	Забирають ректальною петлею і засівають у флакон з 1% лужною пептонною водою
4.	Трупний матеріал	Невеликі відрізки тонкого кишківника з верхнього і нижнього відділів, перев’язані з обох сторін лігатурами Жовчний міхур з частиною паренхіми печінки
5.	Вода відкритих водойм, водопровідна вода, стічні води, мул, гідробіонти (риби, жаби, молюски), харчові продукти	Забирають у скляний посуд, щільно закривають
6.	Змиви з поверхонь	Відбирають з площі 0,25м ватним тампоном, змоченим 1% лужною пептонною водою, вміщують у пробірку з цим же живильним середовищем

Туляремія

№ з/п	Досліджуваний матеріал	Методи діагностики
1.	Слиз із ротоглотки (ангінозно-бубонна форма)	1. Поєднання біологічного та мікробіологічного методів   2. Серологічний метод – специфічною є РНГА   3. Непряма реакція імунофлуоресценції   4. Алергійна проба з тулярином - стає позитивною з 3-5 дня   5. Експрес-метод – кров’яно-крапельна реакція
2.	Пунктат з бубона (бубонна форма) Вміст виразок або пустул (виразково-бубонна форма)
3.	Мокротиння (легенева форма)
4.	Гній з кон’юнктиви (очно-бубонна форма)
5.	Кров (генералізована форма)
6.	Органи загиблих гризунів
7.	Кровосисні комахи
8.	Вода, харчові продукти, повітря

 

Бруцельоз

 

3 з/п	Досліджуваний матеріал	Методи діагностики
1.	Кров	1. Мікробіологічний метод виділення гемокультури, посів матеріалу у жовтковий мішок курячого ембріону   2. Серологічний – реакція аглютинації Райта, прискорена пластинчаста реакція на склі – Хеддлсона, РНГА   3. Алергійна проба з бруцеліном (проба Бюрне)
2.	Фекалії
3.	Мокротиння
4.	Пунктат лімфатичних вузлів
5.	Жовч
6.	Ліквор
7.	У тварин – викидні, навколоплідні води
8.	Молочні харчові продукти

ІІ. Транспортування досліджуваного матеріалу до лабораторії

1. Скляний посуд, у який зібраний досліджуваний матеріал, щільно закривають гумовими корками (кришками), обгортають вощаним папером або заливають парафіном.

2. Обгортають марлевою серветкою, змоченою дезінфектантом.

3. Укладають у бікс із супровідною документацією, окремо оформленою на кожен зібраний матеріал.

4. Бікс вміщують у металевий контейнер або дерев’яний ящик, оббитий металом.

5. Ящик закривають на замок. пломбують на кришці пишуть «Верх, обережно».

6. Оформляють загальну супровідну документацію.

7. Транспортують до лабораторії ОНІ спеціальним санітарним транспортом у супроводі проінформованого медичного працівника.

8. Матеріал у лабораторії здається і приймається під розписку.

9. Відібрані проби доставляються до лабораторії не пізніше 3 годин з моменту взяття.

 

ІІІ. Визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей збудників особливо небезпечних інфекцій

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте під мікроскопом препарати (малюнки в атласі, мультимедійну презентацію), що містять збудників чуми, туляремії, холери, бруцельозу, сибірки 2. Зверніть увагу на: ♦ форму збудників ♦ їх відносний розмір (великі, дрібні, товсті, тонкі) ♦ взаємне розміщення ♦ наявність спори, капсули ♦ забарвлення 3. Замалюйте мікроскопічну картину

ІV. Препарати для специфічної профілактик та терапії ОНІ

	Холера	Чума	Туляремія	Сибірка	Бруцельоз
Препарати для профілактики
Препарати для лікування

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної студентів до практичного заняття №13

Тема: Збудники повітряно-краплинних бактеріальних інфекцій

Актуальність теми

Необхідність вивчення теми визначається тим, що останні роки в Україні повітряно-краплинні інфекції (дифтерія, туберкульоз) набули епідемічного поширення. Залишається високою смертність від цих інфекцій, у клініці переважають важкі форми перебігу, що пояснюється зниженням опірності організму, незадовільними екологічними та соціальними умовами.

Коклюш поширений у багатьох країнах світу. За даними ВООЗ щорічно близько 60 млн осіб хворіють даним захворюванням, а летальність досягає 1%. В Україні проводяться обов’язкові щеплення проти коклюшу, що сприяє значному зниженню захворюваності, зміні характеру перебігу (збільшилась кількість легких та атипових форм хвороби).

Незважаючи на проведення планових профілактичних щеплень проти туберкульозу, дифтерії, рівень захворюваності цими інфекціями залишається високим і складає одну із проблем медицини.

Молодший медичний спеціаліст повинен чітко знати властивості збудників, особливості взяття матеріалу для дослідження, принципи специфічної профілактики та лікування. Він повинен дбати про охорону громадського та власного здоров’я, ретельно дотримуватись правил санітарно - гігієнічного та протиепідемічного режимів.

Навчальні цілі

Знати: ♦ Морфотинкторіальні та культуральні властивості збудників дифтерії, коклюшу, туберкульозу

♦ Особливості взяття матеріалу при дифтерії, коклюші, туберкульозі, умови транспортування

♦ Препарати для специфічної профілактики, лікування та алергодіагностики

Вміти: ♦ Проводити взяття матеріалу для дослідження

♦ Здійснювати первинне вмсівання матеріалу на поживні середовища

♦ Оформлювати супровідну документацію

♦ Дотримуватись вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи зі збудниками повітряно-краплинних інфекцій, патогенним матеріалом, електроапаратурою, дезінфекційними засобами

 

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

№ з/п	Назва дисципліни	Знати	Вміти
	Анатомія людини	Будову органів дихання	Визначати основні структурні утворення органів дихання та їх функції
2.	Фізіологія	Функції органів дихання	Пояснювати фізіологічні основи функцій органів дихання
3.	Основи латинської мови з медичною термінологією	Медичну термінологію Терміноелементи Словотворення	Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією
4.	Фармакологія та медична рецептура	Дезінфектанти Антисептики Антибіотики Протитуберкульозні засоби	Оцінювати доцільність застосування лікарських засобів на основі знань їхніх властивостей
5.	Основи психології та міжособове спілкування	Правила спілкування з пацієнтом	Спілкуватись з пацієнтом, дотримуючись правил етики та деонтології
6.	Основи медсестринства	Техніку взяття мазків із зіва, носа, ротоглотки Правила збирання мркротиння Дезінфекцію, стерилізацію	Взяти мазок із зіва, носа, ротоглотки Зібрати мокротиння Провести дезінфекцію та стерилізацію
7.	Медсестринство в інфектології	Дифтерію Специфічну профілактику дифтерії	З’ясувати проблеми пацієнта Взяти досліджуваний матеріал, транспортувати до лабораторії Виконати призначення лікаря щодо введення вакцини та лікувальної сироватки
8.	Медсестринство в педіатрії	Коклюш Проведення планових профілактичних щеплень	Визначити терміни проведення планових профілактичних щеплень Виконати введення імунних препаратів за призначенням лікаря

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завдання	Самостійні записи
Вивчіть: 1. Морфотинкторіальну характеристику: • коринебактерій дифтерії • збудника коклюшу • збудника туберкульозу	1.1. Морфологію: форму, розміщення у мазках, фарбування, наявність додаткових елементів
2. Культуральні властивості цих же мікроорганізмів	2.1. Поживні середовища, які використовуються для культивування 2.2. Ріст на пожиних середовищах 2.3. Біохімічні властивості 2.4. Токсиноутворення
3. Особливості взяття матеріалу при дифтерії, коклюші, туберкульозі	3.1. Взяття слизу із зіва і носа при дифтерії 3.2. Взяття мазка із ротоглотки та методом «кашлевих пластинок» при коклюші 3.3. Взяття мокротиння при туберкульозі 3.4. Заходи безпеки під час роботи та спілкування з пацієнтами
4. Методи лабораторної діагностики	4.1. Основні етапи лабораторної діагностики коринебактерій дифтерії та бордетел
5. Специфічну профілактику дифтерії, коклюшу, туберкульозу:	5.1. Випишіть з Календаря профілактичних щеплень: ♦ препарати, які застосовують для специфічної профілактики ♦ терміни вакцинації та ревакцинації
6. Принципи лікування	6.1. Правила введення протидифтерійної антитоксичної сироватки з метою лікування дифтерії

На позааудиторну самостійну роботу студентів запропоновані питання:

♦ Проказа. Мікробіологічна характеристика збудника

♦ Сучасні вакцини для профілактики та терапії туберкульозу, дифтерії

♦ Робота з наказами МОЗ України з діагностики повітряно-краплинних інфекцій

Опрацюйте рекомендовану літературу з даних питань та підготуйтесь до практичного заняття, керуючись «Методичними рекомендаціями для псрс з навчальної дисципліни «Мікробіологія», виконайте запропоновані завдання для самоконтролю знань - умінь

Питання для самоконтролю:

1. Короткі відомості про морфологію та біологічні властивості збудника дифтерії.

2. Особливості взяття матеріалу на дослідження при дифтерії та доставка його до лабораторії,

3. На які поживні середовища сіють досліджуваний матеріал, що містить коринебактерії дифтерії?

4. Який матеріал і якими методами відбирають для дослідження за підозри на коклюш? За яких умов його транспортують?

5. Які поживні середовища використовують для первинного посіву матеріалу для виділення бордетел?

6. Препарати для специфічної профілактики дифтерії, коклюшу; терміни вакцинації та ревакцинації згідно Календаря профілактичних щеплень

7. Короткі відомості про морфологію та біологічні властивості збудника туберкульозу

8. Правила збирання харкотиння у пацієнтів з підозрою на туберкульоз, дезінфекція плювальниць.

9. Поживні середовища для культивування мікобактерій туберкульозу

10. Проба Манту та її значення для діагностики туберкульозу

11. Препарати для специфічної профілактики туберкульозу; терміни вакцинації та ревакцинації згідно Календаря профілактичних щеплень

 

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти вивчають морфотинкторіальні та культуральні властивості збудників дифтерії, коклюшу, туберкульозу. Мікроскопують готові мазки.

Опрацьовують техніку взяття досліджуваного матеріалу, його транспортування до лабораторії. Здійснюють первинне висівання матеріалу на поживні середовища, оформлюють супровідну документацію. Вивчають препарати для специфічної профілактики, терапії та алергодіагностики збудників повітряно – краплинних бактеріальних інфекцій.

 

Перелік практичних навичок

1. Взяття матеріалу для дослідження

2. Первинне висівання матеріалу на поживні середовищ

3. Оформлення супровідної документації

4. Вибір препаратів для специфічного лікування, профілактики та алергодіагностики

5. Дотримуватись вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи зі збудниками повітряно-краплинних інфекцій, патогенним матеріалом, електроапаратурою, дезінфекційними засобами

Коринебактерії дифтерії