Тема 6. Контроль і ревізія матеріальних запасів

1.Передача паливо-мастильних матеріалів від однієї ма­теріально відповідальної особи іншій здійснюється записом:

а) Д 203 К 203;

б) Д 372 К 203;

в) Д 203 К 601;

г) Д 92 К 203.

 

2.Утримання з заробітної плати матеріально відповідаль­ної особи суми матеріального збитку, допущеного нею, оформ­ляється проведенням:

а) Д 66 К ЗО;

б)Д66 К 375;

в) Д 375 К 947;

г) Д 23 К 66.

 

3.Ревізор може перевірити рух палива для конкретного вантажного автомобіля на підставі:

а) наряд на відрядну роботу;

б) звіт про рух палива і мастильних матеріалів;

в) подорожного листа автомобіля;

г) талона водія.

 

4.Перевірка витрат МШП відповідно до норм здійснюєть­ся на підставі:

а) накладної внутрішньогосподарського призначення;

б) лімітно-заборної карти;

в) акта про прийняття МШП;

г) відомості списання.

 

5.Який методичний прийом застосовує ревізор для пе­ревірки повноти оприбуткування запасів:

а) зустрічна перевірка;

б) камеральна перевірка;

в) інвентаризація;

г) переоцінка?

 

5.Перевірка об’єктів шляхом огляду, обмірювання, зва­жування або перерахування проводиться під час:

а) слідства (розслідування);

б) інвентаризації;

в) службового розслідування;

г) ревізії.

 

6.Розмір збитків від розкрадання ТМЦ, що враховуються у кількісному вираженні, визначається виходячи:

а) із собівартості їх виробництва з нарахуванням серед­ньої по підприємству норми прибутку на продукцію з застосуванням коефіцієнта 2;

б) з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче 50% ринкової ціни;

в) з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності з застосуванням відповідного коефіцієнта;

г) з формули р_з = [(Б_в - А) • І_шф + ПДВ + А_зб ]• k.

 

7.Сума виявленої нестачі палива відображається прове­денням:

а) Д 972 К 201;

б) Д 947 К 203;

в) Д 949 К 203;

г) Д 946 К 201.

 

8.Якщо міський автобус JIA3 4207 (H_s = 33,Од л/100 км), працюючи в місті з населенням 800 тис. чоловік, протягом 4 го­дин зробив пробіг 98 км, нормативна витрата палива дорівнює:

а) 34,93 л/100 км;

б) 38,16 л/100 км;

в) 35,57 л/100 км;

г) 32,34 л/100 км.

 

9.Визначити суму заподіяного збитку, якщо в ході інвен­таризації виявлена нестача сплаву дорогоцінного металу на су­му 4590 грн., ринкова ціна — 5200 грн., індекс інфляції — 1,1.

а) 10098 грн.;

б) 10400 грн.;

в) 11934 грн.;

г) 11440 грн.

 

10.Виявлення фактичної наявності усіх видів цінностей на всіх об’єктах об’єкта, який ревізується, — це:

а) суцільна інвентаризація;

б) часткова інвентаризація;

в) повна інвентаризація;

г) вибіркова інвентаризація.

 

11.Розмір збитків від розкрадання продукції, що виго­товляється для внутрішньовиробничих потреб, визначається виходячи:

а) із собівартості їх виробництва з нарахуванням серед­ньої по підприємству норми прибутку на продукцію з застосуванням коефіцієнта 2;

б) з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшені пропорційно фактичному зносу, але не нижче 50% ринкової ціни;

в) з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності з застосуванням відповідного коефіцієнта;

г) з формули р_з = [(Б, - А)- І_шф + ПДВ + А* ]* k.

 

12.Віднесення суми збитку на винну особу відобра­жається проведенням:

а) Д 375 К 642;

б)Д301 К 375;

в) Д 375 К 716;

г) Д 375 К 791.

 

13.Якщо тягач KA3120T3 (H_s = 31,0 л/100 км), виконую­чи навчальну їзду по пересіченій місцевості, виконав 5268 т- км транспортної роботи і зробив пробіг 426 км, нормативна витрата палива дорівнює:

а) 237,42 л/100 км;

б) 284,9 л/100 км;

в) 320,52 л/100 км;

г) 270,73 л/100 км.

 

14.Визначити розмір заподіяного збитку, якщо в ході інвентаризації на меблевій фабриці виявлена нестача мебле­вого каркасу на суму 6382 грн., середня норма прибутку по підприємству — 17%, індекс інфляції — 1,05.

а) 7466,94 грн.;

б) 7840,29 грн.;

в) 14875,00 грн.;

г) 14933,88 грн.

 

15.Перевірка фактичної наявності окремих найменувань на окремих ділянках — це:

а) суцільна інвентаризація;

б) часткова інвентаризація;

в) контрольна інвентаризація;

г) вибіркова інвентаризація.

 

16.Розмір збитку від розкрадання дорогоцінних каменів у будь-якому вигляді визначається виходячи:

а) із собівартості їх виробництва з нарахуванням серед­ньої по підприємству норми прибутку на продукцію з застосуванням коефіцієнта 2;

б) з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшені пропорційно фактичному зносу, але не нижче 50% ринкової ціни;

в) з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності з застосуванням коефіцієнта 2;

г) з формули р_з = [(Б, - А)- І_шф + ПДВ + А_з6 ]• k

 

17.Сума, що підлягає перерахуванню в бюджет за резуль­татами інвентаризації, відображається проведенням:

а) Д 949 К 375;

б) Д 375 К 685;

в) Д 949 К 642;

г) Д 947 К 642.

 

18.Якщо самоскид КамАЗ-4540 (H_s = 28,0 д л/100 км), пра­цюючи з погодинною оплатою в межах міста з частими зупинка­ми, зробив пробіг 367 км, нормативна витрата палива дорівнює:

а) 113,04 л/100 км;

б) 102,76 л/100 км;

в) 133,59 л/100 км;

г) 123,31 л/100 км.

 

19.Визначити розмір заподіяного збитку, якщо в ході інвентаризації виявлена нестача бензину на загальну суму 5720 грн., індекс інфляції — 1,03.

а) 14071,20 грн.;

б) 7035,60 грн.;

в) 11783,20 грн.;

г) 11440,00 грн.

 

20.Перевірка на окремих об’єктах усіх без винятку цінностей — це:

а) суцільна інвентаризація;

б) часткова інвентаризація;

в) повна інвентаризація;

г) вибіркова інвентаризація.

 

21.Розмір збитку від розкрадання палива визначається виходячи:

а) із собівартості їх виробництва з нарахуванням серед­ньої по підприємству норми прибутку на продукцію з застосуванням коефіцієнта 2;

б) з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшені пропорційно фактичному зносу, але не нижче 50% ринкової ціни;

в) з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності з застосуванням відповідного коефіцієнта;

г) з формули р_з = [(Б, - А) • І_шф + ПДВ + А_з6 ]• k.

 

22.Сума ПДВ по викраденим ТМЦ відображається прове­денням:

а) Д 947 К 641;

б) Д 641 К 685;

в) Д 631 К 641;

г) Д 947 К 631.

 

23.Якщо автомобіль-компресор ПКС-5 на базі ЗИЛа-164 (Н_ч = 33,0 л/100 км, Н_об = 11,6 л/год.) працюючи 7 годин ви­конував роботи на висоті 600 м над рівнем моря, зробив пробіг 243 км, нормативна витрата палива дорівнює:

а) 165,40 л/100 км;

б) 169,46 л/100 км;

в) 161,39 л/100 км;

г) 84,20 л/100 км.

 

24.Визначити суму заподіяного збитку, якщо під час інвентаризації виявлена нестача матеріальних цінностей, що враховуються в кількісному вираженні, на загальну суму 2370 грн., ринкова ціна даних матеріальних цінностей — 2460 грн., індекс інфляції — 1,06, знос — 0%:

а) 5972,40 грн.;

б) 5255,20 грн.;

в) 1230,00 грн.;

г) 1185,00 грн.

 

25.Перевірка окремих найменувань цінностей — це:

а) суцільна інвентаризація;

б) часткова інвентаризація;

в) контрольна інвентаризація;

г) вибіркова інвентаризація.

 

26.Розмір збитку від розкрадання продукції, вироб­ництво якої не завершено, визначається виходячи:

а) із собівартості їх виробництва з нарахуванням серед­ньої по підприємству норми прибутку на продукцію з застосуванням коефіцієнта 2;

б) з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшені пропорційно фактичному зносу, але не нижче 50% ринкової ціни;

в) з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності з застосуванням відповідного коефіцієнта;

г) з формули Р₃ = [(Б, - А) • І_шф + ПДВ + Аз, ]• k.

 

27.Сума виявленої нестачі напівфабрикатів відобра­жається проведенням:

а) Д 972 К 201;

б) Д 947 К 25;

в) Д 949 К 25;

г) Д 946 К 201.

 

28.Якщо легковий автомобіль ВАЗ-21218 (H_s = 11,9 л/100 км), працюючи у приміській зоні на дорозі з щебеню в березні при температурі -12 °С, зробив пробіг 1496 км, нормативна ви­трата палива дорівнює:

а) 178,02 л/100 км;

б) 169,12 л/100 км;

в) 179,80 л/100 км;

г) 188,71 л/100 км.

 

29.Визначити розмір заподіяного збитку, якщо в ході інвентаризації виявлена нестача МШП, сума зносу якого дорівнює нулю, на суму 1290 грн., ринкова ціна — 1350 грн., індекс інфляції — 1,025.

а) 1350 грн.;

б) 1290 грн.;

в) 691,88 грн.;

г) 675,00 грн.

 

30.Перевірка не менш 10% найбільш коштовних найме­нувань, зазначених в інвентаризаційному описі — це:

а) суцільна інвентаризація;

б) часткова інвентаризація;

в) контрольна інвентаризація;

г) вибіркова інвентаризація.

 

31.Розмір збитку від розкрадання алмазних інструментів визначається виходячи:

а) із собівартості їх виробництва з нарахуванням серед­ньої по підприємству норми прибутку на продукцію з застосуванням коефіцієнта 2;

б) з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшені пропорційно фактичному зносу, але не нижче 50% ринкової ціни;

в) з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності в подвійному розмірі;

г) з формули р_з = [(Б_в - А)- І_шф +ПДВ + А_зб] к.

 

32.Якщо поливо-миючий автомобіль КДМ 1 на базі авто­мобіля ЗИЛ-130 (H_s = 35,0 л/100 км; H_sc = 55,0 л/100 км) після капітального ремонту зробив пробіг 181 км, в т.ч. до місця ро­боти і назад 29 км, нормативна витрата палива дорівнює:

а) 120,67 л/100 км;

б) 103,13 л/100 км;

в) 99,55 л/100 км;

г) 93,75 л/100 км.

 

33.Джерелом інформації при ревізії товарно-матеріаль­них цінностей є:

а) інвентарні картки;

б) корінці чеків використаних чекових книжок;

в) договори постачань;

г) розрахункові відомості.

 

34.Норми природного збитку не застосовуються:

а) при перекачуванні рідких товарів;

б) внаслідок вивітрювання;

в) до товарів, що приймаються і відпускаються складом без зважування;

г) внаслідок усушки.

 

35.Нестача товарів у магазині в межах норм природного збитку списується з МВО за:

а) ціною роздрібного продажу товару;

б) ціною покупки товару;

в) ціною оприбуткування;

г) ціною оптового продажу товару.

 

36.Результата зняття залишків товарно-матеріальних цінностей оформляються:

а) довідкою;

б) описом;

в) актом;

г) відомістю.

 

37.У порівнювальних відомостях порівнюються:

а) результати попередньої і проведеної інвентаризації;

б) результати складського обліку і фактичні дані;

в) результати складського і бухгалтерського обліку;

г) ті позиції, з яких були виявлені відхилення обліко­вих даних від фактичних.

 

38.Результати проведеної інвентаризації повинні бути відображені в обліку протягом:

а) десяти днів;

б) семи днів;

в) трьох днів;

г) місяця.

 

39.Нестача товарно-матеріальних цінностей в межах норм природного збитку списується на:

а) винну особу;

б) фінансові результати;

в) загальновиробничі витрати;

г) адміністративні витрати.

 

40.Перед початком інвентаризації необхідно:

а) перевірити справність вимірювальних приладів і ваг;

б) провести огляд складських приміщень;

в) взяти розписку в матеріально відповідальної особи;

г) скласти порівнювальну відомість.

 

41.Усі факти розбіжностей фактичної наявності матеріаль­них цінностей з даними бухгалтерського обліку фіксуються у:

а) відомостях інвентаризаційних різниць;

б) картках складського обліку;

в) книгах складського обліку;

г) інвентаризаційних описах.

 

42.Взаємний залік нестач і надлишків може бути здійснений: а) за різні періоди, що перевіряються;

б) між різними матеріально відповідальними особами;

в) щодо різних груп товарно-матеріальних цінностей, які перебувають на обліку в однієї матеріально відпо­відальної особи;

г) щодо товарно-матеріальних цінностей одного найме­нування.

 

43.Якщо вартість відсутніх цінностей більша вартості цінностей, виявлених у надлишках, різниця понад норми природного збитку відноситься:

а) на збільшення даних обліку відповідних матеріаль­них цінностей;

б) на винну особу;

в) на фінансовий результат;

г) на операційні доходи.

 

44.Якщо вартість цінностей, виявлених у надлишках, більша вартості відсутніх цінностей, різниця відноситься:

а) на винну особу;

б) на операційні витрати;

в) на збільшення даних обліку відповідних матеріаль­них цінностей;

г) на фінансовий результат.

 

45.За неправильну організацію обліку та збереження ма­теріальних цінностей керівники підприємств несуть:

а) дисциплінарну відповідальність;

б) повну матеріальну відповідальність;

в) кримінальну відповідальність;

г) обмежену матеріальну відповідальність.

 

46.Інвентаризацію сировини і матеріалів у бюджетних установах необхідно проводити:

а) один раз у п’ять років;

б) не менше одного разу на рік;

в) не менше одного разу в квартал;

г) не менше двох разів на рік.

 

47.Інвентаризацію продуктів харчування в бюджетних установах необхідно проводити:

а) один раз у п’ять років;

б) не менше одного разу на рік;

в) не менше одного разу в квартал;

г) не менше двох разів на рік.