Документальне оформлення руху нематеріальних активів

Для документування операцій з обліку нематеріальних активів використовують типові форми документів для обліку основних засобів, до яких додаються документи, що описують сам об’єкт або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті або інші майнові права підприємства. Наприклад, у випадку придбання будь-яких авторських прав відображення їх в обліку може бути здійснене лише на підставі договору з юридичною або фізичною особою — продавцем цих авторських прав.

Типові форми первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів затверджені Наказом Міністерства фінансів «Про затвердження типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» від 22. 11. 2004 № 732, до них належать:

1) НА-1 «Акт введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів».

Акт введення у господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (далі — об’єкт права інтелектуальної власності) застосовується підприємствами, установами та організаціями (далі — підприємства) незалежно від форм власності для оформлення операцій із введення в господарський оборот і використання окремих придбаних (створених) об’єктів права інтелектуальної власності.

При оформленні введення в господарський оборот об’єктів права інтелектуальної власності акт складається в одному примірнику на кожен окремий об’єкт приймальною комісією, призначеною наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого органу (посадової особи), який здійснює керівництво підприємством. Акт заповнюється в одному примірнику на основі технічної, науково-технічної та іншої документації (ліцензійний договір, авторський договір, патент тощо), підписується головою та членами комісії, особою, відповідальною за прий­няття для використання об’єкта права інтелектуальної власності. Оформлений акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства чи уповноваженою на те особою.

2) НА-2 «Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»;

Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів застосовується для аналітичного обліку об’єктів права інтелектуальної власності, а також для аналітичного обліку групи однотипних за призначенням та умовами використання об’єктів, що надійшли в одному календарному місяці та одній відповідальній за їх використання особі. Вона ведеться в бухгалтерії на кожний об’єкт чи групу об’єктів права інтелектуальної власності, заповнюється в одному примірнику на основі «Акта введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (типова форма № НА-1).

3) НА-3 «Акт вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»;

Акт вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів застосовується для оформлення вибуття таких об’єктів при їх списанні (ліквідації). Акт складається у двох примірниках комісією, призначеною наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого органу (посадової особи), який здійснює керівництво підприємством, підписується головою та членами комісії, особою, що була відповідальною за використання об’єкта права інтелектуальної власності, затверджується керівником підприємства чи особою на те упов­новаженою. Перший примірник акта передається до бухгалтерії, другий залишається у особи, що була відповідальною за використання об’єкта права інтелектуальної власності.

4) НА-4 «Інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів».

Інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів складається в одному примірнику для оформлення даних інвентаризації окремо за кожним місцезнаходженням об’єктів права інтелектуальної власності та за кожною особою, відповідальною за використання об’єктів права інтелектуальної власності. В інвентарний опис включається кожний окремий об’єкт права інтелектуальної власності.

Інвентаризаційний опис підписується всіма членами інвентаризаційної комісії та особою, відповідальною за використання об’єктів права інтелектуальної власності. При цьому особа, відповідальна за використання об’єктів права інтелектуальної власності, підтверджує, що перевірка цих об’єктів відбулася у її присутності, що вона не має до членів комісії ніяких претензій та що вона приймає на відповідальне зберігання перелічені в описі об’єкти права інтелектуальної власності.

Оформлений інвентаризаційний опис передається до бухгалтерської служби підприємства для заповнення даних про кількість, вартість об’єктів права інтелектуальної власності і суму накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку.

Перед складанням звіряльної відомості та визначенням результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства проводить перевірку всіх підрахунків в інвентаризаційному описі. В описі робиться відповідна відмітка щодо перевірки даних опису за підписом особи, яка проводила перевірку. Виявлені помилки у підрахунках мають бути виправлені і завірені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії та особи, відповідальної за використання об’єктів права інтелектуальної власності.

Протокол інвентаризаційної комісії підлягає у п’ятиденний строк з дати його оформлення розгляду керівником підприємства та прийняття ним рішення щодо висновків і пропозицій інвентаризаційної комісії. Звіряльна відомість разом з протоколом інвентаризаційної комісії і рішенням керівника підприємства передається до бухгалтерської служби, яка вносить до неї дані про прийняте рішення щодо врегулювання розходжень.

На підставі первинних документів рух нематеріальних активів протягом звітного періоду відображається в облікових регістрах, інформація яких потім використовується для заповнення Головної книги та форм звітності. По рахунку 12 „Нематеріальні активи” ведеться журнал-ордер № 7.

 

 

4. Дослідження і розробка - пов'язані між собою етапи виробничого процесу, між якими немає законодавчо визначеної чіткої межі. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено, що дослідження не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат періоду. Розробки ж капіталізуються і складають основу собівартості об'єкта. На практиці розмежувати ці два етапи досить складно, тому собівартість об'єктів інтелектуальної власності реально не визначається.

В обліку під дослідженнями розуміють заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань, розробка - застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесі, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва або використання.

Стадію розробок виокремлюють такі роботи як проектування, конструювання моделей і зразків, інструменту, проектування і тестування дослідної установки, альтернативних матеріалів.

основні характеристики процесу дослідження наступні:

•-планується підприємством; •-має теоретичний характер; •-спрямування на отримання нових знань в певній галузі; •-використовуються тільки інформаційні джерела.

Якщо проведена робота відповідає всім наведеним характеристикам - це витрати на дослідження.

Для процесу розробок характерними є:

•-застосування результатів дослідження; •-прикладний характер; •- спрямування на отримання нового продукту, процесу і т.д.; •- використання сировини і матеріалів.

Якщо метою дослідження є створення нового об'єкту інтелектуальної власності, то їх доцільно обліковувати у складі активів на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» з обов'язковим зазначенням всіх витрат, якщо ні - відразу списувати в дебет рахунку 94 «Інші операційні витрати». Після завершення процесів дослідження і розробок всі витрати на рахунку 15 підлягатимуть детальному аналізу і розподілу на дві групи: капіталізовані (залишаються на дебеті рахунку 15) і списані на витрати (кореспонденція Дт 94 - Кт 15).

Обов'язковою умовою є ідентифікація всіх витрат по об'єктах, що можна групувати у відомостях довільної форми. При формуванні собівартості об'єкта інтелектуальної власності в кінці тривалого виробничого процесу капіталізовані витрати на дослідження і розробку допоможуть відобразити реальну вартість нематеріальних активів.

Для того, щоб накопичені витрати на розробку об'єкта інтелектуальної власності капіталізувались у нематеріальний актив необхідно виконати вимоги передбачені П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», а саме:

•- підприємство має намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;

•- підприємство в змозі достовірно оцінити витрати, пов'язані розробкою;

•- ймовірне отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу.

Ще однією обов'язковою умовою є оформлення права на об'єкт інтелектуальної власності. Тільки після виконання всіх цих вимог розробки будуть відображатись у складі нематеріальних активів. Якщо хоча б одна з них не виконується, то всі витрати списуються на фінансові результати.

 

5. В економічній літературі гудвіл трактують як сукупність нематеріальних чинників, наявність яких забезпечує конкурентні переваги для підприємств і дає можливість отримувати додатковий дохід. В сучасній міжнародній та вітчизняній обліковій практиці відображається лише придбаний гудвіл, який набуває ознак активу з можливістю його достовірної оцінки лише в разі придбання підприємства як цілісного майнового комплексу. Відповідно до діючого законодавства, яке регламентує ведення обліку та формування фінансової звітності, можливе також відображення гудвілу при консолідації звітності та приватизації підприємств державної та комунальної форм власності.

Плані рахунків рахунка 19 «Гудвіл». До нього передбачено три субрахунки: 191 «Гудвіл при придбанні», 192 «Негативний гудвіл», 193 «Гудвіл при приватизації (корпоратизації)».

При визнанні придбаного гудвілу активом його можна ідентифікувати як позитивний чи негативний. Позитивний гудвіл виникає у випадку, коли вартість придбаної фірми вища вартості її чистих активів за ринкової оцінкою. Негативний гудвіл виникає в протилежному випадку.

В бухгалтерському обліку підприємства-покупця на суму позитивного гудвілу робиться запис: Дт 191 «Гудвіл при придбанні» – Кт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (без ПДВ).

Сума нарахованої амортизації гудвілу при придбанні включається до відповідних витрат з кредиту однойменного субрахунку 191 (при цьому рахунок 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів» не використовується): Дт 977 «Інші витрати звичайної діяльності» або 993 «Інші надзвичайні витрати» - Кт 191 «Гудвіл при придбанні».

Сума негативного гудвілу відображається в обліку підприємства-покупця таким проведенням: Дт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» – Кт 192 «Негативний гудвіл»

Якщо діяльність придбаного підприємства прогнозується із обчислюваними збитками в майбутньому, то вартість негативного гудвілу визнається доходом рівномірно протягом періоду виникнення таких збитків. Негативний гудвіл спрямовується також на погашення збитків, які можуть виникнути в процесі використання в господарській діяльності придбаного майна шляхом визнання і збільшення доходу, що відображається в бухгалтерському обліку записом: Дт 192 «Негативний гудвіл» – Кт 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

 

 

Кореспонденція рахунків з обліку гудвілу при придбанні