Приклади відображення операцій, пов’язаних з виникненням дебіторської заборгованості, забезпеченої векселями

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
Дебет	Кредит
20 червня 20Х2р. реалізовано товар собівартістю 80 000 грн. за 120 000 грн. (в тому числі ПДВ). 1 липня 20Х2р. отримано вексель номіналом 120 000 на 60 днів під 12 % річних. Сума відсотків = 120 000 х 12% х 60: 360 = 2 400 (грн.)
20 червня 20Х2 року
	Визнали дохід від реалізації товарів	361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”	702 “Дохід від реалізації товарів”	120 000
	Одночасно на суму ПДВ	702 “Дохід від реалізації товарів”	641 “Розрахунки за податками”	20 000
	Списана собівартість реалізованих товарів	902 “Собівартість реалізованих товарів”	28 “Товари”	80 000
Липень 20Х2 року
	Отримали вексель у забезпечення дебіторської заборгованості (01/07/20Х2р.)	341 “Короткострокові векселі одержані в національній валюті”	361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”	120 000
	Нараховані відсотки по векселю за липень (31/07/20Х2р.)	373 “Розрахунки за нарахованими доходами”	732 “Відсотки одержані”	1 200
	Відображені податкові зобов’язання з ПДВ	732 “Відсотки одержані”	641 “Розрахунки за податками”
31 серпня 20Х2 року
	Нараховані відсотки по векселю за липень	373 “Розрахунки за нарахованими доходами”	732 “Відсотки одержані”	1 200
	Відображені податкові зобов’язання з ПДВ	732 “Відсотки одержані”	641 “Розрахунки за податками”
1 вересня 20Х2 року
	Погашено вексель	311 “Поточні рахунки в національній валюті”	341 “Короткострокові векселі одержані в національній валюті”	120 000
	Сплачено відсотки по векселю	311 “Поточні рахунки в національній валюті”	373 “Розрахунки за нарахованими доходами”	2 400
1 вересня 20Х2 р. підприємство отримало безвідсотковий вексель на суму 5 000 грн. терміном на 3 місяці в рахунок оплати за реалізований на умовах комерційного кредиту товар на суму 4 460 грн. Плата за відстрочення платежу, яка становить 450 грн. (крім того ПДВ 90 грн.), включена до вартості векселя. Вексель був погашений 30 листопада 20Х2 р.
	Отримання векселя 1/09/20Х2:
- на вартість реалізованих товарів	341 “Короткострокові векселі одержані в національній валюті”	361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”	4 460
- на суму відсотків	341 “Короткострокові векселі одержані в національній валюті”	69 “Доходи майбутніх періодів”
	Нараховані відсотки по векселю за вересень 30/09/20Х2р. (540/3 = 180)	69 “Доходи майбутніх періодів”	732 “Відсотки одержані”
Відображені податкові зобов’язання з ПДВ	732 “Відсотки одержані”	641 “Розрахунки за податками”
	Операція з нарахування відсотків повторюється 31/10/20Х2р. та 30/11/20Х2р.
	Погашено вексель грошовими коштами	311 “Поточні рахунки в національній валюті”	341 “Короткострокові векселі одержані в національній валюті”	5 000
Підприємство отримало вексель за реалізовані товари на суму 6 000 грн. До закінчення строку сплати векселя підприємство продало його банку за 5 300 грн. Таким чином сума дисконту: 6 000 –5 300 = 700 (грн.)
	Отримано вексель в оплату за товар	341 “Короткострокові векселі одержані в національній валюті”	361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”	6 000
	Врахування векселя банком	311 “Поточні рахунки в національній валюті”	341 “Короткострокові векселі одержані в національній валюті”	5 300
		949 “Інші витрати операційної діяльності”	341 “Короткострокові векселі одержані в національній валюті”

 

Бланки векселів є бланками суворої звітності, для їх обліку використовується позабалансовий рахунок 08 “Бланки суворого обліку”.

 

Питання 2.

Безнадійна дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість відносно якої є впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув термін позовної давнини (три роки).

Вона списується прямим методом, тобто безпосередньо у склад інших операційних витрат та резерв не нараховується.

Резерв сумнівних боргів формується підприємством на дату балансу. Одночасно величина резерву збільшує витрати звітного періоду. Сформований резерв сумнівних боргів зменшує суму дебіторської заборгованості при підрахунку підсумку балансу. За рахунок резерву будуть списані сумнівні борги наступного року. Рис 5.9.

Класифікація сумнівності відповідної групи дебіторської заборгованості може визначатися за наступною формулою:

К _с = (∑ Б _{з н} / Д _{з н} )/І

Б _{з н} – фактично списана безнадійна заборгованість відповідної групи за n-й місяць обраного для спостереження періоду;

Д _{з н} – дебіторська заборгованість відповідної групи на кінець n-го місяця обраного для спостереження періоду;

І – кількість місяців в обраному для спостереження періоді.

Розрахунок резерву сумнівних боргів

Покупець	Сума заборгованості з розбивкою по кількості прострочених днів, грн	Усього, грн
0 днів	1-30 днів	31-60 днів	61-90 днів	понад 90 днів
Разом
Коефіцієнт сумніввності, %
Резерв сумнівних боргів

 

Величина резерву сумнівних боргів розраховується наступним чином:

63700*1%+50000*3%+95800*4%+35600*11%+100000*50%=59 885

Резерв сумнівних боргів нараховується за Кт 38, а списується за Дт 38.

Приклад. Станом на 01.01.07 підприємство має 2 сумнівних борги минулого року:

1) підприємство покупець А – 1000000 грн.

2) підприємство покупець Б – 200000 грн.

За висновками інвентаризації розрахунків прийнято рішення створити резерв сумнівних боргів. По боргу підприємства А – 70000 грн., підприємства Б – 50000грн. В травні 07р. закінчується строк позовної давності по дебіторській заборгованості підприємства А, а підприємство Б погашає своє зобов’язання.

Дт 944 Кт 38 - 120000 грн. (70000+50000) – нараховано резерв по сумнівних боргах підприємств А і Б в кінці звітного періоду,

Дт 38 Кт 36 – списано по закінченню звітного періоду частину дебіторської заборгованості покупця А, яка визнана безнадійною за рахунок створеного резерву,

Дт 949 Кт 36 – списано частину визнаної безнадійної дебіторської заборгованості,

Дт 31 Кт 36 – 20000 грн. – погашення боргу підприємством Б,

Дт 38 Кт 716 – 50000 грн. – коригується сума нарахованого за боргом підприємства Б резерву.

 

У обліку для відображення створених резервів сумнівних боргів є рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів». Резерв можна створювати лише до тієї частини дебіторської заборгованості, яка є «фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу)» (п. 7 П(С)БО 10). Звичайно, це має бути поточна заборгованість і вона не має належати до безнадійної. Тобто РСБ створюється за сумнівною заборгованістю. Нарахування суми РСБ за звітний період відображається у складі інших операційних витрат на рахунку 84 або субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги», залежно від класу витрат, який використовується на підприємстві. Виключення заборгованості з активів (сумнівна заборгованість стає безнадійною) відображається за дебетом рахунка 38 з кредитом обліку заборгованості. Якщо, наприклад, за дебіторською заборгованістю за товар, щодо якої був створений РСБ, минув термін позовної давності - вона перейшла до розряду безнадійної, то її має бути списано з рахунка 36 проведенням Д-т 38 К-т 36 на відповідну суму. Не слід забувати, що паралельно сума списаної дебіторської заборгованості зараховується ще на позабалансовий рахунок 071. У разі коли сумнівна заборгованість, щодо якої був створений РСБ, буде оплачена (погашена), то РСБ треба зменшити проведенням Д-т 38 К-т 716, тобто визнати дохід від зменшення нарахованих резервів. Методика створення РСБ має бути визначена обліковою політикою підприємства. У п. 8 П(С)БО 10 встановлено, що величина РСБ визначається за одним із методів:

1) застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

2) застосування коефіцієнта сумнівності.

За першим методом величина РСБ визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. За другим - величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності. Причому за різними видами заборгованості РСБ можна визначати різними методами. Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок РСБ на ту саму дату. Причому залишок РСБ на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Розглянемо кожен із методів визначення РСБ окремо.