Відображення в бухгалтерському обліку придбання палива і паливно-мастильних матеріалів за безготівковим розрахунком

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
Дебет	Кредит
	Здійснено авансовий платіж за дизельне паливо	371 «Розрахунки за виданими авансами»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»
	Відображено податковий кредит з ПДВ	641 «Розрахунки за податками»	644 «Податковий кредит»
	Оприбутковано дизельне паливо від постачальника	203 «Паливо»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»
	Відображено розрахунки з ПДВ	644 «Податковий кредит»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»
	Проведено зарахування заборгованостей	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	371 «Розрахунки за виданими авансами»

Приклад

Водію видано з каси під звіт 1000 грн. Згідно з авансовим звітом підзвітною особою на АЗС було придбано паливно-мастильні матеріали на суму 750 грн., у т. ч. ПДВ – 125 грн. Придбані паливно-мастильні матеріали повністю спожито вантажним автомобілем, що використовується для забезпечення збуту продукції.

Бухгалтерський облік придбання паливно-мастильних матеріалів підзвітною особою

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
Дебет	Кредит
	Видано підзвітній особі з каси підприємства кошти в національній валюті	372 «Розрахунки з підзвітними особами»	301 «Каса в національній валюті»
	На підставі авансового звіту оприбутковано паливно-мастильні матеріали за вартістю без ПДВ	203 «Паливо»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»
	Визначено суму податкового кредиту з ПДВ за операцією	641 «Розрахунки за податками»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»
	Списано вартість використаних паливно-мастильних матеріалів на підставі подорожніх листів	93 «Витрати на збут»	203 «Паливо»
	Повернення невикористаної підзвітної суми до каси	301 «Каса в національній валюті»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»

Для здійснення контролю за витратами палива і паливно-мастильних матеріалів необхідно керуватися наказом Мінтрансу України «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» від 10.02.98 р. № 43 (зі змінами та доповненнями, за текстом – наказ № 43), яким затверджено Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті.

Нормування витрат палива – це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені щодо моделей (модифікацій) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дають змогу враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.

Тобто списання паливно-мастильних матеріалів у бухгалтерському обліку здійснюється згідно з фактичною вартістю витрачених паливно-мастильних матеріалів автомобіля з урахуванням норм витрат.

Підприємства, які використовують у господарській діяльності як вантажні, так і легкові автомобілі, мають вести окремий облік паливно-мастильних матеріалів. Основним документом, на підставі якого списують паливо і паливно-мастильні матеріали, є подорожній лист – документ установленого зразка для визначення та обліку роботи транспортного засобу (ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III (зі змінами та доповненнями)).

При цьому для обліку роботи службового легкового автомобіля затверджено типову форму № 3 «Подорожній лист службового легкового автомобіля» (наказ Держкомстату України «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування» від 17.02.98 р. № 74 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.03.98 р. за № 149/2589)). Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля затверджено наказом № 488/346, а саме:

«Подорожній лист вантажного автомобіля», Типова форма № 2-ТН;

«Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні», Типова форма № 1 (міжнародна);

«Талон замовника», Типова форма № 1-ТЗ.

У бухгалтерському обліку списання палива і паливно-мастильних матеріалів відображається за дебетом рахунків 23, 91, 92, 93, 94 у кореспонденції з кредитом рахунку 203.

ТЕМА 10: ОБЛІК ПОТОЧНИХ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Лекція 1. Облік короткострокових фінансових інвестицій.

План.

Нормативне регулювання обліку фінансових інвестицій.

Облік акцій.

Облік ощадних сертифікатів.

Облік облігацій.

 

Питання 1

Основними нормативно-законодавчими актами, що регулюють операції з фінансовими інвестиціями, є:

1) Господарський кодекс України (від 16.01.2003 р. №436);

2) П(С)БО №2 – «Баланс»;

3) П(С)БО №12 – «Фінансові інвестиції».

Згідно з П(С)БО №2, фінансові інвестиції – це активи, які підприємство утримує з метою збільшення прибутків (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Відповідно до П(С)БО №12 фінансові інвестиції поділяються на:

1) інвестиції, що надають право власності;

2) інвестиції, які його не надають.

Короткострокові (поточні) інвестиції – це інвестиції на строк, що не перевищує 1 рік, які можна вільно реалізувати в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентом грошових коштів).

Еквівалент грошових коштів – це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, що вільно конвертуються у певні суми грошових коштів, які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

 

Питання 2

Для обліку поточних інвестицій застосовують рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції», який має 2 субрахунки:

351 «Еквіваленти грошових коштів»;

352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

За дебетом рахунку 35 відображають придбання (надходження) поточних інвестицій та збільшення їх балансової вартості.

За кредитом рахунку 35 відображають вибуття (списання) поточних інвестицій та зменшення їх балансової вартості.

Акція – це цінний папір, який випускає акціонерне товариство (емітент); вона показує дольову участь її власника в статутному капіталі підприємства. Акція наділяє її власника правом на отримання дивідендів, на участь в управлінні та в розділі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Підприємства купують акції не власної емісії з метою отримання частини доходу акціонерного товариства у вигляді дивідендів, а також на участь в управлінні товариством.

На вартість придбаних акцій (одержання доходів до року) в обліку відображають:

Дт 352

Кт 311, 301.

Акції первісно оцінюються та відображаються в обліку за собівартістю, яка складається з:

1) ціни придбання акцій;

2) комісійної винагороди;

3) податків;

4) інших витрат, безпосередньо пов’язаних з їх придбанням.

Приклад

Підприємство придбало за готівку 100 акцій за ціною 20 грн. за акцію. Витрати пов’язані з оформленням купівлі акцій склали 50 грн.

В обліку таку операцію відображають наступним чином:

1) Дт 352 100*20 = 2000 грн.;

Кт 311

2) Дт 352 50 грн.

Кт 685

Таким чином, первісна вартість придбаних акцій складає 2050 грн.

При реалізації акцій в обліку складають наступні кореспонденції:

1) Дт 361, 377 збільшено дохід на продажну вартість інвестицій;

Кт 714

2) Дт 971 списана собівартість фінансових інвестицій;

Кт 352

3) Дт 714 списано доходи на фінансовий результат;

Кт 793

4) Дт 793 списано собівартість реалізованих фінансових інвестицій на

Кт 971 фінансовий результат.

 

Питання 3

Ощадний сертифікат – це письмове свідоцтво кредитної установи (банку) про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання по закінченню встановленого терміну депозиту і відсотків по ньому.

Ощадні сертифікати видаються банком під визначений договором відсоток на визначений термін або за вимогою. Такі сертифікати не можуть бути розрахунковим або платіжним документом.

Підприємства купують сертифікати за рахунок коштів, які надійшли у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит.

Дохід за ощадним сертифікатом сплачується під час пред’явлення їх до оплати у банк, який їх випустив. Коли власник сертифікату достроково пред’явить його до оплати в банку, йому сплачується номінальна вартість сертифікату і нараховані за зменшеною ставкою відсотки за фактичну кількість повних років володіння сертифікатом.

Приклад 1

Підприємство 15 січня придбало ощадний сертифікат на суму 10000 грн. на 3 місяці під 30% річних.

Абсолютний розмір доходу буде складати:

(10000 * 0,3 * 3) / 12 = 750 (грн.).

В обліку необхідно зробити такі записи:

1) оплата придбаного ощадного сертифікату:

Дт 351 10000 грн.;

Кт 311

2) нараховані відсотки по ощадному сертифікату:

Дт 373 750 грн.;

Кт 732

3) погашено вартість ощадного сертифікату (через 3 місяці):

Дт 311 10000 грн.;

Кт 351

4) отримання нарахованих відсотків по ощадному сертифікату:

Дт 311 750 грн.

Кт 373

 

Приклад 2

(Умова прикладу 1), проте сертифікат погашено через місяць.

1) оплата придбаного ощадного сертифікату:

Дт 351 10000 грн.;

Кт 311

2) нараховані відсотки по ощадному сертифікату:

Дт 373 750 грн.;

Кт 732

3) погашено вартість ощадного сертифікату (через місяць):

Дт 311 10000 грн.;

Кт 351

4) отримано нараховані відсотки по ощадному сертифікату:

Дт 311 250 грн.;

Кт 373

5) списано безнадійні борги:

Дт 944 500 грн.

Кт 373

 

Питання 4

Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений в ньому термін фіксованого відсотка, якщо інше не передбачене умовами випуску.

При використанні облігацій в обліку використовують наступні кореспонденції:

1) Дт 352 оприбуткування облігацій;

Кт 685

2) Дт 685 перерахування коштів в погашення вартості облігацій;

Кт 311

3) Дт 373 нараховані відсотки за облігаціями;

Кт 732

4) Дт 377 передача облігацій для погашення;

Кт 352

5) Дт 311 надходження грошей від погашення облігацій.

Кт 377

 

План

1. Види та оцінка ІНМА

2. Особливості нарахування амортизації на об’єкт ІНМА

3. Облік руху малоцінних необоротних матеріальних активів

4. Облік тимчасових (не титульних) споруд та інвентарної тари

5. Облік бібліотечних фондів

 

1. ІНМА – це придбані, створені, безоплатно отримані ІНМА (бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (не титульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату тощо).

Методологічні основи формування інформації про ІНМА визначено П(С)БО № 7 «Основні засоби», тому більшість операцій з ними аналогічні операціям з ОЗ.

Об’єкт ІНМА визнається активом якщо існує ймовірність того, що під-во отримає в майбутньому економ. вигоди від його використання, та вартість його може бути достовірно визначена.

Під-ва самостійно встановлюють вартісні ознаки, за якими необоротні активи відрізняються від МШП та відображають в Наказі про облікову політику.

Формування первісної вартості ІНМА здійснюється як і вартості ОЗ:

1. суми, сплачені постачальникам;

2. суми мита;

3. витрати на транспортування, монтаж;

4. інші витрати.

Для визначення облікової ціни кожного виду малоцінних предметів використовують прямий метод визначення первісної ціни. Для цього розраховують розмір транспортних витрат, що приходяться на одиницю вартості не обор. матер. активів, які надійшли, за формулою:

Т_{в.на од.} = Т_в/(∑q_i*p_i), де

Т_в – загальна вартість витрат по доставці;

q_i – кількість предметів і-того виду в одиницях;

p_i – відпускна ціна предметів і-того виду в грн.. без ПДВ.

Приклад

Під-во придбало такі матеріальні необоротні малоцінні активи (ціни з ПДВ):

1) письмові столи 5 шт. за ціною 300 грн.; 2) стільці 5 шт. по 84 грн.; 3) книжкова шафа 1 шт. по 480 грн.

Всього: 2400 грн. Вартість перевезення транспортною організацією 60 грн., крім того ПДВ – 12 грн.

Столи без ПДВ – 1250 грн., стільці – 350 грн., шафа – 400 грн.

Т_{в столи} = 60/2000*1250 = 37,5 грн.

Т_{в стільці} =60/2000*350 = 10,5 грн.

Т_{в шафи} =60/2000*400 = 12 грн.

Таким чином, первісна вартість:

1. письмових столів = 1250+37,5=1287,5 грн.

2. стільців = 350+10,5=360,5 грн.

3. шафи = 400+12=412 грн.

Вартість одиниці:

1. письмовий стіл = 1287,5/5 = 257,5 грн.

2. стілець = 360,5/5 = 72,1 грн.

3. шафа = 412 грн.

Для обліку необоротних матеріальних активів призначено рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи», який має субрахунки 111 «Бібліотечні фонди» (довідники, посібники, збірники законодавчих актів).

Одиницею обліку для книг є том або екземпляр, для журналів – номер.

Рахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» - термін їх корисного використання не більше року (спецодяг, спецвзуття, спецінструменти).

Рахунок 113 «Тимчасові (нетитульні) спорудження» - огородження, сторожові будинки. Літні площадки в кафе.

Рахунок 114 «Природні ресурси».

Рахунок 115 «Інвентарна тара» - банки, стелажі.

Рахунок 116 «Предмети прокату» - активи, призначенні для прокату.

Рахунок 117 «Інші необоротні матеріальні активи»

 

2. П(С)БО № 7 «Основні засоби» передбачає нарахування амортизації ІНМА:

1. Для всіх видів ІНМА:

- Прямолінійний метод;

- Виробничий метод;

2. Для активів на субрахунках 111 та 112 додаткові методи:

- 50 % вартості в першому місяці використання, а решта – у місяці списання їх з балансу;

- 100 % їх вартості у першому місяці використання.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від використання активу.

 

3. До малоцінних необоротних активів відносяться малоцінні предмети, строк корисного використання яких більше року, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою під-вом ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об’єктів.

Види НМА:

1) інструменти;

2) змінне обладнання;

3) технологічна тара (використовується багаторазово в технологічному процесі);

4) виробничий інвентар – предмети виробничого призначення (робочі столи, стільці, шафи, стелажі тощо);

5) господарський інвентар – офісні та інші меблі, протипожежний інвентар, тощо;

6) спецодяг, спецвзуття та захисні пристосування – комбінезони, шлеми, маски, халати, окуляри;

7) постільні речі (за винятком постільних речей готелів, які відносяться до ОЗ незалежно від їх вартості);

8) інші МШП – столовий посуд, спортивно-туристичний інвентар, інвентар для соціально-культурних заходів.

При надходженні ІНМА всі витрати, пов’язані з їх придбанням, накопичуються на рахунку 153 «Придбання (виготовлення) ІНМА». У разі взяття об’єкта ІНМА на баланс, субрахунок 153 закривається, а сформована первісна вартість такого об’єкта зараховується на відповідний субрахунок до рахунку 11, тобто в обліку буде запис: Дт 11 Кт 153.

Аналітичний облік ІНМА здійснюється за:

1) інвентарними об’єктами;

2) видами ІНМА;

3) місцями експлуатації ІНМА;

4) матеріально-відповідальними особами.

Типові бухгалтерські записи по рахунку 11 є наступними:

1) Дт 11 Кт 153 – введено в експлуатацію придбаний (виготовлений) об’єкт;

2) Дт 11 Кт 23 – оприбутковано об’єкт, виготовлений власними силами;

3) Дт 11 Кт 372 – оприбутковано об’єкт, придбаний підзвітною особою;

4) Дт 11 Кт 423 – дооцінено об’єкт;

5) Дт 132 Кт 11 – списано знос у зв’язку з вибуттям об’єкта;

6) Дт 423 Кт 11 – уцінено об’єкт;

7) Дт 972 Кт 11 – відображено собівартість реалізованих лбєктів.

Розкриття інформації про ІНМА відображається в ж/о № 4.

Приклад

Під-во придбало такі матеріальні необоротні малоцінні активи (ціни з ПДВ):

1) письмові столи 5 шт. за ціною 300 грн.; 2) стільці 5 шт. по 84 грн.; 3) книжкова шафа 1 шт. по 480 грн.

Всього: 2400 грн. Вартість перевезення транспортною організацією 60 грн., крім того ПДВ – 12 грн.

Столи без ПДВ – 1250 грн., стільці – 350 грн., шафа – 400 грн.

1) Дт 153 Кт 631 – 2000 грн. (сума придбання без ПДВ) – надійшли офісні меблі від постачальника;

2) Дт 641 Кт 631 – 400 грн. – відображено суму податкового кредиту з ПДВ;

3) Дт 153 Кт 631 – 60 грн. – відображено вартість перевезення меблів;

4) Дт 641 Кт 631 – 12 грн. відображено право на податковий кредит з ПДВ;

5) Дт 112 Кт 153 – взяті на балансовий облік придбані МНМА: столи – 1287,5, стільці – 360,5, шафа – 412грн.

Передані в експлуатацію в бухгалтерію шафа, 3 столи, 3 стільці; у відділ збуту – 2 столи, 2 стільці. На під-ві прийнятий метод амортизації МНМА – 50% їх вартості при передачі в експлуатацію.

1) Дт 92 Кт 132 – нарахована амортизація МНМА, які експлуатуються в бухгалтерії:

а) письмові столи: 257,5*3=772,5*50%=386,25 грн.;

б) стільці: 72,1*3=216,3*50%=108,15 грн.;

в) шафа: 412*50%=206 грн.

2) Дт 93 Кт 132 – нарахована амортизація МНМА, які експлуатуються у відділі збуту:

а) письмові столи: 257,5*2*50%=257,5 грн.;

б) стільці: 72,1*2*50%=72,1 грн.

Через деякий час списаний у відділ збуту 1 стілець:

1) Дт 93 Кт 132 – 72,1*50% = 36,05 грн.;

2) Дт 132 Кт 112 – 72,1 грн.

Якщо при списанні МНМА мають місце будь-які матеріальні цінності, вони підлягають оприбуткуванню за ціною їх можливої реалізації, що в обліку відображається: Дт 209 Кт 746.

 

4. До бібліотечних фондів належать: книги, журнали, підшивки газет, які зберігаються в бібліотеці підприємства і в поточному архіві. Облік має бути сумарним та індивідуальним. Одиницею обліку бібліотечних фондів є примірник – кожна окрема одиниця книги, додатковою одиницею є річний комплект – сукупність номерів періодичних видань за рік, що приймається за одну облікову одиницю фонду, а також переплетена одиниця (підшивка) – сукупність номерів періодичних видань, зшитих, переплетених в одне ціле. Формою сумарного обліку є Книга сумарного обліку бібліотечних фондів, яка містить відомості про надходження та вибуття з фонду.

При надходженні періодичних видань їх записують в Книгу на підставі Акту, при вибутті окремих одиниць фонду також складається акт.

Індивідуальний облік кожного примірника може вестися шляхом присвоєння одиниці обліку бібліотечного фонду інвентарного номера, або шляхом реєстрації без присвоєння інвентарного номера.

Витрати на придбання періодичних видань збираються на рахунку 153 та списуються в Дт 111. Якщо під-во зробило передоплату на періодичні видання, понесені витрати слід обліковувати на рах. 39 «Витрати майбутніх періодів» із подальшим списанням у Дт 92.

Приклад

У жовтні 2007 року під-во придбало книги на загальну суму 1000 грн.

1) Дт 153 Кт 631 – 1000 грн;

2) Дт 631 Кт 311 – 1000 грн. – оплачено вартість книг;

3) Дт 111 Кт 153 – 1000 грн. – введено в експлуатацію бібліотечні фонди.

 

5. Під час проведення будівельних та геологорозвідувальних робіт виникає необхідність у спорудженні тимчасових споруд, які використовуються під час будівництва основного об’єкта, тому їх називають тимчасовими. Ці об’єкти, що будуються за рахунок будівельних організацій, називаються нетитульними та враховуються на балансі будівельних організацій (огорожі, намети, складські приміщення). Витрати на будівництво цих споруд включаються до виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт. Для обліку цих споруд використовується рахунок 113 «Тимчасові (нетитульні) споруди».

Витрати на будівництво враховуються на субрахунку 153. По тимчасовим спорудам проводиться щомісячне нарахування зносу прямолінійним методом, облік якого ведуть на рах. 132 «Знос ІНМА».

Всі витрати, пов’язані з будівництвом тимчасових споруд відображають:

1. Дт 153 Кт 205 – на суму витрачених будівельних матеріалів;

2. Дт 153 Кт 661 – нарахування заробітної плати будівельникам;

3. Дт 153 Кт 65 – нарахування на соціальне страхування на з/п;

Введення в експлуатацію збудованих тимчасових споруд за їх первісною вартістю відображають: Дт 113 Кт 153.

Нарахування зносу за тимчасовими спорудами відображають: Дт 91 Кт 132.

Списання тимчасових споруд, які ліквідовуються по закінченні виробництва: Дт 132 Кт 113.

Оприбуткування матеріальних цінностей, одержаних від розбирання тимчасових споруд, відбувається за ціною їх можливого використання: Дт 20 Кт 746.

Всі затрати, які мали місце під час розбирання тимчасових споруд, обліковуються на рахунку 976 «Списання необоротних активів».

Облік інвентарної тари здійснюється на рахунку 115. Інвентарною називається тара, яка не передається (продається, купується) разом із продукцією. Використовується для внутрішнього перевезення вантажів і для доставки продукції. При цьому тара не передається споживачам, а залишається на балансі під-ва з терміном використання більше 1 року (бідони, бочки). Облік тари ведеться за кожним об’єктом за видами тари: тара з деревини, металу, скла. Амортизація нараховується щомісяця.