Правила ведення облікових реєстрів способи виявлення ти виправлення помилок в обліку.

Облікові реєстри відкриваються на початку господарського року в книжках номирують усі сторінки, додатково прошивають і на остатній сторінці зазначають їх кількість на сторінках прописують назви синтетичних (аналітичних рахунків) із зазначенням початкового с-до станом на 01,січня поточного року с-до підкреслюється червоним.

Господарські операції в обліковому регістрі прописуються. В кінці місяця за кожним рахунком потрібно підраховувати підсумок господарських операцій за місяць - обороту (підкреслити знизу і верху ручкою темного кольору)

Після виз оборотів Дт і Кт вираховують кінцеве с-до.

Використовують такі методи виправлення:

1.Коректурний

2.Додаткових засобів

3. Червоного сторно

45.Форми Бо, їх суть. Закон Укр”Про БО та фінансову звітність в Укр" про вибір форм БО.

Форми Бо-це система взуємо пов’язаних облікових регістрів з певною методикою записів у них.

Існує чотири способи:

1. меморіальна ордерна

2.Журнальний

3.спрощена

4. комп’ютерна

Суть меморіально ордерна в тому що:

Первиний документ - момеріально ордерна – реїстрацівний журнал - головна книга – оборотна відомість – Б баланс.

Суть журнально ордерна в тому що:

Первиний документ – відомість, журнали – оборотна відомість – головна книжка – Б баланм.

Суть спрощеної форми Бо полягає:

Первиний документ – книга обліку господарських операцій – головна книга – б баланс.

Суть комп’ютерного ордена:

Первиний документ – Баланс.

 

46) Характеристика Книжкової(журнальної)форми обліку
Таким чином, наприкінці XIV століття вперше була описана книжкова форма обліку. Вона задовольняла потреби купців і дрібних ремісників. Проте із зростанням обсягу діяльності, збільшенням кількості господарських операцій виникла потреба в узагальнених (синтетичних) показниках. Тоді Головна книга перетворилася в регістр синтетичного обліку, паралельно якому став вестись аналітичний облік в окремих допоміжних книгах. Так наприкінці XIV століття появилась нова італійська форма бухгалтерського обліку.

47.Характеристика журнально – ордерної форми обліку.

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку ґрунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів - журналів-ордерів і допоміжних відомостей.

Записи в журнали-ордери (основні регістри) здійснюються безпосередньо на підставі виправдних документів в міру їх надходження і опрацювання (без складання меморіальних ордерів). При значній кількості однорідних документів по операціях їх дані попередньо групують у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких переносять потім у відповідні журнали-ордери.

У журналах-ордерах хронологічний і систематичний облік суміщені. Звідси зрозуміла і сама назва цих регістрів: вони одночасно служать журналами (оскільки записи в них здійснюють в хронологічному порядку) і ордерами

 

(оскільки місячні підсумки журналів-ордерів за кореспондуючими рахунками замінюють собою меморіальні ордери).

 

48.Характеристика автономних форм обліку.
Форма бухгалтерського обліку — це сукупність облікових регістрів, що використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.
В умовах використання сучасних електронно-обчислювальних машин і нових підходів до організації бухгалтерського обліку виявили нові форми бухгалтерського обліку — автоматизовані. В
основу автоматизації бухгалтерського обліку покладено принцип безперервної обробки облікової інформації. Синтетичними й аналітичними регістрами бухгалтерського обліку за автоматизованої форми є машинограми.
Здійснюється повна автоматизація збору, передачі, систематизації й обробки інформації.

 

 

49поняття основних засобів, їх амортизація.

Основні засоби (ОЗ) — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.

Амортизація (бухгалтерія) - перенесення по частинах, у міру фізичного і морального зносу, вартості основних засобів на вартість виробленого продукту.

Для нарахування амортизаційних відрахувань основні засоби поділяють на чотири групи:

1.будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, житлові будинки;

2.автомобільний транспорт та вузли, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні пристрої та інструменти, ЕОМ, офісне (конторське) обладнання та пристрої до нього;

3.інші основні засоби, які не ввійшли до перших двох груп;

4.інформаційні системи, телефони, у тому числі і мобільні, мікрофони та рації, інше.

 

50.П(с)Бо*Основні засоби* про оцінку основних засобів

П(С)БО 7 «Основні засоби» містить такі способи визначення первісної вартості залежно від способу надходження ОЗ:

· Придбання ОЗ за плату — найпоширеніший спосіб надходження ОЗ на підприємство. За п. 8 П(С)БО 7 первісна вартість придбаних об’єктів ОЗ складається з таких витрат:

— сум, що виплачуються постачальникам;

— реєстраційних зборів, держмита та інших аналогічних платежів;

— сум ввізного мита;

— сум непрямих податків у зв’язку з придбанням (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

— витрат на страхування, ризиків доставки ОЗ;

— витрат на установку, монтаж, налагоджування;

— інших витрат, безпосередньо пов’язаних із доведенням ОЗ до стану, в якому вони придатні до використання.

· Отримання ОЗ в обмін на подібний об’єкт

· Отримання ОЗ в обмін на неподібний об’єкт

· Безоплатне отримання ОЗ

· Внесення ОЗ до статутного капіталу

· Переведення ОЗ з оборотних активів, товарів, готової продукції

 

51. Рахунки, на яких відображається наявність і рух основних засобів та амортизація.

Синтетичний облік Оз видуть на рахунку 10 ОЗ (рахунок активний с-до початкове по Дт збільшує ці по дт, а зменшується по Кт с-до кінцеве Дт)

Для обліку запасу призначений рахунок 13 *знос необоротних активів*- рахунок пасивний с-до поч. Кт збільшується по Кт зменшується по Дт і с-до кінцеве Кт

Для визначення первісної вартості ОЗ призначено рахунок 15 *капітальні інвистиції*активний рахунок.

 

52.Виробничі запаси. П(с)Бо *запаси*про визначення та оцінку запасів.

Виробничі запаси - це основний складник оборотних фондів підприємства, яка включає сировину, основні і

 

 

допоміжні матеріали, паливо, пальне, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, тару і тарні матеріали, запасні частини для ремонту основних фондів, малоцінні і быстроизнашивающиеся предмети, що поступили на підприємство, але що ще не підлягали первинній виробничій операції.

Оцінка запасів:

1. Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

2. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

3. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

4. Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду.

53.облік виробничих запасів.

Основними завданнями обліку виробничих запасів:

- контроль за виконанням плану матеріально-технічного забезпечення;

- відображення витрат на закупівлю й транспортування запасів (матеріалів), результатів постачання;

- виявлення відхилень від планової собівартості придбаних матеріалів;

- контроль за залишками і рухом матеріалів на складах наявністю і рухом матеріалів в процесів їх заготівлі;

- спостереження за станом складських запасів, за відповідністю їх нормативам, контроль за їх зберіганням;

- контроль за лімітом відпуску матеріалів на виробничі потреби, витрати і списуванням їх вартості у витрати виробництва;

- контроль за дотримуванням норм;

- правильний розподіл матеріалів за об’єктами калькуляцій;

- виявлення непотрібних матеріалів, що підлягають реалізацій.

У зв’язку з виникненням різних господарських операцій стосовно обліку виробничих запасів слід враховувати:

- знос малоцінних та швидкозношуваних предметів;

- переоцінку товарно-матеріальних цінностей;

- заготівлю і придбання матеріальних цінностей;

- транспортно-заготівельні витрати.

Прямі витрати, їх облік.

Прямі витрати - витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом.

До прямих витрат належать витрати пов’язанні з виробництвом окремих видів продукції, без них не можливий процес виробництва і їх безпосередньо включають до собівартості продукції(сировина, матеріали,паливо, заробітна плата…)

Непрямі витрати,їх облік

непрямі витрати - це витрати, що не можуть бути віднесені до певного об'єкту витрат економічно можливим шляхом.

До непрямих витрат належать витрати пов’язані з кількома видами продукції, які включаються до собі вартості шляхом розподілу за допомогою спеціальних методів(заробітна плата, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних засобів.)