Міністерство освіти та науки України

Міністерство освіти та науки України

Дніпропетровський національний університет

 

 

В. В. Тарасов

 

ФЛОРА

Дніпропетровської

Та Запорізької областей

Судинні рослини. Біолого-екологічна

Характеристика видів

 

Друкується за рішенням Вченої ради Дніпропетровського

національного університету

(Протокол №1 від 30 вересня 2004 р.)

Видання друге доповнене та виправлене

Дніпропетровськ

Видавництво ДНУ

УДК 582.351.99(477.631.64)

ББК 28.592(4Укр)

Т. 19

Рецензенти

Д-р біол. наук, провід. співр. інст-ту ботаніки НАН України, Д.В.Дубина

Д-р біол. наук проф. каф. геоботаніки, грунтознавства та екології ДНУ Л.П.Мицик

 

Відповідальний редактор чл.-кор. НАН України, проф. А.П.Травлєєв

Тарасов В. В.

Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини з їх біолого-екологічною характеристикою. Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2005 - 254 с..

Представлена флора двох областей України – Дніпропетровської (1754 видів) і Запорізької (1522 видів) – всього 1986 видів. Виявлено ряд нових для регіону аборигенних і адвентивних видів. Подана біоекологічна характеристика видів, визначені рівні b-радіоактивності багатьох, переважно лікарських рослин, проведено систематичний і біоморфологічний аналіз флори, розроблено флористичне районування Дніпропетровщини. Установлені категорії трапляння й охорони рідкісних і зникаючих рослин у регіоні, червонониижних видів України, Європейського і Світового Червоних списків.

Для ботаніків, ґрунтознавців, екологів, студентів, працівників лісового і сільського господарства, фахівців з охорони природи, вчителів, школярів, юннатів.

 

Представлена флора двух областей Украины: Днепропетровской (1754 видов) и Запорожской (1522 видов) – всего 1986 видов. Обнаружен ряд новых для региона аборигенных и адвентивных видов. Дана биоэкологическая характеристика видов, определены уровни β-радиоактивности многих, главным образом лекарственных растений, проведен систематический и биоморфологический анализ флоры, разработано флористическое районирование Днепропетровщины. Установлены категории встречаемости и охраны редких и исчезающих растений для региона, краснокнижных видов Украины, видов Европейского и Мирового Красных списков.

Для ботаников, почвоведов, экологов, студентов, работников лесного и сельского хозяйства, специалистов в области охраны природы, учителей, школьников, юннатов.

----

UDC 581.9 + 582 (477.61 (62)

Reviewers

Tarasov V.V. Flora of the Dnepropetrovsk and Zaporozhye regions. Vascular plants with their biology-ecological characteristic. Dnepropetrovsk: DNU, 2005-254 р., Illustr. 3, tab., bibliography on three pages.

On the basis of long-term field researches of the author, critical processing of herbarium and references the flora of the two regions of Ukraine is introduced: Dnepropetrovsk region (1754 species) and Zaporozhye region (1522 species) – 1986 species altogether. A lot of new native and adventive species for the region are discovered.

Biological characteristics of the species as well as the levels of β-radioactivity of many plants and systematic and biomorphological flora analysis are given. The floristic zoning of Dnepropetrovsk region is developed. The occurrence and protection categories of Ukranian Red Book species as well as rare and vanishing European and World list species are determined.

For botanists, soil scientists, ecologists, students, forestry and agricultural workers, conservancy specialists, teachers, schoolchildren, young naturalists.

ISBN 966-551-166-1 ББК 28.592(4Укр)

© В.В.Тарасов, 2005 ©Видавництво ДНУ, оформлення, 2005

 

Автор присвячує свою скромну працю

Й річниці створення Комплексної

Експедиції ДНУ по вивченню лісів степової

Зони України та Молдавії

 

 

Попереднє слово

 

Добре відомий у наукових колах України геоботанік-флорист кандидат біологічних наук, доцент кафедри геоботаніки, грунтознавства та екології Дніпропетровського національного університету Віктор Васильович Тарасов склав оригінальну наукову працю «Флора Дніпропетровської та Запорізької областей. Судинні рослини. Біолого-екологічна характеристика видів».

Геоботаніки-екологи добре усвідомлюють, що дослідження біогеоценотичного покриву кожного регіону починається з як мога повнішої характеристики флори.

Вивчення видів рослин охоплює не тільки морфологічні, але також і фізіологічні ознаки. М. І. Вавілов відмічав, що лінеєвский вид – це складна система. Вони звичайно створюються більшим чи меншим числом форм (фенотипів та генотипів), рас, екотипів, кліматипів, різновидностей, у межах лінеєвського виду. Всі форми видового проявлення не відокремлені одна від одної, а генетично пов`язані між собою і утворюють складну систему. Щоб розкрити взаємозв`язок та адаптації рослинних організмів до біоценозу та до кожного структурного елементу екотопу (кліматопу, геліотопу, термотопу, гігротопу, трофотопу), О. Л. Бельгард запропонував поняття «екоморфи»

Автор «Флори...»” побудував роботу саме на ідеях свого учителя – корифея степового лісознавства проф. О. Л. Бельгарда, творчо використавши робочу схему основних екоморф. Спроба більш-менш всебічної характеристики флори Дніпропетровсько-Запорізького регіону надає можливість досконаліше виявити моніторинг динаміки флори після відомих робіт І. Я. Акинфієва (1889, 1905), зробити уточнення ареалів рідкісних видів, провести флористичне районування.

«Флора...» В. В. Тарасова край необхідна сучасним екологам, ботанікам, грунтознавцям, географам, лісівникам, вчителям та учням початкових і середніх шкіл, студентам вищих навчальних закладів.

 

Член-кореспондент НАН України, доктор

біологічних наук, професор А. П. Травлєєв

Вступ

При відносно повному вивченні загальної флори України, про що свідчать численні видання (Флора УРСР, 1936 – 1965, Хорологія флори України, 1986, регіональні флористичні праці) існує певна нерівномірність цього процесу відносно багатьох регіонів, де ще повністю не завершений навіть період інвентаризації рослин. Це стосується, зокрема, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та інших областей.

Це ж стосується і переходу до нового, довгострокового етапу флористичних досліджень, а саме – фітохорології видів з картуванням ареалів, складанням так званих регіональних і загальних екофлор, реалізації першорядних завдань, визначенних "Конференцією ООН з довкілля та розвитку (1992), а також прийнятих Конвенцією з різноманіття, які були ратіфіковані Україною в 1994 р.

Базовим методом вивчення флори була і залишається інвентаризація видів, тобто складання списків біооб`єктів і їхня всебічна характеристика. Одержана таким чином інформація є висхідною для будь-яких досліджень та спостережень за ключовими параметрами біорізноманіття (в даному разі фіторізноманіття) і їхнього аналізу.

Щодо вивчення регіональних флор, то це можна вважати практичним втіленням методу в реалізацію вищезазначених загальних проблем.

Спільне вивчення флори Дніпропетровської та Запорізької областей, як зроблено в даному виданні зумовлено історично, бо воии області разом з Донецькою та частково Луганською територіально складали у минулому Катеринославську губернію, в якій флора вивчалась загалом як єдине ціле (Бекетов, 1886, Талиєв, 1886, Акинфиев, 1889, Сидоров, 1897 та ін.).

Після утворення тут «дочірніх» бластей флористичні дослідження проводяться в них окремо, або по природним регіонам. Наприклад, уже видано «Конспект флоры юго – востока України» (Кондратюк, Бурда и др., 1985), а також багато спеціальних статей за цією проблемою.

Щодо Дніпропетровщини то тут теж вийшов у світ ряд робіт (Акинфиев, 1889; Гроссгейм, 1913, 1916; Еліашевич, 1927; Котов, 1927, 1930; Бельгард, 1938; Сідельник, 1938; Альбицька, 1948; Алексеев, Бельгард, Губанов, Ковальова, Тарасов, Травлєєв, 1986; Тарасов, 1983, 1999; Тарасов и др., 1988, Мицик та ін. 2000, Барановский, 2000, Кучеревский, 2001.

Вивченню флори Запорізької області присвячені численні праці Яната, 1927; Краснова, 1970; Кузмичов та ін., 1974; Харкевич, 1974; Корещук та ін., 1993; Тищенко, 2000; Шелегеда, 2001; Коломийчук, 2000 та ін.).

Але вищезгадані роботи не дають загального уявлення про флору цих областей, бо носять більш вузький регіональний характер.

Про необхідність видання регіональних флористичних робіт йшлося, зокрема, ще на ХІІ Міжнародному ботанічному конгресі, на богатьох з’їздах Українського ботанічного товариства, в ряді публікацій (Ященко, 1983; Ворошилов, 1985; Кондратюк та ін., 1985 та ін.) і це поставлено самим життям, бо без іформації про стан місцевої флори, про властивості її видів не можливе їх раціональне використання та ефективна охорона.

Таким чином, складання регіональних флористичних списків, що базуються на новій основі, з всебічною характеристикою (паспортизацією) всіх видів стало вже вимогою часу, як наступний етап досліджень. Про це свідчать численні публікації (Бельгард; 1950, Elenberg, 1950; Тарасов, 1981; Шеляг-Сосонко; 1984, Дубина та ін., 1993; Бурда та ін., 1997, Екофлора України, 2000, 2001; Мицик та ін., 2000; Барановский, 2000 та ін.).

Широка інформація про біоекологію, ареали видів і радіоекологічні особливості є принциповою основою для вивчення фітоценозів через біоекологічний аналіз іхньої флори, визначення індикаційної ролі рослинності в цілому при геоботанічних дослідженнях, має безпосередній вихід у практику і, зокрема, до вузівського (і не тільки) навчального прцесу, при заготівлі лікарської та іншої рослинної сировини тощо.

Основою написання цієї монографії-довідника становлять багаторічні флористичні дослідження та здобутки автора, вивчення та обробка гербарних фондів ДНУ, періодичні звернення до Гербарію Інституту ботаніки НАН України (KW), літературні джерела.

Роботу можна вважати на даний час найбільш повним флористичним зведенням для цього регіону України (1944 видів судинних рослин, 645 родів, 139 родин), в тому числі для Дніпропетровщини (1714 видів, 615 родів, 126 родин) та для Запорізької області (1522 види, 548 родів, 120 родин), а у праці В. Сидорова (1897) для всієї Катеринославської губернії наведено лише 1350 видів і 468 родів.

Таке значне збільшення видів у сучасній флорі регіону обумовлене, зокрема, повнішим її вивченням, появою нових видів-адвентів, а також унаслідок роздріблення деяких збірних лінеївських видів.

Як і інші флористичні списки, дана «Флора...» не претендує на безперечну повноту, бо при подальших дослідженнях можливо виникнуть пропуски, або навпаки марно включені види в зв`язку з тим, що не всі літературні вказівки заслуговують повної довіри.

Документальний гербарій зберігається в Гербарії ДНУ (DSU), а видів, які опубліковані в Укр. ботан. журналі – в KW.

Вважаю за обов`язок висловити щиру подяку моїм науковим керівникам проф. О. Л. Бельгарду, доц. М. А. Сідельнику, доц. М. О. Альбицькій, які в різні роки надихали мене на геоботанічні та флористичні дослідження. Висловлюю особливу вдячність членкору НАНУ, проф. А. П. Травлєєву за постійну підтримку наукових пошуків автора.

Автор також щиро вдячний за всебічну допомогу та сприяння роботі над книгою колегам по кафедрі геоботаніки, грунтознавства та екології та по Комплексній експедиції ДНУ, зокрема, проф. Л.П. Мицику., проф.
О.Є. Пхомову, с. н. с. Б. А. Барановському та ін., а також Тарасовим Вас. В. і Вс. В. за значну допомогу у підготовці до видання та оформленні книги, надання комп’ютерного часу, тощо.

Рис.1. Карта Дніпропетровської області

Адміністративні райони: 1. Царичанський, 2. Магдалинівський, 3. Новомосковський, 4. Юр`ївський, 5. Павлоградський, 6. Петропавлівський, 7. Петриківський, 8. Дніпропетровський, 9. Синельніківський, 10. Васильківський, 11. Межовський, 12. Покровський, 13. П`ятихатський, 14. Верхньодніпровський, 15. Криничанський, 16. Територія міської ради м. Дніпродзержинська, 17. Солонянський, 18. Софіївський. 19. Нікопольський, 20. Томаківський, 21. Криворізький, 22. Широківський, 23. Апостолівський

Рис. 2. Карта Запорізької області

Адміністративні райони: 1. Вільнянський, 2. Новомиколаївський, 3. Запорізький, 4. Верхньохортицький, 5. Орехівський, 6. Гуляйпольський, 7. Василівський,
8. Токмакський, 9. Пологський, 10, Куйбишевський, 11. Кам`янка-Дніпровський,
12. Михайлівський, 13. Чернігівський, 14. Бердянський, 15. Веселівський,
16. Акимівський, 17. Мелітопольський, 18. Приазовський, 19. Приморський

Таблиця 1

Таблиця 2

Таблиця 3

Таблиця 5

Рис. 5. Карта. Флористичного райнування Дніпропетровської області

Умовні знаки.

Границі: – флористичних областей ; – підрайонів;

– округів; – підпровінцій.

1. - Верхньодомоткансько-Верхньокам’янський флористичний підрайон (Північно-західний); 2. – Інгулецько-Базавлуцько-Томаківський флористичний п/район; 3 - Дніпровсько-Сурський флористичний район; 4. – Лівобережний Дніпровсько-Орільський флористичний п/район; 5. - Середньорільско-Середньосамарський фористичний п/район; 6. – Дніпровсько-Верхньововчанський флористичний п/район.

І. – Північнопалеоарктичне підцарство;*A. Європейська флористична область; І.А.б. – Східноєвропейська провінція; 4. – Дніпровсько-Середньоруська підпровінція; 4.1 – Правобережнодніпровський округ; 4.2 – Лівобережнодніпровський округ; Б. – Паннонсько-Причорноморсько-Прикаспійська флористична область; 1.Б.б.– Причорноморсько-Донська провінція; 6. – Західнопричорноморська підпровінція; 6.1. – Західнопричорноморсько-Рівниннокримський округ; 7.1 – Донецько-Північноприазовський округ; 7.2 – Дніпровсько-Донецький округ.

* Границі флористичних п/районів у межах Дніпропетровщини наведені на фоні вищезазначенних одиниць флористичного районування України (Природа України, 1985).

 

2. Інгулецько-Базавлуцько-Томаківський п/район у межах Паннонсько-. Причорноморсько-Прикаспійської області, Причорноморсько-Донської провінції, Західнопричорноморської п/провінції, Західнопричорноморсько- Рівниннокримського округу (див. Рис. 5). Тут у флорі кострицево-ковилових степів та в інших типах рослинності є цілий ряд південно-західних ендемічних видів (Stipa disjuncta, Milium vernalie, Thymus dimorphus, Th. moldavicus та ін.). Для півдня п/району характерні середземноморські (Haplophyllum suaveolons, Cynanchum acutum) та східноєвропейські ендеми (Heliotropium stevenianum), а також західнопонтичні (Erodium ruthenicum), південнопонтичні (Astragalus borysthenicus, Koeleria lobata), центральноєвропейські (Stipa pulcherrima), cхіднопонтичні (Genista tanaitica) та західнопричорноморські ендеми (Onosma borysthenica).

Оригінальності цьому району надають також вузькі запорізькі ендеми (Centaurea appendiculata), численні рідкісні види, в тому числі i червонокнижні (Bulbocodium versicolor, Crocus reticulatum, Fritillaria ruthenica) тa види, які охороняються в області (Achillea euxina, Scorzonera stricta, Glycyrrhiza echinatа).

3. Дніпровсько-Сурський флористичний район (від р. Домоткань та
с. Лихівка на північному заході Дніпропетровщини, до басейну Мокрої Сури та Cyxoї Сури на сході правобережжя області та до Дніпра). Тут у глибоких балках майжезавжди розвинута лісова та чагарникова рослинність з елементами західної європейської флори, а на степах та відслоненнях – східнопричорноморські (Genista tanaitica), кавказькі види (Vincetoxicum scandens). Крім того тут у складі азональної рослинності відмічені західнопалеарктичні рідкісні види (Batrachium rionii), причорноморські ендеми (Ptarmica salicifolia), голоцен-плейстоценові релікти (Equisetum telmateja). У байрачних лісах (південного типу), які тут флористично та структурно дещо збідненні, зростають европейсько-середземноморсько-передньоазіатські види, наприклад, Aegonichon purpureo-coeruleum, тощо.

4. Дніровсько-Орільський флористичний п/район лежить у межах долинного комплексу лівобережжя Дніпра, долині річок Opiлі та Кільчені, а також їx межиріч у північнозахідній частині Дніпропетровщини (Рис. 5).

Тут, у складі зональної, екстра- та азональної рослинності є східнопричорноморські ендеми та релікти-псамофіти (Senecio borysthenica, Centaurea konkae, Jurinea cyanoides, J. thyrsiflora, Linaria dulcis, Dianthus squarrosus та ін.), а із європейських ендемів тут відомі– Stratiotes aloides, Telekia speciosa, із дніпровсько-південнобузьких (Сentaurea borysthenica), із південнопалеарктичних видів – Juncellus serotinus, із європейсько-середземноморських рідкісних видів – Iris sibirica, із голарктичних – Ophyoglossum vulgatum та ін.

5. Середньоорільсько-Самарський п/район – на сході від Царичанського та Петриківського районів до північно-схіідної границі області, а на півдні – по лінії с. Новоселівка – трохи нижче м. Павлоград – смт. Петропавлівка.

У межах цього флористичного п/району склалися найбільш сприятливі природні умови в межах області (за рельєфом, водним режимом, грунтовими та іншими умовами).

Тут сформувалися різноманітні біогеоценози: зональні – багаторізнотравні кострицево-ковилові степи на звичайних чорноземах, екстразональні – байрачні та заплавні діброви, боровий комплекс, інтразональні – солончаковий комплекс, азональні – заплавні луки, рослинність водойм та ін. Відповідно, тут відмічається і найбільша фіторізноманітність (тільки в Присамар'ї налічується 1105 видів вищих рослин (Тарасов та Барановський, 2003), серед яких є дуже рідкісні вузько ендемичні та реліктово-дез'юктивні види (Vincetoxicum maeoticum, Ornithogallum fimbriatum, Serratula cardunculus), субсередземноморські (Symphytum tauricum, Laser trilobum, Equisetum telmateja та ін.), численні бореально-неморальні (Dryopteris filix mas, Athyrium filix femina, Thelypteris palustris, Equisetum sylvaticum та ін.), європейсько-середземноморські (Digitalis grandiflora), західнопалеарктичні (Platanthera bifolia, P. chlorantha), широкопалеарктичні рідкісні види (Carex bohemica) та ін.

6. Дніпровсько-Верхньововчанський п/район (південна частина лівобережжя області, з більш сухим та континентальним кліматом, з зональною рослинністю – збідноннорізнотравно-кострицево-ковиловими степами, які тут дещо збагачені східними елементами флори, наприклад, східнопричорноморсько-прикаспійськими ендемами (Hedysarum grandiflorum, Astragalus tanaiticus), західно-сибірськими видами (Aster amellus), середземноморсько-центроазіатськими видами (Meniocus linifolius), європейсько-сибірськими (Sagina nodosa), європейсько-малоазіатськими (Physospermum cornubiense) та ін.

Нечисленні байрачні ліси південного типу тут зосереджені переважно вздовж Дніпра, наприклад, заказник «Яцев Яр». Порівнянно з північними байраками вони значно збіднені флористично та спрощені структурно. В лісах та на узліссях тут зустрічається немало ефемерів та ефемероїдів у тому числі є і червонокнижні види: рябчик руський, шафран сітчастий та види Червоного списка Дніпропетровської області (горицвіт весняний, півники карликові та ін.).

Заключне слово

 

Представлену роботу можна вважати своєрідним етапом у вивченні фіторізноманіття регіону, бо воно, безумовно, має, насамперед, самостійне наукове значення для флористики, охорони рослинного світу, а також для геоботаніки як джерело необхідної інформації для екологічної паспортизації флори фітоценозів при геоботанічних дослідженнях, тощо. Творче використання матеріалів посібника також може бути передумовою вирішення народногосподарчих проблем, наприклад, при створенні високопродуктивних та тривало стійких кормовах угіддь на землях, які часом виводяться, наприклад, з-під орного клину, плануванні протиерозійних насаджень, тощо.

За роки досліджень автором наведена ціла низка нових видів для регіону (в порівнянні з Флорою УРСР), особливо для Дніпропетровщини, серед яких є дуже рідкісні, а також адвентивниі і, навіть карантинні рослин. У наступних дослідженнях необхідно ще всебічно проаналізувати наведений у цій роботі список видів флори з точки зору співвідношення в ній ценоморф, різних екоморф, типів запилення та дисемінації рослин, їх ареалів, інших особливостей біоекології, вивчити стан ценопопуляцій, насамперед, рідкісних та зникаючих видів у природі і, можливо, додатково уточнити категорії їх заповідної охорони, тощо.

Необхідно усунути деяку неріномірність у ступені вивченості флори в межах регіону. Це стосується, зокрема, північної, північно-східної та південно-східної частини Дніпропетровщини. Заслуговує також на увагу проведення флористичного моніторингу природної (і не тільки) рослинності, особливо на територіях, які охороняються в заказниках, на водозахисних зонах уздовж водойм тощо.

У флорі регіону багато дикорослих видів, які мають корисні властивості і можуть бути використані як лікарські в офіційній та народній медицині (таких видів близько 250), декоративних – близько 350 видів, багато їстівних, технічних, грунтозахисних, фітомеліоративних та ін. Більше 300 видів зустрічаються як бур`яни на орних землях, на пасовищах, у лісонасадженнях та як рудеранти.

Подальші регіональні флористичні дослідження необхідно творчо пов`язувати з створенням загальнодержавної екомережі для збереження природного фіторізноманіття з урахуванням уже існуючого стану рослинного покриву.

Як і для флор інших регіонів, наприклад, для південного сходу України (Кондратюк, Бурда та ін., 1985) і світової флори взагалі, так і для флори Дніпропетровської та Запорізької областей характерні такі загальні тенденції розвитку рослинного покриву як синантропізація, тобтозбіднення його на стенотопні, автохтонні види і, навпаки, збагачення на космополітні, еврітопні, адвентивні види. Як сліцтво цього процесу відбувається так звана вульгаризація, тобто флористичне спрощення рослинного покриву.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

Акинфиев И. Я. Растительность Екатеринослава в конце первого столетия его существования. – Екатеринослав, 1889.– 238 с.

Акинфиев И. Я. Предварительный отчет о ботаническом исследовании Верхнеднепровского уезда в 1894 г. Харьков, 1895. - 39 с.

Акинфиев И. Я. О флоре Екатеринославской губернии //Сб. научн. работ по изучению Екатеринославского края. – Екатеринослав. 1905. – С.139–204.

Алексеев Ю. Е., Бельгард А. Л., Тарасов В. В. и др. Растительный и почвенный покров Присамарья Днепровского: Уч. пособие: – Д.: ДГУ, 1986. – 64 с.

Альбицкая М. А. Опыт флористического анализа Присамарских арен.// Сб. биол. ф-та ДГУ, 1948. – С. 27 – 40.

Барановский Б. А. Растительность руслового равнинного водохранилища (на примере Запорожского (Днепровского) водохранилища. Днепропетровск.
Вид-во Дн-ського ун-ту. 2000. – 172 с.

Бекетов А. О Екатеринославской флоре. – СПб., 1886. – 166 с.

Белова Н. А., Травлеев А. П. Пути к объективной оценке жизненности лесного биогеоценоза (К 100-летию со дня рождения А. Л. Бельгарда) //Екологія та ноосферологія, 2002. Т.12, №3–4, С. 4–7.

Бельгард О. Л., Кириченко Т. Ф. До типології заплавних лісів Середнього Дніпра. //Зб. робіт біол. Ф-ту Дн-ського ун-ту. 1937. Т. IX, вип. 2. ДДУ. 1938. – С. 129 –141.

Бельгард О. Л. Про знахідку велетенського хвоща (Equisetum maxumum) на Дніпропетровщині. //Ботан. жур. АН. УРСР. – 1945. – Т. 3, №3–4. – с. 41–43.

Бельгард О. Л. Геоботанічній нарис Новомосковського бору. //Зб. робіт біол. Ф-ту Д.: ДДУ, 1938, в. І. С. 44–69.

Бельгард А. Л. Лесная растительность юго-востока УССР. – К.: Изд. КГУ, 1950.– 264 с.

Бельгард А.Л. К вопросу об экологическом анализе и структуре фитоценозов в степи. //Вопросы биоэкологической диагностики лесных биогеоценозов Присамарья. – Д.: ДГУ, 1980, с. 11–42.

Бурда Р. І. Адвентивні північноамериканські рослини на південному сході України. //Екологія та ноосферологія, 1996. Т. 2. №2–4, с. 105–112.

Визначник рослин України. К.: „Урожай”, 1965. – 678 с.

Воронов Г.В. Геоботаника. – М.: Выс. шк., 1973, – 384 с.

Ворошилов В. Н. Список сосудистых растений Дальнего Востока //Флористические исследования в различных районах СССР. – М., Наука, 1985. С. 139–200.

Голубев В. Н. Методические рекомендации к составлению системы жизненных форм региональьных биологических флор. Ялта. – 1981. – 27 с.

Грунтковская Т. Г. Ботанічні особливості долини р. Берда в Північному Приазов`ї //Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів. Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції. – Д., 2003. – С. 160–161.

Дідух Я. П., Карнуцієв Г. М. Оцінка зволоженності екотопів //Укр. ботан. жур. – 1994. – №5, – С. 65–75.

Добровольський И. А., Шанда В. И. Типология железорудных отвалов Криворожского бассейна на основе идей А. Л. Бельгарда //Биогеоценологические исследования степных лесов, их охрана и рациональное использование – Д.: ДГУ, 1982. – С. 30 –36.

Дубына Д. В., Гейны С., Гроудова З. и др. Макрофиты – индикаторы изменений прородной среды – К.: Наук. думка. 1993 – 436 с.

Дубина Д. В., Шеляг-Сосонко Ю. Р. Рослинність, флористичні особливості та основні завдання охорони Степанківської Коси (Запорізька область) //Укр. ботан. журн. – 1998. – 55, №6 – С. 639–647.

Екофлора України. Т. 1, 3. Дідух Я. П., Плюта П. Г., Протопопова В. В., та ін. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 284 с.

Елиашевич О. А. К растительности Днепропетровска //Зап. Дніпропетр. Ін-ту нар. освіти. – 1927. – Вип. 1 – С. 14-148.

Елиашевич О. А. Растительность речных долин Правобережья Среднего Днепра //Сб. научн. работ Бот. сада ДГУ. №5, 1941, с. 89-100.

Жизнь растений. В 6– т. – М.: Просвещение, 1974 –1982.

Камышев Н. С. Флора Центрального Черноземья и ее анализ. – Воронеж.: Изд-во ВГУ. 1978. – 116 с.

Каталог растений Криворожского бот. сада: Справочное пособие /Под ред. Гревцовой А.Т. – Фитосоциоцентр, 2000, – 164 с.

Клокав М.В., Осычнюк В.В. Ковыли Украины //Новости систематики высших и низших растений. – Киев, 1976. – С. 7-92.

Коломийчук В.П. Флора і рослинність островів Обіточної затоки. //Укр. ботан. журн.– 2000. – 57, №2. – С. 134–141.

Конспект флоры юго-востока Украин ы. Сосудистые растения./ Кондратюк Е.Н., Бурда Р. И., Остапко В. М. – К.: Наук. думка, 1985.– 272 с.

Котов М. Ботанічно-географ. нарис долини р. Інгульця. Х., 1927. – 58 с.

Котов М.И. Ботанико-географический очерк низовьев р. Самары. //Тр. Гос. ихтиологической опытн. станции. – Херсон, 1930. – Т. V1, в. 1. – С. 57–99.

Корещук К.Є. Рослинність луків середнього Дніпра //Зб. праць Дніпропетр. ботан. саду.– 1937. – №2. – С. 35 – 64.

Корещук К.Є. Матеріали до флори Дніпропетровщини (Однодольні) //Сб. Научних работ Бот. сада ДГУ, №5, 1941. С. 113-126.

Корещук К.М., Петроченко В. І. Флора о. Хортица. // Природа о. Хортица сб. Науч. трудов. НЗ. «Хортица», 1993.

Краснова А.М. Що являє собою Ornithogalum melancholicum Klok. Nomen provisorum.// Укр. бот. журн. – 1970, – 27, № 5, – С. 650–653.

Кузмичов А.І., Краснова А. М. Рослинність та флористичні особливості Бердянсьї коси.// Укр. бот. журн. – 1974, – 31, № 3, – С. 304–310.

Кучеревский В.В. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Дніпроперовщини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 360 с.

Кучеревский В. В., Шоль Г. Н., Красова О. О. Флористичні знахідки на території Правобережного степового Придніпров`я // Укр. ботан. журн. – 2003. – 60. №5. – С. 555 – 560.

Кучеревский В. В. Конспект флори Правобережного степового Придніпров’я. - Д. Проспект, 2004. – 292+вклад.

Лавренко Е. М. История флоры и растительности СССР. Растительность СССР, т.1. М.–Л. 1938 – С. 1–265.

Левина Р. Е. Способы распространения плодов и семян. – М.: Изд-во МГУ, 1957. – 358 с.

Матвеев Н. М. Оптимизация системы экоморф А. Л. Бельгарда в целях фитоиндикации экотопа и биотопа //Вісник Дніпропетр. Ун-ту. – 2003. – С. 103 –113.

Мицик Л. П., Лихолат Ю. В., Тарасов В. В. Трав`янисті адвентивні рослини техногенних територій степового Придніпров`я. //Укр. ботан. журн. – 2000, –57, №3, – С. 289–293.

Мосякін С. А. Критичний перегляд роду Corispermum L. флори України. //Укр. ботан. журн., – 1988, – 45. №5, – С. 19–22.

Определитель высших растений Украины. К.: Наук. думка. 1987.– 548 с.

Пачоский И.К. Основные черты развития флоры Юго-Западной России. – Херсон, 1910. – 430 с.

Природа Украинской ССР. Растительный мир. //Андриенко Т. Л., Блюм О. Б. и др.). – К.: Наук. думка, 1985. – 208. с.

Прокудин Ю. Н., Вовк Г. А., Петрова О. А. и др. Злаки Украины. – К.: Наук. думка, 1977. – 518 с.

Протопопова В. В. Рослини-мандрівники. – К.: Рад. школа, 1989. – 238 с.

Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование. – СПб: Наука, – т. 4–6. 1988–1991.

Редкие и исчезающие виды природной флоры СССР, культивируемые в бот. садах и других интродукционных центрах страны. – М. 1983.– 480 с.

Рогачева Г. П. Жизненные формы прибрежно-водных растений //Организция региональных флористических исслед. и методика преподавания ботанических дисциплин в ун-тах РСФСР, – Сыктывкар: Пермский университет, 1984. С. 93–95.

Сідельник М. А. До рослинності урочища Крутий пристін // Зб. робіт біол. ф-ту. Д.: ДДУ, 1939. – Т. 9, – С. 147–156.

Сидоров В. Материалы для изучения Екатеринославской флоры. //Ботанические записки: вип. 14. СПб. 1897. – 126 с.

Собко В. Г. Орхідеї України. – К.: Наук. думка, 1989. – 192 с.

Стецюк Н.О., Манюк В.В. Знахідки Polystichum aculeatum (L.) Roth (Aspidiaceae) на межі Лівобережного Лісостепу і Степу //Укр. ботан. жур.. – 1996, – 33, №5. – С. 551–554.

Талиев В.И. Растительность крайнего юго-востока Екатеринославской губернии (с. Ольховатка Славяносербского уезда). – Тр. общ-ва испытателей природы при Харьковском ун-те. 1896, – 30, с.145–205.

Тарасов В. В. О сорных растениях молодых лесокультур Днепропетровщины. // Вопросы степного лесоведения. Д.: ДГУ. 1968, вып. 1, с.78-79.

Тарасов В. В. Про нове місцезнаходження Vincetoxicum maeoticum (Kleop.) Barbar. на Дніпропетровщині // Укр. ботан. журн. – 1974,– 31, №6, с. 151-152.

Тарасов В. В. Artemisia tournefortiana Rchb. – нова адвентивна рослина на Дніпропетровщині. //Укр. ботан. журн. – 1976., – 33, №6, с. 635.

Тарасов В. В. Повторна знахідка адвентивних і карантинних рослин Salvia reflexa Hornem. та Ambrosia trifida L. в УРСР. // Укр. ботан. жур. – 1978, – 35, №2, – с. 188–190.

Тарасов В. В. Биоэкологические особенности сорных растений лесных культурбиогеоценозов Днепропетровщины – Диссертация на соиск. Ученой степени канд. биол. наук, Днепропетровск: ДГУ –.1978. 249 с.

Тарасов В. В., Лындя А. Г. Адвентивнтивные растения как структурный элемент биогеоценозов Днепропетровщины //Вопросы степного лесоведения и охрраны природы. – 1979, вып. 9,- с. 53–61.

Тарасов В. В., Алексеев Ю. Е., Губанов И. А. Растительные ресурси Присамарья Днепровского (Конспект флоры): Учебн. пособие: –Д.: ДГУ, 1988. – 68 с.

Тарасов В. В., Емшанов Д. Г. О новіх местонахождеииях очень редких на Днепропетровщине растений копеечника крупноцветкового и плауна булавовидного //Вопросы степного лесоведения и лесной рекультивации земель. Д.: ДГУ. 1986 – С. 111–113

Тарасов В. В. Об экологической паспортизации трав лесных культурбиогеоценозов степи (в пределах Днепропетровской обл.) //Биогеоценологичесие особенности лесов Присамарья и их охрана.– Д.: ДГУ, 1981. – С. 122 – 139.

Тарасов В. В. О естественной β-радиоактивности сорных растений и некоторых типов почв Днепропетровщины //Вопросы степного лесоведения,
в. 5, Д.: ДГУ, 1975, – с. 113–121.

Тарасов В. В. Редкие и исчезающие растения Днепропетровщины, подлежащие охране. //Исчезающие и редкие растения, животные и ландшафты Днепропетровщины: Сб. научн. Тр. Днепропетровского гос. ун-та. – Д.: ДГУ, 1983. С. 3-28.

Тарасов В. В., Мамонтова Н. А. О естественной β-радиоактивности некоторых лекарственных растений Днепропетровской области //Мониторинговые исследования биогеоценотических катен степной зоны. Д.: ДГУ, 1995. – С. 110 –122.

Тарасов В. В., Донченко Ю.В., Краснорепова В.В. Адвентивная флора Днепропетровского бот. сада ДГУ. //Матеріали третьої міжнародної наук. конференції «Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку». (Донецьк,
3-5 вересня 1998). Донецьк: «Мультипресс», С. 97-98.

Тарасов В. В. Основные редкие и исчезающие растения Днепропетровской и Запорожской областей. (К итогам работы комплекснрй экспедиции ДГУ по исследованию лесных биогеоценозов степной зоны и их биологического разнообразия) // Екологія та ноосферологія. – 1999. – Т. 6. № 1-2. – С. 91-116.

Тарасов В. В., Барановский Б.А. Дополнение к флоре Присамарья. //Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. – 2003 – Вып. 7, Дніпропетровськ: ДНУ, 2003, – с. 92.

Тарасов В. В., Штерлюк И.С. О естественной β-радиоактивности лекарственных растений, произрастающих на отвалах железорудных карьеров Кривого Рога //Тези доповідей Міжн. конференції, Д. 17–20 вересня 2001. Д.:ДНУ, 2001. – С.132.

Травлеев А. П., Антоненко Т. М., Лындя А. Г. Изучение естественной радиоактивности лесных биогеоценозов юго-востока Украины. //Вопросы степного лесоведения, 1975 – Вып. 5, Д.: ДГУ, 1975, – с. 13–19.

Тахтаджян А. Л. Система магнолиофитов. – Л.: Наука, 1987. – 439 с.

Тищенко О. В. Рослинний покрив лесового о. Степок (Запорізька обл.). //Укр. бот. журн., – 2000, т. 57, №6, – С. 684–685.

Флора СССР в 30–ти т. – АН СССР, 1934–1960 –.т. 1–30.

Флора Европейской части СССР. – Л., Наука, 1974–1987, т. 1–6.

Флора УРСР: в 12 т. – К.: АН УРСР, 1935 – 1965. –Т. 1 –12.

Харкевич С. С. Нові знахідки вовчуга проміжного (Ononis intermedia C. A. Mey.) і черсака Гмеліна (Dipsaca Gmelini M. Bieb.) на півдні УРСР.// Укр. ботан. журн., - 1974, т. 31, №1– С. 107–109.

Хорология флори Украины (Барбарич А. И., Доброчаева Д. Н.,
Дубовик О. Н. и др. – К.: Наук. думка, 1986. – 272 с.

Хохряков А. П. Эволюция биоморф растений. – М., Наука, 1981. – 168 с.

Червона книга України. Рослинний світ. К.: Укр. енциклопедія, 1996.– 605 с.

Червоний список видів рослин Дніпропетровської області (Затверджений рішенням обл. ради депутатів 12.06.1998., №7. 2/ХХIII).

Шевера М. В. Критичческий анализ ракитников (Сhamaecytisus Link) Днепропетровщины //Биогеоценологические исследования техногенных ландшафтов степной Украины. – Д.: ДГУ, 1989. – С. 151-157

Шеляг-Сосонко Ю. Р., Дідух Я. П. Східна межа центральноєвропейської флористичної провінції на території УРСР. //Укр. бот. журн. – 1978, –35, №4. – С. 337–343.

Шеляг-Сосонко Ю. Р., Дубына Д. В. Государственный заповедник «Дунайские плавни». – К.: Наук. думка, 1984.– 288 с.

Экспедиция «Первоцветы Запорожья» /Шелегеда В., Шелегеда Е. –Запорожье, 2001. – 92 с.

Яната О. Список найрідших та найцікавіших рослин Бердянщини, зібрані р. 1912-го. //Укр. ботан. журн. – Т. 3, 1926. – С. 53 – 60.

Ященко П. Т. Структурний аналіз флор району Шацьких озер. //Укр. бот. журн., 1983, - т. 40, №6. – С. 39 – 42.

Mosуakin S. L. et Fedoronchuk M. M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checlist. – K., 1999. – 346 c.

Elenberg H. Landwirstschaflich Pflanzensociologie. Bd. 1. Unkrautgemeinschaften als Zaiger fur Klimat und Boden. Stuttgart–Ludwigsburg. 1950.

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Зміст

Попереднє слово 3

Вступ 3

Карти Дніпропетровської та Запорізької областей з вказівкою

районів 6

Судинні рослини регіону досліджень 7

Cистеми біоморф та екоморф, скорочення та умовні позначення,

що зустрічаються в роботі 11

І. Відділ Lycopodiophyta – Плауноподібні (Плаунообразные) 14

Клас Lycopodiopsida – Плауновидні (Плауновидные) 14

II Віддліл Equisetohyta –Хвощеподібні (Хвощеподобные) 14

Клас Equisetopsida – Хвощевидні (Хвощевидные) 14

ІІІ. Відділ Polypodiophyta – Папоротеподібні

(Папоротникообразные) 15

Клас Polypodiopsida – Папоротевидні (Папоротниковидные) 15

ІV. Відділ Pinophyta – Голонасінні (Голосеменные) 18

Клас Pinopsida – Соснововидні(Соснововидные)18

Клас Gnetopsida Гнетовидні (Хвойниковые) 18

V. Відділ Magnoliophyta – Покритонасінні (Покрытосеменные) 18

Клас Magnoliopsida – Дводольні (Двудольные) 18

Клас Liliopsida – однодольні (Однодольные) 146 Загальна характеристика та аналіз флори регіону 183

Флористичне районування території Дніпропетровської області 187

Бібліографічні посилання 194

Додаток 1 Перелік підкласів та порядків флори Дніпропетровської

та Запорізької областей 197