ТОП 10:

Систематична та біоморфологічна структура флори Дніпропетровської (Д:) та Запорізької (Зп:) областей



Відділи та класи Об-ласті Біоморфи рослин та життєві форми, кількість видів (% від загальної кількості у флорі) Всього
Дере-ва Ку-щі Кущи-ки Напів-кущи-ки Трави багато-річні Трави дворіч-ні Трави одно-річні
Відділ Lycopo-diophyta Д:   Зп:         3 0,18% – –   – –   – 3,0 (0,18%) –
Відділ Equiseto-phyta Д:   Зп:     0,47 0,27   0,46% 0,27%
Відділ Polypodiophyta Д:   Зп:         0,99 1,08   0,06 0,07 1,05% 1,10%
Відділ Pinophy-ta Д:   Зп: 0,06 0,07   0,06 0,07         0,12% 0,14%
Відділ Magnoliophyta: Д:   Зп: 3,50 3,46 4,1 4,33 0,35 1,72 1,87 58,1 55,2 7,0 7,6 25,3 27,61 98,19% 98,49%
Клас Magnoliopsida   Клас Liliopsi-da Д:   Зп:   Д:   Зп: 3,5 3,45 – – – – 4,10 4,4 – – – – 0,30 – – – – – – 1,72 1,89 – – – – 41,06 37,05 17,05 18,90 7,01 7,64     0,07 22,01 24,20 3,21 3,72 1342* 79,74% 77,35% 341* 20,26% 22,35%
Всього Д:   Зп: 3,50 3,41 4,02 4,27 0,35 0,67 1,72 1,84 58,70 55,65 6,90 7,49 24.90 27,27 100,0% 100,0%

–––●–––––У Дніпропетровській області – – –■ – – – у Запорізькій області

 

Рис. 4. Співвідношення гігроморф у флорі Дніпропетровської області (північна частина регіону) та Запорізької області (південна частина)  
Умовні позначення: *1 (0–дуже сухий + 0–1 – сухий тип зволоження грунту або субстрату за О.Л. Бельгардом, 1962 із доповненнями),  
2 (1– сухуватий), 3 (1–2 –свіжуватий), 4 (свіжий), 5 (вологий), 6 (вогкий), 7 (змінно мокрий), 8 – 9 – мокрий (водяний)

 

 

Таким чином, подібно тому, як за спектром раункієрівських життєвих форм рослинного покриву можна одержати уявлення про особливості загального клімату регіону, так і за співвідношенням у спектрі гігроморф видів тієї чи іншої родини у флорі, що вивчається, можна отримати суттєву інформацію про узагальнений гігроклімат з урахуванням усіх екотопів території даної флори та визначити ступінь його відповідності складу гігроморф певної родини до нього.

Для одержання більш поглибленої інформації про причини наявної кількісної участі видів родини у складі даної флори необхідне ще й порівняння МСГ цієї ж родини з її РСГ, по можливості, кількох різних регіонів.

На основі аналізу гігроморф десяти найбільших родин флори регіону побудовані порівняльні графіки, з яких видно, що майже у всіх цих родинах в обох областях переважають мезоксерофіти та ксеромезофіти особливо в родинах Brassicaceae, Poaceae, Asteraceae, Caryophyllaceae, а відносна кількість (у %) інших гігроморф поступово зменшується як у бік ксерофітів, так і в напрямку мезофітів та ще більш вологолюбних видів (див. Рис. 4 ).

Деяке відносне переважання кількості видів–ксерофітів в усіх родинах, які складають основу зональної флори Запорізької області в порівнянні з цими показниками флор Дніпропетровщини можна пояснити зростанням дефіциту вологи в кліматі при просуванні на південь регіону, бо ці види краще адаптовані до даних умов.

Щодо значної кількості більш вологолюбних видів, на які особливо богата, наприклад, родина Cyperaceae в обох флорах (Рис. 4), то це легко пояснити тим, що вони входять переважно до складу азональних (лучних, болотних, водних ) фітоценозів, які сформувались в умовах додаткового забезпеченого грунтового зволоження.

Специфіка інших родин флори регіону проявляється в більшому реагуванні на зміни клімату через кількісні зміни інших гігроморф , наприклад, мезофітів (Ms) у родинах Lamiaceae, Caryophyllaceae тощо (Рис. 4).

Різні родини на основі типів їхніх гігроспектрів можна певним чином групувати для визначення тих чи інших закономірностей формування та особливостей регіональних флор.

При складанні спектрів гігроморф родин певної флори в ній, звичайно, виявляється основна екологічна група (групи) видів, що дає підстави для з`ясування напрямку подальших поглиблених еколого-флористичних досліджень.

Із загального списка флори регіону виділені рідкісні та зникаючі види, які в тій чи іншій мірі потребують заповідної охорони. Починаючи з 1983 року, коли був опублікований перший список таких рослин для Дніпропетровської області із 130 видів (Тарасов, 1983) та в наступних роботах унаслідок поглиблиного та ретельного вивчення стану флори на фоні безупинного зникнення раритетних видів цей список поступово збільшується (Тарасов, 1995 – 197 видів, у 1999 р. – 323 види, Кучеревський, 2001 р. – 335 видів, Тарасов, 2003р. – 334 вдів).

Між тим, після всебічного вивчення флори Дніпропетровщини щоб обгрутувати необхідність збереження та відновлення її кількісного та якісного різноманіття складено додатковий список із багатьох досить вразливих видів рослин, які заслуговують на проведення моніторингу їх ареалів та стану популяцій і вже зараз складають своєрідний «резерв» рідкісної флори (Додаток 3, с. 227). Нажаль деякі із цих видів, вірогідно, вже зникли .

З таблиці 5 видно, що на території Дніпропетровської області найбільше рідкісних рослин відносяться до дводольних, яких в офіційному Червоному списку налічується 190 та ще рекомендовано автором 57 (число в дужках), до однодольних – 49 і 14 ще рекомендовано, а до спорових – 19, та ще додатково -4 (Diphasiastrum complanatum, Equisetum fluviatile, E. pratense E. variegatum), до голонасінних – 1. Таким чином усього тут 334 видів вищих рослин, які потребують охорони (19,5% від загальної кількості видів).

Cтруктура рідкісної флори областей більш менш схожа за всіма рівнями охорони, хоч і відрізняється кількісно, наприклад, значним переважанням на Дніпропетровщині видів категорії «0» – мабуть зниклих (43 види, в Запорізькій області лише 7), а також загальним числом рекомендованих до охорони видів тощо. Всього в області 220 видів вищих росли, які потребують охорони (14% від загальної кількості).

Для видів Європейського та Світового Червоних списків, що зустрічаються в межах Дніпропетровської та Запорізької областей і не включені до Червоної книги України статус їх охорони визначено на загальних принципах у межах кожної з областей, при цьому збережений і вихідний статус охорони у відповідних списках. Наприклад, (один з 7 видів Європейського Червоного списку) у флорі Дніпропетровської області жовтозілля дніпровське (Senecio borysthenicus має загальний статус охорони – R (рідкісний), а у флорі Дніпропетровщини як рідкісний (К. – 3) або як невизначений вид – К. – 4.

До списку видів, рекомендованих до заповідної охорони в Запорізькій області (рішення облради від 31.03.2000 №7) можна віднестись дещо критично, бо до нього поряд з дійсно рідкісними занесені також деякі більш менш тривіальні види (дивина лікарська, шоломниця списолиста, зніт шорсткий та ін.) та види, що відомі тут тільки з культури (орлики звичайні, магонія падуболиста, птелея трилиста, дикий виноград п’ятилистий та ін.). Для цих видів краще збереження – це розширення насаджень, плантацій, посівів тощо.

У зв`язку з цим необхідно скласти новий офіційний список видів, рекомендованих для охорони з рубрикацією за категоріям охорони залежно від рідкості рідкості видів та стану популяцій. Попередні дані для цього є в цій роботі.

 

 

Таблиця 5







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.239.102 (0.005 с.)